Постанова № 37840674, 14.02.2014, Єнакіївський міський суд Донецької області

Справа № 230/1436/14-а

№ провадження: 2-а/230/58/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 року місто Єнакієве

Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Юшкова М.М.

при секретарі - Мороз К.В.,

за участі: - представника відповідача - Роменської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Єнакієве адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И В:

07.02.2014 позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що вона є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та перебуває на обліку в управлінні як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачем було призначено їй виплату допомоги по догляду за дитиною у розмірі 130 гривень на місяць, тобто у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років. Просила суд визнати дії відповідача щодо сплати не в повному обсязі допомоги неправомірними та стягнути з відповідача недоотриману допомогу за період з 26 березня 2012 по 31 грудень 2013 в розмірі 12257,29 грн.

У судове засідання позивач не з'явилася, але надала суду заяву, в якій просила слухати справу в її відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача у своєму письмовому запереченні проти позову вказала, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача з 01.03.2012 як одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена у відповідності до ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на підставі заяви позивачки. Допомога призначена у розмірі 130 грн. Вважає, що нарахування та виплата допомоги згідно Закону України «Про загальннобов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовлені народженням та похованням», не входить до компетенції управління.

Також зазначила, що норми, відповідно до яких здійснюється виплата неконституційними не визнані, а тому підстави для проведення перерахунку в управління відсутні.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Позивач з 01.03.2012 перебуває на обліку в управлінні як застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа та з того часу отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісяця.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регламентуються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пунктів 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Зокрема, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» було виключено статті 40-44.

Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі й пункт 25 розділу II вищезазначеного закону щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Тому суд вважає, що з часу проголошення вищевказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Статтею 46 Закону України від 26.12.2008 «Про державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 45 Закону України від 27.04.2010 «Про державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється у розмірах і порядку, визначених КМУ. Відповідно до Прикінцевих положень цих Законів, вони діяли тільки у 2009,2010 рр.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою КМУ 27.12.2001 року №1751(Постанова КМ) на виконання Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» (пп.3 пункт 1). Новий акт уряду на виконання ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» не приймався. Розмір та порядок виплати допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на виконання ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» КМУ не визначалися.

Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» не встановлювалось на 2013 рік іншого, ніж визначено законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розміру допомоги.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги за період з 26 березня 2013 року ОСОБА_2, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року, яка є обов'язковою для суду відповідно до статті 244-2 КАС України.

Стосовно посилання відповідача на те, що виплати за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» повинні здійснюватись Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а не відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Згідно ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Відповідно до п. 15 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751, днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством обов'язок щодо призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку покладено на органи соціального захисту населення, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, що спростовує посилання відповідача в наданих запереченнях.

З приведеного випливає, що на відносини щодо виплати допомоги позивачу, як застрахованій особі, поширюються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до ст. 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюються правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що ст.99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а позивач звернулась до суду з адміністративним позовом поза межами вказаного строку.

З матеріалів справи вбачається, що до суду за захистом своїх прав ОСОБА_2 звернулась 07 лютого 2014 року. ОСОБА_2 в позові просила поновити їй строк звернення з позовом до суду, зазначивши, що про порушення прав дізналася в грудні 2013 року, оскільки раніше цим питанням не цікавилась, вважала, що допомога їй сплачувалась у повному обсязі, тому вважає, що строк звернення до суду пропущено нею з поважної причини.

Суд у зв'язку з цим приходить до наступного.

Позивач про порушення свого права, якщо вона вважала його порушеним, повинна була дізнатися при виплаті їй відповідачем спірної соціальної допомоги. Звернення позивача до відповідача із заявою з питання проведення перерахунку державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивач до суду з цим позовом звернулась 07.02.2014 (згідно вхідного штампу суду), на обґрунтування причин пропуску строку звернення посилається на свою необізнаність з цього питання, проте, суд вважає, що зазначена позивачем причина пропуску строку звернення до суду не є поважною, тому строк не підлягає поновленню. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від її бажання.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог з 26.03.2012 по 06.08.2013 підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 13.06.2012 року № 1483/12/13-12 та позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 28 жовтня 2008 року, визначено, що відповідно до статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, а також обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням виплаченихї сум, а не здійснити виплату в певній сумі, оскільки суд не має компетенції із здійснення розрахунку недоплаченої суми.

Відповідно до статті 94 КАС України пропорційно задоволених позовних вимог підлягають відшкодуванню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору з коштів місцевого бюджету м.Єнакієве в розмірі 73,08 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 86, 99, 122 ч.4, 159-163 КАС України, ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 07.08.2013 по 31.12.2013.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 07.08.2013 по 31.12.2013 у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету м.Єнакієве на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єнакіївського міського

суду Донецької області М.М. Юшков