Рішення № 37829616, 18.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1096/14 18.03.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» в особі Київської дирекціїдоВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»провідшкодування шкоди в порядку регресу, Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача: Летуча Г.М., за довіреністю,від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» в особі Київської дирекції звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення коштів у порядку регресу в сумі 45.525,00 грн. та судового збору у розмірі 1.827,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 45.525,00 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 порушено провадження у справі № 910/1096/14 та призначено до розгляду на 17.02.2014.

Позивач 12.02.2014 через відділ канцелярії суду подав супровідний лист б/н від 11.02.2014 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Моторним (транспортним) страховим бюро України 13.02.2014 на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження від 29.01.2014 через відділ канцелярії суду подано лист № 7/2-28/4022 від 10.02.2014 про долучення до матеріалів справи інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 розгляд справи відкладено на 03.03.2014.

Відповідач 18.02.2014 через відділ канцелярії суду подав письмові пояснення № б/н від б/д, в яких зазначив про те, що проти стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 45.015,00 грн. не заперечує, разом з цим справу просить розглядати без участі його представника.

Позивач 03.03.2014 через відділ канцелярії суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів б/н від 03.03.2014.

У судове засідання 03.03.2014 з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 03.03.2014 розгляд справи було відкладено на 18.03.2014.

У судове засідання 18.03.2014 з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 18.03.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «Астра» (далі - страхувальник) 31.05.2013 було укладено договір страхування транспортного засобу № 3-006219 (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «Шевролет», державний номер НОМЕР_1.

В н/п Октябирський Полтавської області 10.07.2013 по вул. Київське шосе від вул. Баумана, у напрямку вул. Ліхачова сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, який перебував під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу марки «Шевролет» державний номер НОМЕР_1, який перебував під керуванням ОСОБА_3.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Шевролет», державний номер НОМЕР_1.

Постановою Октябирського районного суду м. Полтави від 12.07.2013 у справі № 554/8770/13-п ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 345,00 грн.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 472/13 від 24.07.2013, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Шевролет», державний номер НОМЕР_1, склала 47.349,48 грн. - з урахуванням фізичного зносу.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 266/13/03/ТР25/00/2 від 10.09.2013, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 45.525,00 грн.

Дану суму страхового відшкодування, позивач виплатив ФОП ОСОБА_5, відповідно до рахунку-фактури № б/н від 06.08.2013, що підтверджується платіжним дорученням № 77 від 11.09.2013 на суму 30.000,00 грн., платіжним дорученням № 293 від 16.09.2013 на суму 5.525,00 грн., платіжним дорученням № 344 від 25.09.2013 на суму 5.000,00 грн. та платіжним дорученням № 339 від 23.09.2013 на суму 5.000,00 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, застраховано у відповідача згідно полісу № АС/5654026 страхувальником за яким є ОСОБА_2, що підтверджується витягом з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України № 7/2-28/4022 від 10.02.2014.

З заявою від 11.10.2013 вих. № 5/2-363, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з претензією виплатити страхове відшкодування у розмірі 45.525,00 грн. Відповідач відповіді на таку претензію не надіслав.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 45.525,00 грн. підлягають задоволенню частково, за вирахуванням франшизи - 510,00 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» в особі Київської дирекції (01004, м. Київ, вул. Горького, б. 9, кв. 2, код ЄДРПОУ 26052299) страхове відшкодування у сумі 45.015 (сорок п'ять тисяч п'ятнадцять) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.806 (одна тисяча вісімсот шість) грн. 53 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.03.2014.

Суддя Дупляк О.М.