Рішення № 37821334, 17.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/3323/13-ц Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.Провадження № 22-ц/780/653/14 Доповідач у 2 інстанції ОлійникКатегорія 18 17.03.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Малорода О.І., Сліпченка О.І.,

при секретарі Власенко О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 жовтня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, третя особа: Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, про виселення громадян з предмету іпотеки,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання незаконним рішення про реєстрацію права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та поновлення реєстрації права власності.

У травні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_2, третя особа: реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, про виселення громадян з предмету іпотеки, посилаючись на те, що 19 вересня 2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем до ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/1179/74/1507 про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 466900 доларів США зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами на придбання будинку та земельної ділянки.

В забезпечення виконання договірних зобов'язань за кредитним договором між сторонами 20 вересня 2007 року був укладений Іпотечний договір, згідно з умовами якого в іпотеку Банку було передане нерухоме майно, а саме, житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель загальною площею 0,1243 га, яка знаходиться за цією ж адресою.

Оскільки ОСОБА_2 належним чином не виконувалися умови кредитного договору, то Банк прийняв рішення про звернення стягнення на вищевказане заставне майно.

14 лютого 2013 року Банк звернув стягнення на заставне майно відповідачки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі.

Після цього позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про виселення з жилого приміщення та зняття з реєстрації місця проживання.

Станом на 13 травня 2013 року житлове приміщення не звільнене.

Позивач просив виселити ОСОБА_2, яка користується житлом та живе в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та який належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль».

Ухвалою суду від 7 жовтня 2013 року первісний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання незаконним рішення про реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та поновлення реєстрації права власності залишено без розгляду.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 вересня 2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем до ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/1179/74/1507 про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 466 900 доларів США зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами на придбання будинку та земельної ділянки.

В забезпечення виконання договірних зобов'язань за кредитним договором між сторонами 20 вересня 2007 року був укладений Іпотечний договір, згідно з умовами якого в іпотеку Банку було передане нерухоме майно, а саме, житловий будинок АДРЕСА_1 і земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель загальною площею 0,1243 га., яка знаходиться за цією ж адресою.

Оскільки відповідачем належним чином не виконувалися умови кредитного договору, то Банк прийняв рішення про звернення стягнення на вищевказане заставне майно.

14 лютого 2013 року Банк звернув стягнення на заставне майно відповідачки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі.

Після цього позивачем було направлено на адресу відповідачки вимогу про виселення з жилого приміщення та зняття з реєстрації з місця проживання.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про виселення з предмету іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем всупереч положень ст.60 ЦПК України не надано доказів щодо проживання відповідача у спірному будинку, на час розгляду справи.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 отримала лист №114/-17-4-00/211 від «АТ Райффазен Банк Аваль», який направлявся 20 лютого 2013 року до будинку АДРЕСА_1, з якої Банк просив суд її виселити: будинок АДРЕСА_1, чим підтверджується факт проживання ОСОБА_2 за вищенаведеною адресою і під час розгляду справи даний факт нею не заперечувався, що не було взято до уваги судом першої інстанції.

Право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель загальною площею 0,1243 га за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано Реєстраційною службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області за АТ "'Райффайзен Банк Аваль" в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 14 лютого 2013 року (підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).

Також судом встановлено, що позивачем було направлено на адресу відповідачки Вимогу про виселення з жилого приміщення та зняття з реєстрації місця проживання (вихідний №114-17-4-00/297 від 06 березня 2013 року). За цією вимогою керуючись ст.109 ЖК України. Банк запропонував відповідачці звільнити житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та знятися з реєстрації місця проживання у цьому будинку.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Статтею 321 (ч.1) ЦК України гарантована непорушність права власності: ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За ч.1 ст.109 Житлового кодексу України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.109 Житлового кодексу України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 жовтня 2013 року і ухвалення нового, яким позовні вимоги «Райфайзен Банк Аваль» задовольнити та виселити ОСОБА_2 з будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Райфайзен Банк Аваль.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» судовий збір у сумі 172 грн. 05 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 жовтня 2013 року скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги «Райфайзен Банк Аваль» задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 з будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Райфайзен Банк Аваль».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» судовий збір у сумі 172 грн. 05 коп.

Рішення апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Малород О.І.

Сліпченко О.І.