Ухвала суду № 37846595, 19.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/800/56747/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Олексієнка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області (далі - Управління) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати неправомірними дії Управління щодо відмови в призначенні пільгової пенсії за віком; скасувати рішення відповідача №1/2295 від 13 березня 2013 року; зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 26 липня 1980 року по 6 лютого 1989 року по списку №2 у Костянтинівській філії №1 Артемівського УПО «УТОС» «Заря» на посаді газоелектрозварювальника 4 розряду; зобов'язати Управління зарахувати стаж роботи в районах Крайньої Півночі з 24 лютого 1989 року по 1 січня 1991 року з урахуванням коефіцієнта один рік роботи за один рік шість місяців страхового стажу; зобов'язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 13 березня 1992 року по 4 травня 1994 року на посаді продавця в селянському господарстві «Фермер»; зобов'язати Управління призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 26 грудня 2012 року.

Позов обґрунтовано тим, що 14 грудня 2012 року у зв'язку з досягненням пенсійного віку вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. 13 березня 2013 року Управлінням було винесено рішення №1/2295 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №2 у зв'язку з недостатністю стажу. Вважає вказане рішення незаконним, оскільки відповідачем незаконно не зараховано період її роботи газоелектрозварювальником 4 розряду з 26 липня 1980 року по 6 лютого 1989 року в ПОГ «Костянтинівське УПП УТОС», не зараховано у кратному розмірі період роботи в районах Крайньої Півночі з 24 лютого 1989 року по 1 січня 1991 року та до страхового стажу не зараховано період роботи з 13 березня 1992 року по 4 травня 1994 року в селянському господарстві «Фермер».

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2013 року позов задоволено. Скасовано рішення Управління №1/2295 від 13 березня 2013 року. Зобов'язано Управління зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 період роботи з 26 липня 1980 року по 6 лютого 1989 року газоелектрозварювальником 4 розряду у Костянтинівській філії №1 Артемівського УПО «УТОС» «Заря». Зобов'язано Управління зарахувати ОСОБА_2 стаж роботи в районі Крайньої Півночі з 24 лютого 1989 року по 1 січня 1991 року з урахуванням коефіцієнта один рік роботи за один рік та шість місяців страхового стажу. Зобов'язано Управління зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи період роботи продавцем в селянському господарстві «Фермер» з 13 березня 1992 року по 4 травня 1994 року. Зобов'язано Управління призначити ОСОБА_2 з 26 грудня 2012 року пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 26 липня 1980 року по 6 лютого 1989 року газоелектрозварювальником 4 розряду та із зарахуванням до стажу роботи періоду роботи продавцем в селянському господарстві «Фермер» з 13 березня 1992 року по 4 травня 1994 року та стаж роботи в районах Крайньої Півночі з 24 лютого 1989 року по 1 січня 1991 року з урахуванням коефіцієнта один рік роботи за один рік та шість місяців страхового стажу.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року скасовано постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2013 року, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, тому відсутність уточнюючих довідок та письмового трудового договору, за умови наявності відповідних записів у трудовій книжці, не є підставою для позбавлення позивача права на пільгове обчислення страхового стажу.

Рішення про скасування постанови суду першої інстанції та відмови в задоволенні позову апеляційний суд мотивував тим, що позивач звертаючись до Управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не надала доказів, які б підтверджували її право на пільгове обчислення трудового стажу.

З висновками судів не можна погодитись, оскільки вони не ґрунтуються на повно і всебічно встановлених обставинах справи та їх належній правовій оцінці.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 в період з 1 вересня 1977 року по 23 серпня 1980 року навчалась в ПТУ №39 за спеціальністю електрогазозварник, що підтверджується довідкою №282 від 17 вересня 2012 року та дипломом.

Відповідно до трудової книжки позивача з 26 липня 1980 року по 6 лютого 1989 року вона працювала газоелектрозварником 4 розряду в Костянтинівській філії Артемівського УПО УТОС.

Як вбачається з довідки ПОГ «Костянтинівське УПП УТОС» №133 від 22 серпня 2012 року ОСОБА_2 дійсно працювала на підприємстві ПОГ «Костянтинівське УПП УТОС» газоелектрозварником 4 розряду, але документи, що підтверджують шкідливі умови праці відсутні.

В довідці ПОГ «Костянтинівське УПП УТОС» №141 від 13 вересня 2012 року повідомлялося, що копію карточки Т2 пред'явити не можливо, оскільки документи були вилучені 11 серпня 2011 року працівниками міліції та не повернуті.

Рішенням Управління №1/2295 від 13 березня 2013 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та пільгового стажу.

Згідно з пунктом «б частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який набрав чинності з 1 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

В силу частини четвертої статті 13 вказаного Закону порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

За змістом пункту «б» статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які на день введення в дію цього Закону, тобто на 1 січня 1992 року, не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 (для жінок - досягнення 55 років), знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» правовідносини щодо умов призначення пенсії регулювалися законами СРСР «Про державні пенсії» та «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР».

Посада газоелектрозварювальника на момент роботи позивача була передбачена списком №2 виробництв та професій, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільговому розмірі».

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 вказаного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, який визначає механізм підтвердження пільгового трудового стажу працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Пунктом 11 цього Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: заяву про підтвердження стажу роботи; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації" (у тому числі архівні); трудову книжку; документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Робота позивача в період з 26 липня 1980 року по 6 лютого 1989 року в ПОГ «Костянтинівське УПП УТОС» підтверджується записами в трудовій книжці, однак підтвердити те, що таку роботу вона виконувала в шкідливих умовах неможливо, оскільки згідно з повідомлення ПОГ «Костянтинівське УПП УТОС» відповідні документи відсутні у зв'язку із вилученням 11 серпня 2011 року працівниками міліції.

Разом з тим, в позовній заяві позивач зазначала, що підтвердити факт її роботи повний робочий день на посаді газоелектрозварювальника можуть свідки, які працювали разом з нею, зокрема, ОСОБА_4, який працював в ПОГ «Костянтинівське УПП УТОС» на посаді газоелектрозварювальника та вийшов на пенсію за списком №2.

Також, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області направляв 17 червня 2013 року до Костянтинівської міжрайонної прокуратури запит, в якому просив надати інформацію щодо вилучення 11 серпня 2011 року документів з ПОГ «Костянтинівське УПП УТОС», що підтверджують факт зайнятості ОСОБА_2 на роботах із шкідливими умовами праці (зокрема картки Т2) та надати копії вказаних документів до суду.

Проте відповідь на вказаний запит або повторне звернення до Костянтинівської міжрайонної прокуратури в матеріалах справи відсутні.

Не встановивши наведених обстави, суди попередніх інстанцій дійшли до протилежних висновків при вирішення спору в цій частині.

Крім того, записи трудової книжки свідчать про те, що ОСОБА_2 з 24 лютого 1989 року до 1 травня 1991 року працювала прибиральницею в Де-Кастринській середній школі Ульчського району Хабаровського краю, а з 1 травня 1991 року по 13 березня 1992 року - сторожем у цій же школі.

Ульчський район Хабаровського краю відноситься до районів Крайньої Півночі, відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року про пільги для осіб які працюють у вказаних районах та місцевостях», затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1029.

Пільги щодо зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, надавались працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, згідно з пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року №1908-VII «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з п'яти до трьох років та надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (абзац другий пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абзац третій пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Згідно з підпунктом «б» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Вирішуючи спір в цій частині, суди не встановили, на який строк і в якій формі (письмовій або на підставі наказу чи розпорядження власника про зарахування на роботу) укладались ним трудові договори за період роботи позивача з 24 лютого 1989 року до 1 травня 1991 року та з 1 травня 1991 року по 13 березня 1992 року, чи підтверджується іншими документами, крім письмових трудових договорів, отримання позивачем пільг за роботу в районах Крайньої Півночі.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до загального трудового стажу період роботи позивача з 13 березня 1992 року по 4 травня 1994 року на посаді продавця в селянському господарстві «Фермер», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

В трудовій книжці ОСОБА_2 міститься запис про її роботу у період з 13 березня 1992 року по 4 травня 1994 року на посаді продавця в селянському господарстві «Фермер», однак вказаний запис не засвідчений підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи, як того вимагають правила Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Таким чином, підтвердження вказаного трудового стажу можливо на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то в силу частини четвертої статті 227 цього Кодексу прийняті ними рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2013 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

М.М. Олексієнко