Ухвала суду № 37843422, 12.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.

справа № 0870/6956/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Запоріжкокс» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000500808 від 03.03.2012, яким встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 8 220 384 грн.; №0000460808 від 03.03.2012, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 29 6450 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 74 112,50 грн.; №0000470808 від 03.03.2012, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 10 141 518 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 6 761 012 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) у розмірі 3 380 506 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту за жовтень та листопад 2012 року та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2012 року через реалізацію продукції власного виробництва за ціною, нижче її собівартості, вказує на те, що у підприємства наявні всі необхідні документи на підтвердження права формування податкового кредиту.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує на те, що судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначає , що у спірному питанні діяльність позивача не направлена на отримання доходу, як це передбачено податковим законодавством, тому будь-які витрати з придбання товарів, послуг, невраховані в обсягах продажу продукції ( збиткові операції з придбання) не відносяться до господарської діяльності підприємства.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, представники ПАТ «Запоріжкокс» просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Запоріжкокс» з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2011 р., суми від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2011 р. та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за листопад 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у жовтні 2011 р.

За результатами перевірки складено акт №116/08-08/00191224 від 14.02.2012 р., яким встановлено, що позивач: - в порушення п. 198.3 ст.198, п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями), завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за жовтень 2011 р. на суму 296 450 грн.; - в порушення п.198.3 ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями), занижено податок на додану вартість за жовтень 2011 р., на загальну суму 6 761 012 грн.; - в порушення п. 198.3 ст.198, п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями), завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за листопад 2011 р. на суму 7 923 934 грн.; - в порушення п.198.3 ст. 198, п. 200.1, п.200.4а ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями), завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2011 р. на загальну суму 296 450 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000500808 від 03.03.2012 р., яким встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 8 220 384 грн.;

- №0000460808 від 03.03.2012 р., яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 296 450 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 74 112,50 грн.;

- №0000470808 від 03.03.2012 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 10 141 518 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 6 761 012 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) у розмірі 3 380 506 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, пп. а п. 200.4 ст. 200 ПК України податковий орган пов'язує з реалізацією позивачем продукції за ціною, нижчою її собівартості.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпункт 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи із зазначених норм Податкового кодексу судом першої інстанції вірно зазначено, що наявність доходу, у вигляді прибутку, не є абсолютним показником, а залежить від багатьох чинників, серед яких зокрема і об'єктивні фактори формування ринкових цін на певний вид продукції. Здійснення продажу коксохімічної продукції позивачем за ціною, нижчою її собівартості обумовлено економічними чинниками, що склалися на ринку України. В зв’язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції з продажу ПАТ «Запоріжкокс» продукції за ціною, нижче собівартості не можна вважати здійсненою поза межами господарської діяльності позивача.

Таким чином висновок податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту за жовтень та листопад 2012 року є необґрунтованим, а тому зменшення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень, листопад 2012 року є протиправним.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, право платника ПДВ на бюджетне відшкодування залежить лише від оплати останнім сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, що позивачем було здійснено. В зв’язку з чим судом першої інстанції зроблено вірний висновок про відсутність у податкового органу підстав для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 15 листопада 2013 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова