Ухвала суду № 37834900, 25.03.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/894/2014 Головуючий в І інстанції: Дічакова Т.І.

Категорія: 57 Доповідач: Майданік В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року березня місяця 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.

суддів: Орловської Н.В.,

Кутурланової О.В.

при секретарі: Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення витрат за підключення дворового газопроводу, -

В С Т А Н О В И Л А:

27 листопада 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3, в якому з урахуванням доповнень від 06.12.2013 року просила стягнути з відповідачки на свою користь 1299грн. в якості компенсації частки витрат за підключення дворового газопроводу та судові витрати.

09 січня 2014 року позивачка, подавши доповнення до вказаного позову, звернула свої позовні вимоги також і до ОСОБА_4, просила стягнути з відповідачів на свою користь по 1123грн. в якості компенсації частки витрат за підключення дворового газопроводу та судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що в 2003-2004 роках вона в установленому порядку провела газопровід від будинку АДРЕСА_1 до свого будинку АДРЕСА_2 на 54м газопроводу вона потратила 3370грн. (на це пішли, зокрема, труби, отримані нею та сином в рахунок зарплати на суму 2800грн.), а відповідачі, які користуються цим газопроводом, відмовляються компенсувати їй затрати, кожен по 1/3 частці, тобто по 1123грн. З ОСОБА_3, якій вона в 2010 році дала дозвіл на підключення, вона домовилась, що остання виплатить їй компенсацію восени 2010 року, після збору врожаю.

Ухвалою суду від 10.01.2014 року до участі в розгляді справи в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_4 (а.с.111).

Рішенням суду від 30 січня 2014 року позов було задоволено частково. Суд вирішив: стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки 256грн.33коп. витрат за підключення дворового газопроводу та 52грн.30коп. судових витрат, всього 304грн.63коп.; в задоволенні іншої частини позовних вимог стосовно ОСОБА_4 відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідачів по 979грн. з кожного, а також стягнути з них судові витрати. При цьому послалась на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначила, що суд не звернув уваги на наявні у справі докази про те, що на проведення вуличного газопроводу, роботи за яким були закінчені у лютому 2004 року, вона використала свої труби та сплатила ВАТ "Херсонгаз" за квитанцією №294 (лютий 2004 року) 397,59грн. та за квитанцією №24100 від 23.02.2004 року 1000грн. При цьому відповідачу ОСОБА_4, що брав участь у газифікації, нею сплачувались кошти в якості компенсації витрат за монтажні роботи. Також вказала, що є неправдою пояснення ОСОБА_3 про те, що вона нібито сплатила їй (позивачці) 1500грн. компенсації.

У своїх запереченнях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Отже, судове рішення не оскаржується в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачки 256грн.33коп. витрат за підключення дворового газопроводу та 52грн.30коп. судових витрат.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

У 2003-2004 роках в смт.В.Олександрівка Херсонської області по вул.Леніна на спірній ділянці від АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 проводилася газифікація, монтажні роботи проводила районна філія ВАТ "Херсонгаз". Щоб провести газ люди за власний рахунок оплачували роботи та матеріали або надавали свої. Вказане підтверджується будівельним паспортом (а.с.28), актом про прийняття закінченого будівництва системи газопостачання від 03.03.2004 року (а.с.5).

За довідкою В.Олександрівської філії ВАТ "Херсонгаз" від 29.11.2007 року первинна пуско-наладка газових приборів за хронологією була проведена: у відповідача ОСОБА_4 (АДРЕСА_3) 29.03.2004 року (а.с.125); у позивачки (АДРЕСА_2) 04.11.2005 року. При цьому за актом прийняття виконаних робіт за лютий 2004 року саме ОСОБА_4 прийнято відповідні роботи (а.с.126).

Вказаний газопровід за довідкою селищної ради від 17.12.2013 року рішенням ради від 26.06.2007 року №351 прийнято до комунальної власності та передано на баланс ВАТ "Херсонгаз" (а.с.32).

За копією нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку від 26.05.2009 року відповідачка ОСОБА_3 купила будинок АДРЕСА_4 (а.с.34).

Згідно з актом здачі-приймання будівельно-монтажних робіт від 30.08.2012 року ОСОБА_3 прийняла від ПАТ "Херсонгаз" роботи з газифікації будинку (а.с.39).

Відповідно до орієнтованого розрахунку вартості робіт по проведенню вуличного газопроводу до будинку позивачки станом на 23.10.2003 року вартість робіт складає 1836грн.36коп. (а.с.59).

Остаточного розрахунку вартості вказаних робіт (акт виконаних робіт) не надано. Свідок ОСОБА_6 пояснив, що бухгалтерські документи по 2006 рік за закінченням строків зберігання в філії ПАТ "Херсонгаз" знищено.

Згідно з квитанцією №294 від 21.01.2004 року позивачкою сплачено в ВАТ "Херсонгаз" за монтаж 397,59грн., а також перенесено 37,36грн. (разом 434,95грн.) (а.с.57).

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру №87 від 04.02.2004 року ОСОБА_4 придбав за 1933грн. 87м труби формату 89 та 6шт відводів (а.с.69).

Відповідно до квитанції ВАТ "Херсонгаз" ОСОБА_4 сплатив за монтаж 1200грн. та газифікацію 500грн., всього 1700грн. (а.с.68, 130).

За заявою від 24.02.2012 року на адресу селищної ради ОСОБА_4 не заперечує проти підключення до вуличного газопроводу сусіда ОСОБА_7 по АДРЕСА_4 (а.с.37).

Аналогічну згоду на підключення ОСОБА_3 дала і позивачка (а.с.33).

Згідно з розпискою, наданою ОСОБА_4 01.03.2004 року, останній на підставі акту виконаних робіт за лютий 2004 року та квитанції №294 отримав від ОСОБА_2 кошти у розмірі 50% вартості виконаних робіт монтажу вуличного газопроводу по АДРЕСА_3 в сумі 434грн.95коп. (а.с.127).

Тобто, позивачка ОСОБА_2 компенсувала витрати ОСОБА_4 в сумі 434грн., що підтверджується розпискою, та переводом 190грн.

За листом від 02.07.2005 року селищної ради на адресу філії ВАТ "Херсонгаз" рада просить на вуличному газопроводі (від АДРЕСА_1 до АДРЕСА_3) не проводити підключення, оскільки газопровід побудований ОСОБА_4, якому кожний абонент повинен внести дольову частку вартості газопроводу (а.с.65).

Відповідно до довідки ВАТ "Херсонгаз" №128 від 14.02.2008 року, наданої на адресу ОСОБА_2, зазначено, що згідно квитанції №294 кошти в сумі 434,95грн. сплачені позивачкою під розписку 01.03.2004 року ОСОБА_4 за виконання робіт по монтажу вуличного газопроводу по АДРЕСА_1 по АДРЕСА_3. У зв'язку з цим позивачка вважається забудовником газопроводу (а.с.11).

Згідно з заявою ОСОБА_4 від 14.02.2008 року на адресу ВАТ "Херсонгаз" він просить відключити ОСОБА_2 від газової мережі через нерозрахування з ним за договором від 03.11.2005 року (а.с.64).

Матеріали справи містять вказаний письмовий договір від 03.11.2005 року, де ОСОБА_2 зобов'язалась протягом 5 місяців погасити борг перед ОСОБА_4 за монтажні роботи при будівництві вуличного газопроводу (а.с.64). Проте на цьому договорі начальник філії газопостачальної організації поставив підпис про те, що він недійсний, оскільки за монтажні роботи сплачено раніше, а борг позивачки ОСОБА_4 носить приватний характер (а.с.132).

У своєму запереченні проти позову від 04.03.2008 року №187 (позов ОСОБА_2 до ВАТ "Херсонгаз" про відшкодування збитків) районна філія ВАТ "Херсонгаз" зазначила, що замовником вказаного газопроводу є ОСОБА_4, а не ОСОБА_2, що підтверджується зазначеним вище актом виконаних робіт на суму 853,85грн. за лютий 2004 року та листом селищної ради від липня 2005 року (а.с.126, 129).

При розгляді справи апеляційним судом позивачка вказала, що вказана інша справа не стосується цієї справи і вона не пам'ятає її результату.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачка та її син ОСОБА_8 як працівники В.Олександрівської дирекції кіновідеомережі, при ліквідації підприємства отримали в рахунок заробітної плати металеві труби: нові ф89 - 50 п. метрів та б/у ф57 - 60 п. метрів (згідно відповідного Списку (а.с.94), рішення ліквідаційної комісії від 02.06.2003 року (а.с.102), накладній від 07.06.2003 року (а.с.101), накладній від 17.06.2003 року (а.с.98)).

За довідкою, підписаною ОСОБА_4, ОСОБА_9 та головою ліквідаційної комісії: у липні 2003 року ОСОБА_4 придбав 50м б/у труб по ціні 10грн. за 1 метр у ОСОБА_9, який отримав їх як заборгованість по зарплаті у місцевому кінотеатрі "Промінь" (а.с.63).

В матеріалах справи є квитанції від 28.09.2006 року та від 25.09.2006 року, за якими позивачкою сплачено відповідно 207,45грн. (установка доп. приборів), та 259,93грн. (газифікація приватного сектору) (а.с.66, 67).

Суд повно, всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку зібраним доказам у справі, а тому прийшов до вірного висновку про те, що затрати, які понесла б кожна зі сторін, складають 432грн.66коп., оскільки 434грн. - це компенсація половини затрат монтажних робіт, а також 190грн. компенсації, крім того витрати 240грн. на стояки під газопровід (труб 6шт по 4м кожна х 10грн. за метр) (434х2 +190 + 240) : 3 = 432грн.66коп. Отже, ОСОБА_3, яка не приймала участі у проведенні газопроводу, повинна за вимогою компенсувати свою частку позивачці та ОСОБА_4 (по 1/2 частині кожному). Також, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що відповідачка ОСОБА_3 не довела належними доказами факт сплати позивачці понесених нею витрат і що відсутні підстави для поновлення позовної давності для позовних вимог щодо ОСОБА_4, які до того ж є необгрунтованими (позивачка вказувала, що спочатку вона з нього нічого не хотіла стягувати, оскільки є далекими родичами, але він в суді по цій справі як свідок дав неправдиві покази і тому вона пред'явила позов). Крім того, суд вірно встановив, що позивачкою не доведено, у тому числі і поясненнями свідка ОСОБА_10 (а.с.133), використання належних саме їй труб на газопровід, оскільки доведено, що вказані її труби, що були отримані нею та її сином в рахунок зарплати, були непридатні на трасу газопроводу (про це зазначив свідок ОСОБА_11, що був на той час майстром дільниці філії ВАТ "Херсонгазу", він також вказав, що для газопроводу були використані труби ОСОБА_4 (а.с.134)).

Прийшовши до такого висновку, суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги належним чином не обґрунтовані, протирічать матеріалам справи і висновків суду не спростовують. Посилання на використання нею своїх труб на газопровід спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_11 про непригодність вказаних труб та використання для газопроводу труб ОСОБА_4, документами про придбання труб ОСОБА_4 Колегія суддів також враховує і ту обставину, на яку також звернув увагу і суд першої інстанції, відмовляючи в позові за необґрунтованістю, що сама позивачка сплачувала компенсацію ОСОБА_4 за газопровід, що є письмові докази, у тому числі документи ВАТ "Херсонгазу", про оплату за проведення газопроводу саме коштів ОСОБА_4 (квитанція про сплату 1700грн., лист філії від 02.07.2005 року, довідка від 14.02.2008 року, письмовий договір між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 03.11.2005 року).

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України це є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий:

судді: