Постанова № 37812691, 17.03.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р. Справа № 809/774/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі секретаря судового засідання Житняк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі до Приватного акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості в сумі 1445,70 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі звернулося в суд із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості в сумі 1445,70 грн.

Позов мотивовано тим, що в період з грудня 2013 року по січень 2014 року включно за рахунок коштів Пенсійного фонду України виплачено пільгові пенсії громадянам, які працювали в Приватному акціонерному товариству "Калуський машинобудівний завод". Загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій становить 1445,70 грн. Відповідачем отримано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, такі витрати Приватним акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" добровільно не сплачено, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 1445,70 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, позивач суду подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

З врахуванням вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - суд ухвалив розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.

Дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Приватне акціонерне товариство "Калуський машинобудівний завод" 17.08.2004 року реєстраційною службою Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-франківській області зареєстрований юридичною особою. Крім того, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі.

В Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначені принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з Прикінцевих та Перехідних положень Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, встановлює обов’язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, обов’язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов’язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачу.

Судом встановлено, що згідно розрахунків позивача з 2013 року відповідач повинен був відшкодувати виплачені пенсії, призначені на пільгових умовах в розмірі 722,87 грн., з 2014 року – 722,87 грн. (а.с.14,17).

Вказані розрахунки отримані відповідачем відповідно 16.12.2013 року та 16.01.2014 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.14,16).

Пункт 6.8 вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У встановлені терміни фактичні суми витрат на виплату і доставку пенсій, вказаних в розрахунку пенсіонерам за віком на пільгових умовах, відповідачем позивачу не відшкодовано, внаслідок чого станом на 01.02.2014 року облікувалася заборгованість за період 01.12.2013 року по 31.01.2014 року в загальному розмірі 1445,70 грн. (а.с.11).

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" підлягають до задоволення в сумі 1445,70 грн.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонернеого товариства "Калуський машинобудівний завод" (Івано-Франківська область, м. Калуш, вул.Долинська,88, ідентифікаційний код 32874020) в користь управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі (Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Біласа і Данилишина,2, код ЄДРПОУ 37824000) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за грудень 2013 року та січень 2014 року в сумі 1445 (одна тисяча чотириста сорок п"ять) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 24.03.2014 року.