Постанова № 37829692, 26.03.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.03.2014 року справа №905/3161/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Стойка О.В.за участю представників сторін: від позивача: Харцизова Т.В. дов. від 08.01.2014 року Раздобаров П.В. дов. від 03.01.2014 року від відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областівід18.02.2014 рокуу справі№ 905/3161/13 (головуючий суддя: Макарова Ю.В.; судді: Шилова О.М., Кучерява О.О.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „МІК", м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька областьпро стягнення 322 888 грн. 99 коп. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „МІК", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область про стягнення 298 222грн.15 коп. - боргу, якій виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором поставки № 15/1872 від 19.11.2008 року, 17 627грн. 79коп. - пені, 7 039 грн. 05коп. - 3% річних.

Заявою № 06-17-01/ю від 17.06.2013 року, яка надійшла на адресу суду 27.08.2013 року позивач збільшив позовні вимоги до суми 323 803грн. 55коп., а саме просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 298 222грн. 15коп., пеню у розмірі 18 399грн .98коп., 3% річних у розмірі 7 181грн.42коп.

21.01.2014 року позивач збільшив позовні вимоги до суми 331 704грн. 81коп. та просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 298222грн.15коп., пеню у розмірі 18399грн.98коп., 3% річних у розмірі 15082грн.68коп.

Господарський суд Донецької області рішенням від 18.02.2014 року у справі № 905/3161/13 позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 298 222грн. 15 коп. задовольнив у повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи;

позов в частині стягнення 3% річних у сумі 15082грн.68коп. задовольнив частково у сумі 15 081грн.76коп., зробивши власний розрахунок 3% річних в частині стягнення 3% річних у сумі 0грн.92коп. - відмовлено;

позов в частині стягнення пені у сумі 18399грн.98коп., господарський суд задовольнив частково у сумі 11 744грн.66коп, у задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 6 655грн.32коп. суд відмовив, у зв'язку із спливом строку позовної давності про застосування якого заявлено відповідачем у справі.

Публічне акціонерне товариство „Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2014 року у справі № 905/3161/13 скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст.104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими та вважає, що у позивача не наступило право вимоги оплати поставленої продукції, оскільки позивачем не виконані свої зобов'язання з передачі відповідачеві передбачених п.6.1. договору документів.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, приймаючи до уваги, що неявка представників сторін без поважних причин не являється підставою для відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника заявника скарги за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „МІК" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (покупець) 19.11.2008 року укладений договір поставки № 15/1872, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у встановлений строк продукцію (надалі товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується у відповідності з умовами цього договору прийняти та сплатити її.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки зазначаються в специфікаціях, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1 договору ціна продукції зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що орієнтована сума цього договору на момент його укладання складає 900000,00грн. Загальна сума договору є змінною величиною та складається з суми усіх специфікацій, складених до цього договору.

Відповідно до п. 9.1 договору оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті України, у строки, зазначені у відповідних специфікаціях до цього договору, але не пізніше 60 календарних днів з моменту постачання товару.

Згідно із п. 13.2 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р.

У пункті 13.3 договору сторони погодили, що у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, він вважається пролонгованим на строк до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Сторонами підписана додаткова угода № 1 від 30.12.2009 року до договору, якою продовжений строк дії договору до 31.12.2010 року, додатковою угодою № 6 від 30.12.2011 року до договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2012 року.

На виконання п.п. 1.2, 9.1 договору сторонами підписана специфікація № 19 від 25.11.2008 року, якою визначено найменування товару, його кількість та вартість, строк поставки, умови оплати - протягом 30 днів після факту поставки.

Спірний договір та додаткові угоди до нього, специфікація № 19 від 25.11.2008 року підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками.

На виконання умов договору поставки № 15/1872 від 19.11.2008р. позивач за видатковими накладними №РН-01/12/24 від 12.01.2012р. на суму 109182грн.00коп., №РН-02/21/09 від 21.02.2012р. на суму 54201грн.00коп., №РН-03/20/02 від 20.03.2012р. на суму 17460грн.00коп., №РН-05/04/19 від 04.05.2012р. на суму 43200грн.00коп., №РН-05/18/03 від 18.05.2012р. на суму 207 540грн.00коп., №РН-12/25/74 від 25.12.2012р. на суму 20296грн.02коп. поставив відповідачеві товар визначений у специфікації № 19 на суму 451 879 грн. 02 коп.

Факт отримання за вищевказаними накладними товару підтверджено підписом уповноваженої особи відповідача, яка діяла на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №56 від 11.01.2012р., №409 від 20.02.2012р., №660 від 20.03.2012р., №1093 від 04.05.2012р., №2017 від 18.05.2012р., №3186 від 25.12.2012р.

Як вбачається з наданої суду 18.02.2014р. таблиці розподілу платежів за підписом генерального директора та головного бухгалтера ТОВ „МІК", відповідно до бухгалтерського обліку ТОВ „МІК" товар за накладною №РН-01/12/24 від 12.01.2012р. сплачений у повному обсязі відповідачем, товар за накладною №РН-02/21/09 від 21.02.2012р. оплачений частково у сумі 44 474грн. 87коп., інші спірні накладні не оплачені.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем поставленого йому товару на суму 298 222грн.15коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Наявність у відповідача зобов'язання щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту частини першої статті 692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар, тобто строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений ст.692 ЦК України і не може ставитись у залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою, в порядку частини другою статті 530 ЦК України.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, а відповідачем не надано доказів оплати поставленого товару у повному обсязі, слід визнати правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 298 222 грн.15коп. по оплаті товару, поставленого за умовами договору поставки № 15/1872 від 19.11.2008 року.

Позивачем пред'явлено до стягнення 3% річних у сумі 15 082грн. 68коп.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Колегія суддів погоджується із зробленим господарським судом розрахунком 3% річних у сумі 15 081грн. 76коп. і вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в цій частині.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 18 399грн. 98коп.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті п. 10.4. договору сторони дійшли згоди, що у разі несвоєчасної оплати поставленої продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення, за кожен день прострочення.

Статтею 230 ч.1 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом п.1 частини 2 статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік, тобто строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, слід визнати, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені за прострочення оплати поставленого товару за накладними РН-01/12/24 за період з 12.02.2012 року по 24.04.2012 року, за період з 23.03.2012 року по 24.04.2012 року, №РН-03/20/02 за період з 20.04.2012 року по 24.04.2012 року сплинув, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові в частині стягнення пені у сумі 6 655грн. 32коп., про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 11744грн.66коп. за прострочення оплати поставленого товару за накладними РН-01/12/24 за період з 25.04.2012р. по 15.05.2012р., №РН-02/21/09 за період з 25.04.2012р. по 23.09.2012р., №РН-03/20/02 за період з 25.04.2012р. по 20.10.2012р., №РН-05/04/19 за період з 04.06.2012р. по 04.12.2012р., №РН-05/18/03 за період з 18.06.2012р. по 18.12.2012р., №РН-12/25/74 за період з 25.01.2013р. по 05.03.2013р. визнаються такими, що підлягають задоволенню, про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

Доводи заявника скарги про ненастання у відповідача права вимоги оплати поставленої продукції, оскільки позивачем не виконані свої зобов'язання з передачі відповідачеві передбачених п.6.1. договору документів, визнаються недоведеними, оскільки спір щодо отримання товару між сторонами відсутній, умови укладеного між сторонами договору не пов'язують момент здійснення оплати товару відповідачем з моментом направлення або отримання документів від позивача.

Решта доводів скаржника, викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення господарським судом норм процесуального права та матеріального права скаржником суду апеляційної інстанції не наведено.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2014 року у справі № 905/3161/13 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2014 року у справі № 905/3161/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надруковано 5 прим: 1 - позивачу; 2 - відповідачу;

3 - до справи; 4 - гос. суду; 5 - ДАГС