Постанова № 37824152, 18.03.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р. Справа № 921/664/13-г/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу заступника Тернопільського прокурора з нагляду за

додержанням законів у воєнній сфері № 25/2/2677вих-13 від 26.12.2013 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013 року

у справі № 921/664/13-г/11

за позовом Заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у

воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у

Тернопільській області, м. Тернопіль;

до відповідача Військової частини А 1915, м. Чортків, Тернопільської області, 48500

про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог

природоохоронного законодавства в сумі 227 229 грн. 23 коп.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Покора К.В. прокурор (посвідчення б/н від 01.11.2012 року)

від позивача - Дуда В.І. представник (довіреність № 1-1/1558 від 26.03.2013 року)

від відповідача - Помазанська С.І. представник (довіреність № 503 від 03.07.2013 року)

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Орищин Г.В., Михалюк О.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з зайнятістю судді Орищин Г.В. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 року у склад колегії для розгляду даної справи замість судді Орищин Г.В. введено - суддю Новосад Д.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013 року у справі №921/664/13-г/11 (суддя Сидорук А.М.) в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи не підтверджується завдання відповідачем шкоди лісовому господарству, оскільки ним не було порушено приписів Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМ України № 761 від 23.05.2007р., який визначає умови та порядок заготівлі деревини під час проведення рубок лісу, що в свою чергу доводить відсутність причинно-наслідкового зав'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та збитками, завданими незаконною порубкою дерев.

Таким чином, суд першої інстанції покликається на те, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою, завданою позивачу, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України та ст. 105 Лісового кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері оскаржив його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 25/2/2677вих-13 від 26.12.2013 року, в якій просить рішення господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013р. у справі № 921/664/13-г/11 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що рішення господарського суду Тернопільської області прийняте з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Поряд з цим, апелянт покликається на те, що відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства, а саме здійснено незаконну порубку дерев, у зв'язку з чим державі завдано збитків на суму 227 229 грн. 23 коп. Водночас, скаржник зазначає, що незаконну рубку дерев на технічній території військової частини А 1915 здійснено у період 2012-2013 років.

Крім цього, скаржник звертає увагу суду на те, що спричинення шкоди навколишньому природному середовищу відбулося саме з вини військовослужбовців військової частини А 1915, що являється підставою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України та ст. 105 Лісового кодексу України.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Військова частина А 1915 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить рішення господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013р. у справі № 921/664/13-г/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 11.02.2014 року. У судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, за згодою представників позивача та відповідача було оголошено перерву до 18.03.2014 року.

В дане судове засідання прибули прокурор, представники позивача та відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача у даному судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013р. у справі № 921/664/13-г/11 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, серії ЯЯ № 9296353 (а.с.21), Військова частина А 1915 є постійним користувачем земельної ділянки площею 62,4383 га, яка розташована на території Ягільницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Цільове призначення земельної ділянки - 3.3. Оборони.

Водночас, документальними доказами у справі встановлено, що 04.06.2013 року за дорученням Тернопільської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Військовою частиною А 1915.

За результатами даної перевірки працівниками Інспекції складено Акт перевірки від 04.06.2013 року (а.с. 14-15), в якому зазначено, що на технічній території Військової частини А 1915 проводилась вибіркова санітарна рубка 2012 року.

В результаті проведеної перевірки, як вбачається з Акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 04.06.2013р., виявлено наступне:

1. У кварталі 13 виділі 4 на площі 7,2 га:

· 101 пень зрізаних дерев породи дуб, 2 пні зрізаних дерев породи граб, 3 пні зрізаних дерев породи черешня та 4 пні зрізаних дерев породи ясен; на пнях зрізаних дерев в кореневій лапі наявне проставлене клеймо відводу «П» червоною фарбою;

· 2 дерева пошкоджені до ступеня припинення росту не призначених в рубку дерев (перелом стовбура) та 7 дерев призначених в рубку та ще не зрізаних;

· 16 пнів зрізаних дерев породи дуб, які понижені та прикриті землею; клейма

контролю та відводу відсутні; продукція біля пнів відсутня; наявні сліди під'їзду

вантажної техніки;

2. У кварталі 13 виділі 5 на площі 6,3 га:

· 4 пні зрізаних дерев породи дуб та 1 дерево породи граб, пошкоджене до ступеня припинення росту; пні зрізаних дерев понижені та прикриті землею; наявні сліди під'їзду вантажної техніки.

Заміри проведено мірною рулеткою /свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 07.03.2013р. № 191-Ф/.

Поряд з цим, за результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Військовою частиною А 1915 та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення шкоди заподіяної лісу", представниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області розраховано розмір збитків, заподіяних лісу внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 227 229,23 грн., що підтверджується розрахунками розміру шкоди (а.с. 23, 24).

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Лісовим кодексом України та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно до ст. 16 та ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 19 ЛК України, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень.

Частинами 1, 5 статті 86 ЛК України передбачено, що організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Статтею 67 Лісового кодексу України передбачено, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

При цьому, законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до польової переліскової відомості дерев призначених в рубку від 13.07.2012р., підписаної помічником лісничого Улашківського лісництва Шевчуком О.М., в рубку призначено 114 дерев породи дуб, 2 дерева породи граб, 2 дерева породи ясен, 3 дерева породи черешня.

В подальшому, Військовій частини А 1915, вул. С. Бандери, 64, м. Чортків, Тернопільської області 13 серпня 2012 року видано лісорубний квиток серії 386436 /вид, спосіб рубки - вибіркова санітарна, спосіб обліку - по пнях; дозволяється рубати в рахунок заходів формування і оздоровлення лісів/.

Зазначений лісорубний квиток виданий для рубки дерев у кварталі 13, площа ділянки - 7,2 гектарів, маса деревини разом складає 252,73 куб.м, зокрема, ділової - 2,28 куб.м, дров'яної - 216,58 куб.м, разом ліквідної стовбурної - 218,86 куб.м, ліквіду із крони - 223,07 куб.м, хворосту і сучків - 10,26 куб.м.

Вирубуванню не підлягають дерева, не відмічені в рубку.

Відповідно до лісорубного квитка від 13.08.2012р. строк закінчення заготівлі - 13 листопада 2012р.; в зв'язку із складними погодніми умовами та відсутністю пального заготівлю та вивезення деревини продовжено до 31.07.2013р.

У відповідності до ст. 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. На виділених лісових ділянках можуть використовуватись лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.

Відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. № 761 (надалі - Порядок), лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого:

- здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів;

- ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу,

встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої

продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік

природного поновлення лісу, що підлягає збереженню;

- ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 12 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів з моменту видачі лісорубного або лісового квитка виділені лісокористувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону.

З огляду на викладене та враховуючи матеріали справи, зокрема, пояснення військовослужбовців Західного регіону технічної батареї військової частини А 1915, колегією суддів встановлено, що протягом осені 2012 року та весною 2013 року військовослужбовцями Західного регіону технічної батареї військової частини А 1915 проведено рубку дерев, на яких проставлено відповідне клеймо в лісовому насадженні технічної території військової частини.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання апелянта на те, що незаконна рубка дерев на технічній території військової частини А 1915 здійснено у період 2012-2013 років, колегією суддів встановлено наступне.

Документальними доказами у справі встановлено, що відповідно до Акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства за дорученням органів прокуратури від 04.06.2013р., дата здійснення порушення лісового законодавства, а саме: 2 дерева пошкоджених до ступеня припинення росту не призначених в рубку, 16 пнів зрізаних дерев породи дуб, 4 пні зрізаних дерев породи дуб та 1 дерево породи граб - не встановлена.

Крім цього, як вбачається з рапорту командира відділення контролю Західного регіону технічної батареї військової частини А 1915 та рапорту водія відділення зберігання Західного регіону технічної батареї військової частини А 1915 особи, які проводили перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Військовою частиною А 1915 не відкопували жодного пенька для перевірки наявності клейма, при огляді технічної території військової частини 04.06.2013р. наявність клейма на пнях дерев не перевірялась, пеньки перевірялись поверхнево, виявлені пеньки були зрізані давно, оскільки вони всі були чорні від давності, а на деяких виросла трава. Більше того, з вказаних рапортів вбачається, що двадцять дерев, які зазначені в акті від 04.06.2013р., були зрізані в 2009-2010рр. згідно лісорубного квитка.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до книги обліку особового складу, який прибуває на технічну територію особи, які проводили перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Військовою частиною А 1915 перебували на технічній території Військової частини А 1915 - 23 хв., а саме з 13:00 год. до 13:23 год., відтак, перевірка тривала 23 хв.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства Військовою частиною А 1915 за 2012 рік учасниками судового процесу суду не подано. Водночас, у судовому засіданні 18.03.2014 року представник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області наголосив на тому, що у 2012 року Акту перевірки складено не було, оскільки порушень не виявлено. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 року за № 18/16034 визначено, що акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Крім того, у 2011 році проводилася рубка дерев відповідно до лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 278084 від 15.08.2011р./вид, спосіб рубки - санітарна, спосіб обліку - по пнях; дозволяється рубати в рахунок оздоровлення лісів/.

Зазначений лісорубний квиток виданий для рубки дерев у кварталі 13:

- виділ 1, площа ділянки - 1,2 гектарів, маса деревини разом складає 29 куб.м, зокрема, дров'яної - 25 куб.м, разом ліквідної стовбурної - 25 куб.м, ліквіду із крони - 2 куб.м, хворосту і сучків - 2 куб.м.;

- виділ 2, площа ділянки - 14,0 гектарів, маса деревини разом складає 82 куб.м,

зокрема, ділової - 2 куб.м., дров'яної - 69 куб.м, разом ліквідної стовбурної - 71 куб.м, ліквіду із крони - 7 куб.м, хворосту і сучків - 4 куб.м.;

- виділ 3, площа ділянки - 1,8 гектарів, маса деревини разом складає 32 куб.м,

зокрема, дров'яної - 28 куб.м, разом ліквідної стовбурної - 28 куб.м, ліквіду із

крони - 2 куб.м, хворосту і сучків - 2 куб.м.;

- виділ 4, площа ділянки - 7,2 гектарів, маса деревини разом складає 229 куб.м,

зокрема, ділової - 13 куб.м., дров'яної - 186 куб.м, разом ліквідної стовбурної - 199

куб.м, ліквіду із крони - 22 куб.м, хворосту і сучків - 8 куб.м.;

- виділ 5, площа ділянки - 6,3 гектарів, маса деревини разом складає 178 куб.м,

зокрема, ділової - 5 куб.м., дров'яної - 150 куб.м, разом ліквідної стовбурної - 155

куб.м, ліквіду із крони - 17 куб.м, хворосту і сучків - 6 куб.м.;

- квартал 18 виділ 3 - площа ділянки - 2,1 гектарів, маса деревини разом складає 28 куб.м, зокрема, дров'яної - 24 куб.м, разом ліквідної стовбурної - 24 куб.м, ліквіду із крони - 2 куб.м, хворосту і сучків - 2 куб.м.

Відповідно до лісорубного квитка від 15.08.2011р. вирубуванню не підлягають дерева, не відмічені в рубку; строк закінчення заготівлі - 31 грудня 2011р.; зазначена відмітка про надання відстрочки на заготівлю та вивезення деревини до 31.05.2012р. При цьому, лісорубний квиток від 15.08.2011р., містить нумерацію кварталу та виділів: квартал 13: виділ 1, площа ділянки - 1,2 га, виділ 2, площа ділянки - 14,0 га; виділ 3, площа ділянки - 1,8 га; виділ 4, площа ділянки - 7,2 га; виділ 5, площа ділянки - 6,3 га.

У наданому для огляду в судовому засіданні Акті перевірки лісового масиву технічної території військової частини А 1915 від 05.08.2011р., яка проводилась на предмет наявності незаконних рубок відмічено, що при обстеженні пнів незаконних порубок дерев не виявлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 105 ЛК України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 107 ЛК України зобов'язано підприємства, установи, організації і громадян відшкодовувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до п. 28 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Відповідно до ст. 63 Лісового Кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Статтею 64 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

З матеріалів справи встановлено, що обгрунтовуючи свою правову позицію прокурор покликається на п. 28 ст. 1172 Цивільного кодексу України, відповідно до якого юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Проте, документальними доказами у справі, а саме Актом перевірки природоохоронного законодавства від 04.06.2013р. не встановлено заподіяння шкоди природоохоронному середовищу саме працівниками Військової частини А1915.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1166 Цивільного Кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г) вини заподіювача шкоди. Зазначені підстави визначаються загальними, оскільки для вирішення деліктного зобов'язання їх існування потрібне в усіх випадках, якщо інше не обумовлено законом.

Поряд з цим, при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства господарський суд в обов'язковому порядку встановлює наявність таких умов відповідальності відповідача як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вину відповідача.

При цьому обов'язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв'язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Водночас, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відсутність або ж недоведеність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

В ході розгляду справи не встановлено та документальними доказами у справі не підтверджено достовірності обставин вчинення порушення природоохоронного законодавства, яке полягає в пошкодженні 2-х дерев до ступеня припинення росту не призначених в рубку дерев (перелом стовбура) та 7 дерев призначених в рубку та ще не зрізаних; 16 пнів зрізаних дерев породи дуб, які понижені та прикриті землею; 4 пні зрізаних дерев породи дуб та 1 дерево породи граб, пошкоджене до ступеня припинення росту у кварталі 13 виділі 5 відбулося саме в 2012 році.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що спричинення шкоди навколишньому природному середовищу відбулося саме з вини військовослужбовців військової частини А 1915, що являється підставою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України, ст. 105 Лісового кодексу України та зафіксоване у Акті перевірки від 04.06.2013 року, колегія суддів вважає такі необгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до Акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 04.06.2013р. встановлено, що 4 пні зрізаних дерев породи дуб та 1 дерево породи граб пошкоджене до ступеня припинення росту виявлено у кварталі 13 виділі 5, тоді як лісорубний квиток, виданий відповідачу 13.08.2012р. для рубки дерев в кварталі 13, площа ділянки 7,2га, та не містить нумерації виділів, ділянки.

Більше того, Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 04.06.2013р., в якому зафіксовано факт незаконної рубки дерев, підписано командиром відділення контролю ЗР Технічна батарея військової частини А1915 ОСОБА_9 та водієм відділення зберігання ЗР військової частини А1915 ОСОБА_8, проте в поясненнях на ім'я командира військової частини А1915, зазначені особи відмовились від свого підпису в акті перевірки, посилаючись на те, що вони не були згодні з фактами, викладеними в акті перевірки, однак акт підписали, з огляду на вимогу прокурора.

Відповідно до ст.105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст. 68 Закону України Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (частина 5 статті 68 Закону).

Пунктом 1 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено обов'язку лісокористувачів по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок самовільних рубок лісу невстановленими особами на підвідомчій їм території. Крім того, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", на підставі якої було здійснено розрахунок заподіяної шкоди за вищезазначене правопорушення, такси, встановлені даним нормативно-правовим актом для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, застосовуються для осіб, що безпосередньо здійснили ці порушення і вина їх визначена у встановленому законом порядку. Застосування цих такс до підприємств, установ, організацій і громадян, що здійснюють охорону лісових насаджень, за виключенням випадків, коли встановлено, що вони безпосередньо скоїли такі порушення, є неправомірними.

Крім цього, розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вину відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не підтверджується завдання відповідачем шкоди лісовому господарству, оскільки ним не було порушено приписи Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 761 від 23.05.2007р., який визначає умови та порядок заготівлі деревини під час проведення рубок лісу, що доводить відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та збитками, завданими незаконною порубкою дерев.

Таким чином, при розгляді даного спору не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою, завданою позивачу, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України та ст. 105 Лісового Кодексу України. При цьому, прокурором та позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту незаконної рубки дерев саме працівниками Військової частини А 1915 та наявністі прямої вини відповідача у вчиненні правопорушення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013р. у справі №921/664/13-г/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері № 25/2/2677вих-13 від 26.12.2013 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області в апеляційному порядку покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складений 24.03.2014р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.