Ухвала суду № 37837962, 20.03.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №273/773/13-ц Головуючий у 1-й інст. Михалюк Олександр Павлович

Категорія 27 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Косигіної Л.М., Григорусь Н.Й.,

при секретарі Трохимчук Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 8 січня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними додаткових угод ,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 11 вересня 2007 року між банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачеві наданий кредит в сумі 1000000 грн., строком по 10 вересня 2017 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12% річних з 11 вересня 2007 року по 11 березня 2008 року та 14,5 % річних з 12 березня 2008 року до дати закінчення договору.

В забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, цього ж дня між позивачем та ОСОБА_5 укладений договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе зобов?язання відповідати перед банком за неналежне виконання умов кредитного договору.

Окрім того, 11 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, яким передбачена відповідальність поручителя за неналежне виконання боржником зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків.

Позивач зазначає, що банк повністю виконав взяті на себе зобов?язання, а боржник не виконує передбачені договором умови щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків, у зв?язку з чим станом на 1 березня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 681222 грн. 12 коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту 604107 грн. 71 коп.; заборгованості зі плати відсотків в сумі 69115 грн. 10 коп.; простроченої заборгованості по кредиту в сумі 76710 грн. 43 коп.; пені за прострочення сплати тіла кредиту в сумі 4670 грн. 82 коп.; пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 3328 грн. 49 коп.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 681222 грн. 12 коп.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому зазначив, що додатковою угодою №1, укладеною між ним та банком 27 серпня 2010 року були внесені зміни до кредитного договору, зокрема, щодо підвищення процентної ставки на 2% річних у разі несвоєчасного погашення кредиту та сплати відсотків.

Окрім того, додатковою угодою, укладеною між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1 вересня 2011 року, до кредитного договору також були внесені зміни щодо предмета договору, згідно з якими позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти та сплатити відсотки у строки, встановлені графіком, сплатити комісійну винагороду, а також виконати інші обов'язки, передбачені договором.

Посилаючись на ту обставину, що вказані додаткові угоди не були ним підписані, ФОП ОСОБА_2 просив визнати їх недійсними.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 8 січня 2014 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 681222 грн.12 коп., в тому числі: заборгованість зі сплати тіла кредиту в сумі 604107 грн. 71 коп.; заборгованість зі плати відсотків в сумі 69115 грн. 10 коп.; прострочену заборгованість по кредиту в сумі 76710 грн. 43 коп.; пеню за прострочення сплати тіла кредиту в сумі 4670 грн. 82 коп.; пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 3328 грн. 49 коп.

Стягнуто з відповідачів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір по 1147 грн. з кожного.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області кошти в сумі 900 грн. за проведення судової почеркознавчої експертизи.

В задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсними додаткових угод до кредитного договору відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення.

ОСОБА_1, зокрема, зазначає, що суд, в порушення вимог цивільного процесуального законодавства, розглянув справу без участі ОСОБА_2 та його представника. Зазначена обставина позбавила їх можливості брати участь у судовому засіданні та належним чином захистити права.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, зауваживши, що здійснений позивачем розрахунок є невірним, оскільки ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором були сплачені кошти, зокрема: 25 липня 2012 року - 7696 грн. 36 коп., 5 липня 2012 року - 9531 грн. 37 коп., 29 лютого 2012 року - 4000 грн. Вказані суми не були враховані судом при стягненні заборгованості.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника ОСОБА_2, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 11 вересня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір про надання останньому кредиту в сумі 1000000 грн., строком по 10 вересня 2017 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12% річних з 11 вересня 2007 року по 11 березня 2008 року та 14,5 % річних з 12 березня 2008 року до дати закінчення договору.

Матеріали справи свідчать, що додатковою угодою №1, укладеною між банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 27 серпня 2010 року були внесені зміни до кредитного договору, зокрема, щодо підвищення процентної ставки на 2% річних у разі порушення позичальником своїх зобов'язань.

Зміни до кредитного договору також були внесені додатковою угодою №1, укладеною між позивачем та ФОП ОСОБА_2 1 вересня 2011 року, відповідно до якої позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти та сплатити відсотки у строки, встановлені графіком, сплатити комісійну винагороду, а також виконати інші обов'язки, передбачені договором.

В забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, 11 вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_5 укладений договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе зобов?язання відповідати перед банком за неналежне виконання умов кредитного договору.

Окрім того, 11 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, яким передбачена відповідальність поручителя за неналежне виконання боржником зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків.

23 липня 2008 року між банком та відповідачами укладені додаткові угоди до договорів поруки, відповідно до яких поручителі надали свою згоду на збільшення відсоткової ставки за кредитним договором, в порядку та на умовах, визначених цією угодою.

27 серпня 2010 року між позивачем та ОСОБА_5, а також ОСОБА_4 укладені додаткові угоди до договорів поруки, якими викладено в новій редакції окремі положення договорів поруки, зокрема, щодо визначення терміну «кредитний договір», а також щодо предмета договору, прав та обов'язків сторін.

1 вересня 2011 року кредитор та поручителі ОСОБА_5, ОСОБА_4 уклали додаткові угоди до договорів поруки, якими викладено в новій редакції розділ «Визначення термінів», а також окремі положення щодо предмета договорів, прав та обов'язків сторін.

В судовому засіданні також встановлено, що ФОП ОСОБА_2 належним чином не виконує умови кредитного договору та не сплачує позивачеві кошти в рахунок погашення заборгованості за договором, внаслідок чого станом на 1 березня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 681222 грн. 12 коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту 604107 грн. 71 коп.; заборгованості зі плати відсотків в сумі 69115 грн. 10 коп.; простроченої заборгованості по кредиту в сумі 76710 грн. 43 коп.; пені за прострочення сплати тіла кредиту в сумі 4670 грн. 82 коп.; пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 3328 грн. 49 коп.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості свідчить про те, що суми, сплачені ОСОБА_2 за кредитним договором 29 лютого 2012 року, 5 липня 2012 року та 25 липня 2012 року були враховані при обчисленні загальної суми боргу ( а.с. 128).

Будь-яких доказів на спростування суми заборгованості апелянтом не надано.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За правилами ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною ( сторонами) вимог , які встановлені частинами першою-третьою п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Наявний в матеріалах справи висновок судової почеркознавчої експертизи від 10 листопада 2013 року за №1/1392 свідчить про те, що підписи, розташовані в графах «Позичальник» першого та другого аркушів, в графах «ОСОБА_2» другого аркушу додаткової угоди №1 від 27 серпня 2010 року до кредитного договору №010/110/621 від 11 вересня 2007 року, а також в графах «Позичальник» та « ОСОБА_2» додаткової угоди №1 від 1 вересня 2011 року, виконані ОСОБА_2.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ФОП ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду. Підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити .

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 8 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча : Судді: