Рішення № 37822906, 21.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2014 р. Справа № 911/674/13-г

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс"

про стягнення 5 547,27грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача не з'явилися;

від відповідача Чижов В.А. (дов. № 111/КАМ/Ю від 23.12.2013р.).

Обставини справи:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" (далі - відповідач) про стягнення 143 992,31грн. заборгованості, з яких: 61 755грн. боргу за надані згідно договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. послуги, 79 465,45грн. штрафу за наднормативний простій, 2 309,58грн. пені та 462,28грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2013р. порушено провадження у справі № 911/674/13-г, розгляд справи призначено на 15.03.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2013р. зупинено провадження у справі № 911/674/13-г за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" про стягнення 143 992,31грн. до розгляду господарським судом Київської області справи № 5/103-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВ Імекс" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" про стягнення 220 821,28грн.

15.11.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог (вх. № 23817 від 15.11.2013р.), згідно якої останній, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму боргу за експедиторські послуги, згідно рахунку № 01038 від 08.11.2012р. у розмірі 5 547,27грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2013р. поновлено провадження у справі № 911/674/13-г, справу призначено до розгляду на 25.11.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2013р. зупинено провадження у справі № 911/674/13-г до розгляду господарським судом Київської області справи № 5/103-12/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВ Імекс" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" про стягнення 220 821,28грн.

21.03.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про витребування доказів б/н від 20.03.2014р. (вх. № 5068/14 від 21.03.2014р.), згідно якої останній просив суд, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у позивача оригінали наступних доказів: 1) договір № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р.; 2) заявка на перевезення № 01038 від 24.09.2012р.; 3) CMR від 26.09.2012р. на 4 300кг.; 4) CMR від 26.09.2012р. на 4 300кг., яка прийнята судом.

До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви (ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського. суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися зі статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнято по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Абзацами четвертим та п'ятим пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Суд встановив, що заява про зміну позовних вимог є заявою про зміну предмету позову, яка подана до початку розгляду справи по суті, що підтверджується протоколом судового засідання від 21.03.2014р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду заяви про зміну позовних вимог (а.с. 48).

21.03.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява б/н від 21.03.2014р. (вх. № 5110/14 від 21.03.2014р.), згідно якої останній в порядку ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнав позовні вимоги про стягнення 5 547,27грн. боргу за надані згідно договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. послуги та просив суд залишити без розгляду заяву відповідача б/н від 20.03.2013р. про витребування доказів, яка задоволена судом.

У судовому засіданні 21.03.2014р. представник відповідача визнав позовні вимоги про стягнення 5 547,27грн. боргу за надані згідно договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. послуги.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Позивач в судове засідання 21.03.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.09.2012р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Замовник) укладено договір на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю, згідно якого виконавець зобов'язався від свого імені за завданням замовника, за його рахунок та за винагороду надати транспортно-експедиційні послуги з організації міжнародних вантажних авіаперевезень, а замовник - своєчасно сплатити винагороду виконавцю.

Вартість організації перевезень погоджується сторонами в кожному конкретному випадку в заявці на перевезення та відображається в рахунку, виставленому виконавцем на адресу замовника на заяву. Вартість організації перевезення може коригуватися до моменту підписання акту виконаних робіт, у відповідності з документами, які підтверджують таке коригування. Вартість організації перевезення включає в себе як засоби, які передаються замовником виконавця для відшкодування третім особам, залученим до виконання договору, витрат, пов'язаних з перевезенням вантажу, так і винагороди виконавця. Розмір винагороди виконавця зазначається в актах виконаних робіт (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Відповідно до п.п. 3.3., 3.5., 3.6. договору загальна сума договору складається з сум винагороди (транспортно-експедиційних послуг) виконавця згідно актів приймання-передачі виконаних робіт. По кожному організованому перевезенні сторонами підписується акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг), який також являється звітом виконавця про виконані роботи (послуги). У випадку, якщо направлений виконавцем замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) останнім не повернуто підписаним протягом 10 календарних днів з моменту його отримання і замовник не надає замовнику письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт (послуг), роботи (послуги) вважаються виконаними виконавцем належним чином, акт вважається прийнятим без змін.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що замовник зобов'язується перерахувати належну суму на рахунок виконавця в строк не пізніше 5 банківських днів після доставки вантажу отримувачу, за пред'явленням виконавцю (по факсу) рахунку та CMR або ТТН зі штампом отримувача, якщо інше не вказано у заявці. Допускається часткова або повна передпалата.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012 року (п. 8.1. договору).

Для організації та виконання перевезення Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс» (Перевізник) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполучення № 2409/1-Тр, згідно якого на протязі дії договору експедитор та замовник будуть укладати договори перевезення, за якими перевізник зобов'язується доставляти вантажі, надані йому експедитором, в місце призначення і видавати їх вказаним вантажоодержувачам.

Відповідно до узгодженої заявки на перевезення № 01038 від 24.09.2012 року, яка є додатком до договору позивач доручив ТОВ «ВВ Імекс» здійснити перевезення вантажу - обладнання для сушилки вагою 4300 кг, висотою 3,0 м, та обладнання для сушилки вагою 1600 кг, висотою 2,85 м. за маршрутом м. Массинг (Німеччина) - м. Кагарлик, Київська обл. (Україна).

Дата завантаження - 26.09.2012 року. Митний перехід - Краковець - Корчова. Митне оформлення - Київська обласна митниця, Митний пост Святошин, вул. Мала Кільцева, 10/1.

Адреса пункту розвантаження - Київська обл., м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 95.

Вантажовідправник - Компанія «Стела Лаксхубер ГмбХ», вантажоотримувач - згідно CMR.

Загальна вартість перевезення (сума фрахту) згідно заявки складає 5400 Євро. Строк оплати - протягом 7-10 банківських днів після розвантаження автомобіля та надання факсокопій документів (рахунок, акт, ЦМР), розрахунок здійснюється безготівковим розрахунком по курсу НБУ на момент розвантаження автомобіля в національній валюті України.

На виконання умов заявки, ТОВ «ВВ Імекс» вантажними автомобілями DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом - НОМЕР_5 та MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом - НОМЕР_6 було здійснено перевезення вантажу до місця призначення і видано його вантажоодержувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», зазначене підтверджується відмітками одержувача у двох міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) (а.с. 20-21).

Як вбачається з відповідних відміток, проставлених в двох міжнародних товарно-транспортних накладних, вантаж одержано 08.11.2012 року представником вантажоодержувача - Гордоном Г.В.

14.11.2012р. позивачем, в порядку п. 3.6. договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. були надіслані на адресу відповідача рахунок № 01038 від 02.10.2012р. на суму 61 755грн. (55 580грн. за транспортні послуги та 6 175грн. за експедиційні послуги) та акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 01038 від 08.11.2012р. на суму 61 755грн. (55 580грн. за транспортні послуги та 6 175грн. за експедиційні послуги), які 15.11.2012р. отримані представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на повідомленні кур'єрської служби.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.7. договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. та заявкою № 01038 від 24.09.2012р., з оплати наданих позивачем транспортно-експедиторських послуг, не виконав, суму боргу у розмірі 6 175грн. не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. послуги станом на момент прийняття судового рішення склав 6 175грн., що підтверджується наявними матеріалами справи та заявою відповідача від 21.03.2014р., згідно якої останній визнав наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 5 547,27грн.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с. 48), є вимоги про стягнення 5 547,27грн. боргу за надані згідно договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. послуги.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини транспортного експедирування.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на підставі заявки № 01038 від 24.09.2012р. (а.с. 15) відповідачем було замовлено, а позивачем надано транспортно-експедиційну послугу на загальну суму 6 175грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 01038 від 08.11.2012р. на суму 61 755грн. (55 580грн. за транспортні послуги та 6 175грн. за експедиційні послуги) та міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) (а.с. 20-21); 14.11.2012р. позивачем, в порядку п. 3.6. договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. були надіслані на адресу відповідача рахунок № 01038 від 02.10.2012р. на суму 61 755грн. (55 580грн. за транспортні послуги та 6 175грн. за експедиційні послуги) та акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 01038 від 08.11.2012р. на суму 61 755грн. (55 580грн. за транспортні послуги та 6 175грн. за експедиційні послуги), які 15.11.2012р. отримані представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на повідомленні кур'єрської служби, у зв'язку з чим транспортно-експедиційні послуги вважаються прийнятими; відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.7. договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. та заявкою № 01038 від 24.09.2012р., з оплати наданих позивачем транспортно-експедиторських послуг, не виконав, суму боргу у розмірі 6 175грн. не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. послуги станом на момент прийняття судового рішення склав 6 175грн., що підтверджується наявними матеріалами справи та заявою відповідача від 21.03.2014р., згідно якої останній визнав наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 5 547,27грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи заяву відповідача про визнання позовної вимоги про стягнення 5 547,27грн. боргу за надані згідно договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. послуги, яка не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 6 175грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи та те, що суд, при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 547,27грн. боргу за надані згідно договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. послуги є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс" (07350, Київська обл., Вишгородський район, село Гаврилівка; ідентифікаційний код 30160757) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 5 547 (п'ять тисяч п'ятсот сорок сім гривень) 27 коп. боргу за надані згідно договору на надання транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародних вантажних перевезень № 1809/1-Ст/12-1470/КАМ-Ю від 18.09.2012р. послуги та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 25.03.2014р.

Суддя П.В. Горбасенко