Рішення № 37832090, 18.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2334/14 18.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаскераміка»

до Приватного акціонерного товариства «Піастрелла»

про стягнення 233 944,05 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (адвокат за Договором 01/09-12 про правову допомогу від 14.09.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаскераміка» (надалі також - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Піастрелла» (надалі також - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за Договором купівлі-продажу №11-2011-1 від 11.11.2011р. та Договором купівлі-продажу №12-2011 від 14.12.2011р. в розмірі 233 944,05 грн., в тому числі 212 374,90 грн. основного боргу, 5 952,32 грн. 3% річних та 15 616,83 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договорами в повному обсязі не виконав, повну вартість поставленого товару у строки визначені Договорами не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, участі повноваженого представника в судових засіданнях на забезпечив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Ухвалою від 17.02.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, їй присвоєно №910/2334/14 та розгляд справи призначено на 04.03.2014р.

В судовому засіданні 04.03.2014р. розгляд справи було відкладено до 18.03.2014р., у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 18 березня 2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2011 року між позивачем (продавець за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) було укладено Договір купівлі-продажу №11-2011-1 (надалі - Договір-1), згідно п. 1. якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача партію коалін-сирець КББ-К згідно ТУ У 14.2-30942491-001-2003 (надалі - товар), а відповідач зобов'язується оплатити цей товар та прийняти його.

Загальна кількість товару, що підлягає відвантаженню по даному Договору, складає 140 тон. (п. 1.2. Договору-1).

Згідно з п. 1.3. Договору-1 ціна товару на умовах поставки EXW (ділянка Центральне родовище Біла Балка) складає 1,00 грн., в тому числі ПДВ -0,17 грн. за 1 тону, а вартість доставки товару на умовах СРТ (см. П. 3.3) встановлюється у відповідності з фактичними транспортними витратами та вказується в Додатку до даного Договору, який є невід'ємною його частиною.

Загальна сума Договору встановлюється по об'єму фактичної поставки товару по даному Договору у відповідності з залізничними накладними. (п. 1.4. Договору-1).

Додатковою угодою №1 від 06.12.2011р. до Договору-1 сторонами було погоджено ціну товару з врахуванням перевезення, витрат, пов'язаних з подачею та використанням з\д вагонів та залізничний тариф та встановлено її в розмірі 211,00 грн. за 1 тону.

Позивачем у відповідності до умов Договору-1 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 90 059,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими видатковими накладними:

- №РН-0000151 від 18.11.2011р. на суму 17 792,00 грн.,

- №РН-0000159 від 09.12.2011р. на суму 72 267,50 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписами його уповноважених осіб та відповідними відбитками печатки товариства.

Пунктом 4.1. Договору-1 встановлено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування відповідачем на поточний рахунок позивача попередньої оплати в розмірі 100% вартості замовленої партії товару.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011р., а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання. (п. 5.1. Договору-1).

Додатковою угодою №1 від 06.12.2011р. до Договору-1 сторонами було погоджено, порядок розрахунків по даному Договору: відповідач сплачує позивачу передоплату в розмірі 100% залізничного тарифу від замовленої партії товару. Кінцевий розрахунок за відвантажений товар відповідач здійснює не пізніше 15 банківських днів від дати відвантаження товару позивачем.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, а також підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача, відповідачем було проведено оплату вартості поставленого позивачем товару за Договором-1 на суму 90 059,50 грн., а саме:

- 16.11.2011р. проведено оплату в розмірі 17 920,00 грн.;

- 07.12.2011р. проведено оплату в розмірі 38 880,00 грн.;

- 09.02.2012р. проведено оплату в розмірі 33 259,50 грн.

В подальшому, 14 грудня 2011 року між позивачем (продавець за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) було укладено Договір купівлі-продажу №12-2011 (надалі - Договір-2), згідно п. 1. якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача партію коалін-сирець КББ-К згідно ТУ У 14.2-30942491-001-2003 (надалі - товар), а відповідач зобов'язується оплатити цей товар та прийняти його.

Загальна кількість товару, що підлягає відвантаженню по даному Договору, складає 15 000 тон. (п. 1.2. Договору-2).

Згідно з п. 1.3. Договору-2 ціна товару на умовах поставки EXW Трудове, СРТ станція Київ-Московський (см. п. 3.3) та об'єм кожної окремої партії товару вказується в Додатку до даного Договору, який є невід'ємною його частиною.

Загальна сума Договору встановлюється по об'єму фактичної поставки товару по даному Договору у відповідності з залізничними накладними. (п. 1.4. Договору-2).

Додатковою угодою №1 від 14.12.2011р. до Договору-2 сторонами було погоджено ціну товару з врахуванням перевезення, витрат, пов'язаних з подачею та використанням з\д вагонів та залізничний тариф та встановлено її в розмірі 211,00 грн. за 1 тону.

Додатковою угодою №2 від 09.02.2012р. до Договору-2 сторонами було погоджено ціну товару з врахуванням перевезення, витрат, пов'язаних з подачею та використанням з\д вагонів та залізничний тариф та встановлено її в розмірі 235,00 грн. за 1 тону.

Позивачем у відповідності до умов Договору-2 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 864 374,90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими видатковими накладними:

- №РН-0000166 від 21.12.2011р. на суму 71 022,60 грн.,

- №РН-0000168 від 21.12.2011р. на суму 72 837,20 грн.,

- №РН-0000169 від 23.12.2011р. на суму 71 634,50 грн.,

- №РН-0000170 від 24.12.2011р. на суму 70 748,30 грн.,

- №РН-0000171 від 25.12.2011р. на суму 72 647,30 грн.,

- №РН-0000027 від 15.02.2012р. на суму 81 075,00 грн.,

- №104 від 18.05.2012р. на суму 65 565,00 грн.,

- №105 від 18.05.2012р. на суму 16 215,00 грн.,

- №113 від 23.05.2012р. на суму 49 585,00 грн.,

- №114 від 23.05.2012р. на суму 32 430,00 грн.,

- №133 від 15.06.2012р. на суму 16 450,00 грн.,

- №154 від 06.07.2012р. на суму 32 430,00 грн.,

- №155 від 06.07.2012р. на суму 48 880,00 грн.,

- №263 від 25.09.2012р. на суму 16 450,00 грн.,

- №264 від 25.09.2012р. на суму 64 860,00 грн.,

- №РН-0000346 від 20.12.2012р. на суму 48 645,00 грн.,

- №РН-0000349 від 24.12.2012р. на суму 32 900,00 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписами його уповноважених осіб та відповідними відбитками печатки товариства.

Пунктом 4.1. Договору-2 встановлено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування відповідачем на поточний рахунок позивача попередньої оплати в розмірі 100% вартості замовленої партії товару.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012р., а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання. (п. 5.1. Договору-2).

Додатковою угодою №1 від 14.12.2011р. до Договору-2 сторонами було погоджено, порядок розрахунків по даному Договору: відповідач сплачує позивачу передоплату в розмірі 100% залізничного тарифу від замовленої партії товару. Кінцевий розрахунок за відвантажений товар відповідач здійснює не пізніше 30 календарних днів від дати відвантаження товару позивачем.

Додатковою угодою №2 від 09.02.2012р. до Договору-2 сторонами було погоджено, порядок розрахунків по даному Договору: відповідач сплачує позивачу передоплату в розмірі 100% залізничного тарифу від замовленої партії товару. Кінцевий розрахунок за відвантажений товар відповідач здійснює не пізніше 30 банківських днів від дати відвантаження товару позивачем.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, а також підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача, відповідачем було проведено оплату вартості поставленого позивачем товару за Договором-2 на суму 652 000,00 грн., а саме:

- 14.12.2011р. проведено оплату в розмірі 109 000,00 грн.;

- 23.12.2011р. проведено оплату в розмірі 72 000,00 грн.;

- 09.02.2012р. проведено оплату в розмірі 39 000,00 грн.;

- 14.05.2012р. проведено оплату в розмірі 170 000,00 грн.;

- 14.06.2012р. проведено оплату в розмірі 16 000,00 грн.;

- 04.07.2012р. проведено оплату в розмірі 81 000,00 грн.;

- 14.09.2012р. проведено оплату в розмірі 85 000,00 грн.;

- 17.12.2012р. проведено оплату в розмірі 80 000,00 грн.

У зв'язку з не проведенням відповідачем повної оплати вартості отриманого за Договором-2 товару позивач був змушений звернутись до суду.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем остаточного розрахунку з позивачем здійснено не було.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору-2 в повному обсязі, позивачем було направлено відповідачу претензію №5/28 від 28.05.2013р. про сплату боргу за поставлений товар, яка останнім була залишена без відповіді.

Отже, враховуючи умови Договору-2, обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару на суму 864 374,90 грн. сплив (з урахуванням 30 банківських днів від дати відвантаження товару), а тому, з урахуванням вказаного, прострочення оплати товару за Договором-1 у відповідача перед позивачем виникло:

- за видатковою накладною №РН-0000166 від 21.12.2011р. по 03.02.2012р. включно,

- за видатковою накладною №РН-0000168 від 21.12.2011р. по 03.02.2012р. включно,

- за видатковою накладною №РН-0000169 від 23.12.2011р. по 07.02.2012р. включно,

- за видатковою накладною №РН-0000170 від 24.12.2011р. по 07.02.2012р. включно,

- за видатковою накладною №РН-0000171 від 25.12.2011р. по 07.02.2012р. включно,

- за видатковою накладною №РН-0000027 від 15.02.2012р. по 29.03.2012р. включно,

- за видатковою накладною №104 від 18.05.2012р. по 02.07.2012р. включно,

- за видатковою накладною №105 від 18.05.2012р. по 02.07.2012р. включно,

- за видатковою накладною №113 від 23.05.2012р. по 05.07.2012р. включно,

- за видатковою накладною №114 від 23.05.2012р. по 05.07.2012р. включно,

- за видатковою накладною №133 від 15.06.2012р. по 30.07.2012р. включно,

- за видатковою накладною №154 від 06.07.2012р. по 17.08.2012р. включно,

- за видатковою накладною №155 від 06.07.2012р. по 17.08.2012р. включно,

- за видатковою накладною №263 від 25.09.2012р. по 06.11.2012р. включно,

- за видатковою накладною №264 від 25.09.2012р. по 06.11.2012р. включно,

- за видатковою накладною №РН-0000346 від 20.12.2012р. по 04.02.2013р. включно,

- за видатковою накладною №РН-0000349 від 24.12.2012р. по 06.02.2013р. включно.

Оскільки, як підтверджено матеріалами справи, свої зобов'язання відповідач за Договором-2 щодо повної оплати вартості товару в строк визначений Договором-2 не виконав, то заборгованість останнього по оплаті вартості поставленого позивачем товару складає 212 374,90 грн. = вартість отриманого відповідачем за Договором-2 товару на суму 864 374,90 грн. - проведена відповідачем часткова оплата вартості товару в розмірі 652 000,00 грн.

Враховуючи те, що станом на час звернення позивача до суду з даним позовом (згідно відмітки канцелярії Господарського суду міста Києва, позовна заява надійшла до суду 29.01.2014р.) сума проведеної відповідачем оплати вартості поставленого товару становить 652 000,00 грн., а не 864 374,90 грн., то позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором-2 в розмірі 212 374,90 грн. підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 15 616,83 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.1. Договору у випадку порушення п. 3.2. Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

Окрім того, у відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок суми пені, судом визнано його обґрунтованим, а тому, позовні вимоги в справі №910/2334/14 про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 15 616,83 грн. підлягають задоволенню повністю.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 5 952,32 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок 3% річних, судом визнаного його обґрунтованим, а тому, до стягнення з відповідача, за розрахунками позивача наведеними в позовних матеріалах, підлягає стягненню сума 3% річних в сумі 5 952,32 грн., а відповідна вимога позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/2334/14 підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 212 374,90 грн., суми пені в розмірі 15 616,83 грн. та суми 3% річних в розмірі 5 952,32 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суми оплати послуг адвоката в розмірі 8 000,00 грн.

Так, відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 16.01.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

До матеріалів справи надано копії Договору про правову допомогу №01/09-12 від 14.09.2012р., укладеного позивачем з Адвокатом ОСОБА_1, Копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 05.09.2012р., Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України №173 від 14.03.2013р., Акт виконаних робіт від 08.01.2014р.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Також, згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено суду, що заявлена до стягнення сума витрат на послуги адвоката в розмірі 8 000,00 грн. дійсно була фактично понесена ним, оскільки до матеріалів справи не надано доказів в підтвердження проведення оплати послуг адвоката.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката задоволенню не підлягають.

Судовий збір позивача у розмірі 4 678,88 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Піастрелла» (код ЄДРПОУ 33293530, адреса: 01013, м. Київ, Голосіївський район, вул. Будіндустрії, 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаскераміка» (код ЄДРПОУ 30942491, адреса: 85700, Донецька область, Волноваський район, село Трудове, вул. Визвлителів, 32) основний борг в розмірі 212 374,90 грн. (двісті дванадцять тисяч триста сімдесят чотири гривні 90 копійок), пеню в розмірі 15 616,83 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот шістнадцять гривень 83 копійки), 3% річних в розмірі 5 952,32 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 32 копійки) та судовий збір в розмірі 4 678,88 грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 88 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.03.2014р.

Суддя С.М. Морозов