Ухвала суду № 37803287, 19.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15875/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Техпромсервіс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ЗАТ «Техпромсервіс» з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі № 0001051530/0 від 18 травня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 грудня 2012 року ЗАТ «Техпромсервіс» подало до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року (вх. № 19068785), де, зокрема, задекларовані наступні показники:

- ряд. 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) (позитивне значення)» - 75 474, 00 грн.;

- ряд. 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9)(позитивне значення)» - прочерк;

- ряд. 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1+рядок 21.2+рядок 21.3)» - 1 025 255, 00 грн.;

- ряд. 21.2 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду)» - 1 025 255, 00 грн.;

- ряд. 21.3 «зменшено/збільшено залишок від'ємне значення за результатами перевірки податкового органу» - прочерк;

- ряд. 22 (Д2) «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.- рядок 18)» - 949 781, 00 грн.;

- ряд. 23 (Д3) «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2)» - прочерк;

- ряд. 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду» - 949 781, 00 грн. В складі вказаного від'ємного значення було відображено і суму від'ємного значення, що виникла частково у грудні 2007 року, березні, серпні та жовтні 2008 року;

- ряд. 25 «сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21)» - прочерк.

У січні 2013 року позивач подав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, що не заперечувалось сторонами, де, зокрема, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19 такої Податкової декларації) складає 1 077 084, 00 грн., а залишок від'ємного значення податку на додану вартість, що сформований за рахунок від'ємного значення попередніх податкових періодів, - 949 781, 00 грн. (ряд. 24 Податкової декларації). Таким чином, ЗАТ «Техпромсервіс» зазначило в рядку 24 Податкової декларації за грудень 2012 року суми від'ємного значення, що сформувалися у січні, березні, серпні та жовтні 2008 року.

Факт прийняття та реєстрації зазначених Податкових декларацій за листопада і грудень 2012 року відповідачем не заперечується.

Згодом у квітні 2013 року працівником ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ЗАТ «Техпромсервіс» (ідентифікаційний код 19068785) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та залишок від'ємного значення за грудень 2012 року, за результатами якої був складений Акт від 23.04.2013р. № 572/2-15-30-19068785 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення документальної перевірки було встановлено, що згідно з поданою ЗАТ «Техпромсервіс» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2012 року з додатками, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у ряд. 19 такої Податкової декларації, складає 1 077 084, 00 грн., а залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який відображений у ряд. 24 Податкової декларації, та сформований за рахунок від'ємного значення попередніх податкових періодів (в т.ч. січень 2008 року на суму 794 136, 00 грн.; березень 2008 року - 137 999, 00 грн.; серпень 2008 року - 14 387, 00 грн.; жовтень 2008 року -3 259, 00 грн.), становить 949 781, 00 грн.

Також, відповідно до Додатку 2 (Д2) до вказаної Податкової декларації частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ЗАТ «Техпромсервіс» постачальникам та/або до державного бюджету, та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, складає 949 781, 00 грн.

При цьому перевіряючим були враховані результати попередньо проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року (Акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 20.11.2012р. № 986/1-1530-19068785).

В тексті цього Акта камеральної перевірки ДПІ посилається на норми п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 і п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, згідно якого, зокрема, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

ЗАТ «Техпромсервіс» протягом 1095 терміну не було використано залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 1 087 894, 00 грн., в тому числі: за грудень 2007 року - 932 249, 00 грн., за березень 2008 року - 137 999, 00 грн., за серпень 2008 року - 14 387, 00 грн., за жовтень 2008 року - 3 259, 00 грн.

На думку працівника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, враховуючи загальну позовну давність, встановлену ст. 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки, а також відповідно п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України ЗАТ «Техпромсервіс» позбавляється права на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 087 894, 00 грн. А тому суми зазначені у ряд. 24 Податкової декларацій не можуть у подальшому бути заявленими платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 23.1 ні в рядку 23.2 декларації з ПДВ).

Таким чином, у зв'язку з не відображенням у відповідних рядках Декларації напрямок повернення бюджетного відшкодування ЗАТ «Техпромсервіс» втратило права на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 087 894, 00 грн.

Підприємству було запропоновано дану суму, на яку зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24) у розмірі 1 087 894, 00 грн., відобразити у ряд. 21.3 Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року з позначкою «-».

При проведенні аналізу Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року встановлено, що підприємство скористалось частиною зменшеного за результатами вищезазначеної перевірки від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 75 474, 00 грн. в рахунок погашення позитивних нарахувань, чим занизило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в сумі 75 474, 00 грн.

На підставі вищевикладеного у розд. 4 «Висновок» Акта документальної перевірки від 23.04.2013р. № 572/2-15-30-19068785 вказано, що: «Перевіркою не встановлено порушень при відображенні ЗАТ «Техпромсервіс» у декларації за грудень 2012 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 1 077 084 грн. На порушення вимог ст. 257 Цивільного кодексу України, п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, по декларації за листопад 2012 року занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 75 474 грн.».

18 травня 2013 року на підставі вказаного Акта документальної перевірки ДПІ прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0001051530/0 за формою «Р», яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за порушення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України та ст. 257 Цивільного кодексу України, ЗАТ «Техпромсервіс» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 94 342, 50 грн., в т.ч. 75 474, 00 грн. - основного платежу та 18 868, 50 грн. - штрафних санкцій.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 і п. 200.3 цього Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

А при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. «б» п. 200.4 ст. 200 цього Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно з п. 200.6 ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Пунктом 200.7 ст. 200 цього Кодексу встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається органом державної митної служби органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 цього Кодексу).

Згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

У підпункті 4.6.6 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, вказано, що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, відображення позивачем у рядку 24 Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, по суті своїй ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України, строк давності тривалістю 1095 днів, який починає обліковуватися з дня, що настає за днем здійснення переплати або отримання права на бюджетне відшкодування, застосовується лише у випадку звернення платника податків до податкового органу із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх бюджетне відшкодування.

Спірні податкові відносини не регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідачем будь-яких зауважень до порядку декларування ЗАТ «Техпромсервіс» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарської діяльності у 2008 році та відповідно порядку декларування суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показники ряд. 26), зазначеного в Податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року, у розмірі 1 872 087, 00 грн. грн., а також безпосередньо щодо реальності господарських операцій, що зумовили виникнення спірної суми від'ємного значення з податку на додану вартість, надано не було.

Документальних доказів винесення ДПІ податкових повідомлень-рішень на підставі як Акта від 23.04.2010р. № 375/1-23-60-34488017, так і від 20.11.2012р. № 986/1-1530-19068785, у зв'язку із завищенням позивачем від'ємного значення суми податку на додану вартість, відповідач суду не пред'явив.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність висновку податкового органу про відсутність у ЗАТ «Техпромсервіс» права використання залишку від'ємного значення податку на додану вартість на вказану вище суму коштів шляхом включення її до складу податкового кредиту наступного податкового періоду і, як наслідок, про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення про нарахування позивачу до сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 75 474, 00 грн. (основний платіж), оскільки наявними матеріалами справи не підтверджується факт прийняття позивачем рішення про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 949 781, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.