Рішення № 37806991, 13.03.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/11118/12

Н.п. 2/522/1254/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді: Бондаря В.Я.

при секретарі: Іщик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю 3-х осіб - Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеського міськвиконкому, КП ЖКС «Порто-Франківський» про відшкодування матеріальних та моральних збитків та зобов'язання відновити житловий стан квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, зміненим письмовою заявою від 03.07.2012 року, в якому просила стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 матеріальну шкоду у сумі 961 785, 00 гривень, моральну шкоду у розмірі 750 000, 00 гривень, стягнення звернути на квартиру АДРЕСА_1, зобов'язати відповідачів привести вищевказану квартиру АДРЕСА_1 та її комунікації у технічно справний стан відповідно до пожежних, санітарних та будівельних норм, стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 2 474, 00 гривень, а також витрати на правову допомогу у розмірі 5 500, 00 гривень. При цьому посилалась на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_2. Відповідачам на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, вказана квартира розташована на четвертому поверсі над квартирою позивача. У 2004 році позивач вже зверталась до відповідачів з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, оскільки в цей час ними проводилась незаконна реконструкція й переобладнання квартири АДРЕСА_1, яку відповідачі почали, не погодивши технічну безпеку своїх дій з відповідними державними установами, та повністю зруйнували свою квартиру, дах будинку та його фасадну частину, так як мали намір надстроїти над пам'ятником архітектури ще один додатковий поверх, привели свою жилплощу та дах будинку у стан, непридатний для проживання, чим були утворені умови для руйнації квартири позивача, яка частково розташована саме під квартирою відповідачів на 3-му поверсі будинку, а частково - безпосередньо на 4-му поверсі, примикаючи до квартирі відповідачів несущою стіною, тобто є частиною площі, зайнятого ними 4-го поверху. Рішенням Приморського районного суду від 19.01.2005 року позов ОСОБА_1 було задоволено, незаконна реконструкція припинена. Суд зобов'язав відповідачів усунути перешкоди для користування моєю власністю. Відповідачі припинили ремонтні роботи, не відновивши усі пошкодженні реконструкцією комунікації, засипку під підлогою (тобто стелю квартири позивача), дах будинку, не засклили вікна 4-го поверху, що призвело до нанесення шкоди квартирі й майну позивача, що знаходиться в квартирі, внаслідок декількох випадків залиття. Вперше залиття квартири сталося 26 червня 2004 року внаслідок сильної зливи. Скрізь зруйнований дах над квартирою АДРЕСА_1 й знищену підлогу вода потрапила до квартири позивача. Після ліквідації наслідків залиття 26.06.04 року вона була вимушена за свої кошти відновити дах над квартирою відповідачів. Ремонтні роботи проводилися НПЦ «Екострой» згідно проектно-кошторисної документації та коштували їй 38 000 гривень. Наступне залиття квартири сталося 20.10.04 року внаслідок прориву стояка в квартирі АДРЕСА_1, про що ПП «Домус» було складено відповідний акт. Оскільки в цій квартирі ніхто не живе, її володарі мають інше житло, де проживають постійно, для відкриття квартири АДРЕСА_1, встановлення й ліквідації причини аварії знадобився значний час, на протязі якого велика кількість води потрапила в оселю позивача й на площадку сходів перед квартирою, парадну, а також квартиру її сусідів на 2-му поверсі, тому ліквідування заливу вона проводила з їх участю. Вода на підлозі стояла висотою до 20 см. Цим залиттям були зіпсовані меблі, речі, книги, а саме: вовняний килим ручної роботи розміром 3x4 м вартістю 5 000 доларів США; м'який куточок виробництва Іспанії вартістю 12 000 доларів США; гардини, вартістю 7 500 доларів США. а також книги й інші речі. Шкода, спричинена позивачу псуванням майна, склала суму 24 500 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 195 816 гривень Крім того, цим потопом був зіпсований мармуровий камін вартістю 7 000 доларів США (55 947 грн.), оскільки був зруйнований димохід, внаслідок чого камін не можна використовувати за призначенням, ремонт димоходу неможливий без демонтажу каміна, внаслідок чого мармур буде знищено. 18 серпня 2005 року внаслідок сильної зливи квартира позивача знов була залита водою. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт, згідно незалежної оцінки, що була зроблена фахівцями НПЦ «Екострой», складає: ремонт квартири - 13 291 грн., ремонт площадки сходів - 5 581 гри., всього 18 872 грн. в цінах, що діяли на серпень 2005 р. Вартість експертної оцінки причиненої шкоди склала 1 500 гривен. З урахуванням індексу інфляції на теперішній час розмір збитків складає суму 18 872 х 103,4% х 108,7% = 21 211 грн. А з урахуванням проценту росту цін на будівельні матеріали та будівельні робити за минувший час складає 106 055 гривень. 30 січня 2006 року квартиру позивача знов було залито. Цього разу аварія сталася через розрив трубопроводу холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_1, який відбувся внаслідок того, що був сильний мороз, в квартирі АДРЕСА_1 розбите скло світового ліхтаря, тому температура в квартирі АДРЕСА_1 впала нижче 0°С, вода в трубопроводі замерзла, збільшився її об'єм й відбувся розрив. Згідно акту, складеному працівниками ПП «Домус» 30.01.06 року, внаслідок залиття були пошкоджені житлова кімната, коридор, гардеробна, санвузол, в декількох місцях потрапила у непридатний стан електропроводка. Оскільки на протязі декількох годин вода у спальній кімнаті стояла на рівні 15-20 см від підлоги, прийшли у непридатний стан наступні речі: вовняний килим ручної роботи виробництва Туніса вартістю 350 доларів США: ліжко виробництва Іспанії вартістю 1 200 доларів США, шафа з дзеркальними дверцями вартістю 1 200 доларів США, 60 томів Великої Медичної Енциклопедії, видавництва 1949 року вартістю 1 500 доларів США; канони Медицини Авіценни у 20 томах, видане в Німеччині вартістю 1 500 доларів США; тренажер вартістю 900 доларів США. Був також зіпсований одяг, а саме: шуба жіноча з хутра вартістю 5 500 доларів США; чоловіча дублянка вартістю 3 000 доларів США; полушубок з хутра вартістю 2 500 доларів США; три чоловічі костюми вартістю 2 250 доларів США; чотири жіночі костюми вартістю 2 000 доларів США; взуття вартістю 2 000 доларів США; легкий одяг (сукні, сорочки) вартістю 13000 доларів США. Таким чином, було знищене майно вартістю 36 900 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 294 923 гривень. Витрати на ремонт згідно кошторису НПЦ «ЕКОСТРОЙ» № 2-1-1 від 10.02.06 року складають суму 17 688 грн.. Вартість досліджень - 1 500 гривень. Позивач зверталась до Приморського РВ м. Одеси, а також до Приморського райвиконкому з проханням встановити та ліквідувати причини руйнації та знищення як її особистого житла, так і пам'ятника архітектури. За рекомендаціями правоохоронних органів позивач звернулася за проведенням досліджень до Одеського НДІ судових експертиз, вартість дослідження якого склала 746, 92 грн. З лютого 2006 року почала розмокати несуща стіна всього будинку, яка проходить через приміщення кухні позивача. До квітня вся стіна покрилася цвіллю, стала відвалюватися рама вікна. В приміщенні кухні неможливо було знаходитися в зв'язку з запахом гнилі, плісені. Позивач разом з рідними не мала де зберігати харчі, не було де їсти. З даного приводу вона неодноразово зверталася за допомогою в райвиконком, ДЕЗ, ЖЕК, до спеціалістів НПЦ «Екострой», викликала спеціалістів-сантехніків різних установ. Джерело води, якою практично розмивало несучу стіну будинку знаходилось в квартирі АДРЕСА_1. Однак, ОСОБА_2 не давав можливості обслідувати його житло. Лише в кінці травня, коли стіна, розташована в кухні позва розбухла до того, що вже не могла вдержувати поступаючи воду, в зв'язку з чим стала розповзатися її нижня частина, розташована в квартирі на 2-му поверху, на вимоги сусідки з 2-го поверху з'явився ОСОБА_2, який намагався довести, що тече труба, розташована в моїй стіні. За вимогами ОСОБА_2 стіну було розрубано вшир. Течі не встановлено. Досі стіна стоїть розрубана в зв'язку з тим, що камінь-ракушняк, з якого вона зроблена розмок настільки, що не надається можливим його заштукатурити. Лише в червні було встановлена причина замокання стіни, а саме: ОСОБА_2, який постійно контролював проведення ремонтних робіт в квартирі позивача, покрадьки від неї підключився до особистої системи водопостачання - за водоміром позивача. Лише 31 червня 2006 року силами позивача причина була ліквідована. Неодноразові обстеження, виклики спеціалістів, експертів, а також транспорті витрати, пов'язані з необхідністю переривання нею відряджень та відпустки коштували позивачу 2 000 дол. США, що в еквіваленті становить 15 985 гривень. Позивач додатково була змушена звернусь за проведенням досліджень до Державного науково-дослідницького інституту судових експертиз, вартість досліджень якого склала 1 500 гривень, транспортні витрати склали 500 гривень. 26 червня 2006 року знову сталося залиття внаслідок дощу. Вода потрапила до квартири позивача через розруйнований дах будинку в квартирі АДРЕСА_1. Цього разу внаслідок залиття було зіпсоване майно, що знаходилось у кімнаті площею 24 кв.м., а саме: вовняний килим розміром 2x3 м вартістю 3 500 доларів США, меблева стінка з ДСП вартістю 1 000 доларів США, гардини вартістю 200 доларів США, телевізор LG вартістю 2 500 доларів США, телефонний апарат Sony вартістю 350 доларів США. Загальний розмір причинених їй збитків склав суму 7 550 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 60 343 гривень. Згідно висновку № 8711 судово-будівельної експертизи від 12.09.06 року, загальна сума збитків, що були причинені позивачу залиттям, яке сталося 26.06.06 року, складає 59 273, 00 гривень. Вартість проведення експертизи складає 1 500, 00 гривень. Однак, враховуючи ріст цін на будівельні роботи та матеріали, сьогодні для виконання відновлювальних робіт позивачу необхідно вже не 59 273 гривень, а 148 283 гривень. Останнє залиття квартири відбулося у присутності ОСОБА_2, експерта НПЦ «Єкострой», спеціалісті-сантехніків. Потоки дощової води на стелю квартири позивача через розруйнований дах будинку та відсутню стелі квартири АДРЕСА_1 зафіксовано на фотоплівці. На теперішній час квартира позивача повністю зруйнована, загальна сума матеріальних збитків, заподіяних відповідачами, складає 961 785, 00 гривень. Усе вищевикладене спричинило позивачу моральні та душевні страждання; вона знаходиться в постійному нервовому стані, неодноразові залиття квартири, відсутність стелі у квартирі та даху призвело до постійного холоду та сирості у помешканні, що негативно позначилося на здоров'ї та самопочутті позивача та її рідних. У зв'язку з чим спричинену моральну шкоду ОСОБА_1 оцінила у розмірі 750 000, 00 гривень. Відповідачі добровільно завдані збитки не відшкодували, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, просили у задоволенні позову відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник КП ЖКС «Порто-Франківський» у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, проти їх задоволення заперечував.

Представники Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеського міськвиконкому у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку щодо можливості часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.10 ЦПК України сторони є рівними учасниками судового розгляду та на підставі ст.60 ЦПК України повинні довести належними доказами обставини, як в обґрунтування заявлених позовних вимог, також щодо заперечень за позовом.

Судом встановлено, що 09.04.2001 року за договором дарування позивач прийняла у дар квартиру АДРЕСА_2, договір посвідчено державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Щукіною Л.С., зареєстровано у реєстрі 4-518.

(т.1, а.с. 23)

13.09.2001 року розпорядженням Жовтневої районної адміністрації № 932 було затверджено продаж позивачу горища, пл.. 89, 0 кв.м. по АДРЕСА_2. 09.10.2001 року за договором купівлі продажу ОСОБА_1 купила майно комунальної власності у вигляді горіщного приміщення, загальною площею 89, 0 кв.м., яке приєднується до квартири АДРЕСА_2.

(т.1, а.с. 25, 26)

На підставі проекту, розробленого НПЦ «Екострой», позивачем була здійснена реконструкція квартири АДРЕСА_2 по вищевказаній адресі.03.12.2002 року КП «ОМБТІ та РОН» був виготовлений технічний паспорт на квартиру позивача.06.07.2004 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2, відповідно до якого ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2, яка в цілому складається з семи жилих кімнат, жилою площею 207, 9 кв.м., загальною площею 329, 3 кв.м.. 27.02.2004 року право приватної власності позивача на вказану квартиру було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН», про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВС № 180618.

(т.1, а.с.6-9, 21)

ОСОБА_2 належать на праві власності 260/1000 частини квартири АДРЕСА_1, про що свідчить договір дарування, укладений 18.10.2003 року між ним та ОСОБА_8, ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований у реєстрі за № 8333.

ОСОБА_3 належать на праві власності 153/1000 частини квартири АДРЕСА_1, про що свідчить договір дарування, укладений 05.09.2003 року між ним та ОСОБА_11, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрований у реєстрі за № 7984.

ОСОБА_4 належать на праві власності 237/1000 частини квартири АДРЕСА_1, про що свідчить договір дарування, укладений 10.10.2003 року між нею та ОСОБА_13, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрований у реєстрі за № 9129.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належать у рівних частках кожному 350/1000 частини квартири АДРЕСА_1, про що свідчить договір купівлі-продажу, укладений 14.11.2002 року між ними та ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_17, зареєстрований у реєстрі за № 17151.

26 червня 2004 року внаслідок сильних злив відбувся залив квартири позивача, про що складено відповідний акт КПДЕЗ «Жовтневий».

(т.1, а.с. 15)

У висновку про причини появи пошкоджень у приміщенні АДРЕСА_2, виконаному ТОВ «ЕПОС-13» 15.07.2004 року, вказано, що найбільш вірогідне джерело проникнення атмосферних опадів до квартири позивача - це практично незахищена від проникнення опадів вертикальна плоскість даху в місці сполучення нового даху квартири позивача із старим дахом, атмосферні осадки проникли до квартири АДРЕСА_2 транзитно через приміщення вище розташованої квартири АДРЕСА_1 через розділяючи їх перекриття, яке у той період знаходилось на стадії ремонту.

(т.1, а.с. 93)

Вартість проведених досліджень склала 1 500, 00 гривень, а згідно кошторису ТОВ «ЕПОС -13» вартість ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі АДРЕСА_2 по вищезгаданій адресі становила 7 525, 00 гривень.

(т. 1, а.с. 82-85)

20.10.2004 року сталося наступне залиття квартири АДРЕСА_2, про що комісією ПП «Домус» складено відповідний акт, яким було встановлено, що відбувся розрив системи центрального опалювання, причиною розриву вказано гідравлічний удар. Актом встановлені сліди затоплення на стелі та стінах на сходовій клітці квартири АДРЕСА_2.

(звіт, а.с. 237)

18 серпня 2005 року внаслідок сильної зливи квартира позивача була залита водою. В акті, складеному ПП «Домус» при обстеженні квартири АДРЕСА_2, причиною затоплення вказана злива, вода якої потрапила через пошкоджений шиферний дах і квартиру АДРЕСА_1, в якій відсутні міжповерхова засипка і підлога.

(звіт, а.с. 236)

Згідно звіту по незалежній оцінці вартості шкоди, завданої квартирі АДРЕСА_2 та міжповерховому майданчику унаслідок заливу мешканцями квартири АДРЕСА_1, виконаного ТОВ «ЕПОС-13» 22.09.2005 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 18 872, 00 гривень ( 5 581 гривень - вартість ремонтно-відновлювальних робіт на сходовій клітці; 13 291 гривень - вартість ремонтно-відновлювальних робіт квартири позивача). Загальна вартість шкоди з урахуванням фізичного зносу становить 15 098, 00 гривень.

(а.с. 212)

30 січня 2006 року квартиру позивача знов було залито. Цього разу аварія сталася через розрив трубопроводу холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_1. Згідно акту, складеному працівниками ПП «Домус» 30.01.2006 року, внаслідок залиття були пошкодженні житлова кімната, коридор, гардеробна, санвузол, у декількох місцях потрапила у непридатний стан електропроводка. Витрати на ремонт, згідно кошторису НПЦ «Екострой» № 2-1-1 від 10.02.2006 року складають суму у розмірі 17 688 гривень.

(т.1, а.с. 176)

26 червня 2006 року унаслідок дощу сталося залиття квартири АДРЕСА_2. За цим фактом працівниками ПП «Домус» був складений акт, яким виявлено сліди затоплення квартири позивача, зокрема, у коридорі між кухнею та санвузлом присутня вода, несуща стіна дома має сліди замокання, на відкосах близь розташованого вікна присутня плісень, грибок; у верхній частині стіни під стелею присутні сліди замокання; шпалери на стінах покриті плісенню, непригодні; присутні сліди замокання у всіх кімнатах квартири; наявні тріщини у подвісній стелі; наявні тріщини на плітці в душевій; наявне вздуття ламінованої підлоги.

(т.1, а.с. 180)

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 871/1, складеного працівниками Тернопільського відділення КНДІСЕ 12.09.2006 року, вартість матеріального збитку, нанесеного ОСОБА_1 затопленнями квартири АДРЕСА_2 із приміщень, розташованих поверхом вище, становить 52 687 гривень. Вартість матеріального збитку, причиненого позивачу у результаті вимушеного проведення ремонто-відновлювальних робіт парадного будинку АДРЕСА_2, становить 6 586 гривень.

(т.1, а.с. 179-180)

Що ж стосується посилань позивача про затоплення квартири 31.07.2006 року, то відповідний акт про подію у матеріалах справи відсутній, належного визначення розміру завданих збитків не проведено, тому суд їх не приймає до уваги.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Зазначене підтверджується ч. 1 ст. 22 ЦК України, згідно якої, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Крім того, ч. 3 даної статті встановлено, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст.. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Тобто, для притягнення особи до відповідальності за завдання шкоди, необхідно встановити такі обставини, зокрема, особу, винну у завданні шкоди, розмір шкоди, протиправність дій особи та причинний зв'язок між протиправними діями та завданою шкодою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ст.. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем підтверджено та матеріалами справи не спростовані збитки, заподіяні позивачу завдані унаслідок залиття квартири, у розмірі 52 687 гривень. Матеріалами справи не підтверджуються висновки експерту судової будівельно-технічної експертизи № 871/1 від 12.09.2006 року про фактичне здійснення ремонтних робіт на суму 19 872, 00 гривень, що були здійсненні після затоплення 18.08.2005 року, та ремонтних робіт на суму 17 688, 00 гривень, що були здійсненні після затоплення, що сталося 30.01.2006 року, так як експерт посилався тільки на кошториси, однак, акти виконаних робіт та документи, підтверджуючі закупку будівельних матеріалів на вищевказані суми, у матеріалах справи відсутні. Також, позивачем не доведено факт, що саме їй нанесені збитки, пов'язані з залиттям парадної житлового будинку, у розмірі 6 586, 00 гривень, оскільки позивачем не доведено, що саме вона відповідає за належну експлуатацію та нагляд за відповідним становищем міжповерхових сходів житлового будинку, несе обов'язок по здійсненню ремонтно-відновлювальних робіт даного приміщення.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що сума у розмірі 52 687 гривень, необхідна для проведення ремонтно-відновлюваних робіт квартири АДРЕСА_2, і є сумою заподіяних позивачу збитків станом на момент проведення експертизи. В іншій частині збитки матеріалами справи не підтверджуються.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідачів привести вищевказану квартиру АДРЕСА_1 та її комунікації у технічно справний стан відповідно до пожежних, санітарних та будівельних норм суд приходить до висновку щодо відмови у їх задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

При цьому, захист цивільних прав у випадку їх порушення (або оспорювання) за своїм змістом включає в себе передбачені законом матеріально-правові способи охорони цивільних прав (способи захисту), як загальні, що встановлені статтею 16 ЦК України, так і спеціальні способи захисту цивільних прав, що передбачені правовими нормами, які регулюють конкретні цивільні правовідносини. Взагалі, у будь-якому випадку, у сенсі статей 1, 3, 4, 16 ЦК України, обраний позивачем судовий спосіб захисту його цивільних прав повинен відповідати способам захисту, встановленим законодавством.

Тобто, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує цивільні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що захист прав позивача шляхом звернення стягнення на квартиру відповідачів та зобов'язання останніх привести квартиру у технічно справний стан є способами, які виключають можливість застосування захисту прав у вигляді відшкодування шкоди. У свою чергу, відшкодування матеріальних збитків, на думу суду, є більш дієвий та доцільним у даному випадку способом захисту прав позивача.

Що ж стосується позовних вимог у частині стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", зокрема п. 4 вказаної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Постановою передбачено, що оскільки відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, то необхідно з'ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, надавши оцінку зібраним по справі доказам, які свідчать про характер, обсяг та тривалість страждань, яких зазнав позивач у зв'язку із завданою шкодою, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, та інші негативні впливи, її немайнові втрати, суд вважає, що на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10,60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Сягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 суму матеріальної шкоди у розмірі 52 687 (п'ятдесят дві тисячі шістсот вісімдесят сім) грн.. та суму моральної шкоди у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - відмовити.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в рівних частках судові витрати у розмірі 245, 43 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Бондар В.Я.