Постанова № 37843867, 20.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2014 року

справа № 2а/0470/14835/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Смолка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Мідуєй»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року по справі № 2а/0470/14835/12 за позовом приватного підприємства «Мідуєй» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Мідуєй» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дій ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська під час проведення документальної позапланової перевірки та висновків, викладених в акті № 3689/221/37733280 від 31.10.2012 щодо недійсності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Днепролок» за лютий 2012 року та зобов’язання відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову декларацію за лютий 2012 року, укладених ПП «Мідуєй» з контрагентами, задекларованими в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року, поданої позивачем до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У свою чергу акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак акт перевірки та висновки, які в ньому містяться, самі по собі не породжують для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010, акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За правилами п.7 вказаного Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки, та впливають на права та законні інтереси платника податків.

За таких обставин колегія судів вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та, відповідно, для визнання протиправними дій податкового органу щодо викладення в акті перевірки відповідних висновків податкового органу.

Проведення перевірки з оформленням акта про її результати не призводить до виникнення певних обов’язків у платника податків, оскільки здійснення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Отже, складення відповідачем акту перевірки за наслідками проведеної ним перевірки не може вважатися неправомірною дією, оскільки це передбачено чинним законодавством, отже правові підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині відновлення в електронній автоматизованій системі співставлення зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів даних податкової декларації позивача за лютий 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що зміна відповідачем в базі системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів нарівні ДПА України показників податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2012 року щодо ПП «Мідуєй» на підставі висновків, що містяться в спірному акті про неможливість зустрічної звірки позивача, підтверджено детальною інформацією по платнику ПДВ, даними податкової декларації позивача з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

Відповідно до ст.. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і завдань.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року № 266 (чинний на час проведення перевірки) передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Оскільки відповідачем на підставі акта у відношенні позивача податкове повідомлення-рішення не приймалось та, відповідно, податкові зобов’язання не узгоджувались, то податковим органом безпідставно видалені данні про самостійно задекларовані ПП «Мідуєй» суми податкового кредиту та податкових зобов’язань за лютий 2012 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що є порушенням прав позивача.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із задоволенням позовних вимог про зобов’язання ДПІ відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову декларацію за лютий 2012 року.

Неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм права, що призвело до неправильного вирішення спору, відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.. 94, п.3 ч.1 ст.198, ст. 202 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Мідуєй» – задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року в частині зобов’язання ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову декларацію за лютий 2012 року скасувати.

Позовні вимоги у цій частині задовольнити.

Зобов’язати ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову декларацію за лютий 2012 року, укладених ПП «Мідуєй» з контрагентами, задекларованими в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року, поданої ПП «Мідуєй» до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року залити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 17 березня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов