Постанова № 37799369, 06.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 р. Справа № 804/1119/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.,

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Гусєвої Є.І.

представника відповідача - Курпай Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНІХРОМ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРНІХРОМ» (далі - ТОВ «УКРНІХРОМ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000142204 від 21.08.2013 року, №0000452205 від 06 листопада 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНІХРОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вутмарк-Україна» за березень 2013 року, за результатами якої було складено Акт № 107/223/32613928 від 26.07.2013 року. В зазначеному Акті перевірки ДПІ робить висновки про заниження суми ПДВ за березень 2013 року всього у сумі 79 064,00 грн., та про неправомірне завищення від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за березень 2013 року в розмірі 154 847,00 грн. TOB «УКРНІХРОМ» проти висновків викладених в Акті перевірки № 107/223/32613928 від 26.07.2013 року заперечує та вважає ці висновки необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0000142204 від 21.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 118 596, 00 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. До перевірки TOB «УКРНІХРОМ» було надано достатньо доказів для підтвердження товарності операцій та законного формування податкового кредиту, який сформовано при взаєморозрахунках з TOB «Вутмарк-Україна». Однак не приймаючи до уваги наведені факти та надані документи ДПІ робить висновок про порушення TOB «Укрніхром» пп.14.1.201 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198 ст. 198, п. 201.1. п. 201.4. п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, які позивач вважає незаконними та безпідставними. Представник позивача в судовому засіданні зазначав, що в ТТН позивача зазначено, що пунктом навантаження та розвантаження товару є - м. Дніпропетровськ, доказів щодо недостовірності відомостей, зазначених у товарно-транспортних накладних податковим органом не доведено. В свою чергу відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Також представник позивача в судовому засіданні зазначив, що висновки ДПІ про використання позивачем у фінансовій схемі посередників, а саме TOB «Вутмарк-Україна» від початку направлене на мінімізацію податкових зобов'язань платників податків, оскільки позивач та TOB «Вутмарк Україна» пов'язані особи є нічим не обґрунтованими та не підтвердженими припущеннями контролюючого органу. Окремо представник позивача наголошував на тому, що саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання. В акті перевірки відповідач не надав належні докази, які спростовують реальність та законність правовідносин між Позивачем та TOB «Вутмарк-Україна». Враховуючи вищевикладене оскаржувані податкові - повідомлення рішення, на думку представника позивача, винесені ДПІ у Бабушкінському районі необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому твердження відповідача про заниження суми ПДВ за березень 2013 року всього у сумі 79 064,00 грн. не відповідають дійсності. З цих підстав податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. З огляду на вищевикладене представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на підставі позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «УКРНІХРОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «Вутмарк-Україна» за березень 2013 року, з урахуванням встановлених порушень вимог пп. 14.1.201 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п.201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, у зв'язку з тим, що позивачем неправомірно занижено податок на додану вартість за березень 2013 року всього в сумі 79 064,00 грн., а також неправомірно завищено від'ємне значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за березень 2013 року в розмірі 154 847,00 грн., відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000142204 від 21.08.2013 на суму 118 596,00 грн. та №0000452203 від 06.11.2013 на суму 154 847,00 грн. В ході проведення перевірки виявлено, що ТОВ «УКРНІХРОМ» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Вутмарк-Україна» згідно договору постачання №21 від 09 лютого 2011 року. Податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вутмарк-Україна» включено позивачем до податкового кредиту за березень 2013 року і відображено в податковій декларації відповідного періоду. До перевірки позивачем не були надані документи, які підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам, та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості. Також перевіркою було встановлено відсутність первинних документів, які підтверджують факт транспортування товарів. Так, згідно з договором постачання встановлено, що доставка продукції здійснюється на умовах самовивозу зі складу продавця. На підтвердження виконання умов договору позивачем були надані до перевірки товарно-транспортні накладні, оформлені з порушенням вимог чинного законодавства (не зазначені чіткі адреси пункту навантаження та розвантаження товару, відсутні порядковий номер або код вантажу, номер вантажу за прейскурантом, не зазначені вантажно-розвантажувальні операції та відсутні печатки автоперевізника). Акт прийому-передачі, на підставі якого розраховано вартість наданих транспортних послуг до перевірки також не був наданий. Також перевіркою встановлено, що товари, придбані у ТОВ «Вутмарк-Україна» у березні 2013 року, раніше були поставлені ТОВ «УКРНІХРОМ» відповідно до договорів комісії. Також перевіркою встановлено, що одним із засновників ТОВ «УКРНІХРОМ» є ОСОБА_3, який в свою чергу є єдиним засновником ТОВ «Вутмарк-Україна». З огляду на вищевикладене представник відповідача в судовому засіданні наголошував на тому, що використання в фінансовій схемі посередників, а саме ТОВ «Вутмарк Україна» від початку направлене на мінімізацію (зменшення) податкових зобов'язань платника податків, оскільки операції були здійснені з метою отримання податкової вигоди. Перевіряючі дійшли висновків про заниження ТОВ «УКРНІХРОМ» податку на додану вартість та завищення розміру від'ємного значення за рахунок здійснення операцій з ТОВ «Вутмарк-Україна», які не направлені на реальне настання правових наслідків. Податкові повідомлення-рішення №0000452203 від 06.11.2013 та №0000142204 від 21.08.2013 на підставі акту перевірки №107/223/32613928 від 26 липня 2013 року щодо зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ та збільшення суми грошового зобов'язання представник відповідача вважає правомірними. Представник відповідача окремо зазначив, що доводи позивача не спростовують самого факту встановлення зазначеного порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень. Крім того, позивач не заперечує проти віднесення суми податку на додану вартість за здійсненими господарськими операціями до складу податкового кредиту відповідного періоду. З огляду на викладене представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в редакції чинній на момент правовідносин визначених у позовній заяві, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIVвід 16.07.1999 року, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, Наказу Міністерства фінансів № 303 від 18.06.2001 року про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін» Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 р. за № 539/5730.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРНІХРОМ» (код ЄДРПОУ 32613928) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на додану вартість.

З 25.07.2013 року по 26.07.2013 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі повідомлення від 25.07.2013 №24, згідно із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України та відповідн до наказу від 25.07.2013 №90 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНІХРОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вутмарк Україна» за березень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт № 107/223/32613928 від 26.07.2013 року (далі по тексту - Акт перевірки), в якому встановлено порушення ТОВ «УКРНІХРОМ»:

пп. 14.1.201 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п.201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2013 року всього у сумі 79 064,00 грн., а також встановлено неправомірне завищення від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за березень 2013 року в розмірі 154 847,00 грн.

Не погодившись з вищевикладеними висновками податкової інспекції, TOB «УКРНІХРОМ» керуючись положеннями п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України подало свої заперечення від 09.08.2013 року №358 до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

16.08.2013 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області розглянувши заперечення позивача до Акту перевірки №107/223/32613928 від 26.07.2013 року надало відповідь №18269/10/32613928/223 на подане заперечення, якою зазначила, що порушення викладені в акті перевірки встановлені відповідно до чинного законодавства, Акт відповідає затвердженим нормам відповідно до наказів ДПА України №584 від 11.09.2008 р. та ДПА України №984 від 22.12.2010 р.

На підставі Акту перевірки № 107/223/32613928 від 26.07.2013 року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000142204 від 21.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 118 596, 00 грн.;

- №0000152203 від 21.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 154 848,00 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями TOB «УКРНІХРОМ» звернулося до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зі скаргою від 30.08.2013 року №393.

Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області рішенням від 29.10.2013 року №3452/10/04-36-10-04-09:

- залишило без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21 серпня 2013 року №0000142204;

- скасувало податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №0000152204;

- зменшило розмір відємного значення з податку на додану вартість у розмірі 154847,00 грн.;

- скаргу платника податків залишило без задоволення.

З огляду на вищевикладене, 06.11.2013 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесло податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 06 листопада 2013 року №0000452205, відповідно до якого від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 154 847,00 грн. зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі Державної податкової служби.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області TOB «УКРНІХРОМ» було подано скаргу до Міністерства доходів і зборів України.

За результатами розгляду вказаної скарги Міндоходів та зборів України прийняло рішення про результати розгляду скарги № 16434/6/99-99-10-01-15 від 29.11.2013 року, яким залишило без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 21.08.2013 року № 0000142204 і 0000152203 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Судом встановлено, що відповідач не визнає включення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних отриманих TOB «УКРНІХРОМ» від ТОВ «Вутмарк-Україна» та вважає, що TOB «УКРНІХРОМ» завищено розмір від'ємного значення (в тому числі, зарахованого у зменшення суми податкового боргу) з податку на додану вартість за рахунок здійснення операцій з ТОВ «Вутмарк-Україна», які не направлені на реальне настання правових наслідків.

В Акті перевірки позивача зазначено, що до перевірки не надані документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості. Окрім того в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні печатки автопідприємств, проте товарно-транспорті накладні, оформлені належним чином, являються необхідними документами для підтвердження витрат з перевезення і, крім того, фактично переміщення придбаних ТМЦ. Також перевіркою встановлено, що одним із засновників ТОВ «УКРНІХРОМ» є ОСОБА_3 (ІПН 2948900032) - внесок до статутного фонду 1,25 млн. грн., що становить 25% загального статутного фонду ТОВ «УКРНІХРОМ». В свою чергу, ОСОБА_3 є єдиним засновником ТОВ «Вутмарк-Україна» - внесок до статутного фонду 1,2 тис. грн., що становить 100% загального статутного фонду ТОВ «Вутмарк-Україна». Зазначена обставина вказує на обізнаність вищезазначених підприємств у придбанні за договорами комісії вищенаведених товарів у 2011-2012 роках ТОВ «Вутмарк-Україна» у ТОВ «УКРНІХРОМ» та продаж їх з націнкою у березні 2013 року на користь ТОВ «УКРНІХРОМ». Тобто фактично договори з іноземними постачальниками укладало ТОВ «УКРНІХРОМ», розрахунки з іноземними постачальниками проводило ТОВ «УКРНІХРОМ», товар отримувало ТОВ «УКРНІХРОМ». Використання в фінансовій схемі посередників, а саме ТОВ «Вутмарк-Україна» від початку направлене на мінімізацію (зменшення) податкових зобов'язань платника податків, оскільки операції були здійснені з метою отримання податкової вигоди.

Наведена правова позиція відповідача спростовується з огляду на фактичні обставини справи, виходячи з наступного.

Між TOB «УКРНІХРОМ» (Покупець) та TOB «Вутмарк Україна» (Постачальник) було укладено договір поставки № 21 від 09.02.2011 року, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язується поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити такий товар. На виконання умов даного договору Постачальник передав, а Покупець прийняв товар - а саме дріт зварювальний, електроди зварювальні, стрічка ніхромова, фехралева, інструментальна сталь круги, припой, що підтверджується видатковими накладними: від 01.03.2013 р. №10301, від 04.03.2013 р. №40301, від 04.03.2013 р. №40302, від 05.03.2013 р. №50301, від 06.03.2013 р. №60301, від 07.03.2013 р. №70301, від 07.03.2013 р. №70302, від 11.03.2013 р. №110301, від 11.03.2013 р. №110302, від 12.03.2013 р. №120301 (копії містяться в матеріалах справи). Накладні містять відомості щодо особи, яка отримує товар та підпис особи, що отримала товар. На підтвердження здійснення зазначеної господарської операції TOB «Вутмарк Україна» виписало на адресу TOB «УКРНІХРОМ» податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: від 01.03.2013 р. №10301, від 04.03.2013 р. №40301, від 04.03.2013 р. №40302, від 05.03.2013 р. №50301, від 06.03.2013 р. №60301, від 07.03.2013 р. №70301, від 07.03.2013 р. №70302, від 11.03.2013 р. №110301, від 11.03.2013 р. №110302, від 12.03.2013 р. №120301. Також позивач надав до суду належним чином завірену копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних, які TOB «УКРНІХРОМ» включено до складу податкового кредиту. Відповідно до п. 3.1 договору, умови поставки товару FCA - склад Продавця. На підтвердження транспортування товару TOB «УКРНІХРОМ» до перевірки та до суду були надані копії товарно-транспортних накладних: від 01.03.2013 р. №Р10301, від 04.03.2013 р. №Р40301, від 04.03.2013 р. №Р40302, від 05.03.2013 р. №Р50301, від 06.03.2013 р. №Р60301, від 07.03.2013 р. №Р70301, від 07.03.2013 р. №Р70302, від 07.03.2013 р. №Р70303, від 07.03.2013 р. №Р70304, від 11.03.2013 р. №Р110301, від 11.03.2013 р. №Р110302, від 12.03.2013 р. №Р120301. У договорі, зокрема п. 4.2 сторони погодили порядок розрахунків, які проводяться у національній грошовій одиниці на розрахунковий рахунок Постачальника або векселями або змішана. Покупець має право обирати форму розрахунків на власний розсуд. Згідно з п.5.3 договору, право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання сторонами накладної на приймання-передачу товару. На підставі вищевказаного пункту Покупець здійснив оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника платіжними дорученнями: від 01.03.2013 року №20120383, від 06.03.2013 року №20130414, від 15.03.2013 року №53, від 15.03.2013 року №54, від 19.03.2013 року №20130487, №20130486, №20130485, №20130484, від 20.03.2013 року №20130497, від 22.03.2013 року №20130504, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи. Станом на 31.03.2013 року відповідно до бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредиторська заборгованість по розрахункам становить 1580009,45 грн., про що зазначено в акті перевірки позивача.

Також між TOB «УКРНІХРОМ» та TOB «Вутмарк Україна» були укладені договори комісії № Д-194 від 24.05.2011, №Д-264 від 15.08.2011, № Д-252 від 26.08.2011, № Д-275 від 15.09.2011, № Д-269 від 01.11.2011 року, № Д-158 від 03.05.2012 року, № Д-347 від 01.06.2012 року. Згідно з вищезазначеними договорами комісії TOB «УКРНІХРОМ» (комітент за договором) було передано на користь TOB «Вутмарк Україна» товар, про що свідчать акти прийому-передачі товарів, копії яких містяться в матеріалах справи. На підтвердження вищевказаних господарських взаємовідносин TOB «Укрніхром» було надано до перевірки, а також до суду копії наступних ВМД: від 21.12.12 №110070000/2012/331219, від 22.10.12 №110070000/2012/325805, від 22.10.12 №110070000/2012/325808, від 17.09.12 №110070000/2012/322888, від 14.09.12 №110070000/2012/322730, від 12.12.11 №110000013/2011/322855, від 16.11.11 №110000013/2011/321169, від 04.11.11 №110000013/2011/320435, від 27.09.11 №110000013/2011/317689, від 20.09.11 №110000013/2011/317190. Також до перевірки та до суду на підтвердження умов договорів комісії між позивачем та його контрагентом були надані копії актів приймання-передачі: від 22.10.2012 №1, від 22.10.2012 №2, від 21.12.2012 №3, від 18.09.2012 №1, від 18.09.2012 №2, від 12.12.2011 №1, від 16.11.2011 №1, від 04.11.2011 №1, від 29.09.2011 №3, від 20.09.2011 №1.

Як на час укладення вищевказаних правочинів Позивача із TOB «Вутмарк Україна», так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними, зазначене не оспорює і представник відповідача. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Стосовно тверджень відповідача про те, що TOB «Вутмарк Україна» та TOB «УКРНІХРОМ» є пов'язаними особами суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 3 Наказу Міністерства фінансів № 303 від 18.06.2001 року про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін» Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 р. за № 539/5730, пов'язаними сторонами вважаються:

3.1 підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб;

3.2 підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Перелік пов'язаних сторін визначається підприємством враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою). Відносини між пов'язаними сторонами - це, зокрема, відносини: материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств; спільного підприємства і контрольних учасників спільної діяльності; підприємства-інвестора і його асоційованих підприємств; підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи; підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб.

Згідно з чинним законодавством України та статутними документами (про це зазначається і в актах проведених документальних перевірок), особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність підприємства, є керівник та головний бухгалтер.

Як вбачається з наведеного вище, відповідальними за господарські операції в перевіряємому періоді є директор TOB «УКРНІХРОМ» - Зеленська Тетяна Вікторівна та директор TOB «Вутмарк Україна» - Конарев Сергій Васильович (згідно з наказом №1/П від 26.07.2010 року). Тобто, ОСОБА_3 як єдиний засновник TOB «Вутмарк Україна» та як один із засновників TOB «УКРНІХРОМ» ніяким чином не впливав на здійснення зазначених господарських операцій. З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що твердження ДПІ про використання позивачем у фінансовій схемі посередників, а саме TOB «Вутмарк Україна» від початку направлене на мінімізацію податкових зобов'язань платників податків є необґрунтованим та не підкріплене належними доказами.

За результатом розгляду справи, судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст укладених між позивачем та ТОВ «Вутмарк-Україна» договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Суд звертає увагу, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.198.3 Податкового кодексу України, згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

У відповідності до п.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відносно посилань відповідача на відсутність первинних документів, які підтверджують факт транспортування товарів, оскільки на підтвердження виконання умов договору позивачем були надані до перевірки товарно-транспортні накладні (далі - ТТН), оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, а також щодо не надання до перевірки документів, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічної документації, яка встановлює вимоги до його якості, суд зазначає наступне.

В ТТН наданих позивачем до суду зазначено, що пунктом навантаження та розвантаження товару є - м. Дніпропетровськ. Доказів щодо недостовірності відомостей, зазначених у товарно-транспортних накладних, податковим органом не доведено. На ТТН зазначено підпис директора TOB «УКРНІХРОМ», який має право вчиняти будь-які дії від імені товариства без доручення.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. N1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. В матеріалах справи містяться копії первинних документів, виписаних ТОВ «Вутмарк-Україна» на підтвердження поставки (податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), платіжних документів та документів, які підтверджують фактичне надходження товарів від постачальника на склад ТОВ «УКРНІХРОМ».

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил ведення податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортну накладну повинен мати перевізник для пред'явлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки руху. Вказаним законом допускається можливість мати інший встановлений законодавством документ на вантаж, крім товарно-транспортних накладних. Таким документом, в свою чергу є видаткова накладна. Отже, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, чи надання товарно-транспортних накладних з несуттєвими помилками, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження податного кредиту та підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання ТМЦ.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 передбачено право платників податку спільно узгоджувати форму та порядок заповнення товарно-транспортних накладних. Суб'єкти господарювання мають право використовувати самостійно розроблені форми (бланки) первинних документів, у тому числі ТТН. Підтверджує це і Держкомстат України (листи Комітету № 14/1-2- 25/102 від 05.12.2005 та № 14/2-25/89 від 27.11.2006), який саме і наділений компетенцією розробляти та затверджувати типові форми первинних документів.

Позивач до матеріалів справи надав копії податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, акті приймання-передачі товарів, ВМД, копії банківських виписок, тощо, достовірність яких засвідчена і в самому акті перевірки. Наведені документи підтверджують факт надходження товарів до ТОВ «УКРНІХРОМ» від TOB «Вутмарк Україна».

Таким чином, дані обставини свідчать про те, що ТОВ «УКРНІХРОМ» мало достатні і передбачені Податковим кодексом України підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту. У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування валових витрат та податкового кредиту, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було включено залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів по взаємовідносинам з TOB «Вутмарк Україна» після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем правомірність оскаржуємих податкових повідомлень-рішень №0000142204 від 21.08.2013 року, №0000452205 від 06 листопада 2013 року не доведена, доводи позивача не спростовані.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНІХРОМ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000142204 від 21.08.2013 року, №0000452205 від 06 листопада 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНІХРОМ» судовий збір у розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 11 березня 2014 року.

Суддя І.В. Юхно