Постанова № 37810537, 20.03.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2014 року Справа № 904/9800/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.,

за участю представників сторін:

від позивача: головний спеціаліст відділу претензійно - позовної роботи управління правового забезпечення департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради Лазуренко К.О., довіреність № 4/10-637 від 18.12.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

за участю прокурора: прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області Деркач І.П., наказ № 442к від 17.03.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДРРМЗ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014 року у справі № 904/9800/13

за позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ДРРМЗ", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору від 18.11.2004р. оренди землі площею 0,0751 га

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Приватного підприємства "ДРРМЗ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про внесення змін до пунктів 2.3. та 4.1. договору оренди земельної ділянки від 18.11.2004 року, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.01.2005 року за № 040510400013, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємством "ДРРМЗ", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 9213, виклавши їх в наступній редакції:

"2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 11.11.2013 року становить 484 681 грн. 99 коп.";

"4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 14 540 грн. 46 коп., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється, обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014 року у справі № 904/9800/13 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено, внесено відповідні зміни до пунктів 2.3. та 4.1. договору оренди землі від 18.11.2004 року та стягнуто з Приватного підприємства "ДРРМЗ" в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області 1 218, 00 грн. - судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з обставин зміни мінімального розміру орендної плати за землю на законодавчому рівні, зміни розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання, яке є обов'язковим до виконання на відповідній території, тих обставин, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору, та з обставин недосягнення сторонами договору оренди землі згоди з питання внесення змін до договору щодо його істотних умов, а саме розміру річної орендної плати за землю, у позасудовому порядку.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "ДРРМЗ" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Приватне підприємство "ДРРМЗ" просить це рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про безпідставність внесення змін до п. 2.3. спірного договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки п. 4.2. цього договору передбачає, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення відповідних змін до договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України. З посиланням на ст. 651 ЦК України, ст.ст. 21, 23, 24, 25, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 96 Земельного кодексу України та умови спірного договору відповідач вважає, що орендодавець не наділений правом змінювати ставку орендної плати (істотну умову договору оренди землі) в односторонньому порядку, а землекористувач не зобов'язаний укладати зміни до договору щодо підвищення ставки орендної плати на односторонню вимогу орендодавця, яка суперечить договору; зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Відповідач також зазначає, що спірний договір оренди землі укладено до набрання чинності Податковим кодексом України, яким встановлено ставку орендної плати за землю в межах 3-12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та який не має зворотної дії у часі, а тому не може застосовуватись до договорів, які укладені в минулому. При цьому, на думку відповідача, конституційний принцип, закріплений статтею 58 Конституції України, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 поширюється на закони та інші нормативно-правові акти, які стосуються не лише відповідальності особи. Також, на думку відповідача, рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства" не є рішенням щодо спірного договору оренди землі та не передбачає положень щодо приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договорів оренди землі, які були укладені раніше. Окрім того, відповідач вважає, що спосіб сповіщення через газету "Наше місто" про необхідність звернутися до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договорів оренди до вимог чинного законодавства в частині орендної плати не відповідає умовам спірного договору та не передбачений нормами чинного законодавства. Разом з тим, як зазначає відповідач, Дніпропетровська міська рада не направляла відповідачу на його адресу вимогу або пропозицію про внесення відповідних змін до договору оренди землі в порядку ст. 188 ГК України. Відтак, за доводами відповідача, права орендодавця у спірних відносинах не є порушеними та не підлягають захисту у судовому порядку.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, не забезпечив, про поважність причин неявки свого представника у судове засідання суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу 11.03.2014 року поштового відправлення, яким останньому направлена ухвала апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні пояснив, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі є законним, обґрунтованим, таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив зазначене рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач відповідно до наданого відзиву на апеляційну скаргу оскаржуване рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін. Позивач зазначає, що з 04.06.2008 року (набрали чинності зміни до Закону України "Про оренду землі") та починаючи з 01.01.2011 року (набрав чинності Податковий кодекс України) розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду відповідачу, суперечить чинному законодавству, оскільки розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України. Позивач вважає безпідставними посилання відповідача на статтю 58 Конституції України у зв'язку з тим, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що вони стосуються людини і громадянина (фізичної особи). Позивач посилається на ті обставини, що на виконання змін в законодавстві щодо розміру річної орендної плати та з метою приведення раніше укладених позивачем договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства Дніпропетровською міською радою прийняте рішення № 216/8 від 02.02.2011 року "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства". Зазначене рішення органу місцевого самоврядування, як стверджує позивач, є чинним, в установленому законом порядку не скасоване і недійсним не визнавалось, а тому підлягає виконанню. Як зазначає позивач, в силу приписів статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, пункт 4.7. спірного договору оренди землі передбачає можливість перегляду розміру орендної плати, а стаття 30 Закону України "Про оренду землі" можливість вирішення спору про зміну умов договору оренди землі у судовому порядку, у разі якщо сторони договору не досягли згоди щодо умов договору. Окрім того, в якості спростування доводів відповідача щодо недотримання позивачем вимог статті 188 Господарського кодексу України позивач посилається на положення статті 124 Конституції України про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) та вважає, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права на вчинення прямого позову до відповідача про внесення змін до договору.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, явку повноважного представника у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, не забезпечила, про поважність причин неявки свого представника у судове засідання суд не повідомила. Про дату, час та місце проведення судового засідання третя особа повідомлена належним чином за її місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення 11.03.2014 року третій особі поштового відправлення, яким останній направлена ухвала апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження.

У судовому засіданні 20.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2004 року Дніпропетровська міська рада (орендодавець) та Приватне підприємство "ДРРМЗ" (орендар) уклали договір оренди землі (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Курсантська, 3-Б (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:524:0096.

Договір в дату його укладення, тобто 18.11.2004 року посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 9213. Також, Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено відповідний запис від 10.01.2005 року за № 040510400013.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 22.09.2004 року № 178/20 (пункт 1.3. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості).

Згідно з пунктом 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0751 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення Договору становить 175 894, 74 грн. (пункт 2.3. Договору).

Договір укладено на п'ятнадцять років (пункт 3.1. Договору).

Актом приймання-передачі від 18.11.2004 року підтверджується передача позивачем відповідачу в оренду передбаченої Договором земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4.1. Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (пункт 4.2. Договору).

Орендар повинен щорічно, протягом першого кварталу, надавати до комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 4.3. Договору).

Згідно з пунктом 4.7. Договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених Договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Земельна ділянка передається в оренду для: по фактичному розміщенню трансформаторної підстанції; цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості (пункти 5.1., 5.2. Договору).

Відповідно до пункту 12.1. Договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 12.2. Договору).

Статтею 288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з пунктом 288.4., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 року № 2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, до частини другої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" внесені зміни, в силу яких розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Таким чином, Податковий кодекс України встановлює не конкретний розмір орендної плати за землю, який має бути зазначений у договорі оренди, а лише порядок її визначення та граничні розміри орендної плати.

Приписами ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007 року № 5/26 "Про затвердження проекту "Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська" затверджено проект "Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська" (додається до рішення) з базовою вартістю 1 кв.м землі 237, 36 грн. станом на 01.01.2007 року з введенням у дію з 01.01.2008 року (п. 1 рішення).

Відповідно до пункту 2 цього рішення міська рада відзначає, що відповідно до договору про взаємообмін інформацією від 28.11.2006 року між Дніпропетровською міською радою, Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України", Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Дніпромісто" матеріали проекту "Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська" (на паперових та магнітних носіях) надано до Центру ДЗК для використання у роботі, а пунктом 3 наведеного рішення передбачено, що Центр ДЗК має забезпечити при веденні державного земельного кадастру практичне застосування документації згідно з пунктом 1 вказаного рішення.

Підпунктом 4.1. пункту 4 рішення Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007 року № 5/26 на земельне управління Дніпропетровської міської ради покладено обов'язок забезпечити застосування нової нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська згідно з пунктом 1 цього рішення при підготовці нових договорів оренди землі та перегляді вартості орендної плати в усіх раніше укладених договорах оренди.

Пункт 7 зазначеного вище рішення міської ради передбачає, що акти органів місцевого самоврядування, прийняті до набрання чинності цього рішення, діють у частині, що не суперечить цьому рішенню та чинному законодавству.

Також, міська рада вирішила вважати такими, що втратили чинність з 01.01.2008 року, її рішення від 22.12.1999 року № 25 "Про грошову оцінку земель м. Дніпропетровська", від 29.11.2000 року № 2/17 "Про вдосконалення грошової оцінки земель міста", від 20.02.2002 року № 30/27 "Про внесення уточнень щодо значень локальних коефіцієнтів проекту "Коригування грошової оцінки земель міста".

Отже, після укладення позивачем та відповідачем у 2004 році спірного Договору оренди землі рішенням органу місцевого самоврядування затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Дніпропетровська з визначенням базової вартості 1 кв.м землі станом на 01.01.2007 року, яка введена в дію з 01.01.2008 року та яка (згідно цього ж рішення) підлягає застосуванню при перегляді вартості орендної плати в усіх раніше укладених договорах оренди.

Окрім того, 02.02.2011 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", згідно з яким міська рада до моменту прийняття нею рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання вирішила встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті 2.19. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з подальшими змінами та доповненнями.

Вказані вище рішення Дніпропетровської міської ради у встановленому законом порядку не скасовані (протилежне відповідачем не доведено).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складеного на вимогу прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, користувачем якої є Приватне підприємство "ДРРМЗ", розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Курсантська, 3-Б, кадастровий номер: 1210100000:09:524:0096, площа: 0, 0751 га, станом на 11.11.2013 року становить 484 681, 99 грн.

У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки зазначено, що середня (базова) вартість земельної ділянки, грн./кв.м (з урахуванням коефіцієнта індексації) становить 297, 68 грн.; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) - 1,028; 1,152; 1,059; 1; 1; 1.

Виходячи з наведеного, базова вартість спірної земельної ділянки визначена з урахуванням базової вартості 1 кв.м землі станом на 01.01.2007 року, передбаченої затвердженим рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007 року № 5/26 проектом "Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська", яка відкоригована на наведені вище коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки (237, 36 грн. х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1 х 1 х 1 = 297, 68 грн.).

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Як зазначалося вище, на законодавчому рівні змінено розмір мінімальної річної орендної плати, річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Такі ж положення щодо зміни умов Договору сторонами включені до пунктів 12.1, 12.2. Договору.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки умовами спірного Договору (п. 4.7.) передбачено перегляд розміру орендної плати у випадку, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами Договору.

Позивач в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України, не звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до Договору в частині визначення розміру річної орендної плати, не направляв відповідачу проект змін до Договору.

Разом з тим, в газеті "Наше місто" від 22.02.2011 року № 26 (3306) опубліковане повідомлення за підписом міського голови про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства.

Надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного Договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов Договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом до відповідача про зміну умов Договору.

Згоди про внесення змін до Договору щодо розміру річної орендної плати, який би відповідав вимогам законодавства та рішенню міської ради від 02.02.2011 року № 216/8, на дату прийняття рішення у даній справі судом першої інстанції та при розгляді справи судом апеляційної інстанції позивач з відповідачем у позасудовому порядку не досягли, оскільки відповідні зміни до Договору в позасудовому порядку не внесені (відповідні докази в матеріалах справи відсутні).

Згідно з підпунктом 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, є базою оподаткування податком за землю.

У відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлюється ставка податку за земельну ділянку, з урахуванням кратності якого визначається мінімальний та максимальний розмір річної орендної плати.

Оскільки розмір орендної плати за землю визначається з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, нормативна грошова оцінка переданої в оренду спірної земельної ділянки змінилась, підлягають перегляду і відповідні умови Договору.

Розмір річної орендної плати, який прокурор просить встановити шляхом внесення змін до пункту 4.1. Договору, визначений з урахуванням чинного законодавства, рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року № 216/8 та розрахований виходячи з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки - 484 681, 99 грн., підтвердженої виданим Управлінням Держземагентства у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 11.11.2013 року, у трикратному розмірі земельного податку, встановленого Податковим кодексом України (математична формула: 484 681, 99 грн. х 1% = 4 846, 82 грн. х 3 = 14 540, 46 грн.).

За наведеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для внесення змін до Договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру річної орендної плати, яка визначена з урахуванням чинного законодавства та рішення органу місцевого самоврядування.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності підстав для внесення змін до Договору щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, оскільки нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Відтак, внесення змін до Договору щодо розміру річної орендної плати за орендовану земельну ділянку зумовлює необхідність внесення змін до Договору і щодо нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що внесення змін до Договору в запропонованій прокурором редакції суперечить статті 58 Конституції України, та, у зв'язку з наведеним, відхиляє відповідні доводи відповідача. Окрім того, зміни до Договору повністю відповідають чинному законодавству України, що регулює земельні відносини, та вносяться не з дати його укладення.

Також, з огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів відповідача, наведених в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДРРМЗ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014 року у справі № 904/9800/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2014 року у справі № 904/9800/13 залишити без змін.

Повна постанова складена 25.03.2014р.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко