Ухвала суду № 37820632, 21.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 лютого 2014 року Справа № 918/193/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Селіваненка В.П.,суддів:Владимиренко С.В., Могил С.К., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 23.10.2013у справі№918/193/13-гза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод"допублічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" (нове найменування публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго")проскасування рішення про нарахування оперативно-господарської санкції,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Племзавод" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" про скасування рішення про нарахування оперативно-господарської санкції.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.04.2013 у справі №918/193/13-г, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2013, позов задоволено. Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2013 у справі №918/193/13-г рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2013 у справі №918/193/13-г, в якій просить зазначену постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень підпункту 2 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі - Методика), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Згідно з доданими до заяви витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копією статуту новим найменуванням публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" є публічне акціонерне товариство "Рівнеобенрего".

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду від 26.04.2012 у справі №5019/2603/11 та від 05.06.2013 у справі №5019/1882/12 (з урахуванням ухвали Вищого господарського суду України від 28.08.2013 про виправлення описки).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2013 у справі №918/193/13-г, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо задоволення позову та скасування рішення про нарахування оперативно-господарської санкції, виходячи з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами передачу позивачу на відповідальне зберігання пломб, що свідчить про безпідставне застосування відповідачем положень Методики на підставі акта про нарахування недорахованої електричної енергії та накладення оперативно-господарських санкцій.

Водночас, приймаючи постанову від 05.06.2013 у справі №5019/1882/12 (з урахуванням ухвали Вищого господарського суду України від 28.08.2013), суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції стосовно відсутності підстав для скасування оперативно-господарської санкції, виходячи із встановлених судами попередніх інстанції обставин стосовно того, що рішенням у іншій господарській справі, яке набрало законної сили, встановлено факт порушення позивачем Правил користування електроенергією (відсутність пломб на електролічильнику). Крім того, судами встановлено, що саме позивач був зобов'язаний відповідати за проведення повірки лічильника та подальше збереження цілісності пломб, оскільки їх згідно із завданням на пломбування однофазного лічильника було прийнято позивачем на зберігання.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 26.04.2012 у справі №5019/2603/11, якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, не може бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.

Таким чином відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116,11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити публічному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" у допуску справи №918/193/13-г до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяВ.Селіваненко Судді: С.Владимиренко С.Могил І.Плюшко С.Шевчук