Ухвала суду № 37830031, 12.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-4714/12/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Індустріальна скляна компанія» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріальна скляна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області (правонаступника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

14 листопада 2012 року Публічне акціонерне товариство «Індустріальна скляна компанія» (далі - ПАТ «Індустріальна скляна компанія») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.08.2012 р. №0005872200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 40824,0 грн. та за штрафними санкціями на 1,0 грн. та №0005882200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 51030,0 грн. та за штрафними санкціями на 1,0 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що підставою для визначення зобов'язань став висновок акту документальної невиїзної позапланової перевірки позивача від 23.07.2012 р. №1453/22-4/35568570 про відсутність реальності надання позивачу ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» задокументованих послуг, які, на думку позивача, не відповідають дійсності. Послуги по демонтажу обладнання машинних цехів ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виконані повністю, первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином, відповідно відсутні підстави для зменшення валових витрат, податкового кредиту та донарахування зобов'язань. Посилаючись на постанову Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1270/6157/2012, позивач стверджує, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» реально діюче підприємство, постановою суду визнані неправомірними дії податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та складання акту, що використаний відповідачем під час перевірки ПАТ «Індустріальна скляна компанія». Також позивач наголошує на відсутності у податкового органу повноважень на визнання угод позивача нікчемними, що може бути встановлено лише судовим рішенням.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 23.07.2012 р. № 1453/22-4/35568570 (далі - акт № 1453).

Під час перевірки відповідач перевіряв дотримання вимог податкового законодавства позивачем по господарським відносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

В ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- ч. 5. ст.203, ч.1.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків для ПАТ «Індустріальна скляна компанія» при придбанні послуг від TOB «Лугпромстройсантехмонтаж»;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПКУ від 02.12.10 № 2775-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого ПАТ «Індустріальна скляна компанія» занизила суму податкового зобов'язання по ПДВ за березень 2011 року на суму - 40824,00 грн.

- п. 4.1.1 п 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. 5.2.5 п. 5.2, п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, п.6.1 ст. 6, п.22.4. ст. 22 ЗУ від 22.05.97 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011р. в сумі - 51030, 00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Індустріальна скляна компанія» суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Одним із контрагентів позивача у березні 2011 року було ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». По відносинам з цим постачальником позивач сформував у березні 2011 р. податковий кредит у сумі 40824,0 грн. та валові витрати у сумі 204120,0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Індустріальна скляна компанія» (замовник) 02.02.2011 р. уклало із ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) договір підряду, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язувався власними силами і засобами виконати роботи по демонтажу обладнання в машинних цехах замовника (а.с. 38).

У підтвердження правомірності віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум по угоді із ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» позивач надав копію договору про надання послуг, акт приймання-передачі виконаних робіт, податкову накладну, акт оприбуткування залишків товарно-матеріальних цінностей.

Також представник позивача зазначив, що надання послуг було проведено ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на підставі саме цих документів, інші у позивача відсутні.

Перевіркою встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не декларує у публічній звітності наявність основних фондів та найманих працівників. Щодо директора підприємства ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Однією із головних вимог щодо отримання права платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту за результатами здійснення господарської операції є можливість використання у оподатковуваній господарській діяльності саме тих товарів/послуг, суми оплати яких приймали участь у формуванні валових витрат та податкового кредиту цього платника податку.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, наявність податкових накладних, актів виконаних робіт є обов'язковим, але не достатнім свідченням фактичного отримання та використання в оподатковуваних операціях цих послуг.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності виконання ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» обумовлених договором робіт із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення робіт, наявності трудових ресурсів, тощо.

Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку валових витрат та податкового кредиту суду необхідно встановити також реальність здійснення господарських операцій із надання послуг, суми за якими віднесені до валових витрат та податкового кредиту, саме від задекларованого постачальника.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що підтвердженням правомірності декларування платником податків валових витрат та ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальнику за результатами придбання послуг, є наявність доказів про фактичне отримання таких послуг саме від того постачальника, який склав документи.

Відповідач стверджує, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» - постачальник позивача у публічній звітності не відобразив наявності трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності з надання ремонтно-будівельних послуг, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги твердження позивача, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» реально діюче підприємство, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1270/6157/2012 визнані неправомірними дії податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та складання акту, що використаний відповідачем під час перевірки ПАТ «Індустріальна скляна компанія», так як зазначене рішення скасоване постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 р. (а.с. 94-98).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність причетності ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» до оподатковуваної діяльності позивача із проведення демонтажу обладнання у перевіреному періоді, виходячи із наступного.

За приписами Податкового кодексу України до валових витрат та податкового кредиту платника податків можуть бути віднесені витрати платника податку у зв'язку з веденням господарської діяльності та сплаченого (нарахованого) при цьому ПДВ, які підтверджені бухгалтерськими документами та податковими накладними.

Судом правильно виходив з того, що згідно актів виконаних робіт ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» надав позивачу послуги демонтажу обладнання машинних цехів. За своєю природою такі роботи потребують залучення основних фондів спеціального призначення та кваліфікованих виконавців. Як встановлено відповідачем та не спростовано під час розгляду справи ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не мало у своєму розпорядженні трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для фактичного надання послуг у березні 2011 року а лише документувало надання цих послуг.

За ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. З метою досягнення результатів власної господарської діяльності позивач при укладені договору з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» був зобов'язаний вивчити можливість фактичного виконання договірних відносин та наявність ресурсів, необхідних для здійснення цих робіт.

Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції про те, що у зв'язку із відсутністю основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, значних обсягів виконаних робіт, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не мало можливості фактично здійснювати господарські операції з надання позивачу передбачених договорами послуг, є вірним.

За таких обставинах колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відсутність підстав про задоволення позовних ПАТ «Індустріальна скляна компанія».

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Отже, апеляційна скарга ПАТ «Індустріальна скляна компанія» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Індустріальна скляна компанія» - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов