Рішення № 37816772, 19.03.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/1078/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Гура А. О.Номер провадження 22-ц/788/475/14 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 5

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Криворотенка В. І., Маслова В. О.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 24 грудня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6

про стягнення коштів на утримання майна,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачці та відповідачам у справі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке вони успадкували після смерті матері- ОСОБА_7. Частки співвласників вищевказаного майна є рівними - кожному належить по 1/3 частині.. У спірному домоволодінні ніхто з власників постійно не проживає, дій, спрямованих на збереження майна, не здійснює, в зв'язку з чим позивачка змушена була самостійно здійснювати ремонт, обслуговування та збереження їхнього господарства. Протягом 2010-2012 років ОСОБА_3 витратила на утримання та збереження домоволодіння 22 377 грн. 00 коп.З урахуванням того, що частки відповідачів складають по 1/3 кожному, у них виник обов'язок відшкодувати їй по 7 459 грн. 00 коп. У липні 2012 року позивачка зверталася до відповідачів з вимогою про відшкодування їй витрат на утримання та збереження спільного майна, яка останніми була проігнорована. Тому вона була змушена звернутися до суду і просила стягнути з відповідачів по 7 459 грн.00 коп. з кожного у відшкодування витрачених нею коштів на утримання майна, а також судові витрати у справі.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 24 грудня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, по суті позовних вимог.

При цьому зазначає, що проведені позивачкою будівельно-ремонтні роботи, у тому числі роботи з ремонту даху по запобіганню залиття житлового будинку дощовими водами, встановлення воріт та ремонт огорожі навколо будинку, роботи з укріплення фундаменту будинку, а також понесені позивачкою витрати з охорони будинку є заходами по збереженню спільного майна, результатами якого в рівній мірі користуються та будуть користуватися всі співвласники. У зв'язку з вищевикладеним, вважає висновок суду першої інстанції про те, що позивачкою будівельно-ремонтні роботи здійснювалися без урахування інтересів відповідачів, а лише з метою поліпшення власних житлових умов, є таким, що не відповідає обставинам справи та носить характер припущення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених та пояснення представника ОСОБА_5 - ОСОБА_9, який проти скарги заперечує, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду -скасуванню, виходячи з наступного.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні її позову, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення ст.ст.10,60 ЦПК України остання не довела належними та допустимими доказами обставин, на які вона посилалася у позові.

Але з таким висновком суду погодитись не можливо.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначених вимог суд першої інстанції не дотримався.

У ст. 13 Конституції України закріплений принцип права власності, що "власність зобов'язує". Це означає, що власник повинен не лише користуватися майном, вилучати з нього корисні властивості, а й турбуватися про нього, нести певні витрати на його утримання. Цей принцип знайшов своє відображення у ст. 322 ЦК, відповідно до якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (ст. 360 ЦК України).

З наведеної норми вбачається, що в разі доведеності одним із співвласників понесення ним витрат на управління, утримання та збереження спільного майна, участь у чому (управлінні, утриманні, збереженні) пропорційно своїй частці зобов'язаний приймати інший співвласник, який ухиляється від свого обов'язку, особа, яка зазнала втрат, має право на їх відшкодування у передбаченому законом порядку. Зокрема, такими способами захисту права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Як встановлено судом, сторони у справі є рідними сестрами та братом. Всі вони постійно мешкають за межами України: позивачка є громадянкою Російської Федерації, проживає: АДРЕСА_2; відповідачі є громадянами Республіки Білорусь. ОСОБА_5 проживає у м. Мінськ, ОСОБА_6 - у Мінському району, п/о Городище. Родинних стосунків не підтримують.

На праві приватної власності їм належить в порядку спадкування після померлої матері по 1/3 частині кожному житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (а.с.8,9), в тому числі позивачці - на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що підтверджується свідоцтвом та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7885352 від 27 липня 2007 року (а.с.6,7).

Будинок старий, 50-х років забудови, останні роки у будинку ніхто не проживає, з урахуванням давності забудови будинок вимагає вкладень для збереження та підтримання його стану.

З метою забезпечення його схоронності, цілісності позивачкою протягом 2011-2012 років були виконані ряд робіт.

29 червня 2011 року між УДСО при УМВС України в Сумській області та ОСОБА_3 укладений договір №12-0001175-11-32 про надання послуг із централізованого спостереження, реагування та обслуговування системи тривожної сигналізації, встановленої в жилому помешканні громадян (іншому приміщенні) підрозділом Державної служби охорони при МВС України (а.с.10-12).

Як вбачається з копії товарного чеку № 60 від 09 липня 2012 року, що на суму 424 грн. 00 коп. був придбаний пристрій прийомно-контрольний охоронний (а.с.15).

За надання послуг з охорони ОСОБА_3 сплатила на користь УДСО при УМВС України в Сумській області 1 000 (одну тисячу) грн., що підтверджується копією квитанції від 29 червня 2011 року (а.с.13).

Необхідною умовою функціонування централізованого спостереження, реагування та обслуговування системи тривожної сигналізації є телефонізація об'єкта, який береться під охорону. З копії договору №6411 про надання телекомунікаційних послуг вбачається, що 25 червня 2011 року ОСОБА_3 уклала договір з ПАТ «Укртелеком» на встановлення телефонного апарату та сплатою послуг у сумі 207 грн. 02 коп. (а.с.14).

Для забезпечення функціонування системи опалення в будинку, з метою попередження розмерзання труб теплопостачання взимку та захист їх від іржі та внутрішнього пошкодження в інші періоди позивачкою була придбана спеціальна рідина для системи опалення SWEETWINTER, вартістю 3 300 грн., що підтверджується копією товарного чеку №25111 від 25 листопада 2011 року і квитанцією від 24 жовтня 2011 року (а.с. 25) та пристрій газоопалювальний типу УГГ «РОСС», вартістю 1 150 грн. (копія накладної №10 від 31 травня 2011 року - а.с.24).

Були демонтовані старі ворота, що прийшли в непридатність за старістю, придбані та встановлені нові металеві ворота вартістю 6000 грн., здійснені роботи по укріпленню фундаменту - влаштована відмостка навколо будинку, виконані роботи по ремонту покрівлі (чистка, ґрунтовка, фарбування).

Придбання будівельних матеріалів на здійснення зазначених вище робіт, оплата вартості цих робіт підтверджена документально: ворота металеві зі стовпами та встановленням на суму 6 000 грн. (а.с.16); кут у кількості 4 шт., вартістю 28 грн., на загальну суму 112 грн.(а.с.17); щебінь у кількості 0,240 т на загальну суму 37 грн. 15 коп. (а.с.17); стовп та плити для паркану на загальну суму 2 196 грн. 60 коп. (а.с.18); пісок в кількості 0,180 т, щебінь в кількості 0,180 т, цемент, в кількості 150 кг на загальну суму 248 грн. 66 коп.(а.с.18), розчинник на суму 46 грн. 50 коп., піддон та шифер на загальну суму 400 грн., сурик на загальну суму 350 грн., а всього на суму 796 грн. 50 коп.(а.с.20), будівельні матеріали на загальну суму 1 901 грн.(а.с.22)

З копії розписки від 26-27 червня 2011 року (а.с.19) вбачається, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 отримали від ОСОБА_3 кошти в розмірі 1100 грн. за виконання робіт по демонтаж старого паркану, встановлення бетонних стовпів, монтаж паркану з бетонних плит із матеріалу замовника в його господарстві, по АДРЕСА_1.

З копії розписки від 25-26 червня 2011 року (а.с.21) вбачається, що громадяни ОСОБА_14 та ОСОБА_15 отримали від ОСОБА_3 кошти в розмірі 1 120 грн. за виконання робіт по очищенню даху будинку, ґрунтовку, фарбування покрівлі площею 104,2м з матеріалу замовника в його господарстві, по АДРЕСА_1 (а.с.21).

ОСОБА_16 виконав ремонтні роботи в господарстві, яке розташоване по АДРЕСА_1, а саме: демонтаж комори, набір профілю, обшивку гіпсокартоном, шпаклівку, фарбування, а також виконав зовнішні роботи, зокрема, риття траншеї навколо будинку, забутовку траншеї навколо будинку, а також заливку бетоном та обробку цементною сумішшю фундаменту будинку, що підтверджується розпискою останнього від 29 червня 2011 року (а.с.23).

З копії квитанції до прибуткового касового ордера № 248 від 25 червня 2010 року

вбачається, що ОСОБА_3 сплатила 14 грн. 90 коп. за чистку пальника газової плити (а.с.26).

Відповідачами не надано жодного доказу на спростування зазначених вище обставин. Ними не заявлялось клопотання про проведення у справі відповідної експертизи на предмет з'ясування питання, чи дійсно проводились перелічені позивачкою роботи, який об'єм цих робіт, чи була необхідність у їх проведення, яка вартість цих робіт та вартість використаних будівельних матеріалів. Відповідачі не надали доказів на підтвердження того, що будинок був у стані, що не потребував як будь-якого ремонту, так і ремонту, який здійснила позивачка.

У ст. 360 ЦК України маються на увазі витрати, необхідні для належного функціонування спільного майна. Колегія суддів знаходить, що саме такі витрати були здійснені позивачкою у справі.

Необхідність проведення зазначених ремонтних робіт підтверджується, в тому числі, фотознімками, які надавались позивачем до суду.

На фотознімках відображені: проведення укріплення фундаменту, стан демонтованих воріт, який свідчить про те, що вони стали непридатними, сліди залиття дощовою водою стелі будинку.

Відповідачами не спростована та обставина, що фотознімки зроблені у належному їм будинку і напередодні та під час виконання певних ремонтних робіт.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду про те, що позивачка здійснила будівельно-ремонтні роботи з метою поліпшення власних житлових умов, оскільки, виконані нею роботи були необхідними для утримання у належному стані всього спадкового будинку, для збереження його належного стану, в тому числі і в інтересах відповідачів у справі. Сама по собі відсутність згоди відповідачів на проведення зазначених ремонтних робіт не дає підстав для відмови у задоволенні вимог позивачки про стягнення понесених нею витрат. Справедливо, що кожний співвласник відповідно до розміру своєї частки має брати участь у різноманітних витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч.1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першоїінстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 24 грудня 2013 року скасувати.

Постановити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_5, ОСОБА_6, з кожного по 7459 грн. коштів на утримання майна.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати з ОСОБА_5, ОСОБА_6, з кожного по 175 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий:

Судді: