Ухвала суду № 37843462, 30.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р.

справа № 2а-0870/6983/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року

у адміністративній справі № 2а-0870/6983/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації третя особа на стороні відповідача: Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж про: визнання протиправною відмову УПСЗН Запорізької обласної державної адміністрації щодо відшкодування пільг громадянам, які мають право на відшкодування в установленому законодавством об’ємі, а саме: відповідно до ст.22 Закону України "Про міліцію", ст.ст. 23-24 Закону України "Про кримінально-виконавчу службу", ст.26 Закону України "Про державну податкову службу" – "Працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії", "Сільський працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії", "Міліціонер на пенсії", "Сільський міліціонер на пенсії", "Податковий міліціонер на пенсії" та відповідно ст.22 Закону України "Про пожежну безпеку" – "пожежник на пенсії"; зобов’язання УПСЗН Запорізької РДА відшкодувати ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького РЕМ витрати, пов’язані з наданням пільг за період з 01.03.2011р. по 01.08.2011р. в розмірі 18401,88 грн. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання: №260373141420 Філія – Запорізьке обласне Управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926 шляхом здійснення процедури перерахування таких коштів, передбаченою п.6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256; зобов’язання УПСЗН Запорізької РДА відшкодувати ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького РЕМ витрати, пов’язані із сплатою судових витрат у сумі 184,01 грн. на поточний рахунок: №260000931709 у відділенні ЗАТ "Збербанк Росії" м.Київ, МФО 320627, ЄДРПОУ 00130926 шляхом здійснення процедури перерахування таких коштів, передбаченою п.6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.

Зазначчена постанова суду першої інстанції оскаржена позивачем по справі з підстав неправильного застосування норм матеріального права, у зв’язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького РЕМ період з 01.03.2011 року по 01.08.2011 року пільговим категоріям споживачів: "Працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії", "Сільський працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії", "Міліціонер на пенсії", "Сільський міліціонер на пенсії", "Податковий міліціонер на пенсії", "Пожежник на пенсії", нараховувалася плата за спожиту електроенергію із застосуванням 50-ти відсоткової знижки на загальний обсяг спожитої ними електроенергії (з ПДВ). Проте, відповідачем по справі - УПСЗН Запорізької РДА було відшкодовано нараховану позивачем плату за спожиту електроенергію з 50-ти відсотковою знижкою лише на обсяг електроенергії в межах норми споживання, у розмірі 75 кВт год. (з ПДВ), у зв’язку з чим позивач вважає ним було недоотримано кошти на загальну суму 18401,88 грн., що підтверджено Актом звірки взаємних розрахунків за використану електричну енергію по пільговим категоріям громадян між ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького РЕМ та УПСЗН Запорізької РДА від 01.08.2011 року.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції обґрунтовано узяв до уваги положення ч.4, ч.5, ч.6 ст.22 Закону України "Про міліцію", ч.5 ст.23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", ст.26 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.22 Закону України "Про пожежну безпеку" якими чітко визначено підстави та умови надання пільг по оплаті жилої площі, комунальних послуг, та палива в межах норм, встановлених законодавством.

Судова колегія вважає також правильним посилання суду першої інстанції на приписи ст.1, 5, 9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", в яких надано визначення державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування, порядок їх формування та застосування в розумінні Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 №879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати", пп."а" п.1 якого встановлено, що громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, такі пільги надаються в межах таких норм.

З урахуванням вищенаведеного та положень п.11 "Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що взяті на себе державою зобов’язань по відшкодуванню 50% спожитої електроенергії пільгової категорії споживачів в межах показника необхідного споживання – 75 кВт.год, та нормативне закріплення показника необхідного споживання, свідчать про відсутність у відповідача можливості здійснювати оплату за спожиту електроенергію громадянами понад цей показник, та гарантувати здійснення такої оплати, тому відповідач не зобов’язаний відшкодовувати позивачу нараховану плату за спожиту громадянами електроенергію з 50% знижкою понад норми споживання – 75 кВт.Год.

З наведеними висновками суду першої інстанції, судова колегія погоджується в повному обсязі, оскільки статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом України "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, цільове спрямування цих видатків.

Відповідно пункту 5 статті 51 Бюджетного кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно з пунктом 2.1 наказу Державного казначейства України № 136 від 09 серпня 2004 року та статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом поточного бюджетного року.

Показники Державного бюджету на 2011 рік в частині виплат, які встановлені статтею 22 Закону України "Про міліцію" розраховано, виходячи з положень Постанови № 879, і передбачають призначення для взяття зобов'язань щодо перерахунку пільг.

Порядок відшкодування суми витрат, понесених внаслідок постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року за № 256 (дал - Порядок), яким передбачено передбачено фінансування видатків бюджетів за державними програмами соціального захисту населення за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті автономної республіки Крим, бюджетах м. Києва і Севастополя, міст республіканського і обласного значення, та у районних бюджетах на зазначені цілі. Головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (пункти 2, 3 Порядку).

Статтею 9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" також визначено, що державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами щодо яких держава надає пільги.

Згідно з Додатком № 3 "Про Державний бюджет України на 2011 рік", а саме коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету №3511150 надання пільг таких категорій споживачів здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" закріплено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання електричної енергії. Згідно зі статтею 21 вказаного Закону, окремо визначаються нормативи коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, що спрямовуються на покриття витрат підприємств, установ і організацій соціально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування, які не покриваються виплатами населення. Нормативи фінансування встановлюються під час прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рік, а також під час формування бюджетів соціальних фондів.

У розрізі наведеного вище, колегія суддів зазначає, що вимоги позивача по цій справі не відлягали задоволенню, а наведені в апеляційній скарзі доводи позивача не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія –

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж – залишити без задоволення

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов