Вирок № 37837016, 20.03.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 209/1699/12

Провадження №11/772/106/2014

Категорія: 34

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач :Дедик В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Дедик В.П.

суддів: Нешик Р.І., Старинця Ю.В.

за участю секретаря: Маркіної Г.А.

прокурора: Кузьміна С.В.

захисника: ОСОБА_2

представника потерпілого: ОСОБА_3

засудженого: ОСОБА_4

потерпілої: ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 травня 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, уродженця с. Лапшанга, Варнавінського району, Горківської області, Російська Федерація, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого,

засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, та покладено на нього обов'язки передбачені п.п. 2, 3 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишено підписку про невиїзд до набрання вироком чинності.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення автотехнічного дослідження № 270 а від 27.11.2009 р. на суму 300 (триста) гривень 48 копійок (а.с.52); автотехнічної експертизи № 12 а від 27.01.2010 р. на суму 375 (триста сімдесят п'ять) гривень 36 копійок (а.с.113), всього на загальну суму 675 (шістсот сімдесят п'ять) гривень 84 копійки; за проведення автотехнічної експертизи № 67 а від 20.04.2010 р. на суму 225 (двісті двадцять п'ять) гривень 36 копійок (а.с.148); автотехнічної експертизи № 225 а від 26.10.2010 р. на суму 515 (п'ятсот п'ятнадцять) гривень 52 копійки (а.с.182), всього на загальну суму 740 (сімсот сорок) гривень 88 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ДНДЕКЦ МВС України, банк ГУ ДКУ у Київській області судові витрати за проведення автотехнічної експертизи № 9-108 від 18.08.2011 р. на суму 1125 (одна тисяча сто двадцять п'ять) гривень 12 копійок (а.с.245); автотехнічної експертизи № 9-175 від 29.12.2011 р. на суму 675 (шістсот сімдесят п'ять) гривень 36 копійок (а.с.264), всього на загальну суму 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень 48 копійок. Всього на загальну суму - 3217 (три тисячі двісті сімнадцять) гривень 20 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 10 000 (десять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

17.11.2009 р. близько 18 год. 20 хв. водій ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21093», державний номер НОМЕР_1 з причепом «Скіф М 1», державний номер НОМЕР_2, рухаючись в напрямку м. Козятин, по вул. Дружби в смт. Залізничне Козятинського району, неподалік електроопори № 18/99, в момент об'єктивної появи в полі зору пішоходів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які перебували на правому краю проїзної частини та рухалися в попутному напрямку, невчасно вжив заходи до зупинки керованого транспортного засобу і допустив наїзд на ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Таким чином, водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Відповідно до висновку автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи № 9-175, в даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ 21093» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзд на пішоходів шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виявлення перешкоди для руху.

Невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної пригоди.

Внаслідок наїзду, ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, а ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 9 на трупі ОСОБА_7 виявлено такі ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма - гематома в потиличній ділянці справа, перелом потиличної та правої скроневої кістки, субарахноїдальний та правобічний субдуральний крововиливи, забій головного мозку в лобових долях, садно на обличчі, синець на спині носа, садно та підшкірний крововилив в ділянці правого кульшового суглоба, синці в ділянці колінних суглобів.

Відкрита черепно-мозкова травма є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя в момент її заподіяння.

Смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломами потиличної та правої скроневої кісток, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку й ускладнилась набряком головного мозку.

Між відкритою черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_7 - прямий причинний зв'язок.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 190, у ОСОБА_6 були виявленні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку легкого ступеню, множинні гематоми м'яких тканин голови, підокісна гематома правої лобної ділянки, крововиливи під кон'юнктиву обох очей; закриті переломи діалізів обох кісток лівої гомілки зі зміщеннями.

Дані тілесні ушкодження належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлися небезпечними для життя, спричинили тривалий розлад здоров'я.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв'язку з наслідками.

В апеляції потерпіла ОСОБА_5 просить вирок скасувати, в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, що за своїм розміром в наслідок м'якості є явно несправедливим, та постановити новий вирок, яким застосувати до ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі до 8 років, а в частині задоволення цивільного позову залишити без змін.

Прокурор в апеляції, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4, просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

В решті вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію з мотивів, наведених в апеляції, та просить постановити вирок, обравши покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, оскільки не враховані тяжкість злочину, думка потерпілої та щире каяття, потерпілу ОСОБА_5, яка просить призначити покарання ОСОБА_4 передбачене санкцією статті 286 ч. 2 КК України, у вигляді позбавлення волі, оскільки немає жодних пом'якшуючих обставин, він не відшкодував моральну шкоду, засудженого ОСОБА_4, який заперечує проти задоволення апеляцій прокурора та потерпілої, оскільки вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а покаранням достатнім для свого виправлення, оскільки він зробив відповідні висновки та більше не буде порушувати закон, оскільки він пенсіонер, то буде відшкодовувати шкоду із пенсії, хоча до даного часу не відшкодував хоча би частково шкоду потерпілим, вину визнає та просить вибачення у потерпілої ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора та апеляція потерпілої підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні злочину, а саме порушення водієм ОСОБА_4 Правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої та заподіяло потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Фактичні обставини справи, кваліфікація дій засудженого та його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення ніким не оскаржується, у зв'язку з чим колегія суддів у відповідності до ст. 365 КПК України вирок суду в цій частині не перевіряє та переглядає його в межах апеляцій.

Згідно ст. 323 КПК України судове рішення щодо покарання також повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Суд у вироку зазначив пом'якшуючі відповідальність ОСОБА_4 обставини - визнання вини, часткове відшкодування шкоди, стан здоров'я, позитивну характеристику.

Проте суд І інстанції при призначенні покарання ОСОБА_4 не в повній мірі зазначив і врахував при цьому ступінь тяжкості вчиненого злочину, суспільну небезпеку вчиненого та особу засудженого, позицію потерпілої ОСОБА_5 про обрання покарання у вигляді позбавлення волі, вказавши лише на відсутність обтяжуючих обставин та обставини, що характеризують особу засудженого.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 4 рази притягувався протягом 2009-2010 років до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, зокрема 2 рази після скоєння зазначеного злочину, але належних для себе висновків не зробив, що свідчить, що на шлях виправлення не став, та керуючи автомобілем продовжував порушувати ПДР, вчинив тяжкий злочин та завдав моральних страждань рідним потерпілих, що посилює відповідальність та потребує призначення більш суворого покарання виходячи із санкції ч. 2 ст. 268 КК України, чим призначив місцевий суд.

На даний час потерпілій ОСОБА_5 моральна шкода відшкодована не повністю, не прийняв мір до вибачення, а тому потерпіла заперечує проти звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки засуджений ОСОБА_4 ніде не працює та не зможе надалі відшкодовувати моральну шкоду у встановленому розмірі. Не відшкодована шкода також і потерпілому ОСОБА_6

Місцевий суд прийняв до уваги пом'якшуючу відповідальність обставину - щире каяття ОСОБА_4, але не взяв до уваги, що таке каяття було зроблене лише через два роки після вчинення злочину під тиском доказів, а тому і розгляд даної справи продовжувався тривалий час.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Беручи до уваги не враховані належним чином обставини судом І інстанції та встановлені нові, колегія суддів вважає, що призначене покарання місцевим судом є явно не справедливим із-за м'якості, а тому підлягає скасуванню з призначенням нового покарання, у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, яке буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових правопорушень.

При цьому судова колегія бере до уваги, що в ході дебатів в суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_5 не просила призначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, як про це просить зараз в апеляційному суді, що підтвердила і в апеляційному суді, зазначила, що покарання у вигляді позбавлення волі повинне бути реальним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 367, 378 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А :

Апеляцію прокурора та апеляцію потерпілої ОСОБА_5 задовільнити частково.

Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 травня 2013 відносно засудженого ОСОБА_4 в частині призначеного покарання скасувати.

Вважати засудженим ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом одного місяця з моменту його проголошення, через Апеляційний суд Вінницької області.

Судді:

З оригіналом вірно: