264/6616/13-к
1-кп/264/17/2014
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.03.2014 Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О. при секретарі Кадимовій А.І., за участю прокурора Вознесенського М.Д., захисника ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3, який обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2013 року обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, термін дії якого сплинув 24 грудня 2013 року.
В ході судового розгляду справи 26 березня 2014 року представником потерпілої заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що справа розглядається тривалий час, обвинувачений в лютому 2014 року скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тиснув на свідка ОСОБА_4, яка змінила свої показання, які давала під час досудового розслідування, а також в суді змінив свої показання, які давав під час досудового розслідування, що свідчить про його намір ухилитись від покарання.
Потерпіла підтримала клопотання свого представника.
Прокурор залишив вирішення питання про обрання запобіжного заходу на розсуд суду, потім підтримав клопотання представника потерпілої.
Захисник заперечував проти зазначеного клопотання, просив суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов*язання, мотивуючи тим, по справі допитані свідки, в період строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту правил домашнього арешту не порушував, тому вважає, що обрання більш суворого запобіжного заходу є недоцільним.
Суд, вислухавши сторони вважає, що клопотання представника потерпілої підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України утримання під вартою є виключним запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Розглядаючи клопотання представника потерпілої, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан його здоров'я, наявність постійного місця проживання, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місцевості його проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.
Так, відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання до восьми років позбавлення волі.
Відповідно до наданих довідок про стан здоров'я обвинуваченого стан здоров'я останнього задовільний.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, має місце реєстрації та постійного проживання.
По справі розпочато судовий розгляд, допитані обвинувачений, потерпіла, свідки, у зв'язку з чим ризик того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може впливати на хід судового розгляду, припинив своє існування.
Згідно відповіді начальника Іллічівського РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області від 24 грудня 2013 року ОСОБА_3 зарекомендував себе посередньо, при перевірках знаходився за місцем проживання, правил домашнього арешту не порушував.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, доповіді Європейського комітету із запобігання катування та нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню та висновки органів із захисту прав людини Організації Об'єднаних Націй; приймаючи до уваги Рекомендацію Rec (2006) 2 Комітету Міністрів державам-учасницям щодо Європейських пенітенціарних правил та Рекомендацію R (99) 22 Комітету Міністрів щодо переповненості місць тримання під вартою та зростання населення в'язниць; враховуючи необхідність забезпечити, щоб тримання під вартою використовувалося лише у виняткових випадках та завжди було виправданим; пам'ятаючи про права людини та основні свободи усіх, хто позбавлений свободи, та про особливу потребу забезпечити, щоб особи, які тримаються під вартою, не лише були здатні готувати свій захист та підтримувати сімейні стосунки, але й трималися в умовах, які відповідають їхньому правовому статусу, що ґрунтується на презумпції невинуватості, приймаючи до уваги тяжкість злочину, суд приходить до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляду домашнього арешту.
Посилання представника потерпілої на порушення обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, судом не можуть бути прийняті, оскільки жодних доказів, які б підтверджували викладені факти, представником потерпілої не представлено.
Вказівка представника потерпілої на те, що обвинувачений дав суду показання, які суттєво відрізняються від тих, які він давав органу досудового розслідування, а також той факт, що свідок ОСОБА_4 змінила свої показання під тиском обвинуваченого, не є слушною, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них.
Керуючись ст. ст. 181, 206, 331, 350 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Клопотання представника потерпілої ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) Прибувати за кожною вимогою до суду;
2) Не залишати місце постійного мешкання - АДРЕСА_1, в період з 11.00 по 09.00 годину, в нічний період часу, щоденно, без дозволу суду.
Ухвала діє до 26 травня 2014 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити до органу внутрішніх справ.
Суддя : Ю. О. Матвєєва
Копію цієї ухвали мені вручено 26 березня 2014 року
о "_" год. "_____" хв.
Обвинувачений ________ ОСОБА_3
Судове рішення № 37837786, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 26.03.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 264/6616/13-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: