Ухвала суду № 37847135, 25.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 березня 2014 року м. Київ В/800/1368/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Голубєвої Г.К.Суддів: Вербицької О.В. Карася О.В. Маринчак Н.Є. Муравйова О.В.,

перевіривши заяву Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.12.2013 року у справі № 805/340/13-а (К/800/47533/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавр-плюс» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.12.2013 року у названій справі.

Згідно статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно приписів статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.12.2013 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме - пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4, підпункту 200.14 «б» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію рішення Вищого адміністративного суду України від 24.01.2013 року № К-31852/10, в якому, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень ст.237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішення Вищого адміністративного суду України, наведеного заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у ньому розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи ст.237 КАС України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданого як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішення Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

Крім того, в обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Верховного Суду України від 15.06.2010 року № 10/96, у якій, на його думку, згадану норму права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що до переліку рішень, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, відносяться рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ». Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.

До зазначених судових рішень не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені Верховним Судом України, який за винятковими обставинами переглядав рішення, ухвалені у касаційному порядку.

У зв'язку з цим судовим рішенням, на яке зроблено посилання, може бути рішення суду касаційної інстанції, до повноважень якого законодавством, чинним на час ухвалення рішення, було віднесено касаційний розгляд справи.

До таких судових рішень не належить постанова Верховного Суду України, на яку заявником здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, оскільки вказана постанова була прийнята внаслідок перегляду за винятковими обставинами рішення, ухваленого у касаційному порядку.

Крім того, звернення до суду з відповідними позовами у справах, рішення у яких скаржник додає, як приклад неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, відбулося до набрання чинності Податковим кодексом України, а тому очевидно, що при вирішенні спорів його положення не застосовувались.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.12.2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Голубєва Г.К.Судді Вербицька О.В. Карась О.В. Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.