Ухвала суду № 37821808, 12.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 березня 2014 року м. Київ В/800/1092/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Цвіркуна Ю.І. - головуючого,

Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Костенка М.І.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2013 року у справі №826/3115/13-а Окружного адміністративного суду м.Києва

за позовом Приватного підприємства «Будпостач»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2013 року, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2013 року у справі № 826/3115/13-а - без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року №К/800/50725/13 та постанову Верховного Суду України від 15 червня 2010 року №10/91.

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

До рішень, на які може бути зроблено посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних (пункт 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Отже, не може бути підставою для перегляду судових рішень постанова Верховного суду України від 15 червня 2010 року, прийнята за винятковими обставинами.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2013 року у справі №826/3115/13-а Окружного адміністративного суду м.Києва за позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук

М.І.Костенко