Ухвала суду № 37843709, 04.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2014 рокусправа № 804/5909/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Смолка М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Січеслав» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Січеслав» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 5 лютого 2013 року № 0003111510.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року позов задоволений.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог, вказує на те, що судом не взято до уваги положення п. 87.9 ст. 87 ПК України в частині проведення позивачем оплат після 01.01.2011 року, коли вказана норма ПК України вступила в силу.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22 січня 2013 року податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за звітний податковий період: 2008 рік, І квартал 2009 року, півріччя 2009 року, III квартали 2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року, півріччя 2010 року, III квартали 2010 року, 2010 рік, І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартали 2011 року, ІІ-ІV квартали 2011 року, І квартал 2012 року, півріччя 2012 року, за результатами якої складено акт від 22 січня 2013 року №13/15/1-24226192, яким встановлено порушення позивачем строків сплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань.

У ході перевірки було встановлено, що позивачем самостійно подавалися податкові декларації з податку на додану вартість.

Податковою інспекцією в акті перевірки зазначено, що грошові зобов'язання сплачувались не у визначені законодавством терміни, а з затримкою більше ніж 30 днів, чим порушено статтю 57 Податкового кодексу України щодо своєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов'язань, в результаті чого у позивача утворився податковий борг.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України якщо платник не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених статтею 57 Податкового кодексу України, то такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового борту це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання розраховуються в автоматичному режимі тільки після сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 87.9 Податкового кодексу України кошти, які сплачувались позивачем, зараховувались податковою інспекцією згідно із черговістю виникнення податкового боргу.

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 5 лютого 2013 року №0003111510, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 17775 грн. (20% за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 88875,02 грн.)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум податку його обов'язок щодо сплати податку в цих сумах припинився; у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Позивачем по деклараціям з податку на прибуток:

28.01.2009 року в сумі 44 грн. сплачено 19.01.2009 року (платіжне доручення №6);

06.05.2009 року в сумі 40 грн. сплачено 06.05.2009 року (платіжне доручення №32);

30.07.2009 року в сумі 846 грн. сплачено 10.08.2009 року (платіжне доручення №53);

29.10.2009 року в сумі 1960 грн. сплачено 10.11.2009 року (платіжне доручення №78);

04.02.2010 року в сумі 382 грн. сплачено 08.02.2010 року (платіжне доручення №20);

30.04.2010 року в сумі 3117 грн. сплачено 21.05.2010 року (платіжне доручення №41);

03.08.2010 року в сумі 5814 грн. сплачено 19.08.2010 року (платіжне доручення №93);

05.11.2010 року в сумі 6547 грн. сплачено 19.11.2010 року (платіжне доручення №144);

09.02.2011 року в сумі 17770 грн. сплачено 16.02.2011 року (платіжне доручення №30);

20.04.2011 року в сумі 6097 грн., 21.07.2011 року - 2100 грн. (платіжне доручення №73);

03.08.2011 року в сумі 1000 грн. (платіжне доручення №96), 05.08.2011 року в сумі 3000 грн. (платіжне доручення №98);

09.08.2011 року в сумі 629 грн. сплачено 17.08.2011 року (платіжне доручення №104);

07.11.2011 року в сумі 12356 грн. сплачено 09.11.2011 року в сумі 8000 грн. (платіжне доручення №152); 15.11.2011 року в сумі 4356 грн. (платіжне доручення №156);

02.02.2012 року в сумі 19241грн. сплачено 14.02.2012 року (платіжне доручення №190);

08.05.2012 року в сумі 9688 грн. сплачено 18.05.2012 року (платіжне доручення №233);

05.08.2012 року в сумі 3344 грн. сплачено 09.08.2012 року (платіжне доручення №256).

Платіжним дорученням №274 від 28.12.2012 року, №278 від 17.01.2013 року сплачено заборгованість по податку на прибуток згідно акту 2004 року - 17800 грн., 12866 грн., всього - 30666 грн. та платіжним дорученням №279 від 17.01.2013 року сплачена пеня 760 грн.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків до 31 грудня 2009 року і, під час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 цього Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Ця норма, не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вказана норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, вказана норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання (призначення платежу), в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

В зв'язку з чим посилання апелента на положення п. 87.9 ст. 87 ПК України в частині проведення позивачем оплат після 01.01.2011 року, коли вказана норма ПК України вступила в силу є безпідставним, оскільки сума штрафних санкцій розрахована останнім з урахуванням також проплат які були здійсненні позивачем до цієї дати.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: С.В. Сафронова