Ухвала суду № 37835672, 24.01.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 248/9374/13-ц Номер провадження 22-ц/775/331/2014

Справа № 22ц/775/331/14 Головуючий в 1 інстанції Мурашова Н. А.

Категорія 26 Доповідач Канурна О.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: Санікової О. С.

суддів: Солодовник О.Ф., Канурної О.Д.,.

при секретарі Хохулі М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Українсько-канадского спільного підприємства „Донбас-Ліберті" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 15 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Українсько-канадского спільного підприємства „Донбас-Ліберті у формі товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа-відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харцизьку Донецької області, про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров"я внаслідок виробничої травми,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 15 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 до Українсько-канадського спільного підприємства „Донбас-Ліберті" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа-відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Харцизьку Донецької області, про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров"я внаслідок виробничої травми задоволено частково.

Стягнуто з Українсько-канадського спільного підприємства „Донбас-Ліберті" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену ушкодженням здоров'я внаслідок виробничої травми в сумі 6000 грн.

Стягнуто з Українсько-канадського спільного підприємства „Донбас-Ліберті" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.

З вказаним рішенням суду не погодився відповідач - Українсько-канадське спільне підприємство „Донбас-Ліберті" у формі товариства з обмеженою відповідальністю і оскаржив його в апеляційному порядку. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 у повному обсязі.

В судове засідання апеляційного суду представник третьої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харцизьку Донецької області не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника Українсько-канадського спільного підприємства „Донбас-Ліберті" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 з наступних підстав.

Частиною 1 статті 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 02.04.1993р. по 17.04.2009р. працював на підприємстві відповідача водієм. Звільнений з роботи за власним бажанням.

28.09.2006р. о 12 год. 40 хв. з позивачем, під час виконання ним своїх трудових обов'язків, стався нещасний випадок, в результаті якого позивач отримав закритий перелом дистального метафаза лучевої кістки лівої руки із зміщенням, відривний перелом щитовидного відростку, закритий перелом правого наколінника зі зміщенням.

29.09.2006р. складено акт №2 за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Згідно з витягом з протоколу №1 засідання комісії з питань вирішення спорів при відділенні виконавчої дирекції ФССНВВ в м. Харцизьку від 31.08.2007р. визначено ступень вини потерпілого ОСОБА_1 в даному нещасному випадку 15%, вина підприємства- 85%.

Згідно виписного епікризу №5711/747 позивач у зв'язку з отриманою травмою знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Харцизької центральної міської лікарні з 28.09.2006р. по 13.10.2006р.

Висновком МСЕК від 29.05.2007 року позивачу первинно визначено 25% втрати професійної працездатності, рекомендоване медикаментозне лікування.

Висновком МСЕК від 26.03.2013р. позивачу безстроково визначено 25% втрати професійної працездатності, рекомендоване медикаментозне лікування.

Згідно зі ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, установах, организаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкидливих умов праці покладаеться на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Як вбачається із ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життевих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для организації свого життя.

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди та визначивши її в розмірі 6 000 грн., суд в повній мірі врахував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в п. 9 постанови №4 від 31 березня 1995 року (з наступними змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» про те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості. Визнаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд навів в рішенні відповідні мотиви.

Суд першої інстанції врахував конкретні обставини справи, засади розумності, виваженості і справедливості.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про внесення змін та доповнень до постанови Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпПУ, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачу доведений сукупністю доказів, досліджених судом першої інстанції: копією трудової книжки, довідками МСЕК, актом розслідування нещасного випадку від 29.09.2006 року за формою Н-5, актом № 2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1.

Таким чином, дії відповідача не відповідали нормам охорони праці, тобто наявна протиправність дій останнього.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивач ОСОБА_1 сам порушив Правила техніки безпеки, внаслідок чого стався нещасний випадок з ним, не заслуговують на увагу, оскільки частиною 1 ст. 160 КЗпП України передбачено, що постійний контроль за додержанням працівникми вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статті 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Апеляційний суд не приймає до уваги також інші доводи апеляційної скарги українсько-канадского спільного підприємства „Донбас-Ліберті" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які уклалися між сторонами і дав їм належну оцінку.

Виходячи із встановлених судом обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального закону, тому апеляційна скарга українсько-канадского спільного підприємства „Донбас-Ліберті" у формі товариства з обмеженою відповідальністю підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу українсько-канадского спільного підприємства „Донбас-Ліберті" у формі товариства з обмеженою відповідальністю відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 15 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: