Постанова № 37832201, 20.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2014 р. Справа№ 910/22033/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Малярчук Ю.Б. - представник;

від відповідача: Єршова С.В.- представник.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2014

у справі № 910/22033/13 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 454 056 104, 59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (надалі по тексту- позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі по тесту - відповідач) про стягнення 454 056 104,59 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 в частині відмови у задоволенні заяви про надання відстрочки на 12 місяців.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/22033/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.03.2014.

В судовому засіданні 20.03.2014 сторони надали свої пояснення по справі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

10.10.2012 між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (покупець) було укладено договір № УГВ6419/21-12 поставки природного газу (надалі по тексту - Договір) відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати покупцеві у 2013 році у власність природний газ власного видобутку для потреб населення, а покупець приймати та оплачувати на умовах Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору постачальник передає покупцеві у 2013 році газ в обсязі до 13 856 000 000 (тринадцять мільярдів вісімсот п'ятдесят шість мільйонів) кубічних метрів.

У пункті 3.5. Договору зазначено, що постачальник складає двосторонній акт приймання-передачі газу, який підписують уповноважені представники сторін. Також зазначено, що даний акт уповноважені представники сторін підписують до 8 (восьмого) числа місяця, наступного за місяцем поставки. Підписаний сторонами акт приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно з пунктом 4.1. Договору ціна газу за 1000 куб. м відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 29.12.2011 року №256 становить: 350 (триста п'ятдесят) гривень 00 копійок без ПДВ, крім того ПДВ - 70 (сімдесят) гривень, 00 копійок, разом з ПДВ - 420 (чотириста двадцять) гривень, 00 копійок.

Пунктом 4.4 Договору сторони погодили загальну розрахункову суму Договору, що орієнтовно складає 4 849 600 000 (чотири мільярди вісімсот сорок дев'ять мільйонів шістсот тисяч ) гривень, 00 копійок без урахування ПДВ, крім того ПДВ - 969 920 000 (дев'ятсот шістдесят дев'ять мільйонів дев'ятсот двадцять тисяч) гривень, 00 копійок, разом - 5 819 520 000 ( п'ять мільярдів вісімсот дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот двадцять тисяч) гривень, 00 копійок.

Пунктом 5.1. передбачено, що розрахунки за газ здійснюються покупцем грошовими коштами в гривнях шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості обсягу газу, що поставляється у поточному місяці на підставі наданого рахунку.

Згідно з пунктом 5.2. Договору остаточний розрахунок за фактично поставлений газ повинен бути проведений не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання Сторонами місячного акту приймання - передачі газу, який є підставою для остаточних розрахунків.

30.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою було внесено наступні зміни до тексту Договору.

В преамбулі Додаткової угоди № 1 до Договору найменування Постачальника "Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було замінено на найменування "Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".

Пункт 4.1. Розділу 4 Договору було викладено в наступній редакції: "Ціна газу за 1000 куб. м з 1 січня 2013 року відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 27.12.2012 року № 1830 становить: 349 (триста сорок дев'ять) гривень 20 копійок без ПДВ, крім того ПДВ - 69 (шістдесят дев'ять) гривень, 84 копійки, разом з ПДВ - 419 (чотириста дев'ятнадцять) гривень, 04 копійки".

Пункт 4.4. Розділу 4 Договору було викладено в наступній редакції: "Загальна розрахункова суму Договору орієнтовно складає 4 838 515 200 (чотири мільярди вісімсот тридцять всім мільйонів п'ятсот п'ятнадцять тисяч двісті) гривень, 00 копійок без урахування ПДВ, крім того ПДВ - 967 703 040 (дев'ятсот шістдесят сім мільйонів сімсот три тисячі сорок) гривень, 00 копійок, разом - 5 806 218 240 (п'ять мільярдів вісімсот шість мільйонів двісті вісімнадцять тисяч двісті сорок) гривень, 00 копійок.

Відповідно до пункту VI Додаткової угоди № 1 до Договору, вона набирає чинності з моменту підписання і є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 454 056 104,59 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 30.09.2013.

В свою чергу відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства України, не здійснив оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 454 056 104,59.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, останній не заперечує факт існування заборгованості за Договором у розмірі 454 056 104,59 грн., проте позов не визнає з тих підстав, що порушення Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строків виконання грошового зобов'язання відбулось не з вини відповідача.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сплату вказаної суми заборгованості у розмірі 454 056 104,59. грн. відповідачем не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду не надано.

Між тим, статтею 614 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила правочин.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено виняток зі загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, а саме, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, саме стаття 625 Цивільного кодексу України є спеціальною відносно до статті 614 Цивільного кодексу України та підлягає переважному застосуванню в даному випадку.

Таким чином, заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги оскільки, відсутність фінансування не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язання за укладеним Договором.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суми заборгованості у розмірі 454 056 104,59 грн.

Як вже зазначалось вище, відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у відстрочці виконання рішення у даній справі на 12 (дванадцять) місяців.

В обґрунтування вказаного клопотання, яке подавалось під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідач посилається на недоотримання ним коштів від споживачів та несвоєчасне проведення останніми розрахункі за спожитий газ, а також скрутне фінансове становище.

Колегія суддів також відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки скаржником не надано належних доказів того, що дійсно існують виняткові обставини, які спричинюють ускладнення або унеможливлюють виконання судового рішення відповідно до вимог ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 по справі № 910/22033/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/22033/13 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко