Ухвала суду № 37799367, 18.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року справа №805/16204/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Арабей Т.Г., Старосуда М.І.,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі №805/16204/13-а за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року позов Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська») до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі Красноармійська ОДПІ ) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, а саме: визнано протиправними дії Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з питання несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2 148 382,22 грн., утриманого із заробітної плати за грудень 2011 року на підставі наказу №424 від 26.09.2013 року; визнано протиправним та скасовано наказ Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області №424 від 26.09.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ від 18.10.2013 року №279/05-16-17-03 про нарахування штрафу у розмірі 214 838,22 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» судові витрати у сумі 498 грн. 50 коп. (т. 2 а. с. 118-120).

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального права, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Зокрема, вважав, що ним проведено документальну невиїзну перевірку підприємства, який є самостійним видом перевірки, особливості якої визначені статтею 79 Податкового кодексу України, а не документальну позапланову невиїзну перевірку як стверджує позивач (т. 2 а. с. 121-123).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України судом апеляційної інстанції справу розглянуто в порядку письмового провадження за матеріалами, наявними у справі.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 31599557 (т.1 а. с. 36, т. 2 а. с. 39).

Красноармійською ОДПІ 26.09.2013 року прийнятий наказ №424 (далі - Наказ) про проведення документальної невиїзної перевірки ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з питання несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 2 148 382,22 грн. згідно з актом перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС України від 13.12.2012 №600/15-17-3-31599557 та на підставі надходження ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2013 у справі №К/800/28960/13, К/800/29340/13 (т. 1 а. с. 11-15, 58-60, т. 2 а. с. 15-20, 32-34).

Для підписання акту документальної перевірки відповідачем надіслано позивачеві повідомлення №4087/10/17-03 від 26.09.2013 із запрошенням до інспекції на 14.годину 07.10.2013 року (т. 2 а. с. 59).

07.10.2013 року Красноармійською ОДПІ складений акт документальної невиїзної перевірки позивача з питань несвоєчасної сплати в період з 30.01.2012 року по 31.01.2012 року суми узгодженого податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, утриманого із заробітної плати за грудень 2011 року №371/13-03-1/31599557 (далі - Акт перевірки). В розділі ІІІ Акту перевірки відповідачем задокументовано порушення п. 57.1 ст. 57, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок якого грошові зобов'язання з податку доходів фізичних осіб ( далі ПДФО) сплачені 31.01.2012 року у сумі 2 148 382,22 грн. за терміном сплати 30.01.2012 року (т. 1 а. с. 9, 10, т. 2 а. с. 11-14).

На підставі Акту перевірки Красноармійською ОДПІ 18.10.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000231703, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 214838,22 грн. (т. 1 а. с. 28, т. 2 а. с. 9).

Позивач оскаржує наказ Красноармійської ОДПІ № 424 від 26.09.2013 року, дії з проведення перевірки на підставі наказу та податкове повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ від 18.10.2013 року за № 0000231703.

Колегія суддів погоджує висновок суду про задоволення позову, виходячи з наступного.

Види перевірок та порядок їх проведення врегульовані главою 8 розділу ІІ ПК України. Згідно п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. З цієї норми слідує, що різновидом документальних перевірок є планові або позапланові перевірки, які також можуть бути як виїзними, так і невиїзними.

Суд першої інстанції обґрунтовано не приймає до уваги посилання відповідача на те, що Акт перевірки складений за результатами документальної невиїзної перевірки, яка є особливим видом перевірок та не поділяється на планові або позапланові.

ПК України не містить прямих застережень щодо поділу на планові чи позапланові тільки виїзних перевірок.

Згідно з приписами п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Цими статтями врегульований порядок проведення планових та позапланових документальних перевірок.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (п. 77.1. ст. 77 ПК України).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав, які підтверджують плановий характер перевірки. У першому пункті наказу Красноармійської ОДПІ №424 від 26.09.2013 року про проведення документальної невиїзної перевірки зазначено про призначення саме позапланової документальної перевірки ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».

В даному випадку, для з'ясування питання законності видання відповідачем Наказу №424 та проведення на його перевірки позивача необхідно встановити наявність підстав для призначення позапланової перевірки. Такі підстави визначені у п. 78.1 ст. 78 ПК України і передбачають 15 обставин, які суттєво відрізняються одна від одної. ПК України не містить обов'язку відповідача наводити конкретний підпункт пункту 78.1 ст. 78 ПКУ у наказі про проведення перевірки. Тому суд першої інстанції, виходячи із змісту Наказу проаналізував підстави призначення перевірки з підставами, зазначеними у п. 78.1 ст. 78 ПК України.

У Наказі № 424 зазначено, що перевірка проводиться згідно з актом перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС України від 13.12.2012 року №600/15-17-3-31599557 та на підставі надходження ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2013 року у справі №К/800/28960/13, К/800/29340/13. Такому формулюванню найбільш відповідає п. 78.1.1. п. 87.1 ст. 78 ПК України, згідно з яким перевірка проводиться у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Для твердження про наявність підстави для проведення перевірки згідно з цим підпунктом встановленню підлягає: отримання результатів перевірок інших платників податків або податкової інформації; відсутність пояснень та їх документального підтвердження збоку платника податків, який одержав обов'язків письмовий запит контролюючого органу.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності обох з наведених обставин у даній справі з наступних підстав.

Відповідач відповідно до ст. 71 КАС України не довів надіслання позивачеві обов'язкового письмового запиту, що виключає можливість надання останнім пояснень та їх документального підтвердження.

Також судом не встановлено одержання відповідачем результатів перевірок інших платників податків, оскільки акт СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку ДПС України від 13.12.2012 року №600/15-17-3-31599557, складений за результатами перевірки ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», а не іншого платника податків. Зазначений акт перевірки вже був предметом судового дослідження, за результатами якого прийнято судове рішення.

Крім того, судом не встановлено одержання відповідачем податкової інформації. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21.08.2013 року у справі №К/800/28960/13, К/800/29340/13 не можна віднести до податкової інформації. Відповідно до п.п. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України термін податкова інформація у ПК України застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

У свою чергу згідно ст..16 цього Закону податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Джерела податкової інформації наведені у п. 72.1 ст. 72 ПК України, зо яких належать: платники податків та податкові агенти; органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та Національного банку України; банки, інші фінансові установи; органи влади інших держав, міжнародні організації або нерезиденти; результати податкового контролю.

У системному зв'язку з положеннями Закону України «Про інформацію» саме створені наведеними у цій нормі суб'єктами інформаційних відносин відомості та дані складають податкову інформацію. Судові органи відсутні серед суб'єктів інформаційних відносин, відомості та дані від яких складають податкову інформацію, внаслідок чого надходження ухвали Вищого адміністративного суду України не є податковою інформацією.

З огляду на викладене, відповідачем не доведена наявність підстав для проведення позапланової документальної перевірки, передбачених п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом.

Отже, за відсутності обставин для проведення перевірки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, спірний Наказ №424 є протиправним, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Частина 2 п.79.2 ст.79 ПК України передбачає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Тобто таке право відсутнє у випадку невиконання умов цієї статті.

Судом встановлена протиправність рішення керівника відповідача у формі наказу про проведення перевірки, у зв'язку з чим даний наказ підлягає скасуванню. Відтак право відповідача на проведення перевірки ґрунтується на протиправному наказі, що виключає правомірність дій з проведення такої перевірки і в наслідок протиправності дій по проведенню перевірки підлягає визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій, оскільки воно є похідним від вищенаведених дій.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі №805/16204/13-а за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів Л.А. Василенко

Т.Г. Арабей

М.І. Старосуд