Постанова № 37813680, 13.03.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 р. Справа №818/505/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Скакун О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/505/14 за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі по текст - позивач, ОСОБА_3) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №8861237 від 10.12.2013 про відмову в державній реєстрації прав і їх обтяжень та зобов'язання вчинити дії по реєтрації 59/200 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень № 8861237 від 10.12.2013 є незаконними, оскільки рішеннями судів, які вступили в законну силу, за ним визнано право власності на 59/200 частини квартири АДРЕСА_1, та частково скасовано свідоцтво про право власності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позву заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.16-18), зазначив, що державним реєстратором було прийнято Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що подані документи позивачем не відповідали вимогам та не давали змоги встановити відповідність заявлених прав, оскільки рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2011 року у справі № 2-1186/11 та ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2013 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 59/200 частини квартири в будинку АДРЕСА_1, що становить 1/2 частини житлової прибудови. Так як квартира не є складною річчю та не має складових частин, то прибудова не може бути окремо зареєстрована.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2011 року у справі № 2-1186/2011 позов ОСОБА_3 задоволено, та визнано за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 право власності по 59/200 частини на жилу прибудову до квартири АДРЕСА_1, без виділення в натурі, загальною площею 60,05 м. кв. і до якої входить житлова кімната 2-5 площею 16,4 м. кв., ванна кімната 2-6 площею 4,8 м. кв., топочна 2-7 площею 3,5 м. кв., кухня 2-8 площею 18,3 м. кв., коридор 2-2 площею 13,2 м. кв., коридор 2-1 площею 4,3 м. кв. (а.с.6-7).

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2013 року у справі № 2-1186/2011 було роз'яснено судове Рішення від 29.12.2011 та зазначено, що 59/200 частини квартири АДРЕСА_1 складає 1/2 частини житлової прибудови до квартири.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 10.10.2013 по справі № 585/2484/13-ц позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, та визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1, видане виконавчим комітетом Роменської міської ради від 05.05.2011 та зареєстроване в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.05.2011 на ім'я ОСОБА_4, а саме на 59/200 частин цієї квартири (а.с.9-10).

Рішення судів набрали законної сили.

25.11.2013 ОСОБА_3 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області зареєструвати за ним право власності, до якої були додані наступні документи (а.с.34-73):

- рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №2-1186/2011 від 29.12.2011;

- ухвала Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №2-1186/11 від 18.04.2013;

- ухвала Апеляційний суд Сумської області по справі №2-1186/11 від 05.06.2013;

- рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №585/2482/13-ц від 10.10.2013;

- технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 08.08.2011 року Комунальним підприємством "Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації".

10 грудня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції прийнято Рішення № 8861237 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав, оскільки Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2011 року у справі № 2-1186/11 та ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2013 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 59/200 частини квартири в будинку АДРЕСА_1, що становить 1/2 частини житлової прибудови (а.с.12).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі по тексту - Закон).

Частиною першою ст.5 Закону передбачено, що, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права або їх обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону, державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону, передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, серед яких:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

В свою чергу частиною 4 наведеної норми передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Варто зазначити, що в даному випадку позивач звернувся з вимогою про державну реєстрацію об'єкту нерухомого майна (квартири) на підставі рішення суду, що набрало законної сили, що відповідає вимогам наведених вище норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При цьому слід зауважити, що відповідач зазначає в оскарженому рішенні про те, що судом визнано право власності на 59/200 частини квартири в будинку АДРЕСА_1, що становить 1/2 частини житлової прибудови. Так як квартира не є складною річчю та не має складових частин, то прибудова не може бути окремо зареєстрована.

Однак дане твердження не може бути прийнято до уваги, оскільки, на переконання суду, державним реєстратором довільно тлумачиться зміст ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2013 року у справі № 2-1186/2011 про роз'яснення судового рішення від 29.12.2011 року. Так в ухвалі зазначено, що за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано право власності на 59/200 частини квартири АДРЕСА_1. При цьому суд вказав з чого складається об'єкт нерухомого майна, право на який визнано, що не виключає можливості проведення державної реєстрації такого права.

Враховуючи те, що Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі №2-1186/2011 від 29.12.2011 та ухвалою від 18.04.2013 було визнано за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 право власності по 59/200 частини квартири, що складає 1/2 частини житлової прибудови до квартири АДРЕСА_1, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 8861237 від 10.12.2013 року не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити дії по реєстрації 59/200 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас суд не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу (у даному випадку Реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції), оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. А тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Роменського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №8861237 від 10.12.2013 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 18.03.2014 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов