Ухвала суду № 37802683, 12.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7987/13-ц Головуючий у І інстанції Борець Є.О.Провадження № 22-ц/780/123/14 Доповідач у 2 інстанції КулішенкоКатегорія 26 12.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Кулішенка Ю.М.,

суддів: Лащенка В.Д., Сушко Л.П.,

при секретарі: Ромашині І.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2013 року ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення боргу та обґрунтовував його тим, що 30 листопада 2012 року позивач уклав з ОСОБА_1 кредитний договір за яким зобов'язався надати кредит у розмірі 50000 гривень, а відповідач зобов'язався щомісячно до 30 листопада 2015 року повертати кредит частинами та сплачувати відсотки за користування в розмірі 36% річних. ОСОБА_1 у разі неналежного виконання грошових зобов'язань зобов'язався сплачувати пеню 0,5% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення. ПАТ «ВТБ Банк» надав відповідачу кредит у розмірі 50000 гривень, а ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошові зобов'язання. Відповідач ухиляється від добровільного повернення цих грошових коштів, тому ПАТ «ВТБ Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 борг за кредитним договором у розмірі 53401 гривні 43 копійок.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» борг за кредитним договором в розмірі 53401 гривні 43 копійок та витрати на оплату судового збору в розмірі 534 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права рішення суду скасувати та ухвалити нове яким позовну заяву залишити без розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги суд обґрунтовано прийшов до висновку, що права позивача порушені та підлягають захисту.

Судом встановлено, що 30 листопада 2012 року сторони уклали кредитний договір №R53100363904В (а.с.15-22), за яким ПАТ «ВТБ Банк» зобов'язався надати кредит у розмірі 50000 гривень, а відповідач зобов'язався щомісячно до 30 листопада 2015 року повертати кредит по частинах та сплачувати відсотки за користування ним у розмірі 36% річних. В разі неналежного виконання грошових зобов'язань ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

В той же день ПАТ «ВТБ Банк» надав відповідачу кредит в розмірі 50000 гривень. Це підтверджується копією меморіального ордеру №52781 (а.с.5).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.549 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання боржник повинен сплатити неустойку (пеню, штраф).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошові зобов'язання: не повертав кредит та не сплачував відсотки за користування ним, а тому у ПАТ «ВТБ Банк» виникло право достроково вимагати від відповідача повернення боргу за кредитним договором у розмірі 53401 гривні 43 копійок. Цей факт підтверджується письмовими розрахунками (а.с.8-11).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Розглядаючи справу суд першої інстанції встановив дійсний склад правовідносин та вірно застосував норми права.

Посилання апелянта на те, що судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме те, що даний спір повинен розглядатись виключно третейським судом є безпідставними та не ґрунтується на вимогах закону.

З наведених вище обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М.Кулішенко

судді: В.Д.Лащенко

Л.П.Сушко