Постанова № 37806143, 18.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р. Справа № 804/698/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представника позивача представника відповідача представника третьої особи Малкович М.Д. Андрійко А.В. Камінський О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Національного банку Україн про визнання неправомірними дії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 17.12.2013 року з рахунків ПАТ КБ «ПриватБанк» були списані кошти у розмірі 347 842,26 грн. за платіжною вимогою В11-17 від 13.12.2013 року. Позивач вважає, що неправомірне стягнення мало місце в значній мірі з вини як Управління НБУ в Дніпропетровській області, так і з вини Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, яка прийняла кошти в сумі 347 842,26 грн. з порушенням норм Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті». За таких обставин, позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в частині прийняття і зарахування 347 842, 26 грн. на рахунок стягувача стягнутих з кореспондентського рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі платіжної вимоги В11- 17 від 13 грудня 2013 року;

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повернути безпідставно прийняті й зараховані на рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області 347 842, 26 грн. на підставі платіжної вимоги В11 - 17 від 13 грудня 2013 року.

- зобов'язати Управління Національного Банку у Дніпропетровській області прийняти від Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська грошові кошти у розмірі 347 842, 26 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача пред'явлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що Управління казначейства не має повноважень самостійно вчиняти будь-які дії з приводу списання коштів з відповідного рахунку органу ДВС. Управління казначейства не є розпорядником таких коштів, а лише обслуговує рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області.

Відповідно до абз.4 п.2.1.6. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 р. №119 (із змінами) взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі Державного казначейства, а тому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи - Управління НБУ в Дніпропетровській області позовні вимоги не підтримав та зазначив, що позивач посилається на незаконність дій Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ щодо надіслання платіжної вимоги до відповідача та третьої особи. Однак останні не є учасниками виконавчого провадження, а є учасниками правовідносин, які регулюють переказ коштів в Україні. Тому посилання позивача на незаконність дій Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ щодо списання коштів не може бути покладено в обґрунтування позовних вимог, оскільки такі дії не є предметом розряду у даній справі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи та дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою від 01.10.2012 р. державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ було відкрито виконавче провадження № 34523027 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області по справі №5028/7/60/2011 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення 520 199, 10 грн. збитків (неотриманого прибутку), 1486, 71 грн. державного мита; 71, 35 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду, 7430, 57 грн. судового збору; 1511, 00 грн. витрат на послуги адвоката.

17.10.2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав згідно наказу №5028/7/60/2011 рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2011 року по справі №5028/7/60/2011 у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти в сумі 53 698, 73 грн. на поточний рахунок ФОП ОСОБА_6 НОМЕР_1 у Чернігівському РУ ПАТ КБ «ПриватБанк»», МФО 353586 - зазначений у самому наказі Господарського суду Чернігівської області №5028/7/60/2011.

22.03.2013 року Жовтневим ВДВС Дніпропетровського МУЮ, керуючись п.4 ч.1 ст. 49, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №34523027 у зв'язку із наданням боржником ухвали Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2013 року по справі №5028/7/60/2011, якою визнано наказ Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2012 року по справі №5028/7/60/2011 таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу, 24.07.2013 р. в. о. начальника Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Малим І.В. було винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.03.2013 p., виданої Черновою Л. В. при примусовому виконанні наказу №5028/7/60/2011 Господарського суду Чернігівської області та відновлення виконавчого провадження ВП №34523027.

На виконання вищезазначеного документу, 25.07.2013 року головним державним виконавцем МУЮ Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Черновою Л. В. було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №34523027.

29.08.2013 р. ПАТ КБ "ПриватБанк" до Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ було подано заяву про закінчення виконавчого провадження ВП №34523027 у зв'язку з виконанням боржником рішення у повному обсязі, надавши при цьому оригінал меморіального ордеру №7502 від 17.10.2012 р. про перерахування коштів та виписки по рахунку НОМЕР_1 за 2012-2013 p.p.

В судовому засіданні також встановлено, що 13.12.2013 року посадовими особами Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ була направлена платіжна вимога В11-17 від 13.12.2013 р. до Управління НБУ у Дніпропетровській області про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» 347842, 26 грн. на виконання наказу №5028/7//2011, виданого 15.06.2012 р. Господарським судом Чернігівської області.

Не погодившись із прийнятим рішенням позивач, 16.12.2013 року направив до Управління НБУ в Дніпропетровській області лист із зауваженнями щодо невідповідності платіжної вимоги В11-17 від 13.12.2013 року, а саме: вимогам додатку 4 до Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» та необхідність повернути платіжну вимогу без виконання стягувачу.

Так, 17.12.2013 року на виконання платіжної вимоги В11-17 від 13.12.2013 року з рахунку позивача було списано 347 842, 26 грн.

Позивач вважає, що відповідач допустив бездіяльність, оскільки платіжна вимога не відповідала вимогам чинного законодавства України та підлягала поверненню без виконання.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст.19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України - казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 р. №119 (із змінами), депозитним рахунком розпорядників коштів державного бюджету є рахунок 3731. В Управління казначейства обліковується депозитний рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області, а саме рахунок 37315001010757.

В силу п.12.1. Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Згідно із зазначеним, взаємовідносини Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська та Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в процесі розрахунково-касового обслуговування базуються на обслуговувані депозитного рахунку, який відкритий в управлінні казначейства і використовується для забезпечення повноважень виконавчої служби.

Відповідно до п.12.18. та п.12.27. Інструкції при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень. Дозвіл на перерахування коштів з рахунку надається виключно керівником органу ДВС або уповноваженою ним особою, який є розпорядником рахунку.

Таким чином, відповідач не має повноважень самостійно вчиняти будь-які дії з приводу списання коштів з відповідного рахунку органу ДВС.

Щодо вимоги позивача визнати неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в частині прийняття і зарахування 347 842, 26 грн. на рахунок стягувача стягнутих з кореспондентського рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі платіжної вимоги В11- 17 від 13 грудня 2013 року суд зазначає, що така вимога є необґрунтованою, оскільки законодавство України не встановлює обов'язку чи права для органів Державної казначейської служби України під час «прийняття та зарахування» коштів на певний рахунок, що обслуговується в органі казначейства вчиняти будь-які дії. У випадку, коли певна фізична чи юридична особа здійснює перерахування коштів на той чи інший рахунок, що обліковується в органі казначейства, то орган казначейства в цьому участі жодним чином не приймає.

У відповідності до абзацу 3 пункту 1.19 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджені постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 34.2. статті 34 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року №2346-III відповідальність за обґрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необгрунтованого примусового списання.

Позивач вказує, що платіжна вимога підлягала поверненню третій особі - Управлінню НБУ в Дніпропетровській області на підставі тієї обставини, згідно Додатку 4 до Інструкції в полі [4] - дата складання повинно містити лапки, що лінія у полі [11] - Банк платника, та прямокутник [12] - Код платника, виконано у різних площинах, що дає підстави вважати, що її заповнення було виконано в кілька прийомів, перед полями [8] - Код платника та [66] - Код стягувача/отримувача, слово «Код» зазначено з маленької літери, а не з великої.

Разом з тим позивач не враховує норми пункту 22.6. статті 22 даного Закону, відповідно до якого обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України / реєстраційним (обліковим) номером платника податків / реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Візуальний аналіз платіжної вимоги дозволяє дійти висновку що лінія у полі [11] - Банк платника, та прямокутник [12] - Код платника, виконано у одній площині, а незначне зміщення є особливістю роздруківки принтером, на якому вона надрукована, а також те, що платіжна вимога заповнена в один прийом. Відсутність лапок в полі [4] - дата, та надрукування слово «Код» маленької літери, перед полями [8] - Код платника та [66] - Код стягувача/отримувача, не порушують повноту, цілісність і достовірність платіжної вимоги.

Таким чином, кошти з Управління Національного Банку України у Дніпропетровській області на рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області були перераховані виключно шляхом вчинення певних дій особи, яка їх перераховувала, без вчинення будь-яких дій Управлінням казначейства, що є єдиним можливим шляхом.

Суд зазначає, що перерахувати кошти із зазначеного рахунку Управління казначейства вправі лише на підставі платіжних доручень Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області або шляхом безспірного списання коштів, діючи у відповідності із вимогами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та в порядку визначеному постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (із змінами і доповненнями), внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 45, тобто в тому випадку, якщо буде наявним судове рішення про стягнення коштів з Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області на користь певної юридичної чи фізичної особи, то у Управління казначейства з'явиться правова підстава для списання визначених коштів. Вимога до органу Казначейства повернути зараховані на рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області кошти не є правомірною, оскільки така вимога має стосуватися особи, у якої ці кошти знаходяться, яка вправі ними розпоряджатися, а не особи яка обслуговує рахунок, де вони можуть бути розміщеними, так як у останньої відсутнє право володіння, користування та розпоряджання такими коштами, а наявне лише право здійснювати розрахунково-касове обслуговування цих коштів.

Таким чином, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача повернути нараховані кошти також є необґрунтованою, оскільки Управління казначейства не є розпорядником таких коштів, а лише обслуговує рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області. Тому не може бути задоволена й вимога щодо зобов'язання Управління Національного Банку у Дніпропетровській області прийняти від Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська грошові кошти у розмірі 347 842, 26 грн., з викладених вище підстав.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Головного управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Національного банку України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 24.02.2014 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіН.В. Захарчук Н.В. Захарчук В.В. Кухар