Ухвала суду № 37824008, 04.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3581/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Кравченка К.В.,

Градовського Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Прометей» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

08.08.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю «Елеватор «Прометей» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень від 04.04.2013р. № 0000472201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 34 597,5 грн., в т.ч. за основним платежем на 23 065 грн. та штрафними санкціями в розмірі 11 532,5 грн., та № 0000482201 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 32 950,5 грн., в т.ч. за основним платежем на 21 967 грн. та штрафними санкціями - 10 983,5 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операцій по поставці товарів та надання послуг від ТОВ «Аван-Тайм. Зовнішторг» та ТОВ «Агрофінінвест» у січні - березні 2012р. є неправомірними, оскільки позивач отримав товари та послуги та використав їх в своїй господарській діяльності, що підтверджується первинними документами.

ДПІ заперечувала проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій податкового органу при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень. На підставі викладеного, представник ДПІ просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року позов задоволений повністю. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ від 04.04.2013р. № 0000472201 та № 0000482201.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, та прийняттям нового про відмову у позові.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Елеватор «Прометей» заниження ПДВ на 21 967 грн. та податку на прибуток на 23 065 за січень-вересень 2012р. в зв'язку із завищенням податкового кредиту та валових витрат по безтоварним господарським операціям з ТОВ «Аван-тайм.Зовнішторг» та ТОВ «Агрофінінвест», про що 05.03.2013р. складений акт № 553/22-100/32719937.

За висновками акту перевірки 04.04.2013р. ДПІ прийняті ППР № 0000472201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 34 597,5 грн., в т.ч. за основним платежем на 23 065 грн. та штрафними санкціями в розмірі 11 532,5 грн., та № 0000482201 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 32 950,5 грн., в т.ч. за основним платежем на 21 967 грн. та штрафними санкціями - 10 983,5 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з позицією ДПІ, зазначаючи, що податковим органом не надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Аван-тайм.Зовнішторг» та ТОВ «Агрофінінвест», або невідповідність змісту укладених між ними договорів дійсним намірам сторін.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту та валових витрат у періодах, що перевірялись визначався ст.ст.134,138,198 ПК України, відповідно до яких не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами (розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку), а також суми витрат на придбання або виготовлення товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податків.

При цьому, колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження господарської операції з ТОВ «Аван-тайм.Зовнішторг» на отримання товару протягом січня 2012р. позивачем надана копія договору купівлі-продажу № 14/11 від 14.11.2011р., видаткові та податкові накладні, всього на суму 77 800 грн., в т.ч. ПДВ - 12 966 грн., виписка по рахунку, яка підтверджує факт оплати товару (а.с.62-63,49, стор.10-11 акту).

Доводячи безтоварність зазначених операції ДПІ посилається на акт Кіровоградської ОДПІ від 05.02.2013р. № 261/07-5023, з якого вбачається, що ТОВ «Аван-тайм. Зовнішторг» не знаходиться за юридичною адресою, у підприємства відсутня необхідна матеріальна база для здійснення будь-якого виду діяльності, податковий кредит сформований за рахунок сумнівних контрагентів, які не виконують податкові зобов'язання (стор.8 акту).

За обставинами справи 01.11.2011р. позивач уклав договір з ТОВ «Агрофінівестторг» на надання послуг із сушки та очищення соняшника. На виконання умов даного договору позивачем наданий до перевірки акт здачі-прийняття робіт від 24.01.2012р. та податкову накладну на загальну вартість робіт в розмірі 54 000 грн., в т.ч. ПДВ - 9 000 грн., підтверджений факт оплати товару (стор.15 акту).

Доводи податкового органу про безтоварність зазначеної господарської операції ґрунтуються на акті Кіровоградської ОДПІ від 07.02.2013р. № 110/1520/37502924, в якому зазначається про відсутність ТОВ «Агрофінівестторг» за юридичною адресою, відсутність у підприємства необхідної матеріальної бази для здійснення будь-якого виду діяльності, податковий кредит сформований за рахунок сумнівних контрагентів, які не виконують податкові зобов'язання, підприємство визнано банкрутом.

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару та послуг від ТОВ «Аван-тайм.Зовнішторг» та ТОВ «Агрофінінвест» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на акт ДПІ про здійснення перевірки ТОВ «Аван-тайм.Зовнішторг» та ТОВ «Агрофінінвест», відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з отримання товарів і робіт у цих контрагентів. В той же час зазначений акт ДПІ не може бути належним та достатнім доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний або мав реальну можливість бути обізнаним про обставини діяльності свого контрагента на момент проведення з ним господарської операції, в матеріалах справи відсутні. Так, акти перевірок ТОВ «Аван-тайм.Зовнішторг» та ТОВ «Агрофінінвест», на які посилається ДПІ, складені більш ніж через рік після здійснення господарських операцій з позивачем.

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, виписаних цими контрагентами-постачальниками, а також не заперечує проти того факту, що вказані контрагенти на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних, оскільки були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Зазначаючи про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Аван-тайм.Зовнішторг», апелянт посилається на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які б могли підтвердити перевезення та відвантаження товару позивачу. При цьому, апелянт посилається на порушення позивачем пп.11.7.п.11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363 (далі - Правила № 363), який передбачає наявність екземпляра ТТН у вантажоодержувача.

Податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних. Сам факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар, або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати по придбанню цього товару до складу валових витрат та до податкового кредиту.

Зазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається суд першої інстанції, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту.

Вважаючи, що такий довід податкового органу не спростовує реальність господарських операцій позивача із контрагентом-постачальником, судова колегія зазначає, що позивач не включає до податкового кредиту та валових витрат затрати на перевезення, тому відсутність ТТН не впливає на правильність формування податкової звітності.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що позиція податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Аван-тайм.Зовнішторг» та ТОВ «Агрофінінвест», ґрунтується на припущеннях, що є недостатнім для прийняття рішення про зменшення податкового кредиту та валових витрат за рахунок сум по господарськім операціям позивача з цими контрагентами. Отже, винесені спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому правильно скасовані судом першої інстанції.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: К.В.Кравченко

Суддя: Ю.М.Градовський