Постанова № 37834032, 04.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 березня 2014 року м. Київ №826/17926/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндохо-дів у м.Києві (далі - ДПІ) до Приватного підприємства "Київжитлоспецсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосистема" про стягнення в доход держави коштів за нік-чемним правочином,

в с т а н о в и в:

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах ДПІ звер-нувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ПП "Київжитлоспецсервіс" на користь ТОВ "Енергосистема" вартість поставлених товарів в сумі 15331609,87 грн., сплачених за до-говорами поставки №2404 від 24.04.2012 і №2504 від 25.04.2012, та стягнути з ТОВ "Енерго-система" в дохід держави 15331609,87 грн.

Під час розгляду справи представники прокурора і ДПІ підтримали позовні вимоги. Позов обґрунтовано тим, що договори №2404 від 24.04.2012 та №2504 від 25.04.2012 на пос-тавку товарів, укладені між ПП "Київжитлоспецсервіс" і ТОВ "Енергосистема", є нікчемни-ми згідно із ст. 228 ЦК, оскільки порушують публічний порядок та суперечать інтересам дер-жави і суспільства, бо поставка товарів не мала реального характеру, ПП "Київжитлоспец-сервіс" має ознаки фіктивності, а керівник ПП "Київжитлоспецсервіс" - Юрчук В.М. не мала відношення до фінансово-господарської діяльності цього підприємства і не підписувала пер-винних документів.

Представники відповідача - ТОВ "Енергосистема" - не визнали позов, надали письмо-ві заперечення, в яких просять відмовити в позові, стверджуючи про фактичність виконання договорів №2404 від 24.04.2012 і №2504 від 25.04.2012 на поставку товарів, відсутність пору-шення цими правочинами публічного порядку, помилковістю висновків податкової перевір-ки, що встановлено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2013 №826/8249/13-а.

Відповідач - ПП "Київжитлоспецсервіс" - заперечень чи інших матеріалів до суду не надав, явку представника до судових засідань не забезпечив, причин чого не повідомив.

В ході судового розгляду справи судом було допитано свідка - ОСОБА_2, 1971 р.н., громадянина України, директора ТОВ "Енергосистема", який підтвердив укладення і виконання договорів поставки з ПП "Київжитлоспецсервіс" від 24.04.2012 №2404 і від 25.04.2012 №2504, сплату підприємством необхідних податків, заперечивши безтоварніст господарських операцій та ухилення від сплати податків. Свідок зазначив, що особисто не був знайомий з директором ПП "Київжитлоспецсервіс" Юрчук В.М., однак дого-вори і первинні документи були оформленні належним чином та не ставилися сторонами під сумнів. Поставка товарів здійснювалася кінцевим споживачам (обленерго).

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, які прибули до судових засідань, дос-лідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що між ПП "Київжитлоспецсервіс" і ТОВ "Енергосистема" укла-дено договори на поставку товарів №2404 від 24.04.2012 та №2504 від 25.04.2012, згідно з якими Постачальник (ПП "Київжитлоспецсервіс") зобов'язується поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) Покупцю (ТОВ "Енергосистема") визначені цими договорами товари, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Також судом встановлено, що на виконання цих договорів сторонами складено видат-кові накладні на відпуск товарів відповідного найменування вартістю 14934439,63 грн. (у т.ч. ПДВ - 2489073,28 грн.): - №РН-3105/5 від 31.05.2012; - №РН-3105/4 від 31.05.2012; - №РН-3105/3 від 31.05.2012; - №РН-3105/2 від 31.05.2012; - №РН-3105/1 від 31.05.2012; - №РН-3005/1 від 30.05.2012; - №РН-3005/3 від 30.05.2012; - №РН-3005/2 від 30.05.2012; - №РН-2905/4 від 29.05.2012; - №РН-2905/3 від 29.05.2012; - №РН-2905/2 від 29.05.2012; - №РН-2905/1 від 29.05.2012; - №РН-2805/5 від 28.05.2012; - №РН-2805/7 від 28.05.2012; - №РН-2805/6 від 28.05.2012; - №РН-2805/4 від 28.05.2012; - №РН-2805/3 від 28.05.2012; - №РН-2805/2 від 28.05.2012; - №РН-2805/1 від 28.05.2012; - №РН-2505/7 від 25.05.2012; - №РН-2505/6 від 25.05.2012; - №РН-2505/4 від 25.05.2012; - №РН-2505/5 від 25.05.2012; - №РН-2505/3 від 25.05.2012; - №РН-2505/2 від 25.05.2012; - №РН-2505/1 від 25.05.2012; - №РН-2405/3 від 24.05.2012; - №РН-2405/2 від 24.05.2012; - №РН-2405/1 від 24.05.2012; - №РН-2305/10 від 23.05.2012; - №РН-2305/09 від 23.05.2012; - №РН-2305/8 від 23.05.2012; - №РН-2305/7 від 23.05.2012; - №РН-2305/6 від 23.05.2012; - №РН-2305/5 від 23.05.2012; - №РН-2305/4 від 23.05.2012; - №РН-2305/3 від 23.05.2012; - №РН-2305/2 від 23.05.2012; - №РН-2305/1 від 23.05.2012; - №РН-2205/9 від 22.05.2012; - №РН-2205/8 від 22.05.2012; - №РН-2205/7 від 22.05.2012; - №РН-2205/6 від 22.05.2012; - №РН-2205/5 від 22.05.2012; - №РН-2205/4 від 22.05.2012; - №РН-2205/3 від 22.05.2012; - №РН-2205/2 від 22.05.2012; - №РН-2205/1 від 22.05.2012; - №РН-2105/4 від 21.05.2012; - №РН-2105/3 від 21.05.2012; - №РН-2105/2 від 21.05.2012; - №РН-2105/1 від 21.05.2012; - №РН-1805/1 від 18.05.2012; - №РН-1705/3 від 17.05.2012; - №РН-1705/10 від 17.05.2012; - №РН-1705/9 від 17.05.2012; - №РН-1705/8 від 17.05.2012; - №РН-1705/7 від 17.05.2012; - №РН-1705/6 від 17.05.2012; - №РН-1705/5 від 17.05.2012; - №РН-1705/4 від 17.05.2012; - №РН-1705/2 від 17.05.2012; - №РН-1705/1 від 17.05.2012; - №РН-1505/5 від 15.05.2012; - №РН-1505/4 від 15.05.2012; - №РН-1505/3 від 15.05.2012; - №РН-1505/2 від 15.05.2012; - №РН-1505/1 від 15.05.2012; - №РН-1405/11 від 14.05.2012; - №РН-1405/10 від 14.05.2012; - №РН-1405/9 від 14.05.2012; - №РН-1405/8 від 14.05.2012; - №РН-1405/7 від 14.05.2012; - №РН-1405/6 від 14.05.2012; - №РН-1405/5 від 14.05.2012; - №РН-1405/4 від 14.05.2012; - №РН-1405/3 від 14.05.2012; - №РН-1405/2 від 14.05.2012; - №РН-1405/1 від 14.05.2012; - №РН-1105/5 від 11.05.2012; - №РН-1105/4 від 11.05.2012; - №РН-1105/3 від 11.05.2012; - №РН-1105/2 від 11.05.2012; - №РН-1105/1 від 11.05.2012; - №РН-1005/4 від 10.05.2012; - №РН-1005/3 від 10.05.2012; - №РН-1005/2 від 10.05.2012; - №РН-1005/1 від 10.05.2012; - №РН-0805/7 від 08.05.2012; - №РН-0805/6 від 08.05.2012; - №РН-0805/5 від 08.05.2012; - №РН-0805/4 від 08.05.2012; - №РН-0805/3 від 08.05.2012; - №РН-0805/2 від 08.05.2012; - №РН-0805/1 від 08.05.2012; - №РН-0705/6 від 07.05.2012; - №РН-0705/5 від 07.05.2012; - №РН-0705/4 від 07.05.2012; - №РН-0705/3 від 07.05.2012; - №РН-0705/2 від 07.05.2012; - №РН-0705/1 від 07.05.2012; - №РН-2706/1 від 27.06.2012; - №РН-2706/2 від 27.06.2012; - №РН-2606/1 від 26.06.2012; - №РН-2606/2 від 26.06.2012; - №РН-2606/3 від 26.06.2012; - №РН-2606/4 від 26.06.2012; - №РН-2606/5 від 26.06.2012; - №РН-2606/6 від 26.06.2012; - №РН-2606/7 від 26.06.2012; - №РН-2506/1 від 25.06.2012; - №РН-2506/2 від 25.06.2012; - №РН-2506/3 від 25.06.2012; - №РН-2506/4 від 25.06.2012; - №РН-2506/5 від 25.06.2012; - №РН-2206/2 від 22.06.2012; - №РН-2206/1 від 22.06.2012; - №РН-2106/4 від 21.06.2012; - №РН-2106/3 від 21.06.2012; - №РН-2106/2 від 21.06.2012; - №РН-2106/1 від 21.06.2012; - №РН-2006/1 від 20.06.2012; - №РН-2006/2 від 20.06.2012; - №РН-2006/3 від 20.06.2012; - №РН-2006/4 від 20.06.2012; - №РН-2006/5 від 20.06.2012; - №РН-2006/6 від 20.06.2012; - №РН-2006/7 від 20.06.2012; - №РН-2006/8 від 20.06.2012; - №РН-2006/9 від 20.06.2012; - №РН-2006/10 від 20.06.2012; - №РН-2006/11 від 20.06.2012; - №РН-2006/12 від 20.06.2012; - №РН-2006/13 від 20.06.2012; - №РН-1906/1 від 19.06.2012; - №РН-1906/2 від 19.06.2012; - №РН-1906/3 від 19.06.2012; - №РН-1806/1 від 18.06.2012; - №РН-1806/2 від 18.06.2012; - №РН-1806/3 від 18.06.2012; - №РН-1806/4 від 18.06.2012; - №РН-1806/5 від 18.06.2012; - №РН-1806/6 від 18.06.2012; - №РН-1506/1 від 15.06.2012; - №РН-1506/2 від 15.06.2012; - №РН-1506/3 від 15.06.2012; - №РН-1506/4 від 15.06.2012; - №РН-1506/5 від 15.06.2012; - №РН-1406/1 від 14.06.2012; - №РН-1406/2 від 14.06.2012; - №РН-1406/3 від 14.06.2012; - №РН-1406/4 від 14.06.2012; - №РН-1306/1 від 13.06.2012; - №РН-1306/2 від 13.06.2012; - №РН-1306/3 від 13.06.2012; - №РН-1306/4 від 13.06.2012; - №РН-1306/5 від 13.06.2012; - №РН-1306/6 від 13.06.2012; - №РН-1206/1 від 12.06.2012; - №РН-1206/2 від 12.06.2012; - №РН-1206/3 від 12.06.2012; - №РН-1206/4 від 12.06.2012; - №РН-1206/5 від 12.06.2012; - №РН-1106/1 від 11.06.2012; - №РН-1106/2 від 11.06.2012; - №РН-1106/3 від 11.06.2012; - №РН-1106/4 від 11.06.2012; - №РН-1106/5 від 11.06.2012; - №РН-1106/6 від 11.06.2012; - №РН-1106/7 від 11.06.2012; - №РН-1106/8 від 11.06.2012; - №РН-1106/9 від 11.06.2012; - №РН-0806/1 від 08.06.2012; - №РН-0806/2 від 08.06.2012; - №РН-0806/3 від 08.06.2012; - №РН-0806/4 від 08.06.2012; - №РН-0806/5 від 08.06.2012; - №РН-0806/6 від 08.06.2012; - №РН-0806/7 від 08.06.2012; - №РН-0806/8 від 08.06.2012; - №РН-0806/9 від 08.06.2012; - №РН-0806/10 від 08.06.2012; - №РН-0706/2 від 07.06.2012; - №РН-0706/3 від 07.06.2012; - №РН-0706/4 від 07.06.2012; - №РН-0706/5 від 07.06.2012; - №РН-0706/6 від 07.06.2012; - №РН-0706/1 від 07.06.2012; - №РН-0606/13 від 06.06.2012; - №РН-0606/12 від 06.06.2012; - №РН-0606/11 від 06.06.2012; - №РН-0606/10 від 06.06.2012; - №РН-0606/9 від 06.06.2012; - №РН-0606/8 від 06.06.2012; - №РН-0606/7 від 06.06.2012; - №РН-0606/6 від 06.06.2012; - №РН-0606/1 від 06.06.2012; - №РН-0606/2 від 06.06.2012; - №РН-0606/3 від 06.06.2012; - №РН-0606/4 від 06.06.2012; - №РН-0606/5 від 06.06.2012; - №РН-0506/19 від 05.06.2012; - №РН-0506/18 від 05.06.2012; - №РН-0506/17 від 05.06.2012; - №РН-0506/16 від 05.06.2012; - №РН-0506/15 від 05.06.2012; - №РН-0506/14 від 05.06.2012; - №РН-0506/13 від 05.06.2012; - №РН-0506/12 від 05.06.2012; - №РН-0506/11 від 05.06.2012; - №РН-0506/10 від 05.06.2012; - №РН-0506/9 від 05.06.2012; - №РН-0506/8 від 05.06.2012; - №РН-0506/7 від 05.06.2012; - №РН-0506/6 від 05.06.2012; - №РН-0506/5 від 05.06.2012; - №РН-0506/4 від 05.06.2012; - №РН-0506/3 від 05.06.2012; - №РН-0506/2 від 05.06.2012; - №РН-0506/1 від 05.06.2012; - №РН-3007/11 від 30.07.2012; - №РН-3007/10 від 30.07.2012; - №РН-3007/9 від 30.07.2012; - №РН-3007/8 від 30.07.2012; - №РН-3007/7 від 30.07.2012; - №РН-3007/6 від 30.07.2012; - №РН-3007/5 від 30.07.2012; - №РН-3007/4 від 30.07.2012; - №РН-3007/3 від 30.07.2012; - №РН-3007/2 від 30.07.2012; - №РН-3007/1 від 30.07.2012; - №РН-2707/1 від 27.07.2012; - №РН-2607/1 від 26.07.2012; - №РН-2507/1 від 25.07.2012; - №РН-2507/2 від 25.07.2012; - №РН-2507/3 від 25.07.2012; - №РН-2507/4 від 25.07.2012; - №РН-2507/5 від 25.07.2012; - №РН-2307/5 від 23.07.2012; - №РН-2307/4 від 23.07.2012; - №РН-2307/3 від 23.07.2012; - №РН-2307/2 від 23.07.2012; - №РН-2307/1 від 23.07.2012; - №РН-2007/5 від 20.07.2012; - №РН-2007/4 від 20.07.2012; - №РН-2007/3 від 20.07.2012; - №РН-2007/2 від 20.07.2012; - №РН-2007/1 від 20.07.2012; - №РН-1907/1 від 19.07.2012; - №РН-1807/1 від 18.07.2012; - №РН-1807/2 від 18.07.2012; - №РН-1707/1 від 17.07.2012; - №РН-1107/1 від 11.07.2012; - №РН-1007/1 від 10.07.2012; - №РН-0607/1 від 06.07.2012; - №РН-0607/2 від 06.07.2012; - №РН-0407/12 від 04.07.2012; - №РН-0407/11 від 04.07.2012; - №РН-0407/10 від 04.07.2012; - №РН-0407/9 від 04.07.2012; - №РН-0407/8 від 04.07.2012; - №РН-0407/7 від 04.07.2012; - №РН-0407/6 від 04.07.2012; - №РН-0407/5 від 04.07.2012; - №РН-0407/4 від 04.07.2012; - №РН-0407/3 від 04.07.2012; - №РН-0407/2 від 04.07.2012; - №РН-0407/1 від 04.07.2012; - №РН-0207/5 від 02.07.2012; - №РН-0207/4 від 02.07.2012; - №РН-0207/3 від 02.07.2012; - №РН-0207/2 від 02.07.2012; - №РН-0207/1 від 02.07.2012; - №РН-0708/3 від 07.08.2012; - №РН-0708/2 від 07.08.2012; - №РН-0708/1 від 07.08.2012; - №РН-0608/1 від 06.08.2012; - №РН-0308/1 від 03.08.2012; - №РН-0208/1 від 02.08.2012; - №РН-0208/2 від 02.08.2012; - №РН-0108/1 від 01.08.2012.

ТОВ "Енергосистема" здійснено оплату придбаних товарів і перераховано на рахунок ПП "Київжитлоспецсервіс" грошові кошти на загальну суму 15331609,87 грн. (у т.ч. ПДВ - 2555268,35 грн.) згідно платіжних доручень, перелік яких наведено в акті ДПІ від 25.01.2013 №234/22-80/32776251 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Енергосис-тема" щодо правильності нарахування та повноти сплати до бюджету ПДВ при взаємовідно-синах з ПП "Київжитлоспецсервіс" за період з 01.04.2012 по 31.07.2012".

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемним є правочин, якщо його недійсність встанов-лена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 4 ст. 216 ЦК правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені у ст. 228 ЦК.

Частиною 2 ст. 228 ЦК встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 цієї статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадя-нина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповід-ності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З даними положеннями цивільного законодавства кореспондуються положення госпо-дарського.

Частиною 1 ст. 207 ГК визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає ви-могам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільс-тва, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них гос-подарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із ст. 208 ГК якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'я-зання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч. 1).

У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одер-жане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом (ч. 2).

Оцінивши доводи сторін і наявні у справі докази, суд дійшов висновку про необґрун-тованість доводів позивача про нікчемність договорів поставки №2404 від 24.04.2012 та №2504 від 25.04.2012 з огляду на відсутність належних і достатніх доказів порушення вказа-ними договорами публічного порядку та/або завідомо суперечливої інтересам держави і суспільства мети вчинення цих правочинів.

Так, позивач стверджує про порушення публічного порядку і невідповідність вищевка-заних господарських договорів інтересам держави, зазначаючи при цьому про заниження ТОВ "Енергосистема" податкових зобов'язань з ПДВ на 2555268 грн. і про фіктивність ПП "Київжитлоспецсервіс", у підтвердження чого посилається на акт ДПІ від 25.01.2013 №234/22-80/32776251 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Енергосис-тема" щодо правильності нарахування та повноти сплати до бюджету ПДВ при взаємовідно-синах з ПП "Київжитлоспецсервіс" за період з 01.04.2012 по 31.07.2012" і на вирок Шев-ченківського районного суду міста Києва від 18.05.2013 №761/12023/13-к відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

В акті ДПІ від 25.01.2013 №234/22-80/32776251 "Про результати документальної не-виїзної перевірки ТОВ "Енергосистема" щодо правильності нарахування та повноти сплати до бюджету ПДВ при взаємовідносинах з ПП "Київжитлоспецсервіс" за період з 01.04.2012 по 31.07.2012", копія якого наявна у справі, зазначено, що перевіркою встановлено пору-шення п. 198.6 ст. 198 п. 200.1 ст. 201 ПК, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на 2555268 грн., внаслідок чого було занижено зобов'язання з ПДВ на таку ж суму.

Згідно з актом висновок про порушення обґрунтовано тим, що укладені між ТОВ "Енергосистема" і ПП "Київжитлоспецсервіс" договори на поставку товарів від 24.04.2012 №2404 і від 25.04.2012 №2504 не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обу-мовлених цими правочинами, та є недійсними згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК та нікчемними ч. 2 ст. 215 ЦК, тому ТОВ "Енергосистема" неправомірно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму сплаченого на користь ПП "Київжитлоспецсервіс" за придбаний товар податку в загальному розмірі 2555268 грн., а складені сторонами первинні документи на поставку това-рів є недійсними і не мають юридичної сили.

Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 18.05.2013 №761/12023/13-к, копія якого наявна у справі, визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні зло-чину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, і призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 3 (три) тисячі н.м.д.г., що становить 51000 грн.

Проте суд не бере до уваги акт ДПІ від 25.01.2013 №234/22-80/32776251 "Про резуль-тати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Енергосистема" щодо правильності нараху-вання та повноти сплати до бюджету ПДВ при взаємовідносинах з ПП "Київжитлоспец-сервіс" за період з 01.04.2012 по 31.07.2012", оскільки висновки перевірки про порушення ТОВ "Енергосистема" податкового законодавства і заниження ПДВ на 2555268 грн. є помил-ковими, не відповідають вимогам ПК і не знайшли свого підтвердження під час судового оскарження винесеного за результатами цієї перевірки податкового повідомлення-рішення ДПІ від 28.02.2013 №0002522280, що встановлено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2013 №826/8249/13-а, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013.

Посилання у позовній заяві на те, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо вчинення криміна-льного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, по факту ухилення від спла-ти податків у великих розмірах службовими особами ТОВ "Енергосистема", суд не бере до уваги з підстав, передбачених ч. 4 ст. 70 КАС, згідно з якою обставини, які за законом пови-нні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В даному випадку прокурор послався на обставини, що не підтверджені відповідними доказами. Лише факт внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення не підтверджує факт ухилення службових осіб ТОВ "Енергосистема" від сплати податків по фінансово-господарським відносинам з ПП "Київжитлоспецсервіс", позаяк відсутнє відповідне обвинувальне рішення суду, що набрало законної сили, а самі відомості не мають остаточного і доведеного характеру.

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 заперечив наявність мети ухилитися від сплати ТОВ "Енергосистема" податків. Водночас зміст договорів на поставку товарів від 24.04.2012 №2404 і від 25.04.2012 №2504 не суперечить національному законодавству і не порушує моральних засад суспільства.

Таким чином, беручи до уваги постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2013 і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 по справі №826/8249/13-а, а також показання свідка ОСОБА_2, суд зазначає, що надані ТОВ "Енергосистема" до суду докази спростовують доводи позивача і надані останнім докази щодо спрямованості правочину на ухилення від сплати податків та наявності завідомо суперечливої інтересам держави і суспільства мети вчинення правочину.

З цих же мотивів, безпідставними є твердження позивача про відсутність у ТОВ "Енергосистема" і ПП "Київжитлоспецсервіс" намірів на настання реальних правових наслід-ків, що спростовується вищевказаними судовими рішеннями, в яких зазначено про фактичне здійснення господарських операцій з поставки товарів та їх оплати.

Інших доказів, які б підтверджували ухилення ТОВ "Енергосистема" від сплати подат-ків і зборів за результатами фінансово-господарських операцій з ПП "Київжитлоспецсервіс", позивач суду не зазначив та не надав.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду справи пози-вач не довів належними засобами доказування стверджувані ним обставини спрямованості правочину на ухилення ТОВ "Енергосистема" від сплати податків і зборів.

Щодо вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 18.05.2013 №761/12023/13-к, то даний доказ також не свідчить про нікчемність договорів на поставку товарів від 24.04.2012 №2404 і від 25.04.2012 №2504, що вбачається з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адмі-ністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Частиною 2 ст. 205 КК України передбачена кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юри-дичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам.

У вироку зазначено про те, що повторні дії ОСОБА_4, а саме придбання ПП "Київжитлоспецсервіс" шляхом перереєстрації на гр. Юрчук В.М. були направлені на легалі-зацію суб'єкта підприємництва - юридичної особи, без наміру здійснення господарської дія-льності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємствами, а з ме-тою використання вказаного підприємства в злочинних схемах ухилення від сплати податків та здійснення прикриття незаконної фінансово-господарської діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ "Енергосистема" на загальну суму 15300000 грн. (у т.ч. ПДВ - 2550000 грн.). Також у вироку зазначено, що відповідно до висновків акта ДПІ від 25.01.2013 №234/22-80/32776251 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Енергосистема" щодо правильності нарахування та повноти сплати до бюджету ПДВ при взаємовідносинах з ПП "Київжитлоспецсервіс" за період з 01.04.2012 по 31.07.2012" встановлено ухилення від сплати ПДВ на загальну суму на 2555268 грн.

Таким чином, вказаний вирок є належним доказом у питаннях повторного вчинення фіктивного підприємництва ОСОБА_4 Водночас цей вирок не є належним доказом ухилення від сплати податків, оскільки надана судом кваліфікація дій особи за ч. 2 ст. 205 КК (повторне придбання суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона) не передбачає вчинення особою ухилення від сплати податків.

Посилання у вироку на акт ДПІ від 25.01.2013 №234/22-80/32776251 не має правового значення, оскільки кваліфікуючою ознакою в даному випадку є саме повторне вчинення осо-бою злочинного діяння, передбаченого у ч. 1 ст. 205 КК України, а не завдання великої мате-ріальної шкоди державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, що вироком встановлено не було.

Між тим наявність вироку відносно ОСОБА_4 та кваліфікація дій особи за ч. 2 ст. 205 КК України само по собі не призводить до нікчемності всіх господарських договорів (зобовязань) ПП "Київжитлоспецсервіс", укладених з моменту державної реєстрації даного суб'єкта господарювання, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Посилання позивача на те, що директор ПП "Київжитлоспецсервіс" Юрчук В.М. запе-речила своє відношення до фінансово-господарської діяльності цього підприємства, суд не бере до уваги, оскільки це не спростовує реальність здійснення господарської операції, що встановлено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2013 №826/8249/13-а та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 і відсутність порушення податкового законодавства, а відтак не доводить порушення вище-вказаними господарськими договорами публічного порядку та/або існування завідомо суперечливої інтересам держави і суспільства мети вчинення цих правочинів.

Посилання у позовній заяві на недійсність правочинів на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК та їх нікчемність на підставі ч. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК внаслідок недодержання позивачем вимог ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК, є помилковими і не відносяться до предмету спору та відхиляються судом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 5 ст. 203 ЦК, визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Невідповідність правочину вимогам ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК може бути лише підставою для визнання правочинів недійсними в судовому порядку і повинно бути доведеним належ-ними і допустимими засобами доказування перед судом. Відповідно до положень ст. 215 ЦК такі правочини є оспорюваними, а не нікчемними, як помилково зазначається у позовній заяві.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає доводи по-зивача про нікчемність договорів на поставку товарів від 24.04.2012 №2404 і від 25.04.2012 №2504 необґрунтованими, які заявлені без належних і достатніх доказів, які б достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про нікчемність правочинів та наявність підстав для стягнення коштів.

Недостатність доказів і недоведеність позивачем тих обставин, на які він посилається у підтвердження своїх вимог, вказують на необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163, 167 КАС

п о с т а н о в и в:

Відмовити першому заступнику прокурора Шевченківського району м. Києва в задо-воленні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко