Постанова № 37816304, 25.03.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 березня 2014 р. № 820/3006/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 заборгованість до бюджету по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2173,09 грн. та заборгованість до бюджету з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1235,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку в органах державної податкової служби. Всупереч вимог чинного законодавства відповідач не виконує свої податкові зобов'язання, внаслідок чого за ним обліковується податковий борг в загальному розмірі 3408,97 грн., з яких по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2173,09 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1235,88 грн.

Згідно з ст.183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження.

Відповідач у відповідності до ст.183-2 КАСУ, відзив на позов та заяв до суду не надав.

При цьому, суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.09.2007 року.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 27.09.2007 року № 496, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, узятий на облік в Лозівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (Первомайське відділення) 27.09.2007 року за № 10310.

Судом встановлено, що відповідно до заяви від 06.07.2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 3 квартали 2013 року.

Матеріалами справи підтверджено, що Первомайським відділенням Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати суми єдиного податку платником ФОП ОСОБА_1.

За результатами даної перевірки складений акт № 11/1728/НОМЕР_1 від 22.03.2013 року, в якому відображено висновок про порушення п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме несвоєчасне перерахування єдиного податку за січень, лютий, березень 2013 року.

На підставі акта перевірки акт № 11/1728/НОМЕР_1 від 22.03.2013 року податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000320 від 29.03.2013 року.

Також, Первомайським відділенням Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області 30.04.2013 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати суми єдиного податку платником ФОП ОСОБА_1.

За результатами даної перевірки складений акт № 12911/1728/НОМЕР_1 від 30.04.2013 року, в якому відображено висновок про порушення п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме несвоєчасне перерахування єдиного податку за квітень 2013 року.

На підставі акта перевірки акт № 12911/1728/НОМЕР_1 від 30.04.2013 року податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001910 від 08.05.2013 року.

Судом встановлено, що Первомайським відділенням Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області 21.09.2013 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати суми єдиного податку платником ФОП ОСОБА_1, результати якої оформлені актом № 286/1728/НОМЕР_1 від 21.09.2013 року. Перевіркою встановлено порушення п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме несвоєчасне перерахування єдиного податку за січень, лютий, березень 2013 року.

На підставі акта перевірки акт № 286/1728/НОМЕР_1 від 21.09.2013 року податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000281728 від 21.09.2013 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення № 0000320 від 29.03.2013 року, № 0001910 від 08.05.2013 року та № 0000281728 від 21.09.2013 року були отримані відповідачем, що підтверджується підписом про отримання податкових повідомлень-рішень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарження відповідачем у адміністративному або судовому порядку податкового повідомлення-рішення № 0000320 від 29.03.2013 року, № 0001910 від 08.05.2013 року та № 0000281728 від 21.09.2013 року матеріали справи не містять. Вказані обставини відповідачем також не спростовано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання є узгодженим.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Приписами статті 291 Податкового кодексу України, встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно частини 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; - обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Частиною 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України встановлено, що для другої групи платників єдиного податку фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої групи є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Приписами статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до облікової картки відповідача, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 2173,09 грн.

Крім того, судом встановлено, що платником податку до податкового органу було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2012 рік та розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності за 2012 рік

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Відповідно до підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

У відповідності до абзацу 10 пункту 167.2 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як доходи в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього розділу.

Відповідно до статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В силу приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зважає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У зв'язку з несплатою вищевказаної суми податкового зобов'язання у встановлені Законом строки, податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу №261-19 від 14.06.2013 року, яка була вручена останньому 22.06.2013 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення.

Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості перед бюджетом відповідачем добровільно в повному обсязі сплачена не була та складає 3408,97 грн.

Згідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 160-163, 164, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь держави ( р/р № 31518970700019, одержувач: УДСУ у м.Первомайський, код - 37327442, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн. 09 коп. та заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1235 (тисяча двісті тридцять п'ять) грн. 88 коп. на користь держави ( р/р № 33210801700019, одержувач: УДСУ у м.Первомайський, код - 37327442, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Чудних