Постанова № 37834390, 18.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10990/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 серпня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юнк-Оіл» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0000582205 від 05 лютого 2013 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 серпня 2013 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юнк-Оіл» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 203 року №0000582205, яке було складено на підставі акту податкової перевірки №45/22.5-07/35437309 від 21 січня 2013 року про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Юнк-Оіл» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Донтрансторг».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що правочин між позивачем та ТОВ «Донтрансторг» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу валових витрат.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 08 січня 2013 року по 14 січня 2013 року ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Юнк-Оіл» при взаємовідносинах з ТОВ «Донтрансторг» за період з 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт від 21 січня 2013 року №45/22.5-07/35437309, в якому встановлено порушення позивачем пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6, п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 200355,00 грн., в тому числі за серпень 2009 року на суму 59108,00 грн., за вересень 2009 року - 32022,00 грн., за жовтень 2009 року - 37168,00 грн., за листопад 2009 року - 40301,00грн., за грудень 2009 року - 31756,00 грн.; порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді що перевірявся на загальну суму 250444,00 грн., в тому числі: у 3 кварталі 2009 року - 73885,00 грн., у 4 кварталі 2009 року - 176559,00 грн.

На підставі акту перевірки №45/22.5-07/35437309 від 21 січня 2013 року ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 2013 року №0000582205, згідно якого за порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 220698,75 грн., у тому числі 176559,00 грн. за основним платежем та 44139,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується поставка товару та використання його у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу валових витрат.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається із змісту пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.11.2 ст.11 вищезазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Визначення терміну «господарська діяльність» міститься в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин). Так, згідно п.1.32 ст.1 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Також під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Донтрансторг» (продавець) було укладено договір - поставки нафтопродуктів №06/08-09 від 01 серпня 2009 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його вартість на умовах цього договору. Право власності на товар переходить від продавця до покупця на умовах, викладених в п.3 даного договору (п.1.2).

У відповідності до п.п.3.1-3.6 договору №06/08-09 від 01 серпня 2009 року, обсяг товарних партій, що постачається, узгоджується сторонами додатково та визначається в видаткових накладних. Передача товару продавцем покупцю здійснюється за дорученням форми М-2 та видатковими накладними, підписаним відповідальними особами сторін у відповідності до абз.3 п.13. наказу Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей». Сторони домовляються, що у випадку регулярних поставок палива, покупець видає довіреність один раз на місяць. Поставка товару виконується засобами продавця чи покупця згідно домовленостей між сторонами, і погоджується додатково. Право власності на товар, а також ризик знищення чи втрати товару переходять до покупця з дати поставки. Продавець забезпечує партії товару, поставлені покупцю, наступними документами: рахунок-фактурою, видатковою накладною, податковою накладною.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи додано видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товару, банківські виписки на підтвердження перерахування коштів на рахунки контрагента.

Крім того, на підтвердження подальшої реалізації отриманого товару позивачем надано: договір поставки нафтопродуктів №2 від 01 січня 2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ТЕХ-СЕРВІС», видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні, банківські виписки щодо проведення оплати; договір поставки нафтопродуктів №5 від 02 лютого 2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «АЛЬТАН-ГРУП», видаткову накладну, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, податкову накладну, банківські виписки щодо проведення оплати; договір поставки нафтопродуктів №6 від 01 квітня 2009 року, укладеного між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні, банківські виписки щодо проведення оплати; договір поставки нафтопродуктів №8 від 02 листопада 2009 року, укладеного між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні, банківські виписки щодо проведення оплати.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на акті ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС №1811/15-4/36061529 від 27 серпня 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донтрансторг» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01 липня 2009 року по 31 липня 2012 року та податку на прибуток за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, відповідно до якого ТОВ «Донтрансторг» має ознаки фіктивності, створено та використовувалось без мети зайняття господарською діяльністю з метою прикриття незаконної діяльності із переведення безготівкових коштів у готівку. Також зазначено, що ТОВ «Донтрансторг» за юридичною адресою не знаходиться, операції, здійснені ТОВ «Донтрансторг», не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на вищезазначений акт податкового органу, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем документи не є належними доказами поставки ТОВ «Донтрансторг» товару (нафтопродуктів), оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», для підтвердження правомірності включення витрат на придбання товару до складу валових витрат та податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, не відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону.

У відповідності до п.3.4 договору №06/08-09 від 01 серпня 2009 року поставка товару здійснюється засобами продавця або покупця згідно домовленостей між сторонами і погоджується додатково, натомість, позивачем не надано жодних доказів щодо домовленостей з ТОВ «Донтрансторг» відносно транспортування нафтопродуктів та реалізації таких домовленостей.

Порядок перевезення вантажів автомобільним транспортом та оформлення вантажів для перевезень врегульовано Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, відповідно до п.1 яких товарно-транспортна документація - це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.п.11.1, 11.7 вищезазначених Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що отримувачем товару згідно умов договору поставки нафтопродуктів №06/08-09 від 01 серпня 2009 року та видаткових накладних є ТОВ «Юнк-Оіл», останній в силу п.11.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні для підтвердження отримання нафтопродуктів, придбаних у ТОВ «Донтрансторг» згідно договору, мав надати товарно-транспортну накладну, другий екземляр якої передається вантажоотримувачу та є юридичним документом, що призначений, серед іншого, для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Натомість, позивачем такі документи до перевірки та до суду надані не були; відсутні також документи щодо переміщення нафтопродуктів залізничним транспортом.

Крім того, Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, а також вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України. Разом з тим, позивачем не надано належні та допустимі докази щодо прийняття придбаного товару, який перевозився автомобільним (залізничним) транспортом, по кількості та якості, зокрема, не надано доказів щодо наявності і цілісності пломб, технічного стану цистерн, відповідності об'єму і густини нафтопродукту в цистерні об'єму і густині, відповідності найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у паспорті якості на відвантажений нафтопродукт, відповідності кількості переданого нафтопродукту.

Крім того, як вбачається з видаткових накладних, виписаних позивачем на підтверження подальшої реалізації нафтопродуктів ТОВ «ТЕХ-СЕРВІС», ТОВ «АЛЬТАН-ГРУП», фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, товар отримувався з основного складу позивача, натомість, позивачем не надано доказів щодо оприбуткування нафтопродуктів на склад, можливостей для їх зливу, зберігання, відпуску, наявності місць для зберігання (резервуарів), їх місцезнаходження.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС від 05 лютого 2013 року №0000582205, яке прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, натомість, позивачем не доведено реального виконання господарських зобов'язань за договором з ТОВ «Донтрансторг» та використання їх в господарській діяльності позивача, внаслідок чого відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 серпня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 серпня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Юнк-Оіл» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0000582205 від 05 лютого 2013 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 24 березня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Грищенко Т.М.