Рішення № 37842931, 25.03.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2014 р.Справа № 924/87/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" м. Хмельницький

про стягнення 17827,51 грн. заборгованості, з них 17631,79 грн. основна сума боргу за послуги з теплопостачання за період з 01.10.13р. по 31.12.13 р., 56,27 грн. - нарахування за встановленим індексом інфляції, 26,49 грн. - 3% річних, 112,96 грн. - пеня.

Представники сторін:

позивач: Прокопова Т.В. представник за довіреністю № 13/02 від 03.01.2014р.

відповідач: не з'явився

Повне рішення складено 25.03.2014р.

Суть спору: позивач МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" м. Хмельницький на свою користь 19 827,51 грн. заборгованості, з них 19 631,79 грн. основна сума боргу за послуги з теплопостачання за період з 01.10.13р. по 01.01.14р., 56,27 грн. - інфляційних нарахувань, 26,49 грн. - 3% річних, 112,96 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1376/186 від 26 жовтня 2007 року, укладеного між сторонами, щодо оплати за спожиту теплову енергію. Так, щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів, зокрема №186 від 25.10.2013 р. на суму 3978,53 грн., №186 від 27.11.2013 р. на суму 5683,27 грн. та №186 від 25.12.2013 р. на суму 9969,99 грн. Однак оплату за спожиту теплову енергію відповідач здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушує вимоги чинного законодавства та умови укладеного договору.

Таким чином, станом на 01.01.2014 року заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2013 р. по 01.01.2014 р. становить 19 631,79 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Також відповідачу за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано 56,27грн. згідно встановленого індексу інфляції, 26,49 грн. 3% річних та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 112,96 грн.

Загальна сума боргу становить 19 827,51 грн.

03.02.2014р. представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що останнім сплачено 2000 грн. боргу, в підтвердження чого подано платіжне доручення №18 від 31.01.2014р. на суму 2000,00 грн., призначення платежу: "оплата заборгованості за опалення згідно лічильника по рах. №186 від 31.12.13р.".

Представником позивача в судове засідання з'явився та надав заяву про уточнення позовних вимог, в частині періоду заборгованості, зокрема зазначає, що у позовній заяві про стягнення заборгованості Позивачем помилково вказано період заборгованості Відповідача з 01.05.13р. по 01.01.14р. тоді як слід було вказати з 01.10.13р. по 01.01.14р. Розмір заявлених позовних вимог за період з 01.10.13р. по 31.12.13 р. з урахуванням суми основного боргу 19631,79 грн., індекс інфляцій 56,27 грн., 3% річних 26,49 грн. та пені 112,96 грн., становить 19827,51 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представником позивача втакож надав додаткові пояснення з додатками, зокрема зазначає, що 26.06.2007р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії №1376/186.

В період з 01.10.13р. діяли слідуючи тарифи:- з 01.10.2011р. згідно Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №103 від 30.09.11р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" визначено вартість 1 Гкал для другої групи споживачів в сумі 705,76 грн. за 1Гкал, з ПДВ 846,91 грн. 1Гкал.

03.10.11р. Відповідача про зміну тарифу було повідомлено письмово листом №4037/09.

З 01.01.2014р. згідно Постанови Національної комісії регулювання енергетики України №477 від 31.12.13р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" визначено вартість 1 Гкал для другої групи споживачів в сумі 665,88 грн. за 1Гкал, з ПДВ 799,06 грн. 1Гкал.

20.02.14р. Відповідача про зміну тарифу було повідомлено в газеті "Проскурів" №7.

03.03.14р. Відповідачем внесено оплату за послуги з теплопостачання згідно рахунку 186 від 24.01.14р. в сумі 5000,00 грн.

Таким чином, вищезазначена сума (5000,00 грн.) не є предметом спору, оскільки дана сума сплачена за січень згідно призначення платежу.

Окрім того, згідно письмових пояснень від 25.02.2014 р. сплата відповідачем 2000 грн. 21.03.2014 р., також не є предметом розгляду даного спору, оскільки дана сума сплачена за січень згідно призначення платежу. При цьому відповідно до рахунку №186 від 24.01.2014 р. відповідач заборгував кошти за отримані послуги за січень 2014 р. в сумі, яка перевищує 9000 грн.

Представник відповідача в судове засідання від 03.02.2014р. з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, однак просив суд розгляд справи відкласти на іншу дату, у зв'язку з погашення суми боргу. При цьому зазначає, що останнім сплачено 2000 грн. боргу, в підтвердження чого подав платіжне доручення №18 від 31.01.2014р. на суму 2000,00 грн., призначення платежу: "оплата заборгованості за опалення згідно лічильника по рах. №186 від 31.12.13р.".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.03.2014р. провадження у справі №924/87/14 за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" м. Хмельницький в частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу припинено.

Крім того, 04.03.2014р. на адресу суду надійшла заява відповідача, в якій останній повідомляє про часткову сплату заборгованості в сумі 5000,00 грн., в підтвердження чого подав платіжне доручення №67 від 03.03.2014р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин суду не повідомив, ухвала суду від 12.03.2014 р. вручена відповідачу про що свідчить судова повістка від 14.03.2014 р.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено таке.

Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №830123 Колективне підприємство "Цивільжитлобуд" зареєстроване за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, буд. 47, код 01274231.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15052640 від 06.11.2012 р. КП МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" зареєстровано як юридична особа за адресою: м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571.

КП "Цивільжитлобуд" подало директору МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" заяву, у якій просило зареєструвати абонентом на послуги з теплопостачання вбудованого магазину в 39 кв. житлового будинку по вул. Перемоги, 8/2, опалювальна площа складає 110,5 кв. метрів.

26.10.2007р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та Колективним підприємством "Цивільжитлобуд" (Споживач) був укладений Договір на постачання теплової енергії №1376/181. Відповідно до п. 1 договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача тощо (п. 2.1. договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.2. договору).

Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором. Повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (п. 4.2.1., п. 4.2.2 договору).

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п., п. 6.1, 6.2, 6.3 договору).

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (п. 7.2.3 договору).

Договір набуває чинності з 26.10.2007р. та діє до 26.10.2008р. Договір припиняє свою дію у випадку закінчення строку, на який він був укладений Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Будь-яких заяв від сторін щодо розірвання або необхідності перегляду його умов від сторін не надходило.

Додатком №1 до договору сторонами погоджено тариф в розмірі 258,32 грн., об'єкт розташований по вул.Перемоги, 8/2 (продмагазин, цокольний поверх), кількість - 110,5 м2.

З 01.10.2011 р. згідно постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №103 від 30.09.2011 р. визначено вартість одної Гкал - 846,91 грн.

Щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів з жовтня 2013р. по грудень 2013р. на загальну суму 19631,79 грн. Зокрема, рахунки №186 від 25.10.2013 р. на суму 3978,53 грн., №186 від 27.11.2013 р. на суму 5683,27 грн. та №186 від 25.12.2013 р. на суму 9969,99 грн.

Відповідач свої зобов'язання згідно договору належним чином не виконав, зокрема не здійснив оплату наданих послуг своєчасно та в повному обсязі, лише частково оплатив заборгованість в сумі 2000,00 грн. підчас розгляду справи. Відповідачем даного факту не спростовано.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору, позивач нарахував 112,96 грн. пені за період з 10.11.13р. по 01.01.14р.

Також позивач нарахував відповідачу 56,27 грн. - інфляційних нарахувань та 26,49 грн. - 3% річних за листопад-грудень 2013р.

За таких обставин, позивач звернувся з позовом, до суду про примусове стягнення з відповідача 17827,51 грн. заборгованості, з них 17631,79 грн. основна сума боргу за послуги з теплопостачання за період з 01.10.13р. по 01.01.14р., 56,27 грн. - нарахування за встановленим індексом інфляції, 26,49 грн. - 3% річних, 112,96 грн. - пеня.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке:

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для стягнення заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо сплати боргу за спожиту теплову енергію згідно договору від 26.10.2007 р. №1376/181 в період з 01.10.2013 р. по 31.12.2013 р.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно з п. п. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом (ч.6 ст. 26 даного Закону).

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін (ч.1 ст. 267 ГК України).

Проаналізувавши наданий в матеріали справи договір про надання послуг з теплопостачання від 26.10.2007р., суд приходить до висновку, що він має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 17631,79 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором про надання послуг з теплопостачання №1376/181 від 26.10.2007р., рахунками №186 від 25.10.2013 р. на суму 3978,53 грн., №186 від 27.11.2013 р. на суму 5683,27 грн. та №186 від 25.12.2013 р. на суму 9969,99 грн., розрахунком заборгованості.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем доказів погашення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2013р. по 01.01.2014р. в сумі 17631,79 грн. не надано.

Надане відповідачем в матеріали справи платіжне доручення №67 від 03.03.2014р. на суму 5000,00 грн., призначення платежу: "оплата за опалення згідно рах. №186 від 24.01.2014р." в якості часткового погашення боргу судом до уваги не приймається, оскільки предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, яка виникла в період з 01.10.2013р. по 31.12.2013 р.

Втім оплата за опалення в сумі 5000,00 грн. була здійснена відповідачем за наступний період (січень 2014р. - рахунок №186 від 24.01.2014 р.), про що свідчить призначення платежу, вказане в платіжному дорученні №67 від 03.03.2014р. При цьому згідно письмових пояснень позивача існує рахунок №186 від 24.01.2014 р. а відповідач заборгував позивачу за січень 2014 р. борг, який перевищує 9000 грн.

Аналогічним чином були сплачені 2000 грн. 21.03.2014 р. - призначення платежу - січень 2014р. - рахунок №186 від 24.01.2014 р. Таким чином, сплата даної суми також не є предметом розгляду даного спору.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 17631,79 грн. Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 26,49 грн., розрахованих за період листопад-грудень 2013р., та пеню в сумі 112,96 грн. розраховану за період з 10.11.2013р. по 01.01.2014р. (по кожному рахунку окремо).

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості 3% річних, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Таким чином, враховуючи вимоги до ст. 625 ЦК України та зважаючи на наявність суми основного боргу, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних в сумі 26,49 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання за період листопад-грудень 2013р., які підлягають стягненню з відповідача у повному об'ємі.

Відповідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати за період з листопада 2013 р. по грудень 2013 р. в сумі 56,27 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 112,96 грн., розраховану за період з 10.11.13р. до 01.01.14 р. по кожному рахунку окремо.

Згідно зі ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивач просить стягнути із відповідача пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 112,96 грн. по кожному рахунку окремо, зокрема, за період з 10.11.13 р. до 01.01.14 р. на суму 3878,53 грн. в сумі 70,45 грн. та з 10.12.13 р. до 01.01.14 р. на суму 5683,27 грн. в сумі 42,51 грн.

Таким чином, враховуючи вимоги до ст. ст. 231, 232 ГК України, п. 11 Договору та зважаючи на наявність суми основного боргу, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 112,96 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з 10.11.2013р. до 01.01.2014р., яка підлягає стягненню з відповідача у повному об'ємі.

При цьому звертається увага позивача, що останній не вірно визначив період нарахування пені та 3% річних з огляду на п.1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", яким передбачено, що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Таким чином з огляду на те, що п. 6.3. договору передбачено, що остаточні розрахунки проводяться до 10 числа, наступного за розрахунковим, то останнім днем виконання такого зобов'язання слід вважати 09 число місяця, тобто період нарахування пені та трьох процентів річних слід було визначати з врахуванням граничного строку оплати 09 число місяця. Тому за розрахунком суду розмір пені та 3% річних визначено в більшій сумі, аніж заявлено позивачем, тому що кількість прострочених днів збільшується на один день (зокрема граничний строк оплати вказується 09 число, а не 10 число місяця, як зазначає позивач).

Таким чином, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 17 827,51 грн. з яких 17631,79 грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, 26,49 грн. - 3% річних, 56,27 грн. - інфляційних нарахувань та 112,96 грн. - пеня, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову. При розподіленні судових витрат враховується, що ухвалою суду від 04.03.2014р. провадження у справі в частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, тому витрати по оплаті судового збору в цій частині покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" м. Хмельницький про стягнення 17 827,51 грн. заборгованості, з них 17 631,79 грн. основна сума боргу за послуги з теплопостачання за період з 01.05.13р. по 31.12.13 р., 56,27 грн. - інфляційних нарахувань, 26,49 грн. - 3% річних, 112,96 грн. - пеня задовольнити.

Стягнути з Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 47, код 01274231) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький (вул. Пересипкіна, 5, іден. код 03356571) 17631,79 грн. (сімнадцять тисяч шістсот тридцять одну гривню 79 коп.) заборгованості за послуги з теплопостачання, 26,49 грн. (двадцять шість гривень 49 коп.) 3% річних, 56,27 грн. (п'ятдесят шість гривень 27 коп.) інфляційних нарахувань, 112,96 грн. (сто дванадцять гривень 96 коп.) пені та 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 25.03.2014 р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5),

3 - відповідачу, (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, буд. 47) - рекомендованим.