Постанова № 37809404, 17.03.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Справа № 803/311/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

з участю представника позивача Щербюка О.Ю.,

представника відповідача Януль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона Волиньцукробуд" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Пересувна механізована колона Волиньцукробуд" (далі - ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд», позивач) звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі- Луька ОДПІ, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008942201 та № 0008952201 від 24.10.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- виявлені податковим органом порушення щодо порядку видачі довіреностей не спростовують факту отримання товару та не впливають на те, що операція з контрагентом була безтоварною;

- щодо відсутності товарно-транспортних накладних та актів прийому-передачі, які б засвідчували факт транспортування товару, то жодним нормативним документом не передбачено одночасне складання двох документів, які посвідчують одну і ту ж господарську операцію, зокрема видаткової накладної та акту прийому-передачі, а той факт, що доставка товару здійснювалась легковим автомобілем підприємства підтверджує шляховий лист № 86;

- сертифікати якості товариством не надавалися у зв'язку з використанням даного обладнання у господарській діяльності, а податковим органом взагалі не надано правової оцінки подальшого використання товарно-матеріальних цінностей, отриманих від контрагентів.

- ПрАТ "Пересувна механізована колона Волиньцукробуд» не несе відповідальності за неможливість проведення перевірки у контрагента.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з підстав, у ньому викладених та просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач в поданому письмовому запереченні від 25.02.2014р., додаткових поясненнях від 12.03.2014р. та представник відповідача в судових засіданнях просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:

- під час проведення перевірки податковим органом посадовими особами ПрАТ "Пересувна механізована колона Волиньцукробуд» не надано товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі товару, сертифікатів відповідності на придбаний товар, а у наявних видаткових накладних відсутні записи щодо дати та місця їх складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення (зокрема, у наявних видаткових накладних зазначено, що товар отримано по довіреностях, виписаних на ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а відповідно до журналу реєстрації книги довіреностей за період з 01.01.2009р. по 01.07.2012р. наявні два записи щодо видачі довіреності лише для ОСОБА_5);

- угода між ПрАТ "Пересувна механізована колона Волиньцукробуд» та ПП «Техстандартпроект» має ознаки фіктивності та носить безтоварний характер, оскільки у ПП «Техстандартпроект» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, в результаті чого не підтверджено факту отримання товарів від зазначеного контрагента;

- відпуск товару (насосів) та його отримання не співпадають в часі та товар реалізований за ціною придбання у контрагента, що в свою чергу свідчить, що дана господарська операція не була спрямована на отримання прибутку.

Представником також зроблено посилання на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, що свідчить про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому судом враховано наступне:

В період з 16 вересня 2013 року по 24 вересня 2013 року Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Техстандартпроект» за період з 01.01.2009р. по 01.07.2012р., та ПрАТ «Рембудуправління Вишків - АТ» за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. за результатами якої складено Акт за №921/22.1/13368894 від 30 вересня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення :

- п.1,п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказам Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, п.44.1 ст.44, п.14.1.191 ст.14, ст.185, п. 186.1 ст.186, п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Техстандартпроект» на загальну суму 9650грн.: за липень 2011р.- 300грн. та за вересень 2011р.- 9350 грн., чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ПП «Техстандартпроект» за 2011 рік всього на суму 9650 грн. в т.ч.: за липень 2011р. - 300 грн. та за вересень 2011р. - 9350 грн.

- п.1,п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказам Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, п. 134.1.1, п.134.1 ст.134, п.135.1, п. 135.2 ст.135, п.138.8, п.138.2 ст.138, п.139.1.9, п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» зайво відображено витрати по придбанню товарів у 2-4 кв. 2011р. в сумі 48250 грн. в т.ч. за 3 кв. 2011р. в сумі 41004 грн. та 4 кв. 2011р.- 7245 грн. не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, чим занижено суму податку на прибуток, що підлягала сплаті до бюджету за ІІ - ІV квартали 2011р. на загальну суму 11097 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011р.- 9431 грн.

Перевіркою ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів господарських відносин з ПрАТ «Рембудуправління Вишків - АТ».

Позивач, не погодившись з актом перевірки подав заперечення від 14.10.2013р. № 59. За результатами розгляду заперечень (копія листа від 21.10.2013р.) податковий орган прийшов до висновку, що Акт перевірки від 30.09.2013р. за №921/22.1/13368894 відповідає вимогам чинного законодавства та підстав для задоволення вимог, викладених в запереченні, немає.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.10. 2013 р.: №0008942201 - про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 12062грн.50 коп., в тому числі 9650 грн. - за основним платежем та 2412 грн.50 коп. за штрафними санкціями; №0008952201 - про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 11097 грн. - за основним платежем.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» було подано до Головного управління Міндоходів у Волинській області скаргу ( вих. № 60 від 08.11.2013р.), яке Рішенням про результати розгляду скарги від 27.11.2013р. за вих. № 3284/10/10.2-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

06.12.2013р. ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» було подано скаргу до Міністерства доходів і зборів України, однак Рішенням про результати розгляду скарги від 04.02.2014р. вих. № 2046/6/99-99-10-01-15 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Висновки податкового органу про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість базуються на тому, що правочин, укладений між позивачем та його контрагентом-постачальником - ПП «Техстандартпроект», Луцькою ОДПІ визнаний нікчемним. На підтвердження своїх доводів податковий орган зазначає, що згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2013р. по справі № 0308/12311/22012, провадження № 4/0308/1407/2012, що ПП «Техстандартпроект» являється суб'єктом, що не здійснює господарську діяльність, а від його імені невстановлені особи, використовуючи необхідні реквізити, шляхом підроблення та видачі пакетів фіктивних документів, надають реально діючим суб'єктам господарювання незаконні послуги, пов' язані з документальним завищенням валових витрат, безпідставним формуванням податкового кредиту та протиправні переведення безготівкових грошових коштів у готівку, відповідно зроблено висновок, що поставки товару від ПП «Техстандартпроект» до ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» не відбувались, укладені між цими підприємствами договори поставки № 290701 від 29.07.2011р. та № 290901 від 29.09.2011р., мають ознаки фіктивності та є нереальною господарською операцією, тобто не спрямованою на настання реальних наслідків.

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи між ПрАТ «ПМК «Волиньцукробуд» та ПП «Техстандартпроект» був укладений договір постачання від 29.07.2011р. № 290701 на придбання лучового вентилятора WPA-107 вартістю 1800 грн., в т.ч. ПДВ - 300 грн. та договір постачання від 29.09.2011р. № 290901 на придбання шести насосів LOWARA FCA 40 на загальну суму 56099 грн., в т.ч. ПДВ - 9350 грн.

По видаткових накладних від 29.07.2011р. № Т-290701 і від 29.09.2011р. № Т-290901 вартість вентилятора та насосів в сумі 48249 грн. (без ПДВ) ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» включило до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток декларації за II-IV квартали 2011р., а податок на додану вартість в сумі 300 грн. по податковій накладній від 29.07.2011р. № 38 віднесло до податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2011р. та в сумі 9650 грн. по податкових накладних від 20.09.2011р. № 23 і від 29.09.2011р. № 36 - до податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2011р.

Розрахунки за придбаний товар проведені ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» у липні та вересні 2011р. в безготівковій формі у повному обсязі.

Однак, на підтвердження виконання даних договорів ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» під час проведення перевірки не надало товарно-транспортних накладних, які б підтверджували доставку товару від ПП «Техстандартпроект» до товариства, актів прийому-передачі товару, сертифікатів відповідності на придбаний товар, а у наявних видаткових накладних відсутні записи щодо дати та місця їх складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення (зокрема, у наявних видаткових накладних зазначено, що товар отримано по довіреностях, виписаних на ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а відповідно до журналу реєстрації книги довіреностей за період з 01.01.2009р. по 01.07.2012р. наявні два записи щодо видачі довіреності лише для ОСОБА_5).

Крім того, судом взято до уваги, що згідно вилучених накладних від 29.07.2011р. та від 29.09.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи, у графах «Постачальник» зазначено ПП «Техстандартпроект», відповідно у графах отримав(ла): лучовий вентилятор - ОСОБА_4, наявний підпис без зазначення посади та місця поставки; насоси в к-сті 6-ть шт. - ОСОБА_5, наявний підпис без зазначення посади та місця поставки.

Проте, згідно записів наданої копії накладної № 1 від 27.09.2011р., 5-ть шт. насосів із найменуваннями LOWARA FCE 40-160/15/А N=1.5 кВт в к-сті 2 шт. та LOWARA FCE 40-160/22/А N=2.2 кВт в к-сті 3 шт., у якій постачальником зазначено ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» , а одержувачем Волинська обласна психіатрична лікарня № 1 м. Луцька 27.09.2011р. отримано ОСОБА_6, тоді як згідно накладних, у яких постачальником є ПП «Техстандартпроект» здійснено лише 29.09.2011р., тобто відпуск насосів відбувся раніше, ніж їх отримано (відпуск та отримання насосів не співпадають в часі, операції не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операції). Цей факт підтверджується і гарантійними талонами із частковим заповненням, копії яких наявні в матеріалах справи, де зазначено дату продажу, однак: у графі «Тип пристрою (устаткування) зазначено - Насос; Заводський номер - FCE 40-160/15; Артикул (номер продукту): 107470040; дата продажу - 29.09.2011; згідно рах. № 3009 від 14.09.2011; у графі «Печатка продавця» наявна печатка «Приватне акціонерне товариство «Шведсько-Українська група» «SU-GROUP» ( ід. код -23534069) м. Київ; у графі «Дані про користувача» - зазначено запис від руки кульковою ручкою ПП «Техстандартпроект» без підпису та печатки, у графі «Місце інсталяції», «Контактна інформація» записи відсутні; у графах «цим засвідчую, що гарантійний лист одержав із гарантійними зобов'язаннями фірми SU-GROUP ознайомлений та згідний» - «Назва фірми», «ПІБ», «Марка насоса», «Тип документа», «№ продукта», «Дата видачі», «Підпис представника Покупця», «Зауваження» - записи відсутні; у розділі «Відмітка про введення устаткування в експлуатацію» - «Дата введення», «Монтажна організація», «Адреса організації», «Підпис та печатка представника монтажної організації» - записи та печатка відсутні.

Таким чином, із вказаних документів неможливо встановити фактичний зміст господарських операцій, а відтак вказані документи не можуть слугувати підтвердженням реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Техстандартпроект».

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що реалізація позивачем Волинській обласній психіатричній лікарні № 1 м. Луцька придбаних насосів за ціною придбання підтверджує відсутність у товариства мети отримання прибутку, а лише здійснити оптимізацію податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, законодавець встановлює обов'язкові ознаки необхідні для формування податкового кредиту, серед яких є придбання або виготовлення товарів.

Однак, ні в ході перевірки позивач, ні в судовому засіданні представник позивача не надали документів про фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Крім того, відповідачем був долучений акт перевірки № 2243/22.4/36347845 від 18.04.2013р. про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Техстандартпроект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р., який базується на протоколах допиту свідків та в якому зазначено про відсутність у даному періоді факту реального здійснення ПП «Техстандартпроект» господарських операцій, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Проведеним аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, податковим органом була встановлена відсутність придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), встановлено укладання угод, які не мають господарської мети та не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, а також встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів.

При цьому суд враховує, що наявність у позивача податкових та видаткових накладних, платіжних доручень, шляхових листів, довіреностей, складених та виданих із порушенням податкового законодавства України, сама по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Встановлена перевіркою та судом відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що, такі документи за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 921/22.1/13368894 від 30 вересня 2013 року, про відсутність реального здійснення господарських операцій із ПП «Техстандартпроект» знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій із ПП «Техстандартпроект», а тому у задоволенні адміністративного позову ПрАТ "ПМК «Волиньцукробуд» слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 21 березня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук