Ухвала суду № 37823989, 13.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1352/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» та Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.03.2012 №0000011801, №0000021801, №0000031801, №0000041801, №0000051801, №0000061801, №0000071801, №0000081801.

Справа неодноразово переглядалась судами різних інстанцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.03.2012 № 0000041801 у частині нарахування штрафу у розмірі 800 405,92 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рентну плату за нафту, природний газ газовий конденсат та плату за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення позивач сплатив повністю та в строки, передбачені податковим законодавством, та вважає, що підстави для нарахування штрафних санкції за порушення строків сплати грошових зобов'язань, згідно укладених договорів про розстрочення грошових зобов'язань, у податкового органу відсутні.

Також не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, апеляційну скаргу подав відповідач, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Податковим Кодексом України не передбачено такої підстави, як перенесення строку сплати грошового/податкового зобов'язання у разі коли останній день сплати припадає на вихідний або святковий день, а тому вважає податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 №0000041801 у частині нарахування штрафу у розмірі 800 405,92 грн. законним.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі п.п. 57 п. 57 ст.57, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, згідно з наказом № 163 від 14.02.2012 року проведено документальну невиїзну перевірку ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з питання своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань за рентною платою за нафту, природний газ і газовий конденсат та з оплати за користування надрами по Гадяцькому, Куличихинському, Тимофіївському, Валюхівському, Римарівському родовищах та по Підлісківській площі за період з 01.01.2011 року по 14.01.2012 року.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за нафту, газу, газового конденсату, плати за користування надрами по Гадяцькому, Куличихинському, Тимофіївському, Валюхівському, Римарівському родовищах та по Підлісківській площі: сума погашеної заборгованості із затримкою до 30 календарних днів становить 89 176 726,35 грн., сума погашеної заборгованості із затримкою більше 30 календарних днів - 231297089,37 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 24.02.2012 року № 20/15-30019775.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки Гадяцькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.03.2012 року:

1) № 0000011801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 20% з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні на суму 5 662 930,93 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 121 календарних днів;

2) № 0000021801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні на суму 1 833 093,96 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 29 календарних днів;

3) № 0000031801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 20% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 4 347 460,64 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 83 календарних днів;

4) № 0000041801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 2 434 472,06 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 26 календарних днів;

5) № 0000051801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 20% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 34 563 500,74 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 118 календарних днів;

6) № 0000061801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 3 770 429,77 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 27 календарних днів;

7) № 0000071801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 20% з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 1 685 420,55 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 67 календарних днів;

8) № 0000081801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 879 376,85 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 4 календарних дні.

Податкові повідомлення-рішення від 07.03.2012 № 0000011801 та № 0000021801, згідно з якими позивачу визначено сплатити штраф з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою, за результатами оскарження частково скасовані рішенням ДПС у Полтавській області від 09.04.2012 року №898/10/10-215, а саме: в частині визначення штрафу у розмірі 135 765,67 грн. та 33 571,97 грн. відповідно.

На підставі цього рішення, відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012 № 0000161801 та № 0000171801, які отримані позивачем та є предметом оскарження в іншій справі № 2а-9079/12/2670.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг позивача, що виникав раніше, погашався відповідачем саме за рахунок частини поточних платежів позивача із сплати поточних податкових зобов'язань рентної плати за газовий конденсат та за природний газ. Вказані дії працівників ДПІ щодо зарахування частини поточних платежів в рахунок погашення сум податкового боргу, що виник в минулих періодах, позивачем в досудовому або судовому порядку не оскаржувалися, а тому висновки відповідача про прострочення позивачем сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат і природний газ за спірні звітні періоди є обґрунтованими. Водночас, зазначив про те, що нарахування позивачу штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000041801 від 07.03.2012 року у частині визначення штрафу у розмірі 800 405,92грн. не відповідає дійсним обставинам справи та прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню у зазначеній частині.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно, та відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України є податковим боргом - сумою узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (п. 260.5 ст.260 ПК України).

Відповідно до п. 260.7 ст. 260 ПК України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Пунктом 261.1 ст. 126 ПК України визначено, що платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, незалежно від визначеного платником податку призначення платежу, у разі наявності податкового боргу, сума такого платежу у розмірі податкового боргу зараховується на погашення цього податкового боргу.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням від 07.03.2012 №0000031801 позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 20% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 4 347 460,64 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 83 календарних дні, щодо законності та обґрунтованості прийняття вищевказаного рішення колегія суддів зазначає наступне.

Так, наявними матеріалами справи підтверджується подання позивачем до податкової інспекції податкових розрахунків з рентної плати №9007413908, №9007413909, №9007413907, №9007413913, №9007413930, №9007413911 за серпень 2011 року із самостійно узгодженими сумами податкового зобов'язання по рентній платі за природний газ в сумі 10 514 298,66 грн. З урахуванням переплати у сумі 6 171,46 грн. сума зобов'язань до сплати склала 10 506 086,22грн., що відображено в картці особового рахунку.

Граничний строк подання податкового розрахунку - 20.09.2011, у зв'язку з чим останній день граничного строку сплати припадав на 30.09.2011. Станом на зазначену дату самостійно визначені податкові зобов'язання позивачем не були сплачені.

Згідно з податковими розрахунками позивача за вересень 2011 року з рентної плати за природний газ, позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 11 231 232,01грн.

Граничний строк подання розрахунків - 20.10.2011 року, у зв'язку з чим строком сплати податкових зобов'язань є наступні 10 календарних днів. Станом на 01.11.2011 року податкові зобов'язання за вересень 2011 року позивачем сплачені не були.

22 Грудня 2011 року позивачем було здійснено платіж з рентної плати за природний газ платіжним дорученням № 99 (223124) на загальну суму 12 634 400,47 грн. (призначення платежу - «рентна плата за газ за жовтень 2011 р.»), що відображено в картці особового рахунку, та на підставі п. 87.9. Податкового кодексу України, враховуючи наявність у позивача податкового боргу із рентної плати за газ за серпень 2011 року, частина цього платежу від 22.12.2011 року (платіжне доручення №99 ), була зарахована по картці особового рахунку у розмірі прострочених сплатою зобов'язань з рентної плати за газ за серпень 2011 року на погашення цього податкового боргу (за серпень 2011 року), тобто в порядку черговості виникнення податкового боргу, що і відображено в картці особового рахунку та розрахунку штрафних санкцій.

Щодо сплати податкових зобов'язань з рентної плати за газ за вересень 2011 року, позивачем надано платіжне доручення від 23.12.2011 року № 158 на суму 11 411 516,36 грн., яке проведено банком 26.12.2011 року.

Проте, враховуючи наявність у позивача податкового боргу з рентної плати за вересень 2011 року, частина платежу у розмірі 2 128 314,20 грн. за вищезгаданим платіжним дорученням від 22.12.2011 №99 була зарахована на часткове погашення податкового боргу за вересень 2011 року.

Крім того, до проведення 26.12.2011 року вищезгаданого платежу № 158 (з призначенням платежу «рентна плата за газ за вересень 2011 року»), позивачем також був здійснений платіж за платіжним дорученням № 121 на загальну суму 12 765 275,72 грн. (призначення платежу -«рентна плата за листопад 2011 року»), частина якого у сумі 9 102 917,80 грн., враховуючи наявність податкового боргу з рентної плати за газ за вересень 2011 року, була спрямована на погашення вищезгаданої частини податкового боргу за вересень 2011 року, тобто в порядку черговості виникнення податкового боргу, що відображено в картці особового рахунку та розрахунку штрафних санкцій.

У свою чергу, платіж з призначенням за вересень 2011 року, який був проведений банком 26.12.2011 року, як такий, що надійшов пізніше зазначених платежів, був спрямований на погашення податкового боргу за жовтень 2011 року.

В даному випадку проведене податковим органом зарахування поточних платежів в рахунок податкового боргу за вищевказані місяці в порядку черговості виникнення податкового боргу та незалежно від визначеного позивачем призначення платежу відповідає вимогам п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, тобто дії податкового органу у цьому випадку є правомірними.

Таким чином, колегія суддів пооджується з висновком суду першої інстанції, що податкові зобов'язання з рентної плати за природний газ за серпень та вересень 2011 року не були сплачені своєчасно, а тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 № 0000031801.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 №0000041801, яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 2 434 472,06 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 26 календарних днів за липень та жовтень 2011 року, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до податкових розрахунків за липень 2011 року позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання із рентної плати за природний газ на загальну суму 8 010 230,63 грн.

Граничний строк сплати зобов'язань зазначений - 30.08.2011, однак позивач, сплатив узгоджене податкове зобов'язання 31.08.2011, тобто, за твердженням податкового органу, з пропущенням граничного строку на 1 день.

Граничний строк подачі вищезгаданого податкового розрахунку припадав на 20.08.2011 (суботу). Відповідно до п/п. 49.20. ПК України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, а отже, останнім днем граничного строку подання розрахунків за липень 2011 року в даному випадку є 22.08.2011, у зв'язку з чим протягом наступних 10-ти календарних днів позивач мав сплатити узгоджені зобов'язання, і цей строк охоплює 31.08.2011, тобто сплата податкових зобов'язань 31.08.2011 є належним та своєчасним виконанням податкового обов'язку позивачем.

В даному випадку, позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив податкові зобов'язання з рентної плати за природний газ за липень 2011 року 31.08.2011, а отже нарахування йому штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 07.03.2012 №0000041801 у частині визначення штрафу у розмірі 800 405,92 грн. не ґрунтується на нормах податкового законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню у зазначеній частині.

Щодо нарахування іншої суми штрафних санкцій за цим же спірним рішенням (у розмірі 10% від простроченої платежем суми), слід зазначити, що відповідно до податкових розрахунків за жовтень 2011 року позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання із рентної плати за природний газ у розмірі 16 340 661,34 грн.

Граничний строк подання податкового розрахунку - 20.11.2011 року (неділя), який згідно із п.п. 49.20. п. 49 ст. 49 Податкового кодексу України переноситься на 21.11.2011 року, у зв'язку з чим строком сплати податкових зобов'язань є наступні 10 календарних днів.

В контексті наведеного позивачем надано платіжне доручення №99 від 22.12.2011 року про сплату 12 634 400,47 грн. з призначенням платежу: «рентна плата за жовтень 2011 року», що само по собі свідчить про те, що платіж проведений з порушенням встановленого строку та строк прострочення не перевищує 30 днів.

Крім того, вказаний платіж був спрямований податковим органом на погашення податкового боргу минулих періодів, а саме податкового боргу з рентної плати за газ за серпень 2011 року та частково за вересень 2011 року, що відображено в обліковій картці позивача.

Так, в даному випадку податковими розрахунками, платіжними дорученнями та відомостями з облікової картки підтверджується, що податкові зобов'язання за зазначені вище минулі періоди не були сплачені станом на граничну дату строку платежу, а відтак, прострочені виконанням податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу, а отже зарахування податковим органом поточних платежів та, зокрема, в даному випадку - вищезгаданого платежу за жовтень 2011 року в рахунок податкового боргу, що виник раніше та згідно з черговістю його виникнення, є правомірним.

Щодо законності та обґрунтованості обставин та підстав прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 №0000051801, яким позивачу за затримку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у розмірі 172 817 953,70 грн. нараховано штраф у розмірі 20%, що складає 34 563 590,74 грн., слід зазначити наступне.

Згідно податкових розрахунків за травень 2011 року по Валюхівському, Куличихинському, Тимофіївському родовищах позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання із рентної плати за газовий конденсат у розмірі 35 787 679,57 грн. За зверненням позивача та на підставі рішення ДПА України від 30.06.2011 № 56, між відповідачем та позивачем 30.06.2011 укладено договір №14 про розстрочення грошових зобов'язань (з урахуванням наявної переплати у сумі 5963,20 грн.) у розмірі 35 781 716,37 грн. строком з 30.06.2011 по 26.12.2011, які повинні були сплачуватись в строки: 25.07.2011 - 5 963 621,37 грн., та станом на 25.08.2011, 26.09.2011, 25.10.2011, 25.11.2011, 26.12.2011 по 5 963 619 грн.

Згідно податкових розрахунків за червень 2011 року по Куличихинському, Тимофіївському родовищах позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання із рентної плати за газовий конденсат у розмірі 34 198 997,44 грн. За зверненням позивача та на підставі рішення ДПА України від 30.07.2011 №66, між відповідачем та позивачем 30.06.2011 укладено договір №15 про розстрочення грошових зобов'язань у розмірі 34 197 966,25 грн. строком з 30.07.2011 по 26.12.2011, які повинні були сплачуватись: станом на 25.08.2011 - 6838770,25 грн. та станом на 26.09.2011, 25.10.2011, 26.12.2011 по 6 839 799,00 грн.

Розділом 2 цих договорів передбачено, що відповідач має право розстрочені суми грошових зобов'язань та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення, стягувати у порядку, встановленому законодавством для стягнення податкового боргу.

Пунктом 4.2. вищезазначених договорів передбачено, що відповідач зобов'язується достроково розірвати договір на підставі рішення про скасування розстрочення та пред'явити до сплати невнесену суму грошового зобов'язання, а також процентів, якщо: з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Згідно з п. 4.3. зазначених договорів, від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми грошового зобов'язання, що залишилися несплаченими, відповідач зобов'язується нараховувати пеню та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.

При цьому, згідно з п. 5.1. договору платник зобов'язується забезпечувати своєчасну сплату розстроченої суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 5.3. цього договору, від дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого грошового зобов'язання та суму процентів.

Згідно з п. 6.3. договору, строк дії цього договору встановлюється з дати його укладання та закінчується останньою датою дії розстрочення грошового зобов'язання, за винятком випадків дострокового розірвання такого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, за зазначеними договорами позивачем сплачено своєчасно лише перший платіж за Договором № 14.

У зв'язку з порушеннями позивачем умов погашення розстрочених грошових зобов'язань за Договорами № 14 та № 15 ДПА України прийнято рішення від 29.09.2011 №10 та №12 про скасування розстрочення грошових зобов'язань.

У разі скасування рішення про розстрочення, договір про розстрочення є розірваним з дати прийняття такого рішення та з дня дострокового розірвання договору платник повинен сплатити невнесені суми розстрочених зобов'язань, а з дня наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились несплаченими, нараховуються пеня та штрафи у розмірах, передбачених Податкового кодексу України, що також відповідає положенням вищезгаданих договорів про розстрочення.

При цьому, колегія судів вважає, що в даному випадку йдеться про виникнення та виконання податкових, а не договірних зобов'язань. Відносини щодо податкових зобов'язань є предметом регулювання Податкового кодексу України, у т.ч. в частині встановлення відповідальності за несвоєчасну сплату податків/зборів на підставі п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України, що також відповідає положенням вищезгаданих договорів про розстрочення. Отже, до відносин із сплати розстрочених за договорами податкових зобов'язань не застосовуються норми цивільного законодавства, застосовуються положення Податкового кодексу України, як спеціального законодавства.

Податкове законодавство не передбачає окремого узгодження податковим органом з платником податків розірвання договору про розстрочення, направлення йому пропозицій про розірвання договору та укладання окремих угод про розірвання таких договорів. В даному випадку розстрочення припиняється в силу закону у зв'язку з прийняттям відповідного рішення про скасування розстрочення та, у разі незгоди платника податків з рішенням про скасування розстрочення, платник має право оскаржити це рішення, що є гарантією для платника податків від безпідставного скасування розстрочення. В даному випадку, позивачем не оскаржувались рішення про скасування розстрочення.

У зв'язку з наведеним, слід зазначити, що у зв'язку із скасуванням розстрочення, в обліковій картці позивача з рентної плати за газовий конденсат станом на 13.10.2010 відображено нарахування зобов'язань, що були розстрочені за Договором № 14 у загальній сумі 17 890 857,00грн., що складає суму трьох останніх платежів по 5 963 619,00 грн.

На цю ж дату, у зв'язку із скасуванням розстрочення за Договором №15, в обліковій картці відображена сума нарахованих зобов'язань у загальному розмірі 20 519 397 грн., тобто три останніх платежі за договором по 6 839 799 грн. (щодо податкових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат за червень 2011 р.)

Окрім того, відповідно до податкових розрахунків з рентної плати за газовий конденсат за вересень 2011 року позивачем було самостійно визначено податкові зобов'язання по Куличихинському та Тимофіївському родовищам 36743176,50 грн.

Граничним строком подання є 20.10.2011, а строком сплати - наступні 10 календарних днів. В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені позивачем податкові зобов'язання не були сплачені у встановлений строк, а відтак у зв'язку із прострочкою платежу набули статусу податкового боргу.

Фактично податкові зобов'язання, у зв'язку із скасуванням розстрочення за Договором № 14, погашені 26.12.2011 у розмірі 17 890 857,00 грн., тобто з простроченням більш, ніж 30 днів, за рахунок залишку платежу за вищезгаданим платіжним дорученням №116(призначення платежу «рентна плата за газовий конденсат за вересень 2011 року»).

За рахунок залишку від зазначеного платежу, який складав 11 262 830,88 грн., 26.12.2011 погашено частину податкових зобов'язань у зв'язку із скасуванням розстрочення за Договором №15, при цьому, як і у попередньому випадку, з простроченням.

Залишок прострочених сплатою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку із скасуванням розстрочення за Договором № 15 у сумі 9 256 566,12 грн., частково погашені за рахунок платежів від 26.12.2011 року: 20008 грн., 74942,51 грн., 180801,52 грн., 95458 грн. на загальну суму 371 210,03 грн. та остаточно у сумі 8 885 356,09 грн. - за рахунок платежу за платіжним дорученням №115 від 22.12.2011, проведеного банком 26.12.2012 у сумі 32 607 476,47 грн.

Відтак, як і в попередніх випадках, позивачем прострочено сплату податкових зобов'язань за наведеними епізодами, внаслідок чого ці зобов'язання набули статусу податкового боргу, який погашався в черговості його виникнення за рахунок надходження поточних платежів незалежно від призначення платежу, що відповідає приписам п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України. За даними епізодами, як і в попередніх випадках, період прострочення платежів склав більше 30 днів, що відповідає умовам застосування штрафу у розмірі 20% від сум прострочених платежів.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 №0000061801, згідно з яким позивачу визначено сплатити штраф у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 3 770 429,77 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою 27 календарних днів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з податковими розрахунками за жовтень 2011 року по Куличихинському, Тимофіївському родовищах позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання по двох родовищах у розмірі 37 704 297,63 грн.

Граничний строк подання податкового розрахунку - 20.11.2011 (неділя), який згідно із п.п.49.20. п. 49 ст.49 Податкового кодексу України переноситься на 21.11.2011 , у зв'язку з чим строком сплати податкових зобов'язань є наступні 10 календарних днів.

Щодо сплати цих зобов'язань позивачем надано платіжне доручення №100 від 22.12.2011, яке проведено банком 23.12.2011 року, на суму 5 385 026,61 грн. (призначення платежу - «рентна плата за газовий конденсат за жовтень 2011 року»).

Окрім того, позивачем також надано платіжне доручення №115 від 22.12.2011 року, яке проведено банком 26.12.2011 року, на суму 32 607 476,47 грн.

Наявність вищевказаних платежів на зазначені вище дати вже сама по собі вказує на прострочення виконанням податкових зобов'язань за жовтень 2011 року строком менше ніж на 30 днів, з огляду на що вказані платежі були зараховані в погашення податкового боргу минулих періодів в порядку черговості його виникнення та розстрочених зобов'язань, які не були виконані своєчасно та набули статусу податкового боргу, а саме: за рішенням про розстрочення №14, а другий платіж -за рішенням про розстрочення №15, та прострочених податкових зобов'язань за податковими розрахунками за вересень 2011 року.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат за жовтень 2011 року не були сплачені своєчасно, період прострочення не перевищив 30 днів, а відтак, висновки податкового органу щодо застосування у зв'язку з цим до позивача штрафу за даним епізодом у розмірі 10% від простроченої виконанням суми податкових зобов'язань з рентної плати за жовтень 2011 року, відповідають фактичним обставинам сплати позивачем зазначених податкових зобов'язань та ґрунтуються на положеннях п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України, - а тому підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000061801 немає.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 №0000071801, яким позивачу за затримку сплати суми грошового зобов'язання з плати за користування надрами у розмірі 8427132,75 грн. нарахований штраф у розмірі 20%, що складає 1 685 426,55 грн., колегія суддів зазначає таке.

Згідно з поданих позивачем податкових розрахунків по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за другий квартал 2011 року від 21.07.2011 року позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання, які у зв'язку з цим є узгодженими, у загальній сумі 8 427 132,78 грн.

Плата за користування надрами належить до загальнодержавних податків та зборів (п.п. 9.1.9. п.9 ст. 9 Податкового кодексу України).

Виходячи з положень п.п. 263.11.1. п. 263 ст. 263, п.п. 49.18.2. п. 49 ст. 49 Податкового кодексу України (в редакції на час подання розрахунків) податковий (звітний) період щодо плати за користування надрами дорівнює календарному кварталу, у зв'язку з чим податковий розрахунок подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з п. 263.12. ст. 263 Податкового кодексу України платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини.

При цьому, відповідно до п.п. 263.13.1. 263 ст. 263 Податкового кодексу України платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють органи державної податкової служби.

Граничного строку сплати самостійно визначених позивачем податкових зобов'язань за звітний період - ІІ квартал 2011 року, припадав на 19.08.2011 року, станом на зазначену дату податкові зобов'язання не сплачені, а отже, набули статусу податкового боргу.

Фактично сума простроченого виконанням зобов'язання була сплачена 25.10.2011 року платіжним дорученням №976 у сумі 8 427 132,78 грн. з призначенням платежу «плата за користування надрами за ІІ квартал 2011 року».

З наведеного вбачається, що оплата податкових зобов'язань була прострочена більш ніж на 30 днів, що є умовою або підставою застосування штрафу за прострочення сплати податкових зобов'язань у розмірі 20%.

Відтак, підстав для скасування оскаржуваного рішення від 07.03.2012 року № 0000071801 немає.

Щодо обставин та підстав нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 07.03.2012 №0000081801, яким позивачу за затримку сплати суми грошового зобов'язання з плати за користування надрами у розмірі 8 793 768,5 грн. нараховано штраф у розмірі 10%, що складає 879 376,85 грн., слід зазначити наступне.

Згідно з поданими позивачем податковими розрахунками по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2011 року від 19.10.2011, позивачем самостійно визначено податкові зобов'язання за ІІІ квартал 2011 року у сумі 8 800 209,98 грн. Граничний строк подання розрахунку 09.11.2011, строк сплати - протягом наступних 10 календарних днів.

Як встановлено судом першої інстанції, наведені вище платежі у розмірі 8 793 768,42 грн. (з урахуванням наявної переплати) не були сплачені своєчасно. Фактично зазначені платежі були проведені поза межами граничного строку їх сплати, а саме - 23.11.2011 року платіжним дорученням № 183 у сумі 8 800 209,38 грн.

При цьому, платіжним дорученням від 23.11.2011 року № 203 позивачем також сплачено пеню у розмірі 11 211,23 грн. за несвоєчасне погашення плати за користування надрами за ІІІ квартал 2011 року.

З наведеного вбачається, що сплата податкових зобов'язань прострочена менш ніж на 30 днів, що відповідає умовам застосування штрафу у розмірі 10% за прострочення сплати податкових зобов'язань, а тому підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 № 0000081801 немає.

Стосовно податкових повідомлень-рішень від 07.03.2012 №0000011801 та №0000021801, згідно з якими позивачу визначено сплатити штраф з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань із затримкою колегія суддів звертає увагу, що за результатами оскарження зазначені рішення частково скасовані рішенням ДПС у Полтавській області від 09.04.2012 № 898/10/10-215, а саме: в частині визначення штрафу у розмірі 135 765,67 грн. та 33 571,97 грн. відповідно.

На підставі цього рішення відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012 № 0000161801 та № 0000171801, які отримані позивачем та є предметом оскарження в іншій справі № 2а-9079/12/2670.

Відповідно до п.п. 60.1.3. п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 60.4. ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених, зокрема, п.п.60.1.3 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Оскільки в даному випадку внаслідок часткового скасування первинних податкових повідомлень-рішень від 07.03.2011 № 0000011801 та № 0000021801 суму грошового зобов'язання позивача зменшено та прийнято нові податкові повідомлення-рішення на зменшену суму, які були отримані позивачем та оскаржені окремо у судовому порядку, то, відповідно положень п.п.60.1.3. п. 60.1, п. 60.4. ст. 60 Податкового кодексу України, вищезгадані первинні податкові повідомлення-рішення є відкликаними, що визнається і листом відповідача від 07.08.2012 №1839/10/10-019. Ці рішення не створюють для позивача обов'язків із сплати податків, не породжують для позивача інших негативних наслідків, а відтак і не порушують прав позивача, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов у цій частині, а саме щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2011 року №0000011801 та № 0000021801, задоволенню не підлягає.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ і газовий конденсат та сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ і газовий конденсат, - а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення не підлягають скасуванню, окрім податкового повідомлення-рішення від 07.03.2012 № 00000418 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 800 405,92 грн.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» та Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 18 березня 2014 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.