Ухвала суду № 37842545, 18.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6065/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

18 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Дельта Медікел» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року приватне підприємство «Дельта Медікел» (далі - Позивач, ПП «Дельта Медікел») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2013 року №0014471501.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Відповідач, будучи повідомлений про наявність у Позивача переплати з податку на прибуток внаслідок сплати авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів, прийшов до необґрунтованого висновку про наявність у ПП «Дельта Медікел» заборгованості зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у жовтні 2013 року посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ПП «Дельта Медікел» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток. У ході перевірки податковим органом виявлено порушення Позивачем граничних термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України, на 11 днів з граничним терміном сплати до 02.09.2013 року в сумі 507 802,00 грн. та на 28 днів з граничним терміном сплати 01.10.2013 року в сумі 1 085,20 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 29.10.2013 року №327/1501/30634637. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 29.10.2013 року №0014471501, яким Позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 50 888,72 грн. за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств.

При цьому, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень 57, 153 Податкового кодексу України, прийшов до висновку, що Відповідачем не вірно застосовано положення ПК України щодо співвідношення загальної та спеціальної норми, а відтак твердження ДПІ у Києво-Святошинському районі про порушення Позивачем граничних строків сплати авансових внесків з податку на прибуток є протиправними.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 4 пункту 57.1 ст. 57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу 9 пункту 57.1 ст. 57 ПК України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно податкової звітності за 12 місяців 2012 року визначено авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), у розмірі 507 802,00 грн., що підлягає сплаті щомісячно у березні - грудні 2013 року (рядок 34). При цьому Київський окружний адміністративний суд обґрунтовано зауважив, що авансові внески з податку на прибуток у розмірі 507 802,00 грн. сплачувалися Позивачем у відповідності до вимог Податкового кодексу щомісячно у період з березня по липень 2013 року (а.с. 22-29).

Разом з тим, приписами пп. 153.3.1 п. 153.3 ст. 153 ПК України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Згідно пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу).

Підпунктом 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 ПК України передбачено, що у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для однозначного висновку, що податкове законодавство пов'язує необхідність сплати авансових внесків або щомісячно у відповідності до вимог ст. 57 ПК України, або до чи одночасно з виплатою дивідендів. При цьому, у випадку якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Позивачем згідно платіжних доручень від 31.01.2013 року №16181 (а.с. 30) та від 05.07.2013 року №19767 (а.с. 31) було перераховано авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів на суму 774 250,00 грн. та 3 100 800,00 грн. відповідно.

При цьому ПП «Дельта Медікел» листами від 23.08.2013 року №03-1402 (а.с. 14) та від 09.09.2013 року №03-1484 (а.с. 15) зверталося до ДПІ у Києво-Святошинському районі з проханням зарахувати переплату з податку на прибуток на загальну суму 3 875 050,00 грн. в рахунок погашення зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток починаючи з серпня 2013 року.

З огляду на викладене та зважаючи на наявність у Позивача переплати з авансового внеску, яка перевищує суму податкового зобов'язання ПП «Дельта Медікел» з авансового внеску наступного періоду, колегія суддів приходить до висновку про достатність підстав для зарахування надмірно сплачених сум на сплату авансового внеску в наступні звітні (податкові) періоди. Відтак посилання Апелянта на порушення Позивачем граничного терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток є безпідставними, оскільки станом на серпень 2013 року за ПП «Дельта Медікел» обліковувалася переплата з податку на прибуток в сумі 3 875 050,00 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Дельта Медікел» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.