Рішення № 37824139, 20.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18276/13 20.03.14

За позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»

До відповідача публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

Про відшкодування 21439,92 грн. шкоди в порядку регресу

Суддя Ковтун С.А. (головуючий)

Суддя Головатюк Л.Д.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача Долинський Д.О. (за дов.)

від відповідача Усенко А.М. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з додатковою відповідальністю «ВіДі Страхування» до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 21439,92 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем. Як на підставу для розрахунку суми страхового відшкодування позивач послався на звіт № 3 від 24.01.2013 р., складений товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція «Експертиза та оцінка», відповідно до якого вартість матеріального збитку становить 18074,23 грн..

Ухвалою суду від 23.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/18276/13, розгляд останньої призначено на 04.11.2013 р..

Ухвалою суду від 23.09.2013 р. було витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України дані щодо особи-страховика обов'язкової цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу - автомобіля «ЗАЗ 110247», державний номер НОМЕР_1, та умови страхування (строк, франшиза,тощо) станом на 25.12.2012 р..

08.10.2013 р. на адресу суду надійшли витребувані ухвалою суду від 23.09.2013 р. документи.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги визнав в частині 12804,12 грн. (13304,12-500,00), оскільки вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, за його твердженням, становить 13304,12 грн.. Одночасно зазначив, що 12804,12 грн. перераховані позивачу платіжним дорученням № 2164 від 25.09.2013 р..

Також відповідач заявив клопотання про проведення судової експертизи для встановлення коефіцієнту фізичного зносу. Витрати з проведення експертизи просив покласти на нього.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи, що є суперечності щодо розміру завданої шкоди, судом призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової автотоварознавчої експертизи поставлено питання про те, яку грошову суму становить матеріальна шкода, завдана автомобілю Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2, пошкодженому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 25.12.2012 р. в місті Києві за участю вказаного автомобіля та автомобіля «ЗАЗ 110247», державний номер НОМЕР_1.

Провадження по справі, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, зупинено.

Ухвалою суду від 31.01.2014 р. поновлено провадження у справі.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 27.02.2014 р. передано справу на розгляд колегії суддів у складі: Ковтун С.А. (головуючий), Головатюк Л.Д., Якименко М.М..

Ухвалою суду від 13.02.2014 р. викликано в судове засідання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Ніколаєва Б.К., який проводив експертизу і складав висновок № 14422/13-54 від 28.01.2014 р., з метою надання пояснень щодо підстав застосування коефіцієнту фізичного зносу 0,476, а не 0.

У судове засідання 27.02.2014 р. судовий експерт не з'явився.

Судом повторно викликано в судове засідання експерта.

У судове засідання 20.03.2014 р. судовий експерт не з'явився.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.03.2012 р. між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (страховиком) та ОСОБА_7 (страхувальником) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту CLA № 2861 (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: Toyota Camry, державний номер НОМЕР_3.

25.12.2012 р. на вул. Святошинській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, та автомобіля «ЗАЗ 110247», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8.

Майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля «ЗАЗ 110247», державний номер НОМЕР_1, застраховані публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» за полісом АВ № 7435178 (далі - Договір-2).

Умовами Договору-2 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза становить 500 грн.

Згідно з постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22.03.2012 р. особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є водій ОСОБА_8.

Зазначена подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що складено страховий акт № АС-005607, за якими до виплати підлягає 21439,92 грн..

Платіжним дорученням № 8976 від 14.02.2013 р. позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 21439,92 грн..

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Позивач заявив до стягнення 21439,92 грн..

У той же час, висновком № 14422/13-54 судової автотоварознавчої експертизи від 28.01.2014 р. встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Toyota Camry, державний номер НОМЕР_3, внаслідок пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді 25.12.2012 р., складає 13962,74 грн..

Оцінюючи даний висновок суд вважає його повним та обґрунтованим, процедура призначення та проведення експертизи відповідала законодавству України і підстави, які би викликали сумніви у правильності висновку, відсутні. З цих підстав суд приймає як доказ висновок № 14422/13-54 судової автотоварознавчої експертизи від 28.01.2014 р..

З огляду на викладене з відповідача підлягає стягненню 13462,74 грн. (13962,74-500).

Оскільки під час розгляду справи в суді відповідачем погашено 12804,12 грн. заборгованості, в цій частині вимог спір відсутній, у зв'язку з чим провадження в ній підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, підлягають задоволенню вимоги про стягнення 658,62 грн. (13462,74-12804,12 грн.).

У стягненні 7977,18 грн. (21439,92-13462,74) судом відмовлено.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 658,62 грн.. В частині стягнення 12804,12 грн. боргу провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, на відповідача покладаються судові витрати з вимог про стягнення 13462,74 грн.. В іншій частині судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код 20842474) на користь товариства з додатковою відповідальністю «ВіДі Страхування» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56, код 35429675) 658,62 грн. боргу, 1080,35 грн. судового збору.

Провадження в частині стягнення 12804,12 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 25.03.2014 р.

Суддя Суддя Суддя С. А. Ковтун (головуючий) Л. Д. Головатюк М. М. Якименко