Ухвала суду № 37810640, 17.03.2014, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 139/1090/13-ц Провадження № 22-ц/772/724/2014Головуючий в суді першої інстанції:Тучинська Н. В.Категорія: 27Доповідач: Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Нікушина В.П.

суддів: Міхасішина І.В., Копаничук С.Г.

при секретарі Іщук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" та представника, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 13 січня 2014 року, ухвалене по даній справі, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» /надалі ПАТ КБ «Приватбанк»/ звернулось в суд з вказаним позовом до ОСОБА_2

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 липня 2007 року, між позивачем - ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступник ПАТ КБ «Приватбанк») та відповідачем - ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №.

В день укладення цього договору ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі 1996 грн. 76 коп. під 12% річних за користування кредитними коштами. В свою чергу ОСОБА_2 зобов'язаний погашати щомісячно кредит, відсотки, комісію, а також інші витрати. Однак взятих на себе зобов'язань ОСОБА_2 не виконував і станом на 17.09.2013 року за ним утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 23365 грн. 44 коп. із яких: 1663.75 грн. - заборгованість за кредитом, 8335 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1490,31 грн. - заборгованість по комісії, 10287,55 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 500 грн. - фіксована частина штрафу та 1088,83 грн. - процентна складова штрафу.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 784, 48 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 7368,45 грн. - заборгованості про процентам за користування кредитом, 655,92 грн. - заборгованості по комісії, 4404,43 грн. пені та 500 грн. - фіксованої частини штрафу, а всього: 13713,28 грн.

З вказаним рішенням не погодились, як позивач так і відповідач і оскаржили його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставиться питання про скасування рішення через порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та через недоведеність обставинам, що мають значення.

На підтвердження доводів апеляційної скарги наведені обставини про те, що зменшивши розмір неустойки, суд порушив вимоги ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо критеріїв визначення значних розмірів збитків у порівнянні з розмірами неустойки, неправильно застосував при вирішенні справи строки позовної давності, залишив поза увагою ті обставини, які підтверджують, що правовідносини між банком та ОСОБА_2 не припинились, а також не надав належної оцінки доказам по справі, що призвело до неправильного її вирішення.

ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову через те, що суд ухвалюючи рішення керувався недоведеними доказами, невірно визначив початок перебігу строку позовної давності, безпідставно не застосував положення п. 3 ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні суми компенсації за невиконання зобов'язань та одночасно стягнув з боржника штраф і пеню, що суперечить ч. 1 ст. 61 Конституції України.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників: ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційних скарг не знаходить підстав для їх задоволення.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 склались правовідносини на підставі укладеного між ними кредитного договору № VIXRRX06290031 від 06 липня 2007 року. При цьому, застосовуючи строки позовної давності, суд керувався положеннями норм ЦК України та Умовами надання споживчого кредиту, відповідно до п. 5.5. яких строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки за Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років. Оскільки ОСОБА_2 мав здійснювати повернення кредитних коштів помісячно, тому суд обраховував перебіг строку позовної давності по кожному такому платежу окремо.

Вирішуючи питання про стягнення неустойки, в даному випадку пені, фіксованої частини штрафу та процентної складової частини штрафу, суд застосував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України при визначенні розміру пені та як норму прямої дії ст. 61 Конституції України при стягненні штрафу.

З такими висновками суду погоджується і колегія суддів приймаючи до уваги наступні обставини.

Відповідно до заяви позичальника ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення заборгованості за кредитом щомісячно. Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності пов'язаний з моментом виникнення права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які пов'язані з порушенням боржником зобов'язань про повернення боргу частинами, починається окремо відносно кожної частини. Отже, 5-річний строк позовної давності, встановлений умовами кредитного договору розпочав свій перебіг з моменту неповернення ОСОБА_2 чергового платежу. Тому, суд першої інстанції цілком обґрунтовано відмовив в стягненні заборгованості по кредиту за період з 06.07.2007 року по 06.10.2008 року за закінченням строків позовної давності.

Доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «Приватбанк» про те, що п'ятирічний строк позовної давності має розпочинатись з 06.07.2009 року, тобто з дати погашення останнього платежу за кредитним договором та доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що перебіг строку позовної давності розпочався з моменту прострочки першого платежу, а саме з 11.09. 2007 року, за наведених обставин є безпідставними і такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень гл. гл. 18,19 розділу 5 ЦК України.

Висновки суду першої інстанції про застосування збільшених строків позовної давності відповідають умовам, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 кредитного договору і узгоджуються з ч.1 ст. 259 ЦК України, яка передбачає збільшення тривалості позовної давності за домовленістю сторін.

При зменшенні розміру пені, судом прийнято до уваги те, що її розмір значно перевищує суму боргу. Окрім цього, судом врахована ступінь вини ОСОБА_2 у несвоєчасному виконанні кредитних зобов'язань. Рішення в цій частині відповідає засадам розумності справедливості, визначеним ст. 3 ЦК України, зважаючи на те, що сума заборгованості за кредитом становить 784,48 грн. в той час коли розмір нарахованої пені складав: 10287,55 грн.

А тому, перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" та представника, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 13 січня 2014 року, ухвалене по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, з дня набрання нею законної сили.

Головуючий-суддя: (підпис) В. П. Нікушин

Судді: (підпис) І.В. Міхасішин

(підпис) С. Г. Копаничук

З оригіналом вірно:

Суддя апеляційного суду

Вінницької області __ В. П. Нікушин