Рішення № 37824120, 20.03.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.03.2014 Справа № 5008/429/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-3”, м. Ужгород

До відповідача публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття”, м. Ужгород

За участі ІІІ-ої особи на боці позивача без самостійних вимог на предмет спору приватного підприємства "Аутдор - Шарк", м. Ужгород

про стягнення 20 379,79 грн.

Суддя О.С.Йосипчук

Представники :

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

Суть спору: товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-3”, м. Ужгород заявлено позов до публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття”, м. Ужгород за участі ІІІ-ої особи на боці позивача без самостійних вимог на предмет спору приватного підприємства "Аутдор - Шарк", м. Ужгород про стягнення 20 379,79 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Вважає, що у нього, як нового кредитора, виникло право вимоги до відповідача щодо заборгованості по договору №032/09 від 1.12.09р., а також право вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних заперечив. Вказує на те, що жодним пунктом договору не передбачено право вимоги трьох процентів річних та інфляційних втрат, відтак їх нарахування є безпідставне. Крім того, відповідач не отримував жодної вимоги про виконання грошового зобов’язання; п. 2.2. договору відступлення права вимоги визначено, що первісний кредитор зобов’язаний повідомити про перехід прав боржника, однак жодних повідомлень про зміну кредитора в зобов’язанні не отримано.

Сторони спору своїх представників у засідання суду не направили.

Залучена до участі у справі ІІІ-я особа на боці позивача витребувані судом документи не подала, в судове засідання не з”явилася.

встановив:

Відповідно до умов укладеного 01.12.09р. Договору №032/09 приватне підприємство „Аутдор - Шарк”(виконавець) прийняло на себе зобов”язання по проведенню рекламної компанії і виконанню комплексу робіт по розміщенню рекламних зображень замовника - публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття” з 01.10.09р. по 31.12.10р. на спеціальних контрукціях за обумовлену плату.

Вартість робт(послуг) за Договором складає 2000 грн. за місяць, в т. ч. ПДВ, і сплачується замовником щомісячно, але не пізніше 20 числа поточного місяця(п. 5.1).

На виконання вказаного договору виконавцем протягом листопада 2009 року-травня 2010 року виконано робіт(надано послуг), всього на суму 16000грн., що підтверджено актами прийому –здачі робіт №321/10 від 30.11.09р., №358/09 від 31.12.09р., №410/10 від 31.01.10р., №437/10 від 28.02.10р., №473/10 від 31.03.10р., №510/10 від 30.04.10р., №539/10 від 31.05.10р. та №584/10 від 30.06.10р., які відповідач не оплатив.

02 лютого 2011 року між приватним підприємством „Аутдор - Шарк” (первісний кредитор по договору) та позивачем (новий кредитор по договору) укладено договір відступлення права вимоги №01/02-2011 (далі –договір відступлення права вимоги), згідно з п. 1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, належне первісному кредитору за послуги по проведенню рекламної компанії на підставі договору №032/09 від 01.12.09р.

За відступлене право новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 16000,00 грн. відповідно до Додатку №1 до даного Договору.

На виконання договору відступлення права вимоги позивач платіжними дорученнями №41 від 04.04.11 на суму 3000 грн., №13 від 28.04.11р. на суму 5000грн., №54 від 24.05.11р. на суму 5000 грн. і №71 від 30.06.11р. на суму 3000грн. перерахував приватному підприємству „Аутдор - Шарк” 16000 грн. боргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю”Офіс –центр 3” –новий кредитор - звернулося з даним позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист –Закарпаття»боргу у розмірі 16000 грн. В останнє судове засідання позивач подав розгорнутий розрахунок ціни позову, в який на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, крім суми боргу, включив 1380 грн. втрат від інфляції, 584,22 грн. три відсотки річних за прострочення платежу та 157,81 грн. пені, яка раніше до стягнення позивачем не заявлялася (клопотання в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем не заявлено, крім того, розгляд справи по суті було вже розпочато, тому суть спору залишилася первісною).

У засіданні суду представник відповідача суму основного боргу визнав та надав суду пояснення, згідно з якими сума 16 000 грн. спірного боргу не була погашена ні первісному кредиторові, а ні новому кредиторові через брак коштів та у зв'язку із введенням процедури розпорядження майном у процедурі банкрутства. Факт погашення суми основного боргу не знайшов свого підтвердження і серед матеріалів справи. Таким чином, відсутність факту погашення боргу первісному кредиторові дає позивачеві, який є новим кредитором, всі правові підстави для застосуванні ст.ст.512, 516 ЦК України із обсягом прав, унормованих ст.516 ЦК України.

При цьому відсутність несприятливих наслідків для позивача судови розглядом справи виявлено не було.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сума боргу за виконані роботи відповідача належним чином доведена матеріалами справи і на підставі згаданих статей є сумою, яку останній боргує позивачу, як новому кредитору.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданим позивачем розрахунку заборгованість відповідача за спірним зобов'язанням нараховується з 20.11.2010р. та по 01.05.2012р. Розрахунок боргу відповідач не заперечив та не надав своїх контррозрахунків. Однак, зважаючи на період заборгованості, 3 відсотки річних, з огляду на розмір основного боргу (16000 грн.) є меншим від заявленою позивачем суми і становить 584,22 грн.

Таким чином, крім 16000грн. основного боргу з відповідача належить стягнути на користь позивача 1380 грн. інфляційних втрат та 584 грн. річних(3%), всього 17964,22 грн., відмовивши в іншій частині позову.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що до позивача як нового кредитора не перейшло право вимоги про суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, оскільки таке право встановлено законом і діє у разі прострочки виконання основного зобов’язання і уже існувало в первісного кредитора на момент укладення договору відступлення права. Не знайшли свого підтвердження і доводи відповідача стосовно дії мораторію, накладеного у процедурі банкрутства, який перешкоджає погашенню боргу належним чином, позаяк матеріалами справи не доведено факту перебування відповідача у процесі банкрутства на момент звернення позивачем з позовом, а, власне, сам відповідач не надав доказів того, що боргове зобов'язання належним чином виконане зразу після припинення дії розморядження майном. Зважаючи на таке, інфляційний процеси, що впливають на коєфіцієнт знецінення національної валюти, у повній мірі повинні бути задіяні при поверненні боргу. Зазначене вище також стосується і узанонених правил компенсації кредиторові втрат, пов'язаних із користуванням його коштами боржником.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1421,05 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Готельно –туристичний комплекс „Інтурист –Закарпаття”(88005 м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5, код ЄДРПОУ 02574001) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс –центр – 3”, ( 88000 м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 31477510) 17964,22 грн.(сімнадцять тисяч дев”ятсот шістдесят чотири гривні 22 коп.), у т.ч. 16000,00 грн. основної заборгованості, 1380 грн. інфляційних нарахувань та 584,22 грн. трьох процентів річних, а також суму 1421,05 грн. (одна тисяча чотириста двадцять одна гривня 05коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 25.03.2014р.

Суддя О.С.Йосипчук