Ухвала суду № 37850581, 06.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року Справа № 150/11/9104

Львівського апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Рибачука А. І.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Плюс Сервіс» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання дій неправомірними -,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2010 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Плюс Сервіс» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання неправомірними дій державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова по проведенню позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 2384/23-02/30444793 від 22 вересня 2010 року (із врахуванням уточнення позовних вимог).

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що чинним законодавством не передбачено проведення позапланової невиїзної документальної перевірки. Також вказано, що у акті перевірки податковий орган виклав недостовірні, незаконні та неправдиві відомості.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова по проведенню позапланової невиїзної перевірки ТзОВ "Союз Плюс Сервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 2384/23-02/30444793 від 22 вересня 2010 року.

Зазначену постанову мотивовано тим, що дії ДПІ в Залізничному районі м. Львова не відповідають вимогам законодавства щодо підстав, порядку та процедури проведення перевірки органом ДПС платника податку.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - державною податковою інспекцією в Залізничному районі м. Львова, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що перевірка була проведена податковим органом на підставі даних нормативної справи та матеріалів, отриманих від підрозділів податкової міліції, оскільки на письмову вимогу ДПІ в Залізничному районі м. Львова ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» первинні бухгалтерські документи для перевірки не надало.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі - закрити.

Встановлено, що 22 вересня 2010 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено невиїзну документальну перевірку ТзОВ "Союз Плюс Сервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за наслідками якої складено акт № 2384/23-02/30444793 від 22 вересня 2010 року, згідно якого зроблено висновки про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позапланова перевірка ТзОВ "Союз плюс сервіс" проведена відповідачем шляхом аналізу інформації з баз даних ДПС. Зі змісту акту вбачається, що порушення законодавства виявлені шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість. Також суд зазначає, що висновки про нікчемність всіх укладених позивачем в жовтні-грудні 2010 року правочинів (навіть без їх переліку) ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи, відповідно дії ДПІ в Залізничному районі м. Львова є неправомірними.

З такими висновками суд апеляційної інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадку, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборі (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платників податків).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 № 925/11205 невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно пунктом 1.3 Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо викладення в акті перевірки певних висновків, а також щодо використання складеного за результатами проведеної перевірки акту в службовій діяльності, зокрема, при проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки, а відтак підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2010 року в ході судового засідання прдставиком позивача Джурик Л.І. подано уточнення позовних вимог, яке полягало у відмові від однієї з позовних вимог, а саме від визнання неправомірними дій ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо викладення в акті перевірки № 2384/23-02/30444793 від 22 вересня 2010 року недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про нікчемність правочинів, укладених ТзОВ "Союз Плюс Сервіс" з контрагентами.

Згідно з ч. 2 ст 112 КАС України про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження в справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження в справі щодо частини позовних вимог.

Судом першої інстанції не було додержано вимог вказаної статті, хоча з оскаржуваної постанови вбачається, що уточнення позовних вимог суд до уваги взяв і, задовольняючи позов, визнав протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м. Львова по проведенню позапланової невиїзної перевірки ТзОВ "Союз Плюс Сервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 2384/23-02/30444793 від 22 вересня 2010 року.

Разом з тим, довіреність представника позивача Джурик Л.І. від 19 жовтня 2010 року (А.с.26) не передбачає права на повну або часткову відмову від позову, а тому судом апеляційної інстанції надано оцінку доводам позивача щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо викладення в акті перевірки № 2384/23-02/30444793 від 22 вересня 2010 року недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про нікчемність правочинів, укладених ТзОВ "Союз Плюс Сервіс" з контрагентами.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема такі відомості щодо юридичної особи як дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно.

14 грудня 2012 року Міністерством юстиції України видано наказ № 1845/5 Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яким затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Даним Порядком встановлено механізм надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На веб-сайті Єдиного державного реєстру відображається повне найменування юридичної особи та скорочене найменування у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові керівника юридичної особи; інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою; місцезнаходження реєстраційної справи; дата та назва останньої реєстраційної дії; дані про перебування юридичної особи у процесі припинення. Пошук інформації про юридичних осіб на веб-сайті Єдиного державного реєстру здійснюється за ідентифікаційним кодом юридичної особи або повним найменуванням юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що ідентифікаційний код позивача - 30444793.

Судом апеляційної інстанції здійснено пошук інформації про юридичну особу за ідентифікаційним кодом 30444793 на веб-сайті Єдиного державного реєстру та встановлено, що 08 лютого 2011 року здійснено державну реєстрацію припинення даної юридичної особи.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження в справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Згідно із ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів переконана, що оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, то таку слід скасувати, а провадження у справі - закрити.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203, ст. ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року в справі № 2а-9274/10/1370 - скасувати.

Провадження в справі № 2а-9274/10/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Плюс Сервіс» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання дій неправомірними - закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

А. І. Рибачук