Ухвала суду № 37817410, 19.03.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"19" березня 2014 р. Справа № 817/1626/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар'єр" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" листопада 2013 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар'єр" до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративний суду від 14 листопада 2013 року відмовлено у задоволені позову.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами позапланової виїзної перевірки Сарненської МДПІ з питань правомірності нарахування ТОВ "Вирівський кар'єр" (далі-Товариство) бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за жовтень, листопад 2012 року, на підставі акту перевірки від 30.01.2013 р. №35/15/00290239 та за результатами адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення-рішення №0001151500 від 25.04.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ в розмірі 158 576 грн. та №0001141500 від 25.04.2013р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 211 096 гривень.

Згідно вказаних документів Товариство порушило вимоги п.187.8 ст.187, пп.198.2, 198.3 ст.198, пп.200.4, пп200.5, пп.200.14 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року на 83782,00 грн., за листопад 2012 року на 159579,00 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду (рядок 19) декларації за жовтень 2012 року в сумі 159 579 грн., за листопад 2012 року в сумі 158 576 грн.

Судом встановлено, що 15 червня 2001 року регіональним відділенням фонду Державного майна у Рівненській області № 207 прийнято наказ «Про передачу нерухомого майна у власність ВАТ «Вирівський кар'єр». Згідно вказаного наказу встановлено перелік майна, що передається: зокрема, залізнодорожній міст на ПК 58+70, залізнодорожні шляхи 2767м, залізнодорожні шляхи ст. Клесів 6700 м.

Згідно договору поточного обслуговування №01/12 від 01.03.2012 року, укладеного Товариством з ТОВ "Сервік", Підрядник зобов'язується прийняти на поточне обслуговування під'їзну залізничну колію (загальна розгорнута довжина 9514,35 м.п. та 8 стрілочних переводів), власником якої є ТОВ «Вирівський кар'єр», місцезнаходження - с. Гранітне, Сарненського району, Рівненської області ст. примикання - Клесів. Львівської залізниці, а Замовник зобов'язується проводити оплату в порядку та на умовах, визначених договором. Згідно п.1.2 Договору Підрядник підтримує у робочому стані колійне господарство Замовника з метою безперебійної подачі та відправки вагонів, для чого щомісячно здійснює профілактичні заходи на колії. Пунктом 1.4 встановлено, що Підрядник разом із відповідними службами ст.Клесів проводить обов'язковий квартальний огляд Об'єкта у відповідності до загальних Положень роботи залізничної станції.

Проведення ремонтно - колійних робіт регламентується галузевим "Положенням про проведення планово-запобіжних ремонтно-колійних робіт на залізницях України", затвердженим наказом Укрзалізниці від 10.08.2004 року №630-Ц3. Проведенню ремонту передує складання спеціалістами (працівниками техвідділу, майстрами та іншими) дефектної відомості. Відповідно до плану рахунків витрати, пов'язані з ремонтом об'єктів колійного господарства, в залежності від їх функціонального призначення та місця використання враховуються на відповідних субрахунках рахунку 23 "Виробництво", які використовуються в колійному господарстві. Аналітичний облік витрат на ремонт кожного об'єкта основних засобів, ведеться за елементами та статтями витрат, передбаченими Номенклатурою витрат.

Вилучені під час ремонту зношені запасні частини не зменшують вартості ремонту об'єкта, а є активами і можуть принести певну економічну вигоду при їх подальшому використанні або можуть бути віднесені як металобрухт чи паливо до складу запасів. В бухгалтерському обліку оприбуткування старопридатних матеріальних цінностей, знятих при виконанні ремонту об'єктів основних засобів, здійснюється за ціною можливого використання або реалізації з одночасним визнанням доходу, тобто за дебетом відповідних субрахунків рахунку 20 „Виробничі запаси" та кредитом субрахунку 7461 „Інші доходи від звичайної діяльності". Виробничі витрати з оплати праці робітників, зайнятих ремонтом, визначаються виходячи з обсягів робіт, технологічного процесу ремонту та фактично відпрацьованого часу на ремонті конкретного об'єкта на підставі табелю робочого часу та обсягів виконаних відрядних робіт.

Пунктом 10 Методичних рекомендацій по застосуванню на залізничному транспорті ПБО 16 „Витрати", затверджених наказом Укрзалізниці від 24.03.2000 р. № 109-Ц, визначено, що до собівартості реалізованих робіт, послуг з ремонту включаються: виробнича собівартість робіт, послуг, яка була реалізована протягом звітного періоду; нерозподілені постійні загальновиробничі витрати та наднормативні виробничі витрати.

Приймання об'єкта після завершення ремонту оформляється „Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" (форма №03-2), який надається до бухгалтерії підрозділу. Акт підписується робітником цеху, уповноваженим на приймання основних засобів з ремонту, та уповноваженим робітником цеху, у якому виконувався ремонт, головним бухгалтером та затверджується керівником підрозділу або особами, на це уповноваженими. Якщо ремонт виконує інший підрозділ залізниці або стороннє підприємство, акт складається у двох екземплярах та підписується представниками обох сторін.

Наказом Укрзалізниці від 24.04.2001р. №235-Ц затверджені форми актів ПУ-48 „Акт здачі кілометра для виконання робіт і приймання виконаних робіт" і ПУ-48 „Акт приймання робіт". Акт форми ПУ-48 складається на кожний окремий кілометр колії при оформленні здачі його в один з таких видів ремонтних робіт: капітальний, капітальний з використанням старопридатних матеріалів верхньої будови колії, середній, комплексно-оздоровчий ремонт, суцільна заміна рейок. При одночасному виконанні на об'єкті одного з видів ремонту та суцільної заміни рейок може складатися один акт форми ПУ-48.

Згідно п.1.7 Договору не пізніше 2 (двох) днів після складення акту перевірки Об'єкту відповідними службами ст.Клесів Підрядник приступає до усунення виявлених цими службами недоліків. Згідно п.2.1 договору від 01.03.2012 року розрахункова місячна вартість поточного обслуговування Об'єкта складає 28296,24 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4821,04 грн. У цю вартість входить вартість матеріалів верхньої будови колії, які потребують поповнення або зміни, у розмірі 10% виробничої вартості. До договору є розрахунок до калькуляції місячної вартості по поточному утриманню залізничної колії і стрілочних переводів по ст.Клесів.

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду картки рахунку 6312, акт № 7 приймання виконаних робіт по поточному обслуговуванню залізничної колії за вересень 2012 року, картку рахунку 644, податкову накладну від 01.10.2012 року № 24, акт № 8 приймання виконаних робіт по поточному обслуговуванню залізничної колії за жовтень 2012 року, податкову накладну від 02.11.2012 року № 28. Проте, жоден з документів не містить переліку виконаних робіт або дій, що складають технічне обслуговування залізничної колії, що не дає можливості встановити реальність здійснення господарської операції.

При розгляді справи встановлено, що згідно баз даних податкового органу ТОВ "Сервік" не має земельних ділянок, власних основних фондів 1 групи, складських або будь - яких інших приміщень які можуть бути використані в господарській діяльності підприємства. ТОВ "Сервік" не має спеціальних дозволів, які надають право виконувати роботи по ремонту та обслуговуванню залізничних колій. Необхідність з'ясовування такої обставини як можливість певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі, транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності, обумовлена тим, що установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності.

Актами № 143 від 28 лютого 2007 року «приймання здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, від 14 вересня 2007 року, від 30 квітня 2007 року, від 28 вересня 2007 року, від 30 вересня 2008 року, від 30 вересня 2008 року підтверджується капітальний ремонт колій на суму 5410317,22 грн.

Приймання виконаних робіт проводиться комісією в складі представника служби колії залізниці, начальника організації, що виконувала роботи, начальника дистанції колії, шляхового майстра, бригадира колії в межах його відділення, відповідно до „Правил приймання відремонтованої колії" (ЦП/0019) і "Положення про проведення планово-запобіжних ремонтно-колійних робіт на залізницях України" (ЦП/0059).

Однак, при розгляді справи Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, які є спеціальними по відношенню до загальних, у сфері здійснення ремонтів залізничних колій. Надані суду акти за вересень 2012 року та за жовтень 2012 року не є належними первинними бухгалтерськими документами, які свідчать про фактичне здійснення (проведення) відповідних робіт, оскільки складені в порушення п. 1.4, 1.6, 2.1. та 3.1 Договору від 01.03.2012 року.

Суд вірно зазначив, що з урахуванням приписів п.п.198.1., 198.2., 198.6. ст.198, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вході розгляду справи з'ясовано, що відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України. Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України "Про залізничний транспорт". Відповідно до частини другої ст.9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондує зі статтею 908 ЦК України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Статтею 21 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами. Власники залізничних під'їзних колій, споруди та устаткування, вантажно-розвантажувальних комплексів, які не належать до залізничного транспорту загального користування за своїми пропускними і вантажопереробними можливостями, повинні забезпечувати необхідні обсяги перевезень, навантаження і розвантаження транспортних засобів, їх зберігання та ефективне використання. Власники залізничних під'їзних колій здійснюють їх утримання на рівні, що забезпечує безпеку виконання робіт, ефективне використання рухомого складу, збереження вагонного парку та вантажу, який перевозиться. Розвиток існуючих і будівництво нових станцій залізниць у зв'язку з будівництвом або реконструкцією під'їзних колій проводяться власниками цих колій за свій рахунок. Відповідно до п.64 розділу 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України" від 06.04.1998 № 457 до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство).

Пунктом 65 розділу 4 Постанови передбачено, що будівництво і реконструкція залізничних під'їзних колій, а також пристроїв, призначених для навантаження, вивантаження і очищення вагонів, здійснюється за проектами, погодженими з Укрзалізницею або за її дорученням з начальником залізниці. Відповідно до пункту 1 статті 1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (статті 12, 64 - 77 Статуту) затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями) до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Під'їзні колії з усіма спорудами і пристроями, локомотиви і вагони повинні утримуватися в повній справності згідно з чинними Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) залізниць України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16.01.95 № 27. і ПТЕ підприємств.

Правилами технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 р. № 411 (п.3 ст.2) встановлено, що заново побудовані та реконструйовані лінії, споруди, пристрої та будівлі повинні бути прийняті в постійну експлуатацію приймальними комісіями відповідно до Правил приймання в експлуатацію закінченого будівництва об'єктів залізничного транспорту та метрополітенів. Заново побудовані та реконструйовані споруди і пристрої вводяться в дію тільки після затвердження технічної документації, яка встановлює порядок їх роботи та забезпечує охорону праці й безпеку руку (технічно-розпорядчі акти, інструкції для роботи), і після перевірки знання вказаної документації працівниками, які обслуговують ці споруди та пристрої.

З огляду на викладене, суд дійшов вірного висновку про безпідставне включення суми ПДВ по операціях з ТОВ "Сервік", які не підтверджені необхідними первинними документами, оскільки не доведено реальності господарських стосунків його з Позивачем.

Щодо віднесення Товариством до складу податкового кредиту сум ПДВ по послугах з організації перевезень у вагонах по ТОВ "Юніверсал Карго Транс", то суд з'ясував, що за умовами договору №329/9312225 від 15.02.2012 р. про організацію перевезень вантажів, укладеного Товариством з ТОВ "Юніверсал карго транс", Експедитор (ТОВ "Юніверсал карго транс") на підставі заявок Клієнта (Позивач), за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами. Відповідно до підпункту 2 пункту 4 статті 2 договору Експедитор зобов'язаний організовувати відповідно до наданих Клієнтом Заявок на перевезення вантажів Клієнта залізничним транспортом та надавати інші послуги, що пов'язані з перевезенням вантажів, шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами. Крім того, умовами договору (п2.4.6) Експедитор зобов'язаний надавати Клієнту рахунки, податкові накладні за надані послуги та Звіти Експедитора про виконання доручень Клієнта.

Суд вірно зазначив, що транспортно-експедиторська діяльність в Україні регулюються нормами Цивільного кодексу України (глава 65), Господарського кодексу (глава 32), Митним кодексом, законами України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів" та іншими нормативними актами, які регулюють даний вид діяльності. Згідно ст. 929 ЦКУ, 316 ГКУ та ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до вимог міжнародних перевезень, доручення експедитору на виконання певних операцій повинно оформлятися спеціальними документами (відвантажувальне доручення, транспортне доручення або транспортна інструкція та інші). Відвантажувальне доручення - документ, який залежно від умов поставки виписується вантажовідправником або вантажоотримувачем звичайно на бланку транспортно-експедиційної фірми і містить перелік операцій, які доручаються експедитору, та докладні інструкції щодо їх виконання. До відвантажувального доручення звичайно додаються копії товарних рахунків, імпортних ліцензій або валютного дозволу. Експедиторські інструкції - документ, що видається експедитору і містить інструкції відносно заходів, які він має вжити для експедирування зазначених у ньому товарів.

Експедиторське свідоцтво про отримання вантажу (FІАТА) - необоротний документ, що видається експедитором з метою підтвердження того, що він узяв на себе відповідальність за конкретну партію вантажу за наявності безвідкличних інструкцій відправити її отримувачу, зазначеному у документі, або зберігати її отримувачу, зазначеному у документі, або зберігати її у його розпорядженні. Повідомлення про відправку - документ, котрий видається вантажовідправником або його агентом перевізнику, оператору змішаних перевезень, владі терміналу або іншому отримувачу і містить інформацію про експортні вантажі, подані до відправлення, та який містить необхідні розписки та заяви про відповідальність.

При розгляді справи Позивачем не надано суду жодного з вище перелічених документів як доказ фактичного виконання Договору №329/9312225 від 15.02.2012р. або як додатків до актів виконаних робіт.

Суд вірно зазначив, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Тобто, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

За Інструкцією про порядок надання, використання та захисту кодів експедиторських організацій, затвердженої наказом Міністерства транспорту України № 229 від 23.04.2001, експедиторська організація повинна мати спеціальний код для перевезення вантажів залізницями України. Єдиний цифровий код експедитора, згідно з п.3.1 Інструкції, використовується для проведення централізованих розрахунків (включаючи складання рахунків) за перевезення вантажів, для інформаційного забезпечення, а також для ведення оперативного обліку щодо даних експедитора на базі електронного обміну даними між підрозділами залізниць. Крім того, статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" приписано, що господарська діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом провадиться на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 08.06.2001р. №85/363 затверджено ліцензійні умови провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом, а відповідно до п.10 правил "Про затвердження Технічного регламенту надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом", затвердженого постановою КМУ № 193 від 01.03.2010р., "виконавець повинен мати сертифікат на надання послуги з установленим рівнем безпеки виданий згідно з правилами оцінки відповідності надання послуг центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту". Відповідно до п.1.2 розділу 1 Правил оформлення перевізних документів (ст. 6, 23. 24 Статуту залізниць), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2000 р. за № 863/5084. Накладна (залізнична) є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Крім того п.2.1 розділу 2 вищезгаданих правил передбачено зазначення вантажовідправником номерів вагонів, типу цистерн, найменування вантажу.

Відтак, обов'язковим документом для підтвердження здійснення залізничних перевезень вантажу та для підтвердження провізної плати та інших платежів за перевезення є залізнична накладна, яка містить всю необхідну інформацію для встановлення зв'язку здійснених перевезень з господарською діяльністю підприємства.

З представлених Товариством накладних на перевезення вантажів залізничним транспортом вбачається, що платником залізничного тарифу зазначено ДП "Український транспортний логістичний центр". Дане підприємство має Єдиний цифровий код експедитора і відповідно до п.1.1 Інструкції №229 має право здійснювати перевезення вантажів залізницями України. У наданих первинних документах, щодо надання послуг з перевезення вантажів відсутня будь - яка інформація про ТОВ "Юніверсал карго транс", як учасника перевізного процесу. Тому суд вірно зазначив, що не має підстав вважати представлені позивачем документи первинними, оскільки неможливо встановити хто проводив дані роботи, не має можливості ідентифікувати посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та осіб, які брали участь у здійсненні даних господарських операціях. Відповідно, не доведено зв'язок між наданими ТОВ "Юніверсал карго транс" послугами та власною господарською діяльністю Товариства. Останнє безпідставно включило суми ПДВ по операціях з ТОВ "Юніверсал Карго Транс", так як вони не підтверджені необхідними первинними документами.

Суд з'ясував також обставини віднесення Товариством до складу податкового кредиту сум ПДВ по ТОВ "АМ групп".

Так, за договором №05/08-11 від 01.08.2011р. про надання послуг із організації подачі рухомого складу виконавець (ТОВ «АМ групп»), на підставі окремих щомісячних заявок змовника (ТОВ «Вирівський кар'єр»), надаватиме послуги із забезпечення потреб замовника у придатному для завантаження рухомому залізничному складі, шляхом організації його фізичної подачі, а також Послуги з організації контролю за цільовим використанням поданого у відповідному місяці рухомого складу. Згідно п.1.4 Договору Виконавець зобов'язаний надавати Послуги, в тому числі шляхом представництва інтересів Замовника перед транспортними та експедиційними організаціями, в зв'язку з чим Замовник зобов'язаний надати Виконавцеві та його представникам відповідні повноваження, шляхом видачі належним чином оформлених довіреностей, чи інших документі. Відповідно до умов договору п.2.1 з метою замовлення Послуг Замовник зобов'язаний надати Виконавцеві відповідну заявку. Пунктом 2 статті 2 Договору визначено, що письмова заявка подається Замовником Виконавцеві у двох екземплярах, один з яких повертається Замовникові Виконавцем з відміткою про отримання. Відповідно до умов Договору п. 2.6. Послуги вважаються належним чином наданими Виконавцем на замовлення Замовника, якщо Сторони підписали акт наданих послуг. Згідно п.3.1. Договору вартість послуг , які були фактично надані у відповідному місяці фіксується сторонами в акті.

В ході судового розгляду позивачем не надано документи, що підтверджують замовлення та отримання послуг від ТОВ «АМ групп», а саме: письмові заявки, факт надання довіреностей, а також акт наданих послуг чи інших первинних документів, які дають право представництва інтересів ТОВ «Вирівський кар'єр», як це передбачено умовами договору.

У відповідності до приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. №996 та Порядку складання декларації про прибуток, затвердженим наказом ДПА України від 08.07.1997 р. №214, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності договори на їх виконання, акти виконаних робіт та результати виконаних робіт.

Проте, в ході розгляду справи суду не було представлено результатів наданих послуг, а тому і відсутні підстави вважати їх пов'язаними з господарською діяльністю Товариства.

Відповідно до пункту 8 ст.2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998, № 457 "Про затвердження Статуту залізниць України" (із змінами та доповненнями) перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України.

Пунктом 1 статті 1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011, № 138 визначено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 798/5989).

Пунктом 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту і Правил перевезень і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою договору на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Перевезення товару залізницею оформляється комплектом перевізних документів, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 № 460, до якого належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу (п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила № 644)) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 863/5084. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Відправнику видається квитанція про приймання вантажу (п. 1.2 Правил № 644).

Пунктом 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Розрахунки за перевезення вантажів, користування вагонами, додаткові послуги та штрафи здійснюються відповідно до Статуту залізниць України, СМГС, Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99р. № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 15.03.99р. за № 165/3458 (із змінами) та Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №864/5085.

Відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Мінтранс від 25.02.1999р. №113 (із змінами та доповненнями) облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 .

При розгляді справи вказані відомості плати за користування вагонами, форма якої встановлена Правилами, суду не представлено. Позивачем не доведено реальну необхідність у послугах ТОВ «АМ групп» із організації подачі рухомого залізничного складу для власної господарської діяльності, відсутні докази, що витрати на такі послуги принесло необхідний економічний результат.

Відтак, в порушення вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України Товариством при визначенні податкового кредиту за відповідні періоди безпідставно включено суми ПДВ по операціях з ТОВ «АМ групп».

Досліджуючи представлені докази про правомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ТОВ «АМ групп» та ТОВ «Юніверсал Карго Транс», суд дійшов вірного висновку, що укладення Товариством договорів про надання послуг з поставки вагонів через посередників ТОВ «АМ групп» та ТОВ «Юніверсал Карго Транс», за фактичної наявності прямих контактів з виробниками такої послуги - Державним Підприємством «Український логістичний центр» який у досліджених судом залізничних накладних зазначений як постачальник послуг з залізничних перевезень, свідчить про відсутність ділової мети у діях Товариства.

До складу податкового кредиту листопада 2012 року включена податкова накладна №1922 від 23.10.2012 р. на суму 2530,00 грн.. в т.ч. ПДВ 421,67 грн. В даній накладній продавцем зазначено ТОВ „Комп'ютерна академія „Шаг" та договір про надання послуг від 23.10.2012 р., номер договору відсутній. Суд з'ясував, що на письмовий запит Сарненської МДПІ №662/15 від 22.01.2013 р. про надання завірених копій документів, що свідчать про господарські відносини Товариства з ТОВ „Комп'ютерна академія „Шаг" даного виду документа не надано, а надано договір який не відповідає зазначеному у податковій накладній яка включена до податкового кредиту.

При розгляді справи позивач не заперечує того, що в податковій накладній невірно

зазначено дату договору (23.10.2012 р. замість 23.11.2012 р). Суд вірно визнав безпідставними посилання позивача на те, що згідно пп.201.1 ст.201 Податкового кодексу України обов'язковим реквізитом податкової накладної є лише вид цивільного договору, оскільки у даному випадку неможливо ідентифікувати цивільно-правову операцію, оскільки вказаного у податковій накладній договору не існує. Вказане є порушенням податкового законодавства при включенні до сум ПДВ послуг не підтверджених документально.

Суд встановив обставини, що мають значення для вирішення спору, дослідив представлені докази, надав їм належну правову оцінку та дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Податковий орган під час прийняття податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначений чинним законодавством, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар'єр" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" листопада 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" березня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар'єр" вул.Заводська, 15,с.Гранітне,Сарненський район, Рівненська область,34551

3- відповідачу/відповідачам: Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Широка,18,м.Сарни,Рівненська область,34500

- ,