Ухвала суду № 37821210, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/800/30173/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТГ" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року

у справі № 2а/0470/11516/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТГ"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста

Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТГ» (надалі також - ТОВ «СТГ», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі також - ДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В 4» від 7 червня 2012 року № 0000111504, прийнятого Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В 4» від 29 серпня 2012 року № 0000461504, прийнятого Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В 4» від 5 червня 2012 року № 0000111504 та податкове повідомлення-рішення форми «В 4» від 29 серпня 2012 року № 0000461504, прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТГ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

ТОВ «СТГ» в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року скасувати та залишити в силі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року.

Відповідач не використав процесуальне право надати письмові заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення розміру від'ємного значення оподаткування на підставі податкових повідомлень-рішень від 7 червня 2012 року № 0000111504 (зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 280576 грн.) та від 29 серпня 2012 року № 0000461504 (зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12129 грн.), з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки, викладені в акті перевірки від 2 серпня 2012 року № 1486/152/35679714 та рішенні Державної податкової служби у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 9 серпня 2012 року № 19146/10/10-014, про порушення позивачем вимог пункту 102.5 пункту 102, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме ТОВ «СТГ» неправомірно включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року по рядкам 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового періоду поточного (звітного) періоду» та 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ за травень, серпень, жовтень, грудень 2008 року, січень 2009 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що використання належної платнику податків суми бюджетного відшкодування (зарахування цієї суми у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, відобразивши це у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування; повернення суми бюджетного відшкодування, подавши відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації) є правом, а не обов'язком платника податку, а оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «СТГ» в декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року залишок від'ємного значення терміном виникнення травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2008 року та січень 2009 року в розмірі 292 705,00 грн. не заявлялася до бюджетного відшкодування як на рахунок платника податку, так і шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, - у податкового органу відсутні підстави для зменшення розміру від'ємного значення в разі не вчинення платником податку наведених дій.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року залишок від'ємного значення податкових декларацій за травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2008 року та січень 2009 року після спливу строку, передбаченого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

У свою чергу, пунктом 102.5 статті 102 Кодексу передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи викладені вище норми права, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

З огляду на встановлення судами попередніх інстанцій факту незаявлення позивачем суми до бюджетного відшкодування, і оскільки використання сформованого податкового кредиту (в розрізі термінів його формування і подальшого його використання у відповідній частині, зокрема на підставі відповідних податкових накладних) не обмежено законом, і зважаючи на те, що положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не поширюються на питання податкового кредиту, то висновки податкового органу про відсутність у позивача права на використання від'ємного значення ПДВ за липень за травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2008 року та січень 2009 року є необґрунтованими.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про невідповідність вимогами чинного законодавства податкових повідомлень-рішень від 7 червня 2012 року № 0000111504 та від 29 серпня 2012 року № 0000461504, а суд апеляційної інстанцій дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «СТГ».

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга ТОВ «СТГ» підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу ТОВ «СТГ» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року скасувати.

Залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко