Постанова № 37820220, 04.03.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4486/13-а

04 березня 2014 року 18год. 35хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: представник Охман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови від 10.12.2013 №009227 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 340,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювану постанову, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Під час розгляду справи судом було допущено заміну первинного позивача, ОСОБА_1, на належного - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив суду, що 12.11.2013 в ході рейдової перевірки працівниками Управління Укртрансінспекції у Рівненській області було складено акт перевірки від 12.11.2013 №024210, у якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 транспортного законодавства, а саме: при здійсненні внутрішніх вантажних перевезень не пред'явлено особі, яка уповноважена здійснювати контроль, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення: посвідчення водія відповідної категорії; документ на вантаж; протокол обов'язкового технічного контролю; протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водієм транспортного засобу за поточний та попередні 28 календарних днів. Зазначив, що не погоджується з висновками акта про порушення ним транспортного законодавства, оскільки в ході перевірки працівниками Управління Укртрансінспекції у Рівненській області не було пред'явлено жодних документів, що посвідчують їхні повноваження, не встановлено особу водія транспортного засобу, а документи зазначені в акті не запитувались. Не погоджується і з висновками інспекторів щодо ознайомлення його, як водія транспортного засобу з актом перевірки, відмови його від дачі пояснень та підпису, оскільки для засвідчення даної обставини ними не було залучено в якості свідків сторонніх осіб. Крім того, на момент проведення перевірки 12.11.2013 він перебував за межами Рівненської області на відпочинку, а транспортним засобом марки "MAN", моделі 18.222, типу "Вантажний-С фургон" з державним реєстраційним номером НОМЕР_2, який рухався по маршруту Львів-Луцьк-Рівне, керував ОСОБА_3 Відтак, вважає дії інспекторів Управління Укртрансінспекції у Рівненській області незаконними. Таким чином, 10.12.2013 на підставі даного акта перевірки відповідач виніс постанову №009227, якою незаконно застосував до позивача адміністративного-господарський штраф у розмірі 340,00грн. Зазначив, що зважаючи на презумпцію невинуватості, задекларовану в Конституції України, його вину у вчиненому правопорушенні повинен доводити відповідач, докази такої вини повинні бути належними та допустимими, а у даному випадку вони взагалі відсутні. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач, Управління Укртрансінспекції у Рівненській області, позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових запереченнях, а зокрема пояснила, що 12.11.2013 інспекторами Управління Укртрансінспекції у Рівненській області було проведено рейдову перевірку транспортних засобів, якими здійснюється перевезення пасажирів та вантажів (в т.ч. автомобілями-таксі) в межах України і міжнародному сполученні за додержанням вимог транспортного законодавства. На вимогу інспекторів Управління Укртрансінспекції у Рівненській області та відповідно до положень ч.8 ст.53 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), водієм транспортного засобу марки "MAN", моделі 18.222, типу "Вантажний-С фургон" з державним реєстраційним номером НОМЕР_2, не було надано посвідчення водія відповідної категорії, документа на вантаж, протоколу обов'язкового технічного контролю, протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водієм транспортного засобу (тахокарти) за поточний та попередні 28 календарних днів, що суперечить ст.34 Закону №2344-III. За результатами даної перевірки складено акт від 12.11.2013 №024210, у якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 транспортного законодавства. 10.12.2013 на підставі даного акта перевірки прийнято постанову №009227, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.8 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, а саме: порушення режимів праці та відпочинку водієм транспортного засобу. Відтак, висновки акта перевірки та оспорювана постанова є правомірними. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, допитавши свідків, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у період з 10.11.2013 по 12.11.2013 державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Рівненській області, на підставі направлення на перевірку від 08.11.2013 №006051, проведено рейдову перевірку транспортних засобів, якими здійснюється перевезення пасажирів та вантажів (в т.ч. автомобілями-таксі) в межах України і міжнародному сполученні за додержанням вимог транспортного законодавства, зокрема автомобіля марки "MAN", моделі 18.222, типу "Вантажний-С фургон" з державним реєстраційним номером НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 (а.а.с.38, 50).

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.11.2013 №024210, у якому зафіксовано порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 законодавства про автомобільний транспорт, а саме: при здійсненні внутрішніх вантажних перевезень не пред'явлено особі, яка уповноважена здійснювати контроль, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення: посвідчення водія відповідної категорії; документ на вантаж; протокол обов'язкового технічного контролю; протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водієм транспортного засобу за поточний та попередні 28 календарних днів (а.с.8).

У даному акті зафіксовано, що особу водія транспортного засобу не встановлено, з актом ознайомлений, проте від дачі письмових пояснень та підпису акта водій відмовився.

27.11.2013 відповідачем на адресу ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту 03.12.2013 о 10:00год., яке він отримав 07.12.2013 (а.а.с.31-32), у зв'язку з чим розгляд справи було перенесено на 10.12.2013.

За результатами розгляду справи про порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту, на підставі акта перевірки від 12.11.2013 №024210, начальником Управління Укртрансінспекції у Рівненській області прийнято постанову від 10.12.2013 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ОСОБА_1 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.8 ч.1 ст.60 Закону №2344-III (порушення режимів праці та відпочинку водієм транспортного засобу) застосовано штраф у сумі 340,00грн. (а.с.7).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюється Законом №2344-III, Порядком здійснення державного контролю у сфері автомобільного транспорту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (далі - Положення №340), Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 (далі - Правила №176), Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241 (далі - Інструкція №385).

У силу вимог п.1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №387/2011 (далі - Положення №387/2011), Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Частиною 4 статті 6 Закону №2344-III та п.3 Положення №387/2011 встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з п.3 Положення №387/2011, до завдань Укртрансінспекції належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.

Згідно з п.7 Положення №387/2011 та п.3 Порядку №1567, Укртрансінспекція реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Постановою Кабінету Міністрів України 29.02.2012 №153 затверджено, що територіальним органом Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті в Рівненській області є Управління Укртрансінспекції у Рівненській області.

Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку №1567).

Відповідно до п.15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з поясненнями позивача, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, транспортним засобом марки "MAN", моделі 18.222, типу "Вантажний-С фургон" з державним реєстраційним номером НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, 12.11.2013 на маршруті Львів-Луцьк-Рівне керував водій ОСОБА_3 (водійське посвідчення НОМЕР_3, видане ВРЕР ДАІ м.Рівне 05.042012 (а.с.51)). Вказані обставини підтверджуються також товарно-транспортною накладною від 12.11.2013 №276894-208-97 (а.с.9).

Документи на вантаж, протокол обов'язкового технічного контролю, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водієм транспортного засобу (тахокарти) за поточний та попередні 28 календарних днів державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Рівненській області не вимагалися.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що 12.11.2013 обумовлений транспортний засіб було зупинено лише одним працівником Укртрансінспекції та працівником ДАІ. Жодних документів (службового посвідчення, направлення на перевірку тощо) працівником Укртрансінспекції пред'явлено не було. Форменний одяг у посадової особи відповідача був відсутній.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 (далі - Порядок №422), під час звернення до водія посадова особа зобов'язана привітатися, назвати свою посаду і прізвище, пред'явити службове посвідчення, направлення на перевірку та повідомити про причину зупинення транспортного засобу.

За таких обставин, суд вважає рейдова перевірка 12.11.2013 транспортного засобу марки "MAN", моделі 18.222, типу "Вантажний-С фургон" з державним реєстраційним номером НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, проведена посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Рівненській області з порушенням вимог Порядку №1567 та п.10 Порядку №422

Як зазначено судом вище, оспорюваною постановою від 10.12.2013 №009227 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення режимів праці та відпочинку водієм транспортного засобу.

Відповідно до абз.8 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов'язок автомобільного перевізника забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства передбачено ст.34 Закону №2344-III.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням №340.

У силу вимог п.1.5, п.6.1 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами - контрольними пристроями, які встановлюються на транспортному засобі для показу та реєстрації інформації про рух транспортного засобу.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією №385.

Згідно з п.3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.4 Інструкції №385, якщо в рейсі перебувають двоє водіїв, положення абзаців п'ятого - сьомого пункту 3.3 цього розділу поширюються на кожного водія окремо.

Відповідно до п.6.2 Положення №340, облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія, у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Згідно з п.6.4 Положення №340, графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у перевізника.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки "MAN", моделі 18.222 (номер кузова НОМЕР_1), типу "Вантажний-С фургон" з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 перебуває у справному технічному стані, що підтверджено протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу від 23.05.2013 №00214-04116-13 (АА №455361) (а.с.49), та обладнаний тахографом моделі "Siemens VDO 1318" типу 1318.27 на ім'я ОСОБА_1, про що свідчить протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 16.06.2013 №0000473 (000024) (а.с.48).

Крім того, судом під час розгляду справи було досліджено оригінали тахокарт з реєстраційними даними вищезазначеного тахографа за період з 10.11.2013 по 04.03.2014.

Тобто, посилання відповідача на порушення позивачем вимог п.6.1 Положення №340 щодо обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи.

Поряд з цим, аналіз змісту норм Положення №340 та Інструкції №385 вказує на те, що для встановлення фактів дотримання чи порушення перевізником режиму праці та відпочинку водіїв транспортних засобів посадовим особам органу Уктрансінспекції належить перевірити та дослідити як тахокарти, так і графіки змінності водіїв, відомості обліку робочого часу та відпочинку водіїв.

Під час проведення рейдової перевірки посадовими особами відповідача цього зроблено не було. Жодних порушень вимог Положення №340 у акті перевірки від 12.11.2013 №024210 не зафіксовано, будь-яких обґрунтувань щодо таких порушень представником відповідача суду не доведено.

Таким чином, відповідач переклав тягар доказування відсутності порушень норм Закону №2344-III на самого позивача, що суперечить принципу презумпції невинуватості, істотною ознакою якого є те, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні протиправного діяння.

Щодо посилання відповідача на ч.8 ст.53 Закону №2344-III, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.8 ст.53 Закону №2344-III, водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Положення даної норми містяться у Розділі IV "Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів" Закону №2344-III, і стосуються лише організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів, а відповідальність за порушення даної норми встановлена абз.11 ч.1 ст.60 Закону №2344-III та передбачає накладення адміністративного-господарського штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680,00грн.).

За таких обставин, суд не бере до уваги посилання відповідача на ч.8 ст.53 Закону №2344-III, оскільки позивачем здійснювалися перевезення вантажу за напрямком Львів-Луцьк-Рівне. Тобто, внутрішні перевезення, перевезення в межах території України, а не міжнародні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова від 10.12.2013 №009227 є протиправною, оскільки підстави для її винесення у відповідача були відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що Управління Укртрансінспекції у Рівненській області не доведено правомірності прийнятої постанови від 10.12.2013 №009227 про застосування адміністративно-господарської штрафу в сумі 340,00грн., а відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Рівненській області від 10.12.2013 №009227 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 340,00грн.

Присудити на користь позивача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у сумі 103,23грн. (сто три гривні двадцять три копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.