Вирок № 37844257, 18.03.2014, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/3092/13-к

Провадження № 1-кп/488/10/14 р.

В И Р О К

іменем України

18.03.2014 року Корабельний районний суд м. Миколаєва

в складі :

головуючого - судді Кутурланової О.В.

при секретарі - Кривопішиній О.С.,

за участю прокурорів - Непши Н.П., Омеляна В.М.,Козачини Г.М.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_15,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013160050001397 від 25.04.2013 року, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Берислав Херсонської області, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, займаю чого посаду інженера-конструктора КТОПП «Океан», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В

25.04.2013 близько 17 години обвинувачений ОСОБА_3 прийшов за місцем мешкання свого батька ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, разом з яким проживають його рідний брат ОСОБА_16 та дружина останнього - потерпіла ОСОБА_1 На ґрунті довготривалих неприязних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 почав оскорбляти ОСОБА_1 та членів її сім'ї. У той момент коли ОСОБА_1 намагалася зателефонувати своєму чоловіку, маючи намір покликати його на допомогу, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_1, схватив її за руку, чим завдав останній фізичного болю і вихопив у неї мобільний телефон, який кинув на землю та розбив. Після чого, з метою спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 умисно наніс потерпілій удар кулаком в ліву скроню, пошкрябав при цьому ліву частину обличчя. Після чого, в час коли потерпіла ОСОБА_1 намагалась викликати працівників міліції, ОСОБА_3 покинув місце правопорушення.

Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 була госпіталізована в нейротравматологічне відділення Жовтневої ЦРЛ. В результаті нанесення зазначеного удару обвинуваченим ОСОБА_1 були завдані тілесні ушкодження у вигляді забиття, садна м'яких тканин голови, струсу головного мозку, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений не визнав своєї вини, та пояснив, що між ним та родиною його брата з 23.04.2013 року виникли неприязнені відносини, підґрунтям яких стали шахрайські дії його племінника ОСОБА_6 ( сина потерпілої) по відношенню до його доньки - ОСОБА_7 25.04.20013 року в 13 годин 30 хвилин йому на мобільний телефон зателефонував його брат - ОСОБА_16, та почав висловлювати погрози на адресу його доньки і він з цього приводу вирішив звернутися до правоохоронних органів, про що повідомив свою доньку, домовившись з останньою про зустріч. Донька зустріла його біля роботи, але вона з початку вирішила заїхати до своєї матері - його першої жінки, а він , в цей час вирішив провідати свого батька - ОСОБА_4, який проживає разом із братом та дружиною останнього - потерпілою ОСОБА_1 На територію домоволодіння АДРЕСА_2 він зайшов приблизно о 17 годині. В цей час біля колонки знаходилась потерпіла, яка побачивши його, направилась йому на зустріч, та в той час, коли він знаходився на доріжці, що йде через весь город до калитки сусіднього домоволодіння, в якому проживають його бувша дружина та діти від першого шлюбу, потерпіла наблизилась до нього стала на його адресу висловлюватися нецензурною лайкою та розмахувати руками. З метою запобіганню конфлікту, між ними став його батько, але ОСОБА_1 , продовжуючи конфлікт кинула в нього щось похоже на дерев'яну палку, від удару якої він нахилився. Під час цих подій до них підійшов його син - ОСОБА_8, і вони з останнім покинули територію вказаного домоволодіння. Після чого приблизно о 17 години 15 хвилин він разом із донькою ОСОБА_7 та її чоловіком ОСОБА_9, які весь цей час слідкували за конфліктом, знаходячись на території городу домоволодіння АДРЕСА_3, біля калитки, яка встановлена між городами названих домоволодінь і до якої веде доріжка, на якій відбувалися описані події, поїхали до райвідділу з приводу погроз, що надходили з боку родини ОСОБА_4. В райвідділі вони знаходились до 20 години. І тільки , коли вони уходили їм повідомили, що до райвідділу надійшло повідомлення про начиб - то скоєне ним правопорушення відносно ОСОБА_1.

Обвинувачений заперечував факт нанесення ним потерпілій тілесних ушкоджень. Вважав, що остання навмисно нанесла тілесні ушкодження собі сама або сама намалювала їх на обличчі, аби звинуватити його в злочині, який він не скоював з метою шантажувати через нього його доньку за ради виправдання сина, який заволодів шляхом обману грошима його доньки.

ОСОБА_3 наполягав на тому, що всі докази, які є проти нього, сфальсифіковані, оскільки, на його думку, і працівники міліції, і лікарі потерпілою підкуплені, що підтверджується тим, що показання допитаних осіб мають протиріччя в частини знаходження потерпілою під час повідомлення нею до райвіділу про кримінальне правопорушення за місцем проживання, тому, що зафіксовано в інформації, наданої начальником Корабельного РВ УМВС України, згідно якою заява про нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень надійшла до райвідділу в 17 годин 45 хвилин із лікарні.

Стверджує обвинувачений і на тому, що пояснення свідка ОСОБА_10 також неправдиві, оскільки остання знаходиться в дружніх стосунках із родиною потерпілої.

Але незважаючи на позицію обвинуваченого, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами.

Так, згідно показань допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1, з початку 2013 року між сім'єю останньої та родиною обвинуваченого склались ворожі стосунки. 25.04.2013 року після 16 години вона знаходилась на території свого домоволодіння, прала біля водяного крану, який розташований приблизно на відстані на 1 метру від доріжки, що йде через город. Біля 17 години, в той час, як її свекр теж знаходився на городі, до них зайшов обвинувачений, та відразу, підійшовши до неї, розпочав словесний конфлікт. Вона вирішили з мобільного телефону зателефонувати чоловіку, але в той час як вона намагалась це зробити, обвинувачений схватив її за руку, завдавши біль, та вихопивши із руки мобільний телефон, кинув його землю. Відразу після чого наніс їй один удар кулаком в ліву скроню, подряпавши під час розгортання пальців своєї долоні, її щоку. Після чого вона забігла в приміщення кухні, звідкіля подзвонила з міського телефону чоловіку, якому повідомила про те, що сталося. Невдовзі приїхав її чоловік - ОСОБА_16, її син - ОСОБА_6, та до них зайшла сусідка - ОСОБА_10, які побачили її закривавлене обличчя. Остання її сфотографувала. Потім до них зайшов син обвинуваченого - ОСОБА_8, який також побачив її вигляд. Приблизно о 18 годині за викликом чоловіка приїхали працівники міліції. Та після того, як останні опитали їх, десь о 19 годині 30 хвилин вона поїхала до лікарні. З 24.04.2013 року по 17.05.2014 року вона проходила стаціонарне лікування в нейротравматологічному відділенні ЖЦРЛ, а після продовжила лікування амбулаторно.

Потерпіла наполягала на тому, що тілесні ушкодження обвинувачений заподіяв їй в той час, як вона знаходилась біля водяної колонки, тобто у місці, яке погано проглядається з боку домоволодіння колишньої дружини обвинуваченого, разом з тим , у місці , яке достатньо проглядається з боку домоволодіння сусідки ОСОБА_10.

Згідно показань свідка ОСОБА_10, сусідки потерпілої, вбачається, що в 20-х числах квітня 2013 року після 16 години вона працювала у себе на городі біля сітки-рабиці, що поділяє її город та город родини ОСОБА_4, де почула сварку, яка відбувалась між обвинуваченим та потерпілою, які в цей час знаходились на своєму городі. Почувши сварку, вона зупинила роботу, та почала слідкувати за подіями, знаходячись від останніх на відстані приблизно двох метрів, та побачила, як ОСОБА_3 наніс удар рукою по щоці потерпілої. Побачивши це, вона не захотіла слідкувати за вказаними подіями та пішла до будинку. Але через 10 хвилин за проханням невістки вона прийшла на допомогу до потерпілої, де побачила, що ОСОБА_1 вся трясеться і на щоці останньої синець. Присутній при цьому свекр потерпілої - ОСОБА_4 розповів їй, що рознімав потерпілу та обвинуваченого, коли між ними виникла сварка. Під час цієї розмови прийшли чоловік та син потерпілої - ОСОБА_16 і ОСОБА_6 Вона сама запропонувала потерпілій сфотографувати останню, та, взявши вдома фотоапарат, сфотографувала ОСОБА_1 Після чого відразу повернулася додому.

Крім цього свідок, повідомила, що на території домоволодіння потерпілої ні під час конфлікту, не після нього вона ОСОБА_8 , сина обвинуваченого, не бачила. В подальшому , зробивши фотографії , вона відала їх ОСОБА_1.

Чоловік потерпілої ОСОБА_16, будучи допитаним в якості свідка, суду пояснив, що приблизно о 17 годині 25.04.2013 року, в той час, як він їхав з роботи додому, йому зателефонувала дружина, повідомивши, що її побив його брат. Приїхавши додому в період з 17 годин 15 хвилин до 17 годин 30 хвилин, він побачив на подвір'ї сусідку ОСОБА_10 та дружину, у якої була закривавлена ліва щока. Зі слів останньої йому сталі відомі всі обставини вказаної події. Він відразу подзвонив до райвідділу, повідомивши про те, що сталося. Через деякий час приїхали працівники міліції, відібрали у них пояснення, за цей дружина стала гірше себе почувати, і вони на таксі приблизно біля 20 годині поїхали до лікарні.

Аналогічні покази суду дав свідок ОСОБА_6, син потерпілої, якому про події стало відомо із слів матері.

Свідок ОСОБА_12, слідча Корабельного РВ УМВС України в Миколаївській області, підтвердила, що, після 17 години, в той час, коли вона в складі оперативної групи знаходилась за межами райвіділу на іншому виклику, їм із чергової частини райвідділу надійшло повідомлення про виклик за фактом побиття ОСОБА_4. Не заїжджаючи до райвідділу група направилась до місця проживання потерпілої, де вона побачила останню, ліва щока якої була закривавлена. Співробітники оперативної групи відібрали пояснення у присутніх, в тому числі, у свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_4. Вона же відібрала у потерпілої ОСОБА_1 заяву про скоєне правопорушення та опитала останню. Під час опитування потерплої, остання поскаржилась їй на погіршення самопочуття. На території домоволодіння ОСОБА_4 вони знаходилися приблизно до 18 години. Після чого відразу оперативна група поїхала на наступний виклик. Через деякий час того ж вечора вона випадково побачила потерпілу у прийомному відділенні ЖРЦЛ. В подальшому в той же день заяву потерпілої та пояснення осіб, які були опитані, вона передала до чергової частини райвідділу, а. біля 22 години до неї в райвідділ приходили обвинувачений із донькою та зятем із вимогою надати направлення для проведення медичної експертизи з метою фіксування відсутності на руках ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Зазначені показання узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Так, як вбачається із змісту протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.04.2013 року, слідчим Корабельного РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_12 в зазначений день о 17 годині 45 хвилин було прийнято усну заяву від ОСОБА_1 про вчинення останній біля 17 годині зазначеного дня ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2, під час сварки тілесних ушкоджень в області обличчя. Вказана заява зареєстрована в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення Корабельного РВ УМВС України в Миколаївській області 25.04.2013 року за № 1880.

Згідно висновків експерта ( акт № 230 від 19.06.2013 року) у ОСОБА_1 установлені тілесні ушкодження у вигляді забиття, садна м'яких тканин голови, струсу головного мозку, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів , по механізму удару, можливо в строк та при обставинах, зазначених потерпілою. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний під час судового розгляду експерт ОСОБА_13, підтвердивши свої висновки, роз'яснив, що відповідно медичних документів потерпіла знаходилась на стаціонарному лікуванні в ЖЦРЛ з 25.04.2013 року , поступила до прийомного відділення із скаргами на сильну головну біль, запаморочення, слабкість. Під час лікування ОСОБА_1 був встановлений діагноз: струс головного мозку, садна м'яких тканин голови,забої. На підстави наданих йому медичних документів, він прийшов до висновку, що потерпілій було завдано не менш ніж два ударних впливу, які могли утворитися при тих подіях, про які повідомила потерпіла ОСОБА_1, тобто при нанесені одного удару кулаком в область лівої скроні останньої, при якому під час розгортання пальців руки була подряпана і щока. Крім цього, експерт повідомив, що відсутність запису в медичних документах при первинному огляді потерпілої про наявність тілесних пошкоджень, ще не свідчить про те, що на час огляду у останньої їх не було, лікарі могли записати лише встановлений на той час ними діагноз, який більш розширено записали вже могли записати лікарі стаціонарного відділення.

Як вбачається із даних медичної карти стаціонарного хворого № 4254/461 Жовтневої центральної районної лікарні ОСОБА_1 поступила на лікування до нейротравматилогічного відділення о 20 годині 10 хвилин з діагнозом ( при госпіталізації) струс головного мозку , та як зазначено у карті - остання госпіталізована в стаціонар через три години після одержання травми. Надалі був хворій встановлений вже клінічний діагноз: струс головного мозку, забої, садни, голови , судина гіпертонія.

Відповідно довідки-розрахунку № 42 від 25.06.2013 року Жовтневої центральної районної лікарні ОСОБА_1 в період з 25.04.2013 року по 17.05.2013 року проходила курс стаціонарного лікування в нейротравматологічному відділенні з вищезазначеним діагнозом, вартість лікування останньої склала 2213,06 грн.

Як зазначено в плані земельної ділянки ( АДРЕСА_2), з помітками потерпілої та обвинуваченого, водяна колонка біля якої знаходилась під час конфлікту потерпіла, розташована на деякій відстані від доріжки ( довжиною приблизно 20м-25м), яка веде через весь город до іншого домоволодіння.

Надавши оцінку зазначеним доказам, суд, до показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_9 про те, що вони безпосередньо були свідками конфлікту, між обвинуваченим та потерпілою, який ніби-то відбувався на доріжці, що веде через город потерпілої до городу родини обвинуваченого, спостерігаючи за ним з відстані приблизно 20м - 25 м, з території свого городу, враховуючи родині стосунки останніми з обвинуваченим та те, що їх покази спростовуються вищезазначеним доказам, відноситься критично та до уваги не приймає.

Таким чином доводи обвинуваченого про те, що ніяких тілесних ушкоджень потерпілій він на спричиняв, що тілесні ушкодження потерпіла могла намалювати на обличчі собі сама, або сама собі навмисно спричинити при їх інших обставинах, спростовуються показаннями потерпілої та свідка ОСОБА_10, яка безпосередньо бачила нанесення ОСОБА_3 удару по обличчю ОСОБА_1, що узгоджується з виводами судово-медичної експертизи, згідно яких тілесні ушкодження, що були встановлені у потерпілій могли утворитися при обставинах зазначених останньою.

Безпідставними та надуманими, на думку суду, є і доводи обвинуваченого про фальсифікацію вище перелічених доказів, враховуючи їх узгодженість між собою.

Таку позицію обвинуваченого, суд розцінює як бажання останнього уникнути кримінальної відповідальності.

На підставі наведеного, аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, та, надавши їм оцінку, суд находе доказаної вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Вказані дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, ступень тяжкості вчиненого ним злочину; те, що цей злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості; дані про особу обвинуваченого, що останній притягується до кримінальної відповідальності вперше, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працюючого, страждаючого на хронічні хвороби.

З урахуванням обставин справи та особи ОСОБА_3, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Позовні вимоги, заявлені прокурором в інтересах держави в особі Фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, а саме коштів витрачених Жовтневою центральною районною лікарнею на лікування потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 2213,06 грн., на думку суду, відповідно до вимог ст.. 1206 ЦК України, є законними, та підлягають стягненню на користь вказаної адміністрації з обвинуваченого в повному обсязі.

Що стосується вимог потерпілої про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в розмірі 2865 грн., яка складається з витрат затрачених на придбання нею медичних препаратів та проходження медичного обстеження в період її стаціонарного та амбулаторного лікування, то , на думку суду, на підставі ст.. 1166 ЦК України, ці вимоги законі, але частково обґрунтовані, в зв'язку з чим вони підлягають частковому задоволенню лише на документально підтверджену ОСОБА_1 суму за час проходження нею стаціонарного та амбулаторного лікування, із виключенням витрат на придбання не зазначених в призначеннях лікарів медичних препаратів, та на придбання препаратів, які купувались останньою до вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення. Таким чином стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає 2517,69 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 366-368, 371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд

З А С У Д И В

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривен в доход держави.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави в особі фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області ( р/р 31418544700172 ГУ ДКСУ в Миколаївській області. МФО 826013 код ЄДРПОУ 37992601, код платежу 24060300 «Інші надходження»), кошти витрачені Жовтневою центральною районною лікарнею на лікування потерпілого в розмірі 2213,06 грн.

Стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_1., завдану останній матеріальну шкоду в розмірі 2517,69 грн.

Речові докази, а саме: фотознімки - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Кутурланова