Постанова № 37839281, 18.03.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 903/1128/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Столяр А.В. (довіреність № 20-11/13 від 20.11.2013 року)

відповідача 1: Бачинський Я.Л. (довіреність № 31-10/13 від 31.10.2013 року)

відповідача 2: Черпак М.Л. (довіреність № 4.4.03/4.4/1761 від 26.12.2013 року)

відповідача 3: не з'явились

відповідача 4: Буртовий М.В. (довіреність №13-11-2822 від 26.02.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача 4 приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року у справі № 903/1128/13 (суддя Шум М.С.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екзітос"

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" (відповідач 1)

Головного управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень (відповідач 2)

Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень (відповідач 3)

приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"(відповідач 4)

про визнання права власності на майно та виключення майна з акта опису та арешту

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 21 січня 2014 року у справі №903/1128/13 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзітос" (м.Луцьк, вул.Ковельська, 2, каб.421, код ЄДРПОУ 37669179) (надалі - позивач) до Головного управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень (надалі - відповідач 2), Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень (надалі - відповідач 3) про визнання права власності на майно та виключення майна з акта опису та арешту майна відмовлено. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзітос" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" (надалі - відповідач 1), Приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (надалі - відповідач 4) про визнання права власності на майно та виключення майна з акта опису та арешту майна задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екзітос" (м.Луцьк, вул.Ковельська, 2, каб.421, код ЄДРПОУ 37669179) право власності на лінію підігріву, протирки і деаерації яблучного та морквяного пюре; лінію асептичної стерилізації і наповнювач для яблучного і морквяного пюре; лінію асептичної стерилізації і наповнювач яблучного пюре; лінію екстрагування яблучного пюре; лінію приймання ягід, слив, вишень, мийка і екстрагування пюре; лінію пастеризації етикировки та упаковки соку 0.25 дмта 1 дм. (розливу в скляні банки); лінію по виробництву та розливу соку з м'якоттю 0,25 дм. Та 1 дм.; станцію водоочистки (РКЗ) та виключено з акту опису та арешту майна від 29 травня 2013 року відповідне майно (акт опису та арешту майна при примусовому виконанні наказу господарського суду м. Києва №7/474-34/365-27/2 від 17.05.2012 року) /т.1, 240-244/.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Екзітос" на момент складання відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Волинській області акту опису та арешту майна від 29.05.2013 року було власником спірного майна згідно Договору купівлі-продажу від 01.08.2011 року, тому вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер", Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" про визнання права власності та виключення майна з акта опису та арешту майна є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач 4 - Приватне акціонерне товариства "Комерційний банк "Надра" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 21 січня 2014 року у справі №903/1128/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити /т.2, а.с.2-7/. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним, при його винесенні судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи. Зокрема, апелянт зазначає, що договори застави обладнання та майнових прав від 03.04.2008 року укладені між ВАТ "КБ "Надра" та ТОВ фірма "Феміда-Інтер" були чинними починаючи із 03.04.2008 року і залишаються чинними на даний час, чинність таких договорів не припинялась та не переривалась; ПАТ "КБ "Надра", як заставодержатель по вказаних договорах застави, ніколи не надавало ТОВ фірма "Феміда-Інтер" згоди на відчуження предмету застави будь-яким особам у будь-який спосіб, а тому посадові особи ТОВ фірма "Феміда-Інтер" не мали повноважень на укладення з ТОВ "Екзітос" договору купівлі-продажу обладнання від 01 серпня 2011 року та не мали жодних правових підстав для передачі предмету застави у власність ТОВ "Екзітос"; при винесенні оскаржуваного рішення господарським судом Волинської області було безпідставно взято до уваги твердження ТОВ фірма "Феміда-Інтер" про те, що предмет спору не є предметом зазначеним в Договорі застави майнових прав від 03.08.2008 року, а є іншим майном, що було придбано ТОВ фірма "Феміда-Інтер" у ТОВ "Будсинтез"; судом першої інстанції не було витребувано у ТОВ фірма "Феміда-Інтер" документів, які б дали змогу ідентифікувати спірне майно як таке, що придбано саме у ТОВ "Будсинтез", а не по Контракту SFTE04 №01-2008 від 13 березня 2008 року, укладений між ТОВ фірма "Феміда-Інтер" та FMC Technologies Italia S.p.A.; судом не було перевірено місцезнаходження майна, що придбано по Контракту SFTE04 №01-2008 від 13 березня 2008 року, укладений між ТОВ фірма "Феміда-Інтер" та FMC Technologies Italia S.p.A., а тому висновок суду про те, що спірне майно було придбано ТОВ фірма "Феміда-Інтер" у ТОВ "Будсинтез", а не у італійської фірми є безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2014 року апеляційну скаргу відповідача 4 - Приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 25 лютого 2014 року /т.2, а.с.1/.

Від відповідача 3 - Державної виконавчої служби України надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає, що господарський суд Волинської області виносячи оскаржуване рішення допустив порушення приписів Законів України "Про заставу", "Про іпотеку", положень Цивільного кодексу України, статей 33, 34, 35, 43 ГПК України, а тому апеляційна скарга ПАТ КБ "Надра" підлягає до задоволення /т.2, а.с.26-28/. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на доводи викладені в апеляційній скарзі ПАТ "КБ "Надра".

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екзітос" надіслало на адресу Рівненського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" на рішення господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року залишити без змін /т.2, а.с.38-39/. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що посилання відповідача 4 на те, що спірне обладнання є предметом договору застави обладнання та договору застави майнових прав від 03.04.2008 року не відповідає дійсності; дане майно не включене до акту опису та арешту майна від 29 травня 2013 року, проте обладнання, що було придбане у ТОВ "Феміда-Інтер" по даний час знаходиться на території Рожищенського консервного заводу, приміщення якого описані та арештовані згідно акту опису та арешту майна від 29 травня 2013 року.

В судовому засіданні 25 лютого 2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача 3 та клопотанням апелянта про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 18 березня 2014 року /а.с.36-37/.

Представник відповідача 3 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином /т.2, а.с.44/.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача 1, відповідача 2, відповідача 4, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

03 квітня 2008 року між ВАТ "КБ "Надра" та ТОВ фірма "Феміда-Інтер" було укладено кредитні договори №11/2008/980/978-КЛ/01, №11/2008/978-К/01, №11/2008/978-ЕКА/01.

В забезпечення вказаних вище кредитних договорів між ВАТ "КБ "Надра" та ТОВ фірма "Феміда-Інтер" 03 квітня 2008 року було укладено:

- договір застави обладнання, у відповідності до якого ТОВ фірма "Феміда-Інтер" передало в заставу ВАТ "КБ "Надра" обладнання консервного цеху розташованого за адресою: Волинська область, м. Рожище, вул. Селянська, 9 згідно з переліком, що становить 227 (двісті двадцять сім) одиниць /т.1, а.с.36-43/;

- договір застави майнових прав, у відповідності до якого ТОВ фірма "Феміда-Інтер" передало в заставу ВАТ "КБ "Надра" майнові права по Контракту SFТЕ04 №01-2008 від 13 березня 2008 року, укладений між ТОВ фірма "Феміда-Інтер" та FMC Technologies Italia S.p.A., що знаходиться за адресою: виа Мантова 63/А, 43100, Парма, Італія /т.1, а.с.44-47/, а саме: лінія розливу в скляні банки; обладнання для екстрагування яблучного пюре; обладнання для нагрівання, протирання, деаерації яблучного та морквяного пюре; установка прийому ягід, слив, вишень, мийка та екстрагування ягідного пюре; обладнання для асептичної стерилізації та наповнювання ягідного пюре;

- договір іпотеки, у відповідності до якого ТОВ фірма "Феміда-Інтер" передало в іпотеку ПАТ "КБ "Надра" цілісний майновий комплекс будівель та споруд із 14 об'єктів, що знаходяться за адресою Волинська область, м.Рожище, вул.Селянська, 9 та 3 земельні ділянки.

Згідно п.1.3. Договору застави майнових прав, ТОВ фірма «Феміда-Інтер» на підставі Контракту SFТЕ04 №01-2008 від 13 березня 2008 року належало право власності на предмет застави.

У 2009 році ТОВ фірма "Феміда-Інтер" звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою про розірвання вказаних вище кредитних договорів та договорів застави.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.03.2012 року у справі №7/474-34/365-27/2, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феміда - Інтер" до Приватного акціонерного товариства "КБ "Надра", 3-я особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про розірвання кредитних договорів, договорів забезпечення виконання зобов'язань та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "КБ "Надра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер" про стягнення кредитної заборгованості, позовні вимоги ТОВ фірма "Феміда-Інтер" задоволено частково. Розірвано кредитний договір №11/2008/980/978-КЛ/01 від 03.04.2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком "Надра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер". Розірвано кредитний договір №11/2008/978-ЕКА/01 від 03.04.2008 року укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком "Надра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер". Розірвано кредитний договір № 11/2008/978-К/01 від 03.04.2008 року укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком "Надра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер". В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково. На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер" підлягає стягненню на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" за кредитним договором №11/2008/980/978-КЛ/01 від 03.04.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер" суму в розмірі 23 352 923 (двадцять три мільйони триста п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 71 коп..

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року у справі №7/474-34/365-27/2 рішення господарського суду м.Києва від 26.03.2012 року по справі №7/474-34/365-27/2 в частині часткового задоволення первісних вимог залишено без змін. Резолютивну частину рішення Господарського суду м.Києва від 26.03.2012 року по справі №7/474-34/365-27/2 в частині зустрічних позовних вимог викладено у наступній редакції: «Зустрічний позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер" (43010, м.Луцьк, вул.Дубнівська, 36, код ЄДРПОУ 20136463) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) за кредитним договором №11/2008/980/978-КЛ/01 від 03.04.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" та Товариством з обмеженою від повільністю "Феміда-Інтер" суму в розмірі 23 318 194, 69 грн.; за кредитним договором №11/2008//978-К/01 від 03.04.2008 року суму в розмірі 1 762 753 грн. 15 коп.; за кредитним договором №11/2008/978-ЕКА/01 від 03.04.2008 року суму в розмірі 42 529 693 грн. 88 коп.; заборгованість за договором на відкриття та оплату документарного акредитива № 613 у сумі 5 666 154 грн. 52 коп.. В іншій частині зустрічного позову відмовити.»

Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, зокрема, вказано, що враховуючи те, що кредитні договори, в забезпечення виконання зобов'язань по яким були укладені вищезазначені договори застави та договори іпотеки, судом розірванні, договір застави обладнання від 03.04.2008 року, договори іпотеки від 03.04.2008 року та договори застави майнових прав від 03.04.2008 року вважаються такими, що припинили свою дію. Враховуючи вказане, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначила, що вимоги ТОВ фірма „Феміда-Інтер" про зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 cкасувати заборони на відчуження рухомого та нерухомого майна, встановлені відповідно до договорів застави та іпотеки, а також вимоги про зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вилучити з Державного реєстру обтяжень та Єдиного реєстру заборон відповідні записи є передчасними.

11.06.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду м.Києва №7/474-34/365-27/2 від 17.05.2012 року про стягнення з ТзОВ "Феміда-Інтер" на користь ПАТ КБ "Надра" боргу в розмірі 42 563 846 грн. 50 коп..

06.08.2012 року головою Державної виконавчої служби винесено постанову про утворення виконавчої групи щодо виконання наказу господарського суду м. Києва №7/474-34/365-27/2 від 17.05.2012 року до складу якої увійшов, зокрема, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчук Олександр Петрович.

09.04.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень членам виконавчої групи згідно з постановою від 06.08.2012 року доручено провести виконавчі дії щодо опису та арешту майна ТзОВ "Фірма "Феміда-Інтер".

29.05.2013 року державним виконавцем Самчуком О.П. при примусовому виконанні наказу господарського суду м.Києва №7/474-34/365-27/2 від 17.05.2012 року складено Акт опису та арешту майна за адресою: м.Рожище, вул.Селянська, 9 /т.1, а.с.8/, відповідно до якого описано та накладено арешт на асептичну лінію по переробці ягід та пюре FМС Food Tech 2008 року випуску, Parma Italia, що належить ТОВ фірма "Феміда-Інтер", в приміщенні №1.

В матеріалах справи наявний Договір купівлі-продажу №19/09-3 від 19.10.2009 року укладений між відповідачем 1 - ТОВ фірма "Феміда-Інтер" (Покупець) та ТОВ "Будсинтез" (Продавець), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар згідно накладних, що є невід'ємними додатками до даного договору. В додатку №1 до Договору від 19.10.2009 року сторони погодили порядок розрахунків за даним договором.

Відповідно до видаткової накладної №231101 від 23.11.2009 року /т.1, а.с.151/ ТОВ "Будсинтез" відвантажило, а ТОВ фірма "Феміда-Інтер" отримало товар на загальну суму 32 531 005 грн. 00 коп. Перелік товару (консервне обладнання) в кількості 50 одиниць наведено у відповідній накладній.

10.04.2009 року та 03.08.2009 року між ТОВ фірма "Феміда-Інтер" та ПП "Термодистиляція" укладено договори №08-09, №15-09 про поставку та встановлення обладнання для системи водоочистки.

01 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екзітос" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу консервного обладнання та станції водоочистки загальною вартістю 52 462 041 грн. 20 коп..

Відповідно до видаткових накладних №ЛНА-000045 від 24.11.2011 року на суму 48 201 437 грн. 02 коп. та №ЛНА-000046 від 28.11.2011 року на суму 4 260 604 грн. 18 коп., що разом становить 52 462 041 грн. 20 коп. ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" як постачальник передало ТзОВ "Екзітос" на підставі договору від 01.08.2011 року наступний товар: лінію підігріву, протирки і деаерації яблучного та морквяного пюре; лінію асептичної стерилізації і наповнювач для яблучного і морквяного пюре; лінію асептичної стерилізації і наповнювач яблучного пюре; лінію екстрагування яблучного пюре; лінію приймання ягід, слив, вишень, мийка і екстрагування пюре; лінію пастеризації етикировки та упаковки соку 0.25 дмта 1 дм. (розливу в скляні банки); лінію по виробництву та розливу соку з м'якоттю 0,25 дм. та 1 дм.; станцію водоочистки (РКЗ).

Згідно зазначених видаткових накладних товар передано Кирилюком В.В., який відповідно до Довідки з ЄДРПОУ є керівником ТзОВ фірма "Феміда-Інтер", а отримано відповідний товар Ліхтанським М.В. на підставі довіреностей №5 від 24.11.2011 року та №7 від 28.11.2011 року, виданих Ліхтанському Миколі Васильовичу на отримання товару від ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" на підставі накладних №ЛНА-000045 від 24.11.2011 року та №ЛНА-000046 від 28.11.2011 року.

24 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екзітос" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" укладено Договір про відповідальне зберігання відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач 1 приймає на тимчасове відповідальне зберігання консервне обладнання та станцію водоочистки відповідно до переліку, викладеному в акті приймання-передачі об'єкту на зберігання, адреса складу зберігання: Волинська область, м.Рожище, вул.Селянська, 9. Строк дії цього договору обчислюється з моменту передачі позивачем об'єкту зберігання відповідачу 1, оформленого актом передачі зберігання до моменту повернення відповідачем 1 об'єкту зберігання позивачу, оформленого актом зняття із зберігання.

Відповідно до актів приймання-передачі від 24.11.2011 року та 28.11.2011 року ТОВ "Екзітос" передало, а ТОВ фірма "Феміда-Інтер" прийняло на умовах договору відповідального зберігання №24/11 від 24.11.2011 року консервне обладнання, а саме: лінію підігріву, протирки і деаерації яблучного та морквяного пюре; лінію асептичної стерилізації і наповнювач для яблучного і морквяного пюре; лінію асептичної стерилізації і наповнювач яблучного пюре; лінію екстрагування яблучного пюре; лінію приймання ягід, слив, вишень, мийка і екстрагування пюре; лінію пастеризації етикировки та упаковки соку 0.25 дмта 1 дм. (розливу в скляні банки); лінію по виробництву та розливу соку з м'якоттю 0,25 дм. та 1 дм.; станцію водоочистки (РКЗ).

У поясненнях наданих суду ТОВ фірма «Феміда-Інтер» зазначено, що ТОВ «Екзітос» звернулось з позовом про визнання права власності на майно, яке згідно Договору купівлі-продажу №319/09-03 від 19.10.2009 року було придбане ТОВ фірма «Феміда-Інтер» у ТОВ «Будсинтез», а також згідно Договору №15-09 від 03.08.2009 року було придбано у ПП «Термодистиляція», а відтак вказане обладнання не може бути предметом Договорів застави обладнання та застави майнових прав, на які посилається ПАТ КБ «Надра».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком зробленим судом першої інстанції, що відповідачем 1 у третіх осіб у 2009 році згідно вищевказаних договорів придбане обладнання, яке не було предметом договорів застави, укладених з ПАТ КБ «Надра» 2008 році.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до пункту 2 статті 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з положеннями статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Положеннями статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду із позовом про визнання права на майно та про звільнення майна з-під арешту.

Отже, виходячи із змісту зазначених норм власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально-правових вимог позивача має бути встановлення факту належності позивачеві права власності на спірне майно та безпідставність включення такого майна до опису боржника та накладення на нього арешту. Відтак, до предмету доказування у цій справі відноситься, зокрема, дослідження питання права власності позивача на спірне майно.

Згідно пункту 5 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012 року зазначено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту, відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Відповідно до пункту 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Пунктом 5.1.4. даної Інструкції передбачено, що стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Позивач ТОВ «Екзітос» стверджує, що йому належить право власності на включену державним виконавцем до Акту опису та арешту майна від 29.05.2013 року асептичну лінію по переробці ягід та пюре FМС Food Tech 2008 року випуску, Parma Italia, проте зазначене твердження спростовується доказами наявними справі, з яких вбачається, що арештована державним виконавцем асептична лінія належить на праві власності ТОВ фірма «Феміда-Інтер» на підставі Контракту SFТЕ04 №01-2008 від 13 березня 2008 року, укладеного між ТОВ фірма "Феміда-Інтер" та FMC Technologies Italia S.p.A., що знаходиться за адресою: виа Мантова 63/А, 43100, Парма, Італія.

Як зазначалось вище, вказана у Акті опису та арешту майна від 29.05.2013 року асептична лінія з 2008 року, на підставі Договору застави майнових прав 03.04.2008 року перебувала в заставі ПАТ КБ «Надра», при цьому в матеріалах справи відсутні докази cкасування заборони на відчуження рухомого майна, встановлені вказаним договором.

Крім того, з Договору купівлі-продажу №319/09-03 від 19.10.2009 року було придбане ТОВ фірма «Феміда-Інтер» у ТОВ «Будсинтез», а також згідно Договору №15-09 від 03.08.2009 року було придбано у ПП «Термодистиляція» та видаткових накладних №ЛНА-000045 від 24.11.2011 року на суму 48 201 437 грн. 02 коп. та №ЛНА-000046 від 28.11.2011 року на суму 4 260 604 грн. 18 коп. не вбачається, що ТОВ «Екзітос» придбано асептичну лінію по переробці ягід та пюре FМС Food Tech 2008 року, оскільки у первинних бухгалтерських документах не зазначено будь-яких індивідуальних ознак придбаного обладнання.

Щодо твердження позивача щодо знаходження придбаного ТОВ «Екзітос» консервного обладнання на території Рожищенського консервного заводу на умовах договору відповідального зберігання №24/11 від 24.11.2011 року за адресою: Волинська область, м.Рожище, вул.Селянська, 9, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Договору іпотеки від 03.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, в іпотеку передано цілісний майновий комплекс Рожищенського консервного заводу із 14 будівель і споруд, відтак на території заводу може знаходитись, як асептична лінія по переробці ягід та пюре FМС Food Tech 2008 року, що належить на праві власності ТОВ фірма «Феміда-Інтер», так і консервне обладнання, що належить на праві власності ТОВ «Екзітос».

Згідно статті 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що позивач не довів факту належності йому на праві власності описаного та арештованого майна, а відтак відсутні підстави для виключення асептичної лінії по переробці ягід та пюре FМС Food Tech 2008 року з Акту опису та арешту майна від 29.05.2013 року, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у позові до Головного управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень та до Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень з огляду на наступне:

Верховний Суд України у пункті 4 постанови Пленуму від 27.08.1976 року № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису", пункті 16 постанови Пленуму №14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", Вищий господарський суд України у пункті 5 постанови пленуму від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказали, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.

За змістом пункту 1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).

Вказана правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду України від 25.09.2007 року №2-27/14547-2005, Вищого господарського суду України від 25.05.2011 року №17/2258.

Відповідно до пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що висновки господарського суду Волинської області у справі №903/1128/13 не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, у зв'язку з чим, рішення господарського суду першої інстанції у справі підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задоволити, рішення господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року у справі №903/1128/13 - скасувати.

Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзітос" (м.Луцьк, вул.Ковельська, 2, каб.421, код ЄДРПОУ 37669179) на користь Приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (м.Київ, вул.Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) 36540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) гривень судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 903/1128/13 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.