Ухвала суду № 37845556, 27.02.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 256/8674/14-ц Номер провадження 22-ц/775/1879/2014

Категорія - 27 Головуючий у 1 інстанції - Гавриленко О.М.

Доповідач - Зінов'єва А.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Зінов'євої А.Г.

суддів: Ларіної Н.О.

Азевича В.Б.

при секретарі: Стефановій Я.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 22 січня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі ПАТ КБ) «ПриватБанк» (далі Банк) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором карткового кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 22 січня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» були задоволені у повному обсязі: з відповідача на їх користь стягнуто заборгованість за договором карткового кредиту б/н від 16.07.2007 р., яка утворилася за станом на 30.09.2013 р. в розмірі 13466 грн. 49 коп. та судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп., а всього стягнуто - 13695 грн. 89 коп.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просив ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Банку відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог Банку, оскільки останнім порушено строки позовної давності як для пред'явлення вимог щодо основного боргу, так і спеціальні - для застосування відповідальності, передбачені ст.ст. 257 та 258 ЦК України. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зазначені обставини є підставами для відмови у задоволенні позову. Крім того, поза увагою суду залишився факт видачі судового наказу про стягнення заборгованості та його скасування, що не знайшло свого відображення у мотивувальній частині рішення. Судом не перевірено рух коштів за картковим кредитом і безпідставно залишено поза увагою п. 9.4 Правил, яким передбачено закриття кредитної картки при непогашенні заборгованості за кредитом протягом шести місяців з дня її утворення.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідача, відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Банку.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що 16.07.2007 р. між сторонами був укладений договір карткового кредиту б/н на суму 2500 грн. з фіксованим лімітом 3000 грн. з базовою процентною ставкою 3% на місяць із розрахунку 360 днів на рік. Строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії картки. Прийняті на себе зобов'язання відповідач виконував неналежним чином, в результаті чого за станом на 30.09.2013 р. в нього утворилася заборгованість в розмірі 13466 грн. 49 коп., яка складає: заборгованість за кредитом - 2796 грн. 26 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 9552 грн. 78 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн., та штраф (процентна складова) - 617 грн. 45 коп.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 526 та ст. 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір сторонами підписаний, що свідчить про досягнення домовленості щодо всіх істотних його умов. Позивач виконав прийняті на себе зобов'язання і надав відповідачу кошти в розмірі і на умовах, визначених Договором. Відповідач прийняті на себе зобов'язання виконував неналежним чином, про що свідчить наявність заборгованості.

Відповідно до п. 6 Договору, відповідач, ознайомившись з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі Умови), прийняв на себе зобов'язання погашати заборгованість по кредиту.

Згідно п. 9.3. Умов, картрахунок відкритий на необмежений термін, за виключенням настання випадків, передбачених п.п.9.6., 9.7.

При цьому, як вбачається з п. 9.12. Умов, Договір діє протягом 12 місяців з дня його підписання. Якщо протягом даного строку ні одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

В ході слухання справи судом першої інстанції не встановлено факту надходження від відповідача до Банку інформації про припинення договірних відносин, що підтверджено ОСОБА_2

Виходячи з наведеного, доводи апелянта про сплив строку позовної давності є безпідставним.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ході слухання справи відповідачем не надано доказів погашення кредиту у повному обсязі. За вказаних обставин Договір не припинив своєї дії і суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення вимог Банку, в тому числі і штрафних санкцій, оскільки відповідно до п.8.6. Умов, при порушенні Клієнтом (відповідачем) строків платежів за любим з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 120 днів, останній зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. (фіксована сума) + 5% (процентна складова) від суми позову.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не вмотивовано факт видачі судового наказу про стягнення заборгованості та його скасування, оскільки вони безпідставні.

Відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема ст. 264 ЦК України, видача судового наказу перериває перебіг строку позовної давності. Крім того, як вбачається з матеріалів справи судовий наказ за заявою Банку був виданий 23.09.2009 р. і скасований на підставі заяви відповідача від 04.12.2009 р. В період дії наказу примусового його виконання не відбувалося і вказані обставини не заперечуються ОСОБА_2 За вказаних обставин відсутність в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції посилань на вищевказаний судовий наказ на правові висновки суду не впливають.

Безпідставні також доводи апелянта про те, що судом не перевірено рух коштів за картковим кредитом. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження своїх вимог надані розрахунки заборгованості, з яких вбачається коли відповідачем використовувалися кошти, яким чином проводилося погашення заборгованості і нарахування процентів на її залишок.

Доводи відповідача про вимоги п. 9.4 Правил, яким передбачено закриття кредитної картки при непогашенні заборгованості за кредитом протягом шести місяців з дня її утворення, на які суд першої інстанції не звернув уваги є необгрунтованими.

Згідно п.9.4. Умов (Правил) картка закривається у разі наявності перевитрат платіжного ліміту і непогашення його протягом шести місяців. Як вбачається з матеріалів справи, перевитрат платіжного ліміту за картковим кредитом відповідача не встановлено. Крім того, вказані обставині не звільняють боржника від обов'язку виконання належним чином умов Договору і погашення заборгованості.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 22 січня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: